Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

КСУ просять розтлумачити норму Закону «Про прокуратуру» щодо представництва

01.07.2016 / 09:13
4878
+A
-a

КСУ просять розтлумачити норму Закону «Про прокуратуру» щодо представництва

Харківська міська рада Харківської області звернулася до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень абзацу другого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у системному зв'язку з положеннями абзацу першого частини третьої, абзацами першим і третім частини четвертої, пункту 1 і абзацу першого частини шостої статті 23 цього ж Закону та положеннями статті 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема словосполучення «виключно після підтвердження судом підстав для представництва». Про це повідомляється на сайті Суду.

У конституційному поданні зазначається, що після набрання 15.07.2015 чинності Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII нормативний порядок представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді суттєво змінився і полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями абзацу другого частини четвертої статті 23 Закону № 1697 прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Як зазначається у поданні, порушення прокурором нормативного порядку представництва інтересів держави в суді створює конфлікт повноважень органів прокуратури з повноваженнями органів місцевого самоврядування. Про наявність конфлікту повноважень органів прокуратури щодо представництва інтересів держави з повноваженнями органів місцевого самоврядування свідчать ухвали про відкриття господарським судом Харківської області проваджень за позовами прокурора без попереднього підтвердження судом підстав для представництва.

Оскільки Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування та суб’єктом владних повноважень, вона має право оскаржувати в суді наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді. У міськраді зазначають, що право на оскарження законодавчо передбачено, але фактично реалізовано бути не може і пов’язують це з тим, що на практиці словосполучення «виключно після підтвердження судом підстав для представництва» Закону «Про прокуратуру» органами прокуратури, господарськими і адміністративними судами та органами місцевого самоврядування розуміється, тлумачиться і застосовується по-різному за однакових юридично значимих обставин.

Зокрема, органи прокуратури застосовують це словосполучення таким чином, що звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах громадянина або держави здійснюється без попереднього підтвердження судом підстав для представництва. У свою чергу, господарські суди порушують провадження у справах за позовами прокурорів в інтересах держави на підставі ухвали, яка не підлягає оскарженню, а відтак не можуть забезпечити реалізацію права на оскарження наявності підстав для представництва. Адміністративні суди закривають справи і не поновлюють органу місцевого самоврядування порушене право на оскарження наявності підстав для представництва.

Харківська міська рада як орган місцевого самоврядування вважає, що прокурор спочатку повинен отримати в суді підтвердження підстав для представництва, а лише після цього звертатися з позовом до суду і, діючи у такий спосіб, прокуратура безпідставно здійснює представницькі повноваження, перебираючи на себе функції органів місцевого самоврядування.

Тому Харківська міська рада просить Конституційний Суд України дати офіційне тлумачення положень абзацу другого частини четвертої статті 23 Закону № 1697 у системному зв’язку з положеннями абзацу першого частини третьої, абзацами першим і третім частини четвертої, пункту 1 і абзацу першого частини шостої статті 23 цього ж Закону та положеннями статті 20 Закону № 280 у контексті питання, чи свідчить словосполучення «виключно після підтвердження судом підстав для представництва» про те, що підтвердження прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в суді здійснюється перед позовним провадженням і лише після підтвердження судом підстав для представництва прокурор набуває права звернення до суду з позовною заявою про захист інтересів держави і користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика