Монополія адвокатури: варто чи ні її запроваджувати
Монополія адвокатури: варто чи ні її запроваджувати
24.12.2015 / 09:20
11037
+A
-a

Монополія адвокатури: варто чи ні її запроваджувати

В Україні адвокатура вже досить давно наполягає на підвищенні професіоналізму представників в судах шляхом встановлення виключного права адвокатів на таке представництво, тобто запровадження так званої адвокатської монополії. Перший крок у цьому напрямку було здійснено в рамках кримінального судочинства: за новим Кримінальним процесуальним кодексом України тільки адвокат може бути захисником підозрюваного чи обвинуваченого, представником потерпілого, цивільного позивача чи відповідача. Тоді як раніше таку функцію міг здійснювати фахівець у галузі права.

Сьогодні у Верховній Раді перебуває низка законопроектів про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Об’єднує всі ці законопроекти ідея адвокатської монополії на судове представництво. Планується заборонити особам-неадвокатам з 2016 року представляти інтереси фізичних та юридичних осіб у цивільних, господарських, адміністративних справах. З одним лише застереженням – штатний юрист може представляти своє підприємство. 2016 рік вже на порозі, а зазначені законопроекти і досі чекають свого розгляду.

Однак найімовірнішим є запровадження монополії адвокатури президентським проектом Закону "Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя", де також містяться положення щодо закріплення монополії адвокатури в Основному Законі. Так, у проекті пропонується поетапне введення монополії адвокатів на представництво в суді, за винятком представництва в трудових спорах, спорах про захист соціальних прав або незначних спорах, представництво малолітніх і неповнолітніх, а також осіб, визнаних недієздатними або дієздатність яких обмежена. Відповідно до Перехідних положень проекту виключно адвокати здійснюють представництво:

з 1 січня 2017 року - у Верховному та касаційних судах;

з 1 січня 2018 року - в апеляційних судах;

з 1 січня 2019 року - в судах першої інстанції, а також представництво в судах органів державної влади та місцевого самоврядування.

Наразі конституційна реформа вже отримала старт - проект змін направлено до Конституційного Суду для отримання висновку щодо його відповідності Конституції України. Водночас обговорення його норм триває. З’являються різні погляди - схвальні і критичні - щодо змін в частині правосуддя. Зокрема, і щодо запровадження монополії адвокатів на представництво в судах.

Представники владних органів та адвокати однозначно виступають за такі зміни і вбачають в них плюси. Так, під час круглого столу напередодні Дня адвокатури України, організованого Радою з питань судової реформи при Президенті України та Асоціацією правників України, обговорювався проект судової реформи, зокрема, та її частина, що стосується питань реформи адвокатури.

Ключовими питаннями зустрічі стали професійні права, гарантії, відповідальність адвокатів, виключне право на представництво в судах та доступ до професії (після введення реформи).

Як зазначив Олексій Філатов, заступник Глави Адміністрації Президента України, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, член Конституційної Комісії: "Наша мета – це точно не реформа заради реформи. Правосуддя - це не тільки суд. А що стосується професії адвоката - ми прагнутимемо до діяльності за єдиними високими стандартами. А отже, суть має зводитись до основних пунктів: забезпечення максимальної якості надання послуг правниками, високі етичні стандарти та забезпечення прав та гарантій адвокатів".

Питання виключного права на представництво в судах викликало палку дискусію, однак учасники круглого столу дійшли висновку, що монополія має бути. А винятком стає представництво. Окрім цього, проектом Закону передбачено винятки, такі як трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, малозначні спори тощо. Крім того, в проекті Закону зазначено абсолютно адекватні строки для впровадження адвокатської монополії. Такий тривалий період, за прогнозами експертів, пройде досить безболісно і якісно.

"Окрім того, ми не говоримо про термінову реформу. Більше того, вирішення цього питання - не має бути революцією, здійсненою за одну ніч", - наголосив Олексій Філатов.

Щодо доступу до професії, то ризики обмеження доступу будуть мінімізовані. Вводиться скасування стажування та письмове анонімне тестування. Обов’язковим стане магістерський рівень юридичної освіти та 2 роки стажу (з 1 січня 2018 року - тільки стаж помічника адвоката).

На запитання, як бути юрисконсультам, котрі будуть зобов’язані проходити тестування (платне), Олексій Філатов зазначив, що не має бути фінансового бар’єру для доступу в професію, а отже, плата буде введена, але мінімальна.

"А якщо ми говоримо, що сам юрисконсульт не може сплатити за екзамен, то це може зробити фірма, котра зацікавлена в ньому, як в адвокаті, що буде захищати інтереси організації", - підкреслив Філатов.

Після нововведень адвокати отримають доступ до всіх держреєстрів, безперешкодний доступ до приміщень судів, прокуратури, поліції та право участі у будь-яких процесуальних діях, участь у яких приймає клієнт.

"Підсилення прав адвоката – по суті підсилення прав клієнта. І не слід забувати, що разом з гарантіями, правами, новими видами адвокатської діяльності, ми матимемо значно більше обов’язків та відповідальності", - зауважив один з адвокатів в ході дискусії з цього питання.

Що стосується фінансування галузі, то в законопроекті передбачено розподіл коштів з розрахунку 70% на регіональні органи та 30% - на загальнонаціональні. Отже, можна говорити про певну децентралізацію і в управлінні та фінансуванні галузі права.

Учасники заходу зазначили важливу роль Ради з питань судової реформи при Президентові України у проведенні публічних обговорень та залученні до законотворчого процесу людей, які безпосередньо займаються юридичною діяльністю.

Резюмуючи сказане, Олексій Філатов зазначив, що участь в розробці законопроекту взяли саме учасники ринку юридичних послуг, а отже, "ми можемо говорити про максимально ефективний, дієвий та якісний документ"

Однак правозахисні організації не поділяють думки адвокатів і мають свої, протилежні аргументи з цього питання.

Зокрема, платформа "Правозахисний порядок денний" виступає проти встановлення монополії адвокатури на рівні Конституції України.

На їхній погляд, такий крок матиме негативний вплив на реалізацію права на правову допомогу з огляду на такі причини.

По-перше, у світі не існує жодних прецедентів встановлення на рівні Основного Закону держави монополії недержавної корпоративної організації на надання послуг суспільству. Україна може стати першою країною у світі, яка закріплює протекціонізм на конституційному рівні. На сьогодні українська адвокатура знаходиться на такому рівні розвитку, який не дозволяє гарантувати надання якісних правових послуг. Ухвалення запропонованих змін є не просто нічим не обґрунтованим обмеженням права людини на вибір захисника. Це неминуче призведе до подорожчання послуг адвокатів, які в умовах відсутності у клієнта іншої альтернативи отримають монопольне становище на ринку.

По-друге, українська адвокатура ще не досягла рівня розвитку, на кшталт "bar assosiation", та високого авторитету у суспільстві. На сьогодні адвокатам ніхто не забороняє своєю працею доводити якість своєї роботи та брати участь у будь-яких судових процесах. Тому всі пропозиції щодо наділення цього інституту монопольними повноваженнями на участь у судових процесах мають визначатись тим, чи слугуватиме це захисту прав людини. Поки що ухвалення запропонованих змін перетворює для громадянина на обов’язок те, що на сьогодні було для нього однією із можливостей, і звужує коло цих можливостей, а значить, звужує обсяг права на отримання правової допомоги.

По-третє, монополія адвокатури може мати негативний вплив на стан самої адвокатури та призвести до стагнації розвитку правової системи. Ухвалення запропонованих змін підвищить залежність адвокатів від керівництва адвокатури під загрозою втрати доступу до професії. Як демонструє приклад авторитарних країн, зокрема Білорусі, адвокатура може легко стати інструментом впливу держави на юридичну спільноту, позбавляючи можливості адвокатів, які захищають правозахисників, журналістів, представників опозиції, права приймати участь у судових процесах.

По-четверте, встановлення монополії адвокатури у сфері юридичної допомоги становить загрозу для доступу до правосуддя широких верств населення. Ухвалення запропонованих змін фактично підпорядковує адвокатурі існуючу систему безоплатної правової допомоги. Обсяг надання цієї допомоги не оцінювався при прийнятті рішення про монополізацію адвокатури. Подорожчання послуг у випадку відсутності необхідних коштів у бюджеті призведе до зменшення в рази кількості людей, яким буде надаватися безоплатна правова допомога. Крім того, держава сама позбавляє себе права адекватно реагувати на потреби суспільства, використовуючи послуги параюристів та інших структур, які здатні надавати правову допомогу.

У зв’язку із вищевикладеним платформа "Правозахисний порядок денний" пропонує внести зміни до статті 123-2 проекту Закону "Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя" та виключити положення про представництво іншої особи в суді та захист від кримінального обвинувачення виключно адвокатами.

З огляду на абсолютно протилежні погляди на запропоновані конституційні нововведення адвокатів і юристів ми звернулися за коментарем до третьої сторони – кандидата юридичних наук, доцента Павла Богуцького.

- На Ваш погляд, чи виправданими є пропозиції щодо представництва в судах виключно адвокатами?

- Головним аргументом законодавчих змін щодо надання правової допомоги, представництва інтересів сторін у судах має бути доступність таких послуг, їхня якість, неупередженість, сприяння встановленню істини у справах і у такий спосіб сприяння правосуддю. Демократичний режим характеризується можливістю вибору правової допомоги. Єдиною умовою, що є незмінною, у наданні правової допомоги - наявність  спеціальної підготовки, якою є якісна юридична освіта і певний досвід юридичної практики. Спеціалізація у наданні правової допомоги має вітатися, і такою спеціалізацією постає інститут адвокатури. Потрібно погодитися, що доступ до адвокатської практики повинен регулюватися і передбачати відбір кваліфікованих юристів, які матимуть можливість забезпечити виключно високий рівень  правової допомоги. Повернемося до першої думки – демократичність у виборі форми та способу правової допомоги не є безмежною, межа – забезпечення захисту інтересів громадян, фізичних та юридичних осіб. Розширення ринку юридичних послуг можливе лише у корпоративних системах, здатних здійснити самостійно вибір. В інших випадках є можливість отримання первинної і вторинної правової допомоги, скористатися  безоплатними послугами відповідних центрів правової допомоги.

- Закономірно постає питання, хто прийме виклик безкоштовного та малооплатного судового представництва? Як у реаліях сьогодення малозабезпеченому громадянину забезпечити собі захисника - оплатити недешеві послуги адвоката?

- Така проблема існує. Анонсовано посилення діяльності центрів надання безоплатної правової допомоги, зосередження на цьому діяльності підрозділів Міністерства юстиції. Але важливо, з цим необхідно погодитися, зберегти незалежність адвокатської діяльності. Якраз у цьому є певна небезпека, а тому добровільним об’єднанням адвокатів альтернативи не існує. І різного роду нападки на такі об’єднання у цьому переконують. Що ж стосується неякісних юридичних послуг, то у цьому випадку незайвим буде як громадський контроль, так і контроль відповідних органів добровільних об’єднань, варто звернутися до можливостей контролю з боку Вищої ради правосуддя.

- У разі прийняття змін до Конституції у сьогоднішньому варіанті, як примирити адвокатів і юристів, що втратять право представляти інтереси клієнтів у судах? Чи має законодавець вирішувати цю проблему правовим шляхом, чи це стає виключно особистою проблемою юриста?

- Без конституційного, законодавчого врегулювання цих питань не обійтися. Зрештою, який шлях буде обрано, багато в чому залежить від юридичної спільноти, але необхідна умова успішного вирішення питання - почути один одного.

КОМЕНТАРІ 0 + Додати коментар

Повернення до списку

Орзіх Марко Пилипович
Орзіх Марко Пилипович
05.05.2017

(1925 - 2016)
академік Академії правових наук України, Української академії політичних наук, Української...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Черкес Марко Юхимович
Черкес Марко Юхимович
28.03.2017

(1930 – 2010)
кандидат юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бару Мирон Йосипович
Бару Мирон Йосипович
20.03.2017

(1907 - 1998)
професор, доктор юридичних наук, лауреат Державної премії УРСР, заслужений працівник...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бажанов Марко Ігорович
Бажанов Марко Ігорович
02.03.2017

(1922 - 2001)
вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Грошевий Юрій Михайлович
Грошевий Юрій Михайлович
10.02.2017

(1931 - 2013)
відомий український вчений, доктор юридичних наук, професор, академік і віце-президент...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Мартиненко Петро Федорович
Мартиненко Петро Федорович
23.01.2017

(1936 - 2013)
відомий український правознавець, заслужений юрист України, професор, суддя Конституційного...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Недбайло Петро Омелянович
Недбайло Петро Омелянович
04.11.2016

(1907-1974)
український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Сокуренко Володимир Гаврилович
Сокуренко Володимир Гаврилович
16.09.2016

(1921-1994)
Український правознавець, доктор юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Лопушанський Федір Андрійович
Лопушанський Федір Андрійович
25.08.2016

(1920 –2001)
Відомий вчений у галузі кримінології, кримінального права і процесу, заслужений діяч науки...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Тарановський Федір Васильович
Тарановський Федір Васильович
27.05.2016

(1875 - 1936)
Правознавець, історик і теоретик права, доктор державного права

ЧИТАТИ ДАЛІ
Календар подій
Червень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2
02.06.2017 09:30:00 - Медіація і право
3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21
21.06.2017 09:00:00 - Тендери в Україні
22 23 24 25
26 27 28 29
29.06.2017 19:00:00 - Токсичний клієнт
30 1 2
ЗАХОДИ
  1. Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?