НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

18.01.2016 / 09:28
27573
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

12 січня Конституційний Суд України розпочав оцінку змін до Конституції в частині правосуддя за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Розгляд справи проходив у формі усного слухання.

З огляду на  актуальність та надважливе значення для суспільства  і професійний інтерес усієї правничої спільноти стосовно змін до Конституції України щодо правосуддя Конституційний Суд України разом із Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація правників України" здійснював пряму трансляцію цього пленарного засідання.

До розгляду справи були залучені заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Анатолій Селіванов, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков та Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко.

Були висловлені різні позиції стосовно конституційних змін. Щодо відтермінування визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду, в КСУ вказують на нелогічність такого підходу, особливо з огляду на те, що парламент свого часу погодив низку заяв стосовно визнання Україною юрисдикції МКС. Олексій Філатов у свою чергу пояснює таке рішення тим, що воно несе певні ризики для українських військових, які вимушені брати участь у конфлікті. Саме з цих міркувань та з урахуванням сподівань, що ситуацію буде вирішено в найближчі рік-два, було запропоновано затвердити відповідний перехідний період.

На питання, чи не є обмеженням права на доступ до правосуддя визначений в проекті обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору, Філатов відповів, що не бачить тут жодного порушення, адже мова йде не про закриття шляху, а про його визначення, зокрема, через процедури досудового врегулювання.

Щодо майбутньої системи судів в Україні, Філатов зазначив, що відповідні питання вирішуватимуться законом, а також слід враховувати зміни до Конституції стосовно децентралізації, так як ці процеси взаємопов'язані. Суди утворюватимуться, реорганізовуватимуться і ліквідовуватимуться законом, проект якого вноситиме до Верховної Ради Президент після консультацій з Вищою радою правосуддя. Визначення на рівні Конституції, за словами Філатова, всіх елементів судової системи сприятиме досить серйозній негнучкості структури.

Спантеличили КСУ такі вимоги до майбутніх суддів, як високі моральні якості та доброчесність суддів, та хто і як це перевірятиме. Вони не розуміють, як має відбуватись перевірка та як визначити, що суддя має саме високі моральні якості, а не, як висловився один з суддів КСУ, нормальні, звичайні. Відповідаючи на це питання, Філатов відзначив високі очікування суспільства в частині реформ в судовій гілці влади, а також зауважив, що критерій професійної компетенції також можна назвати суб'єктивним. А тому потрібно створити таку систему відбору, яка б не допускала подібних думок щодо необ'єктивності тієї чи іншої перевірки.

Лунали також запитання і стосовно монополії адвокатури. Так, відповідно до проекту для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, і виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Філатов зауважив, що "професійна правнича допомога" означатиме, що держава гарантуватиме - відповідна особа, яка надає таку допомогу, є кваліфікованою (пройшла процедуру допуску до професії), керується у своїй діяльності правилами етики та у разі порушень нестиме відповідальність.

Також прозвучали думки стосовно механізму призначення та переведення суддів, їх відповідальності, порядку складання присяги тощо. Разом з тим у Олексія Філатова немає чітких відповідей на низку запитань від суддів. Це він пояснює тим, що Конституція не повинна містити настільки конкретизовані положення, а про зміни до відповідних законів, якими ці питання будуть врегульовані, мова наразі не йде.

Надалі Конституційний Суд продовжив розгляд законопроекту у закритому режимі. Про день і час оприлюднення висновку стосовно законопроекту поки не відомо, однак у Адміністрації Президента, по-перше, сподіваються на позитивний висновок і, по-друге, на його отримання до продовження цієї сесії Верховної Ради, тобто до кінця місяця.

13 січня набув чинності Закон України № 916-VIII "Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими органів прокуратури", який було прийнято парламентом 24 грудня. Відповідно до Закону розпочаті досудові розслідування кримінальних проваджень, які здійснюються органами прокуратури, але підслідні Національному антикорупційному бюро України, залишаються у провадженні слідчих органів прокуратури до завершення їх розслідування, але не довше двох років.

Коментуючи набрання чинності Закону, директор Антикорупційного бюро Артем Ситник зазначив, що НАБУ вже отримало від Генпрокуратури понад 100 справ, деякі з яких розслідуються ще з 2012 року. Якщо до Бюро були б передані одразу всі підслідні справи, це загальмувало б його роботу. Адже у провадженні слідчих органів прокуратури знаходиться близько 5 тисяч кримінальних справ, практично половина з яких належить до підслідності НАБУ. Водночас директор Бюро наголосив, що у керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наявні повноваження щодо передачі для розслідування детективами НАБУ справ, які їм не підслідні, але можуть бути використані для попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Бюро. Ситник переконаний, що антикорупційний прокурор активно користуватиметься цим правом.

14 січня Президент України Петро Порошенко дав першу у 2016 році прес-конференцію. Глава держави на своїй першій прес-конференції підбив підсумки року, що минув, та визначив пріоритети на новий рік. Головним результатом 2015-го року Порошенко назвав те, що країна вистояла і створила передумови для розвитку. За словами Президента, якщо в січні 2015 року на порядку денному стояло питання вижити, то в січні 2016-го стоїть питання, як країні стати успішною: "2016-й рік – це рік 25-річчя відновлення нашої Незалежності". Головні тези з виступу Президента:

1. Забезпечення миру і повернення України на Донбас. "В 2016 році має відбутися поновлення українського суверенітету над окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях, – сказав Петро Порошенко, додавши, – Боротьба за повернення Криму теж залишається першим пріоритетом порядку денного". Президент вчергове наголосив на твердій відданості України повному виконанню всіма учасниками всіх пунктів Мінських угод. "Ніякої ревізії Мінських угод ми не допустимо", – зазначив Петро Порошенко. Глава держави наголосив на тому, що політичне врегулювання ситуації на Донбасі може відбуватися лише у вигляді повернення українського суверенітету на окуповані території. Вибори мають відбуватися за українським законодавством, за участі українських політичних партій, українських ЗМІ. Виборчі комісії мають формуватися за українським законодавством Центральною виборчою комісією України із забезпеченням участі тимчасово переміщених осіб, які були вимушені покинути цю територію.

2. Повернення суверенітету над окупованим Кримом. За словами Президента, боротьба за повернення українського суверенітету над окупованим Росією Кримом залишається на порядку денному, і Україна ініціюватиме створення міжнародного формату переговорів для повернення окупованого Росією Криму. "Оптимальним форматом для започаткування такого механізму розглядаємо формат "Женева плюс": за участі наших союзників з ЄС, США, і, можливо, – підписантів Будапештського меморандуму", – сказав Петро Порошенко. Глава держави наголосив, що питання повернення Криму, так само як і Донбасу, вирішуватиметься насамперед політико-дипломатичним та міжнародно-правовим шляхом.

3. Безвізовий режим з ЄС. Президент Петро Порошенко назвав досягнення євроатлантичних та європейських стандартів головним змістом внутрішньої та зовнішньої політики України. Під час прес-конференції Президент повідомив, що найближчим часом направить до Верховної Ради останні законопроекти, які необхідні для запровадження безвізового режиму для українських громадян з країнами Шенгенської зони. "Дуже важливо, що поїздки до Європейського Союзу без віз нарешті мають стати реальністю вже цього року. Протягом найближчих днів я подам останні першочергові кілька законопроектів, які пришвидшують формальні процедури Євросоюзу і які необхідні для запуску безвізового режиму", – сказав Петро Порошенко, зауваживши, що йдеться, зокрема, про законопроект щодо запровадження норми про електронне декларування доходів державних службовців.

4. Боротьба з корупцією. Президент наголосив на необхідності запуску в 2016 році усіх антикорупційних органів. Говорячи на прес-конференції про боротьбу з корупцією, глава держави висловив сподівання на ефективну антикорупційну дію електронного декларування для держчиновників, яке має запрацювати в 2016 році. Він наголосив, що цього року нарешті має запрацювати на повну потужність Національне антикорупційне бюро та розпочати роботу Національне агентство із запобігання корупції. Також Президент додав, що найближчим часом подасть до парламенту законопроект щодо запровадження норми про електронне декларування доходів державних службовців.

5. Судова реформа. Президент також зазначив, що очікує вже до літа ухвалення Верховною Радою конституційних змін щодо судової системи. Зокрема, він зазначив, що з огляду на те, що Венеціанська комісія не підтримала пропозиції про тотальне звільнення суддів, очищення судової системи відбуватиметься шляхом персонального, дуже жорсткого і прозорого оцінювання кожного судді, дуже жорсткого контролю над видатками та доходами суддів, і нарешті буде скасовано суддівську недоторканість.

6. Реформа прокуратури. Президент зазначив, що не має наміру звільняти Генерального прокурора. Замість заміни Порошенко вважає доцільною покрокову зміну самої системи роботи прокуратури. За його словами, за останні 25 років суспільство не було задоволено жодним прокурором, тому змінювати кандидата на посаду - безглуздо. При цьому Порошенко наголосив, що перш за все має бути позиція незалежності розслідування і незалежності прокурора. "Я не піду шляхом зміни кандидатів на Генпрокурора — вони будуть всім не подобатися. Я буду міняти систему", - додав Порошенко. Порошенко також зазначив, що слідство як етап розслідування злочинів буде вилучено з системи діяльності прокуратури. "Прокуратура буде обмежена справою представництва інтересів держави в суді", - сказав Президент. 

7. Реформування армії. За словами Президента, подальше реформування Збройних Сил відбуватиметься шляхом тісної взаємодії із західними партнерами і в повній відповідності зі стандартами НАТО. Порошенко додав, що скасування військового призову в Україні не планується, при цьому підкреслив, що призовники проходитимуть службу поза зоною АТО. Крім того, Порошенко нагадав про зростання зарплат військовослужбовцям і зазначив,  що у 2016 році мінімум, який отримуватиме український воїн, становитиме 7000 гривень.

8. Ефективна робота парламенту та уряду. Президент очікує злагодженої роботи парламентської коаліції та вагомих кадрових змін у Кабінеті Міністрів: "Від коаліції очікую спільної командної праці на Україну, неухильного виконання коаліційної угоди, яка була погоджена всіма фракціями, що входять до складу коаліції". Від уряду очікується забезпечення економічного зростання і переходу від кредитних кисневих подушок до інвестиційної терапії, активізації реформ за всіма напрямами.

9. Реформування медицини. За словами Порошенка, у 2016 році пріоритетом має стати реформа системи охорони здоров'я. "Вважаю, що, нарешті, годі політикам-популістам брехати людям про безкоштовну медицину", – заявив Президент.

10. Енергетична незалежність. За словами Президента, наразі Україна купує в ЄС удвічі більше газу, ніж в РФ: Україні вдалося подолати газову залежність від Росії, зіскочити з газової голки РФ. "Газова голка, на якій країна сиділа десятиліттями, здавалася нашим довічним прокляттям, нарешті зникла. І навіть у найсміливіших мріях ми не могли уявити, що коли-небудь подолаємо залежність від російського газу", - заявив Порошенко. Щодо постачання електроенергії до окупованого Криму, то, за словами глави держави, Україна готова постачати електроенергію в Крим за умови, що в договорі він буде визнаний українським. Глава держави підкреслив: "Ми готові постачати електроенергію, але в український Крим. Хочете – беріть, не хочете – почекаємо позиції повернення українського суверенітету до Криму". Президент наголосив, що в договорі має бути чітко зафіксовано – постачання електроенергії підприємству, яке розташоване в АР Крим, Україна. "Ніякої блокади не існує. Існує формат господарських договорів. Ми ніколи не визнаємо анексію Криму, так само як це не визнає весь світ", – зазначив Петро Порошенко.

Варто зазначити, що у своєму виступі Президент оминув такі важливі теми, які насамперед хвилюють кожного пересічного українського громадянина, як постійне підвищення курсу іноземної валюти, яке призвело до зменшення купівельної спроможності населення, зростання інфляції, скорочення соціальних виплат та мізерне підвищення заробітних плат і пенсій порівняно з шаленим темпом зростання цін та комунальних платежів.   

Під час прес-конференції глава держави також підписав Закон "Про Державне бюро розслідувань", прийнятий Верховною Радою 12 листопада 2015 року. Як зазначив Петро Порошенко, незважаючи на те, що в нього є певні зауваження до цього процесу, Закон про Державне бюро розслідувань все-таки надійшов йому на підпис і він його підписав, тим самим розпочавши процес ліквідації слідства в прокуратурі. Варто зазначити, що Державне бюро розслідувань займатиметься розслідуванням:

1) злочинів, пов’язаних з діяльністю організованих груп та злочинних організацій;

2) випадків катування та інших злочинів, пов’язаних з жорстоким, нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням або покаранням, вчинених працівниками правоохоронних органів;

3) особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;

4) військових злочинів;

5) злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" (Президент  України,  Голова Верховної  Ради України та його заступники, голови постійних комісій Верховної Ради  України  та  їх  заступники,  народні  депутати  України, Прем'єр-міністр України,  члени  Кабінету  Міністрів  України, Голова та члени Конституційного Суду України, Голова  та  судді Верховного  Суду України, Голова та судді Вищого спеціалізованого суду  України, Генеральний прокурор України та його заступники), особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів (крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України);

6) злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України).

Варто зазначити, що Закон набирає чинності після утворення за рішенням Кабінету Міністрів України Державного бюро розслідувань, але не пізніше 16 березня 2016 року.

З 17 січня нова патрульна поліція запрацювала ще в одному місті України – Дніпропетровську. У лавах патрульної поліції міста служитимуть 950 патрульних, з них  близько 100 колишніх міліціонерів. Очолив Управління патрульної поліції Дніпропетровська Володимир Богоніс, у минулому – бойовий офіцер з підрозділу "Дніпро-1". Дніпропетровськ став дев'ятим містом, де почала функціонувати нова патрульна поліція. Наступними містами стануть: Івано-Франківськ (30 січня), Херсон (6 лютого), Вінниця (14 лютого), Чернігів (21 лютого), Кременчук (27 лютого).

Світ продовжує здригатися від чергових терактів. На цьому тижні під прицілом опинилося турецьке місто Стамбул. Зокрема, там стався вибух на головній площі Стамбула, розташованій в історичному центрі міста. За даними поліції, відомо про 11 загиблих і 15 важко поранених людей. Серед постраждалих - туристи з Німеччини і громадяни Туреччини. Розслідування за фактом вибуху все ще триває. Представники служби безпеки Туреччини повідомили, що вибух здійснив терорист-смертник, уродженець Сирії, який мав зв’язок з "Ісламською державою". Також сили безпеки Туреччини повідомили про затримання 16 осіб у зв’язку з терактом на площі Султанахмет.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика