Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

01.08.2016 / 09:11
22750
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Набув чинності Закон, який встановлює нові штрафи за водіння у нетверезому стані

27 липня набув чинності Закон №1446-VIII «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Відтепер водіння транспортних засобів в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому повторне протягом року вчинення вказаних вище порушень тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Такі ж правопорушення, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Законом також встановлено, що порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. 

У законодавстві закріпили правовий статус Сил спеціальних операцій ЗСУ 

28 липня набув чинності Закон «Про внесення змін у деякі закони України щодо Сил спеціальних операцій Збройних Сил України».

Законом визначено правовий статус та застосування Сил спеціальних операцій самостійно або у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України виконувати завдання спеціальних операцій щодо утворення сприятливих умов для успішного проведення воєнно-політичних, економічних та інших заходів, які здійснюються керівництвом держави для запобігання і стримування воєнного конфлікту, сприяння виконанню завдань угрупованнями військ (сил) в операціях, а також виконання інших спеціальних завдань в інтересах національної безпеки у сфері оборони держави.

Зміни внесено до законів України «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», «Про боротьбу з тероризмом», «Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав», «Про розвідувальні органи України», «Про військово-цивільні адміністрації», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Передбачається, що відомості про особовий склад Сил спеціальних операцій ЗСУ, а також про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з Силами спеціальних операцій, становлять державну таємницю і підлягають захисту відповідно до Закону «Про державну таємницю».

Встановлюється, що функції, завдання та особливості діяльності Сил спеціальних операцій Збройних Сил України визначаються законами України та положенням, яке затверджує Президент України.

Фінансування Сил спеціальних операцій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються Міністерству оборони України окремим рядком на утримання Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також інших джерел, передбачених законодавством.

При цьому встановлюється, що спеціальна розвідка - комплекс заходів та дій для добування, обробки та доведення розвідувальної інформації в інтересах підготовки і ведення (підтримки) операцій, бойових та спеціальних дій з використанням певних способів добування відомостей, у тому числі встановлення конфіденційного співробітництва з особами за добровільною згодою

Законом дається таке визначення терміну«спеціальна операція - сукупність узгоджених і взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем і часом спеціальних дій підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ, спрямованих на створення умов для досягнення стратегічних (оперативних) цілей, що проводяться за єдиним задумом самостійно або у взаємодії з військовими частинами, підрозділами ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів України та інших складових сил оборони для виконання завдань».

Також військовослужбовцям Сил спеціальних операцій Збройних Сил України встановлюється спеціальна надбавка, яка входить в щомісячні додаткові види грошового забезпечення. 

Законопроект «Про Вищу раду правосуддя» внесуть на розгляд парламенту у вересні 

Планується, що проект Закону України «Про Вищу раду правосуддя» буде внесено Президентом України на розгляд парламенту у вересні.

Згідно зі змінами до Конституції України у частині правосуддя, що наберуть чинності 30 вересня 2016 року, Вища рада юстиції буде реорганізована у Вищу раду правосуддя. Як зазначив заступник Глави Адміністрації Президента України – координатор Ради з питань судової реформи, секретар Конституційної комісії Олексій Філатов, йдеться насамперед про створення в Україні нового конституційного органу, який по-новому формуватиметься та отримає новий статус в системі правосуддя.

Згідно з прийнятими змінами до Конституції в Україні діятиме Вища рада правосуддя, яка:

1) вноситиме подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалюватиме рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) розглядатиме скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

4) ухвалюватиме рішення про звільнення судді з посади;

5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;

6) ухвалюватиме рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

7) вживатиме заходів щодо забезпечення незалежності суддів;

8) ухвалюватиме рішення про переведення судді з одного суду до іншого.

З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діє у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року.

За словами Філатова, у проекті Закону «Про Вищу раду правосуддя» враховано пропозиції суддівської спільноти й він базується на стандартах Ради Європи, зокрема щодо того, що більшість у складі цього органу становитимуть судді, обрані самими суддями, щодо деполітизації як складу ВРП, так і процедур призначення та звільнення судді з посади, добору кандидатів на посади членів Ради тощо.

Однак деякі положення законопроекту все ще залишаються спірними.

Так, проект закону потребує доопрацювання в частині створення ефективної процедури передачі скарг на дії суддів із Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Вищої ради правосуддя. Є необхідність у запровадженні додаткових фільтрів, що унеможливили б зловживання скаржниками своїми правами. Також значна кількість скарг на дії суддів, які будуть передані до ВРП із ВККСУ, потребує створення не однієї, а кількох дисциплінарних палат у складі Ради, а отже, існує необхідність у розробці механізму забезпечення єдності дисциплінарної практики.

Крім того, впровадження новел проекту закону, зокрема щодо надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, прийняття рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя тощо, потребує розробки та прийняття не менш ніж 13 локальних нормативних актів.

Окремепитання – це принципи дисциплінарної процедури, підстави та оскарження, доцільність обмеження заявника у праві на оскарження, питання захисту судді, можливість ухвалювати усі рішення ВРП простою більшістю та інші.

Деякі експерти не погоджуються зі зменшенням вимоги щодо стажу професійної діяльності у сфері права, необхідного для  зайняття посади члена ВРП, з 15 до 10 років і наголошуютьна необхідності скасування такої вимоги загалом, аби до складу ВРП могли увійти новопризначені судді.

Варто зазначити, що робота над законопроектом триватиме й далі. Також можна подавати пропозиції до Ради з питань судової реформи щодо удосконалення норм проекту.

Уряд визначив вимоги до осіб, які претендують на найвищі посади у держслужбі

Уряд визначив типові вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії "А". Це передбаченопостановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 448.

Згідно з документом претенденти на найвищі посади держслужби повинні мати вищу освіту за ступенем магістр, загальний стаж роботи - не менше семи років та досвід роботи на посадах державної служби категорій "А" чи "Б" або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері — не менше трьох років.

При цьому у разі коли особа, яка претендує на зайняття посади державної служби категорії "А", здобула вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повну вищу освіту) відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про вищу освіту", така освіта прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

У разі оголошення конкурсу на зайняття відповідної посади державної служби категорії "А" до спеціальних вимог щодо знання законодавства включається знання Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - для осіб, які претендують на зайняття посад керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, та законів України "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про соціальний діалог в Україні" - для осіб, які претендують на зайняття посад голів місцевих держадміністрацій.

Вимоги передбачають вільне володіння державною мовою та іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи. Загальний стаж роботи - не менше 7 років. Претендент повинен мати лідерські навички, вміти приймати ефективні рішення, здійснювати ефективну комунікацію та проводити публічні виступи, добре знати законодавство, вміти працювати з великим обсягом інформації та мати здатність виконувати одночасно кілька завдань.

Також особа, яка хоче займати посаду держслужби категорії "А", повинна бути принциповою, рішучою, спрямованою на служіння суспільству та захист національних інтересів, вимогливою під час прийняття рішень, самоорганізованою та прагнути до саморозвитку, вміти працювати в стресових ситуаціях.

В Україні розроблять нове концесійне законодавство 

Для збільшення інвестицій у модернізацію автомобільної, енергетичної та комунальної інфраструктури розроблять нове концесійне законодавство. Зокрема, вже відомі консультанти, які працюватимуть над реформуванням відносин у сфері концесій на реалізацію інфраструктурних проектів.

«Це перший крок до початку масштабної реформи концесійного законодавства, який передбачає гармонізацію правового регулювання в Україні до кращих світових практик та сучасних міжнародних стандартів», - розповів Степан Кубів.

Степан Кубів відзначив, що оновлене концесійне законодавство сприятиме залученню потужних міжнародних та українських інвесторів до модернізації та відбудови української інфраструктури. Це дозволить створити в Україні нові об’єкти дорожньої, портової, енергетичної та комунальної інфраструктури, які відповідатимуть міжнародним стандартам якості, сприятиме створенню нових робочих місць та активізує процес економічного зростання в Україні.

З юридичної точки зору реформування концесійного законодавства передбачає розроблення нового сучасного закону про концесії шляхом об’єднання кращих положень чинних законів України, які регулюють здійснення концесійної діяльності у різних сферах діяльності. Ці зміни передбачають також гармонізацію відповідних відносин із законодавством про державно-приватне партнерство з урахуванням кращого міжнародного досвіду, зокрема модельного законодавства про публічно-приватне партнерство.

Важливість роботи у цьому напрямку для економічного відродження країни та забезпечення сталого розвитку у довгостроковій перспективі відзначив Франсіс Маліж, керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу.

Представляючи обраних консультантів, він нагадав, що відбір проходив на умовах тендеру, оголошеного ЄБРР на початку червня 2016 року. У конкурсі взяло участь понад 20 провідних міжнародних юридичних компаній.

За результатами тендеру консультантом визначено консорціум, який очолює провідна міжнародна юридична компанія Hogan Lovells.

«Обрана компанія має досвід щодо успішної реалізації подібних проектів у багатьох країнах світу та брала участь у розроблені регіонального модельного закону про публічно-приватне партнерства», - відзначив ФрансісМаліж.

На зустрічі сторони обговорили концептуальні питання щодо організації подальшої спільної роботи Мінекономрозвитку та консультантів ЄБРР у цьому напряму.

Замовником послуг із реформи концесійного законодавства є Мінекономрозвитку. Очікуваний строк роботи консультанта складає 6 місяців. Робота фінансуватиметься за рахунок коштів технічної допомоги міжнародних донорів під адмініструванням ЄБРР у рамках Спеціального Фонду Акціонерів ЄБРР та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України, який створено Данією, Фінляндією, Францією, Німеччиною, Італією, Японією, Нідерландами, Польщею, Швецією, Швейцарією, Великобританією та США.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика