НовиниУкраїна

Господарський кодекс знову хочуть скасувати

01.12.2015 / 07:52
4984
+A
-a

Господарський кодекс знову хочуть скасувати

Дискусії щодо скасування Господарського кодексу ведуться всі 11 років його існування. Як головні аргументи наводяться колізії між положеннями Господарського та Цивільного кодексів України.

Нагадаємо, що Господарський кодекс України був прийнятий 16 січня 2003 року та введений в дію 1 січня 2004 року. Він визначає основні принципи господарювання в Україні і регулює господарські відносини, які виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами та іншими учасниками відносин у цій сфері. Також ГКУ є основою для діяльності системи господарських судів в Україні.

Першу спробу скасувати Господарський кодекс було здійснено у 2005 році. Відповідні звернення, у тому числі від міжнародних інституцій, направлялися тодішньому Президенту України Віктору Ющенку. Це, зокрема, рекомендації Європейської комісії щодо неприпустимості дублювання правових норм у Цивільному та Господарському кодексах і доцільності скасування Господарського кодексу. Роман Зварич, який на той час був Міністром юстиції, висловлювався за ліквідацію Господарського кодексу й включення основних його частин до чинного Цивільного кодексу. Однак далі заяв справа не пішла.

У 2008 році про наміри скасувати Господарський кодекс також заявляла Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко. Тоді було розроблено відповідний проект Закону України "Про основні засади господарської діяльності", який мав врегулювати відносини у сфері господарювання на якісно новому рівні. Його навіть зареєстрували у Верховній Раді, однак до голосування справа так і не дійшла – врешті-решт проект було відкликано у 2010 році.

Тепер втретє скасувати Господарський кодекс пропонує Мін’юст.

Міністерство юстиції разом із представниками громадянського суспільства та наукових кіл виступило з ініціативою ліквідації Господарського кодексу України як рудименту радянської системи та подальшого реформування приватного права в Україні. Про це 30 листопада на прес-конференції в Міністерстві юстиції повідомив заступник Міністра юстиції Сергій Петухов.

Як зазначив заступник Міністра юстиції на підтримку ідеї скасування Господарського кодексу, з прийняттям у 2003 році Цивільного та Господарського кодексів Україна отримали суперечки і неузгодженості в законодавстві, пов’язані з тим, що ці кодекси мають абсолютно різну ідеологію, закладають різне бачення розвитку держави і не узгоджуються між собою.

За його словами, Господарський кодекс базується на застарілих радянських нормах і концепціях регулювання господарських відносин у державі. Натомість Цивільний кодекс базується на європейській традиції і забезпечує свободу підприємницької та приватної комерційної діяльності.

«У жодній іншій країні немає документа, який би відповідав за змістом нашому Господарському кодексу. Чомусь саме Україна вирішила залишити радянську спадщину в формі окремого кодексу. Ми прожили в такому стані 10 років. Нині прийшов час вирішити, де ми маємо бути: чи ми згадуємо про Радянський Союз, господарське відання і вплив держави на планування економіки, чи ми рухаємося в сторону європейської практики регулювання приватних відносин», - заявив Сергій Петухов.

Він нагадав, що це питання піднімалося у 2005 та 2008 роках, але реалізувати заплановане тоді не вдалося.

Тому саме зараз, на його думку, прийшов час завершити цей процес, аби провести дерегуляцію, залучити іноземні інвестиції і створити умови ведення бізнесу, які будуть зрозумілими для всього світу.

За словами представника об’єднання Easybusiness Аліни Свідерської, ініціатива ліквідації Господарського кодексу йде від компаній, які працюють на ринку та від міжнародних інвесторів, які зацікавлені інвестувати в Україну.

«Бізнес постає перед проблемою дублюючих норм у різних законах. Навіть, якщо справа доходить до суду, то й суди граються наявною різницею між дублюючими нормами. Це створює ситуацію відсутності правової визначеності», - зауважила вона.

При цьому вона зазначила: скасування Господарського кодексу не призведе до ліквідації всіх його норм. Ті позиції, які ефективно працюють, буде перенесено до інших законодавчих актів.

Як зазначив представник створеного при Мінекономрозвитку Офісу дерегуляції Олександр Бевз, деякі положення Кодексу, які регулюють окремі галузі бізнесу, зокрема будівництво, зовнішньоекономічну діяльність, не відповідають потребам регулювання і взагалі є не регулюючими, а бланкетними. Тому Офіс дерегуляції братиме активну участь у допомозі Міністерству юстиції.

У свою чергу, доктор юридичних наук Наталія Кузнєцова зауважила: прийняття Господарського кодексу було великою помилкою, яка кинула Україну в шалений правовий експеримент.

«Навряд підприємці або судді можуть назвати хоча б 5 переваг існування цього кодексу, які б не перекривав Цивільний кодекс», - наголосила науковець.

На її переконання, страхи, які наганяють на суспільство, говорячи, що скасування Господарського кодексу призведе до правового вакууму, занадто перебільшені.

Для подальшої роботи над цією ініціативою Міністерство юстиції України планує створити робочу групу, яка розробить концепцію реформування приватного права.

За словами заступника Міністра юстиції з євроінтеграції Сергія Петухова, концепція має пройти широке громадське обговорення.

«Після того, як ми знайдемо суспільний консенсус для цієї концепції, ми перейдемо до розробки конкретних норм, які мають бути прийняті у зв'язку зі скасуванням Господарського кодексу», - додав Петухов.

Водночас представники громадськості запевнили, що це не означатиме одномоментного повного скасування самого Кодексу, тим більше господарських судів. Процес реформування Господарського кодексу дозволить уніфікувати українське законодавство з європейським, де діють не господарські, а торгові кодекси.

Натомість працюючі норми Господарського кодексу планують перенести до Цивільного кодексу та інших нормативно-правових актів.

Коментар кандидата юридичних наук, доцента Павла Богуцького

Господарський кодекс України, дійсно, зазнає постійних атак меншою мірою науковців, більшою мірою можновладців, які мають тісні відносини з бізнесом. Ми можемо довго обговорювати різні точки зору (вони здебільшого є протилежними). Проте маємо розуміти сутність питання. Посилання на європейський досвід потрібно розцінювати як певну маніпуляцію для  необізнаних. Господарський кодекс України і торгові кодекси країн Європи – різні кодифіковані нормативно-правові акти. Проте у них є спільне у регулюванні відносин, які відокремлені серед інших цивільно-правових відносин, позаяк передбачають, насамперед, взаємовідносини між суб’єктами господарювання різних форм власності. Що стосується закидів стосовно недосконалості правових норм, то це інша річ – є усі можливості прийняти нову редакції не лише окремих статей Кодексу, але й Кодекс у новій редакції. І головне: відмовляючись від Господарського кодексу, потрібно буде поставити питання щодо господарської юстиції, щодо існування господарського правосуддя як спеціалізованого у системі правосуддя держави. Переконаний, що такий підхід є неправильним, таким, що жодним чином не відповідає сучасним поглядам на існування господарської юстиції (комерційних, торгових, арбітражних судів). Бажання проведення реформ і підставність, обґрунтованість реформ – це дещо різні підходи. Реформи мають виходити із соціальних, економічних потреб, а не навпаки – формувати соціальні, економічні і правові потреби.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа: чому вчить досвід Польщі donum auctoris Судова реформа: чому вчить досвід Польщі
Політикам і певною мірою юристам видавалося та видається, що судова реформа – це їхня справа, це занадто близько ...
Липень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика