НовиниУкраїна

Судова реформа очима судді, адвоката та прокурора

30.10.2017 / 10:00
2489
1
+A
-a

Судова реформа очима судді, адвоката та прокурора

26 жовтня відбувся правозахисний клуб на тему "Судова реформа. Кінець нерозпочатого?". Запрошеними спікерами були член Ради суддів України, суддя Харківського окружного адміністративного суду Людмила Волкова, адвокат Тетяна Зелькіна та начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк.

Під час дискусії були порушені проблеми, які стосувались як прийняття законопроекту № 6232, так і впровадження судової реформи загалом. Думки спікерів, зокрема, щодо радикальності та впливості змін до чинного КПК, якості проведення конкурсу до Верховного Суду, наявності так званої змови між суддями та працівниками прокуратури розділились, що сприяло, як зазначила модератор зустрічі Олександра Романцова, «оцінці ситуації на всі 360 градусів».

Людмила Волкова: усунення впливу на суд зі сторони влади, тестування на IQ для суддів та стаття 375 Кримінального кодексу України

Першою свою думку з поставлених питань висловила суддя Харківського окружного адміністративного суду Людмила Волкова. Вона зауважила, що зустріч у такому форматі є найбільш якісною, оскільки дає змогу проаналізувати судову реформу з усіх сторін так званого юридичного трикутника: зі сторони суддівського корпусу, адвокатури та прокуратури.

На думку судді, зміни, прийняті законопроектом №6232, є необхідними та важливими для правової системи України. Окрім того, варто зауважити і на наявності інших новел для української правової системи, які були впроваджені судовою реформою.

Так, відбулось усунення впливу Верховної Ради та Президента України на суд шляхом закріплення неможливості впливу цих установ на кар’єру судді. Також був запроваджений відкритий та прозорий конкурс до Верховного Суду, до того ж яскраво вирізняється значний вплив громадськості на цей процес, якого досі не існувало. Окрім цього, саме завдяки судовій реформі наразі ми маємо безпрецедентно відкритий суд порівняно з іншими країнами. Все це стало наслідком попиту на інформацію зі сторони суспільства.

Позитивним показником можна також назвати введення тестування на IQ для кандидатів на посади суддів. На думку Людмили Волкової, це є важливим кроком, тому що, як показала статистика здачі абітурієнтами ЗНО до магістратури (а саме тесту правничої компетенції – ТЗНПК), результати тестування на такі навички є дуже низькими. І саме це стало показником необхідності запровадження реформ у цій сфері.

Суддя обома руками підтримує впровадження адвокатської монополії та впевнена у ефективних результатах такої реформи. Багато справ, за її словами, були програні стороною через залучення непрофесійних юристів чи людей, які вважають себе правозахисниками. Такі випадки мають зникнути із запровадженням адвокатської монополії.

На запитання із залу адвоката Дмитра Соколюка, пов’язане із навантаженістю суддів та, відповідно, затягуванням розгляду справ, суддя пояснила наступне. Дійсно, в Україні є така проблема і це пов’язано з тим, що Верховна Рада не працювала в цьому напрямку та, як наслідок, не призначила близько тисячі суддів. Наразі уже очікується призначення 300 суддів. Вища рада правосуддя після отримання відповідних повноважень відносно швидко зреагувала і уже було підготовлено та видано близько трьох указів Президента про призначення  суддів. Зараз, до того ж, практикується відрядження суддів, зокрема до столичних судів. Про відповідний конкурс було оголошено раніше. Загалом суддя вважає, що десь через рік ситуація повинна стабілізуватись і всі вакантні посади будуть заповнені.

У слухачів лекції також виникло питання щодо існування так званої залежності слідчих суддів від органів досудового розслідування. На думку Людмили Волкової, це питання не потрібно абсолютизувати, і воно є суто індивідуальним щодо кожного судді. Єдине, що можна порадити в таких ситуаціях учасникам процесу - звертатись до Вищої ради правосуддя, писати звернення, скарги тощо.

Поряд з цим питанням суддя порушила досить цікаву проблему існування в чинному КК України статті 375 (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови). З однієї сторони, зрозуміло, що дана стаття є певним захистом для учасників судового процесу. Водночас це можна розцінювати як вплив на суддю, оскільки будь-хто може написати таку скаргу, навіть не отримавши повний текст рішення. Як наслідок маємо ситуацію, коли майже всі судді Києва мають відкриті провадження щодо себе за ознаками складу цього кримінального правопорушення і, посилаючись на цей факт, учасники процесу можуть маніпулювати обставинами. За словами Людмили Волкової, іноземні колеги вражені та здивовані наявністю такої статті в українському законодавстві, однак це питання ніким не порушується та залишається відкритим.

Тетяна Зелькіна: відсутність остаточного тексту законопроекту № 6232, зміни в КПК та КК

Адвокат Тетяна Зелькіна має іншу позицію щодо судової реформи та законопроекту № 6232 зокрема. Як зазначила адвокат, наразі достеменно не відомо, який текст законопроекту було проголосовано депутатами. Маємо ситуацію, коли навіть самі народні обранці не можуть назвати правки, за які проголосували. Тому наразі, при аналізі основних змін у кримінальному процесуальному законодавстві, на думку адвоката, варто керуватись законопроектом, підготовленим до ІІ читання, та правками, прийнятими 23.03.2017 року.

Так, можна виділити певні групи змін, що були закріплені цим законопроектом. Це зміни, що стосуються строків, однак, на думку адвоката, вони не є суттєвими, та зміни щодо підслідності справ (що стосуються обрання запобіжних заходів, призначення експертизи та обшуків).

Також було внесено зміни і до матеріального права, а саме до Кримінального кодексу. Бачимо іншу редакцію ст. 324 КК, яка закріплює відповідальність за введення в оману суду та подання підробних доказів, а також нову ст. 400-1 КК, що визначає злочином завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу у суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги. Саме щодо невнесення обмежень повноважень до ордеру Тетяна Зелькіна бачить проблему, зокрема, хоча б через те, що такої окремої графи в ордері не передбачається.

Сергій Горбатюк: "поправки Лозового", закриття тисяч кримінальних проваджень та передача справ від прокуратури до ще не створеного ДБР

Не погоджуючись зі своїми колегами, начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк навпаки проти підписання прийнятого законопроекту. Він звернув увагу на низку як процедурних порушень, що були наявні при прийнятті цього законопроекту та поданні його на підписання Президенту (зазначив, що навіть зараз профільний комітет вносить до нього поправки), так і проблеми його змісту. Він зауважив, що так звані поправки Лозогового навіть не могли бути розглянуті, не те що проголосовані.

Зокрема, вносяться зміни до абз. 2 п. 10 ст. 284 КПК України і передбачається, що у разі неповідомлення особі про підозру протягом одного року, кримінальне провадження закривається. "Однак як тоді строки давності злочинів, передбачені КК України?!" – ставить риторичне питання Сергій Горбатюк.

"Кримінальний процес – це долі людей, і кожна кома в КПК впливає на це, – зауважив прокурор. – А зміни, які приймаються, взагалі не співвідносяться з практикою". Прокурор зауважив, що прийняті зміни неминуче призведуть до закриття сотень тисяч кримінальних проваджень, що само собою потягне відчуття безкарності у злочинців.

Інституційні зміни та обмеження повноважень прокуратури Сергій Горбатюк прокоментував так: "Замість того щоб помити руки, тобто очистити органи, ми їх обрубуємо. А проблема не вирішується". Для прикладу прокурор навів ситуацію, що пов’язана із прийняттям рішень про проведення обшуків. Так, наразі ніхто не несе ані реальної, ані навіть потенційної відповідальності за незаконний обшук. Натомість раніше це питання вирішувалось самим прокурором, він усвідомлював, що у разі чого саме він нестиме відповідальність, а тому кількість обшуків була набагато менша. Наразі ж це питання вирішується слідчим суддею, і зрозуміло, що ані суддя, ані прокурор, ані навіть слідчий не нестиме відповідальності у разі незаконності такої слідчої дії.

Серед присутніх на круглому столі адвокатів виникло також питання, пов’язане із долею так званих “справ часів Майдану”. Зокрема, це справи, пов’язані із Автомайданом (понад 450 випадків), арешти та затримання учасників Майдану та справи, пов’язані із забороною мітингів. Відповідаючи на це питання, Сергій Горбатюк, поміж іншого, звернув увагу, що протягом восьми місяців вони не могли отримати доступ до справи, рішенням по якій було заборонено проводити мітинги в той час. Здається, все було очевидно, однак цю справу вони отримали не з першого разу.

Проблемою є також те, що з 20 листопада 2017 року слідчі прокуратури втрачають свої повноваження у справах, які підслідні Державному бюро розслідувань (ДБР). Тобто допускається розслідування злочинів, провадження по яких розпочате слідчими прокуратури (виникає риторичне питання: як бути з провадженнями, розпочатими слідчими міліції), однак забороняється реєстрація нових проваджень.

Зауважимо, що ДБР досі не запрацювало і навряд чи запрацює до кінця 2017 року. Тобто це є певним карт-бланшом для вчинення злочинів високопосадовцями, депутатами, працівниками НАБУ та іншими, зазначає Сергій Горбатюк. Звичайно, ймовірно, справи будуть передаватись з органів у органи, однак у зв’язку з і так великою завантаженістю усіх установ це не є виходом із ситуації. До того ж аналогічна ситуація з 20 листопада станеться і з близько тисячею проваджень, які повинні бути передані НАБУ. Відповідно, робота по цих провадженнях буде також призупинена.

На думку Сергія Горбатюка, зміни, які були прийняті до КПК, не лише не вирішують проблем, які реально існують на практиці, але й можуть спричинити ситуацію, яка призведе до закриття чи нерозслідування низки кримінальних проваджень. На жаль, реальна проблематика, що існує на практиці, не піднімалась у Верховній Раді. На думку прокурора, навіть колишніх законів було б достатньо для нормального функціонування правової системи. "Тут проблемою є не закони, а хто виконує їх положення", - зазначив він.

Замість виновків

Під час дискусії між учасниками круглого столу було обговорено низку проблем сучасного стану судової реформи, яка проводиться в Україні. Водночас неможливо не погодитись, що запровадження реформ є необхідністю. Зрозуміло, що її результати можна виявити не одразу: повинні запрацювати всі зміни, і лише через певний час можна буде повноцінно проаналізувати її вплив на правову систему та суспільство загалом.

Зозуля Наталія для "Українського права"

КОМЕНТАРІ  1 + Додати коментар
Вьюга Андрій
Якщо закони приймаються ідіотами. то і суд буде на грані ідіотизму. А власне чому буде? Воно зараз так і е .
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Листопад 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
25
26 27 28 29 30 1 2
ЗАХОДИ
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика