Зміни до процесуальних кодексів схвалили у профільному комітеті, однак до тексту є суттєві зауваження

Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендував прийняти за основу законопроект № 6232 про внесення змін до процесуальних кодексів, поданий Президентом України як невідкладний.

Однак у Головному науково-експертному управлінні висловили щодо всіх трьох нових редакцій процесуальних кодексів низку зауважень та пропозицій.

По-перше, зауваження є щодо визначення Верховного Суду як єдиної касаційної інстанції в Україні, оскільки законопроект спрямований на обмеження кола справ, які можуть підлягати касації. Також не врегульовано питання про те, що слід роботи із заявами про перегляд судових рішень Верховним Судом України, які були розглянуті до набрання чинності цим законопроектом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим законопроектом.

По-друге, експерти вважають, що перелік видів забезпечення доказів є невичерпним, що надає суду фактично необмежені повноваження, створює передумови для можливих зловживань та порушення прав та законних інтересів широкого кола осіб.

По-третє, нова редакція ГПК не забезпечує належного захисту немайнових прав фізичних осіб, які не є підприємцями, тому немає достатніх підстав для включення Вищого суду з питань інтелектуальної власності до складу господарських судів.

По-четверте, під сумнів ставиться пропозиція законопроекту щодо віднесення до учасників справи лише сторін та третіх осіб, залишаючи поза увагою представників та законних представників, яким надається правовий статус «органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб».

По-п'яте, у новій редакції ЦПК пропонується встановити особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування, однак ці положення суперечать статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК щодо непорушності права власності.

По-шосте, у новій редакції КАСУ наводиться неоднозначне визначення публічно-правового спору.

По-сьоме, зміни до КУпАП мають незавершений характер, оскільки відповідних змін не зазнав пункт 4 статті 213 КУпАП, в якому згадуються вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.

По-восьме, існують зауваження щодо змін до Кримінального кодексу, якими пропонується встановити кримінальну відповідальність за «завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу у суді, а так само невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги.

По-дев'яте, Головне управління не підтримує нововведення наділити Вищий спеціалізований суд повноваженнями діяти одночасно як суд першої і як суд апеляційної інстанції.

По-десяте, експертне управління вважає передчасним запровадження електронного суду і зазначає, що процедура електронного правосуддя не відповідає гласності та відкритості судового процесу як основним засадам судочинства.