НовиниУкраїна

Конференція «Конкурс до нового Верховного Суду: кращий досвід, отримані уроки та перспективи»: основні питання добору і призначення суддів

27.10.2017 / 11:05
953
+A
-a

Конференція «Конкурс до нового Верховного Суду: кращий досвід, отримані уроки та перспективи»: основні питання добору і призначення суддів

24 - 25 жовтня у Києві за ініціативи Програми USAID «Нове правосуддя» за підтримки та у співпраці з ВККС, ВРП, Проектом ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», Українсько-канадським Проектом «Підтримка судової реформи» відбулась конференція «Конкурс до нового Верховного Суду: кращий досвід, отримані уроки та перспективи».

У заході брали участь члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя, Ради суддів, представники національної школи суддів України, ДСА України, судді, кандидати на посади суддів Верховного Суду, представники Адміністрації Президента, Верховної Ради, Міністерства юстиції, Громадської ради доброчесності та неурядових організацій, що здійснюють діяльність із моніторингу процесу судової реформи, а також представники міжнародних організацій, що підтримують судову реформу в Україні.

Захід тривав 2 дні і був поділений на 9 тематичних сесій. 

«Українське право» публікує ключові тези учасників дискусії під час цих сесій. На першій сесії лунали думки та ідеї стосовно добору і призначення суддів нового Верховного Суду.

Розпочав сесію Сергій Козьяков. Він зазначив: «Коли ми придумали конкурс до ВСУ, уявлення про те, як він закінчиться, ще не було. У нас була мета, і нам здається, ми її виконали».

Також пан Козьяков поділився своїми думками щодо результатів конкурсу: «Результати потрібно з чимось порівнювати, інакше не можна зробити адекватні висновки. Для цього доречно звернутись до минулого добору членів ВСУ, а також до аналогічного процесу в інших країнах. Раніше судді ВСУ призначались без конкурсу, не було залучено громадськості, яка зараз, серед іншого, має можливість ознайомлюватись із досьє кандидата. В минулому також не було електронних декларацій, декларацій доброчесності та декларацій родинних зв’язків, які заповнювали кандидати до нового ВСУ. Окрім цього, раніше суддями ВСУ могли стати тільки судді, при цьому за деякими винятками лише судді вищих спеціалізованих або апеляційних судів. Зараз маємо відкритий конкурс та можливість стати суддею ВСУ не лише суддям ,але й звичайним юристам, науковцям, загалом людям не з «системи». Таке буває у світі, однак в нас це відбувається вперше. Крім того, були проведені відкриті співбесіди з кандидатами, яких, більш того, було декілька. Були прямі трансляції з етапів конкурсу в YouTube, кожна з яких в середньому збирала в середньому по 7-9 тис. глядачів. Таких відмінних речей є дуже багато й вони значно відрізняють новий склад ВСУ від складів Верховного Суду, які були раніше. При прийнятті рішення про кандидатів ми використовували матеріали НАБУ, ДСА, Громадської ради доброчесності, НАЗК, Державної прикордонної служби. Варто зауважити, що, якщо Громадська рада доброчесності подавала негативний висновок, Вища кваліфікаційна комісія повинна була подолати його 11 голосами «за» кандидата серед 16 членів Комісії. Наразі більше 6 тис. суддів України очікують на процедуру кваліфікаційного оцінювання. Варто зазначити, що після проходження такого оцінювання судді будуть отримувати підвищену оплату праці».

Далі продовжила дискусію кандидат на посаду судді ВСУ, адвокат Ганна Вронська, яка поділилась своїми враженнями від проведеного конкурсу: «По-перше, для мене як для кандидата було важливим, що протягом всіх етапів конкурсу все було дуже зручним й організованим. По-друге, дуже потужна була інформаційна підтримка конкурсу (на сайті, велась фейсбук-сторінка конкурсу). Також мені дуже часто ставлять питання, чи був конкурс прозорим? Це питання більше до спостерігачів. Однак для мене було дуже важливим, щоб всі конкурсанти були в однакових умовах. Ми всі складали перший іспит в одному приміщенні. Також після проходження першого етапу учасники ВККС на камеру вставляли роботи учасників в сканер комп’ютера і моментально була можливість дізнатись результат, й всі роботи, звичайно, були закодовані. Чому я пішла на конкурс? По-перше, це виклик для мене як для юриста, як для адвоката для того, щоб замість нарікань на судову систему, щось зробити самому. По-друге, для того щоб громадяни комфортніше, вільніше почували себе при взаємодії із судовою владою, її потрібно було оновити. Як для кандидата до господарського підрозділу ВСУ мені важливо було показати, що права та інтереси бізнесу будуть захищені, а інвестиції з-за кордону будуть повертатись».

Далі слово отримав Роман Куйбіда. «Враховуючи, що мої колеги до мене більше говорили про позитивні аспекти конкурсу, як на мене, буде доречним зараз торкнутись його негативних аспектів. Так, лише 58% досьє кандидатів, 20% рішень ВККС про підтверждення/непідтверждення рішення по кандидату, 0% вмотивованих рішень ВККС за наслідками розгляду висновків ГРД було опубліковано ВККС. І це попри пряму вимогу закону», - зауважив член ГРД. 

Далі Роман Куйбіда звернув увагу, що на запити до ВККС стосовно оприлюднення рішення за наслідками розгляду висновків ГРД було отримано два види відповідей: відмова з посиланням на  службову інформацію та посилання на очікування, однак до цього часу опублікування не було здійснено. Також Роман Куйбіда послався на  проблему визначення мінімального допустимого балу при проходженні відбору: «Цей бал так і не був встановлений. Не залишилося поза його увагою питання до  ВККС щодо одного з критеріїв психологічного тестування кандидатів – «лояльність». В одному із висновків психолога, де у кандидата було виявлено низький рівень "лояльності", зазначено наступне: «Низький показник лояльності може бути пов’язаний з підкресленою незаангажованістю і власною позицією при прийнятті рішень». Це можна трактувати так, що на думку психолога високий рівень критичного мислення судді є поганим, зауважив Куйбіда.

Також на конференції лунали відгуки з боку кандидатів, які не пройшли конкурс. Один із них зазначив: «Конкурс було проведено відкрито, публічно та "нечесно". І далі надано аргументи того, що Комісія приймала рішення на користь певних кандидатів.

В аудиторії також виникли кілька додаткових запитань до спікерів. На запитання Голові ВККС, чому комісія пропустила кілька «недоброчесних кандидатів», зокрема, Ткача та Льовова, була отримана відповідь: «Щодо Ткача. Він не проживає разом із своєю дружиною, яку пов’язують із Сергієм Ківаловим. Це було доведено конкретними доказами». По кандидату Львову відповіді отримано не було.

На запитання до Романа Куйбіди про те, що одним із завдань судової реформи було позбавлення впливу політичних інститутів на конкурс, якою ж була мотивація ГРД закликати Президента не призначати «недоброчесних» кандидатів, представник ГРД відповів, що, на їх переконання, не можна призначати кандидатів, щодо яких триває судовий процес.

Денис Григоров  для «Українського права»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика