Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: пенсійна реформа, висновок Венеціанської комісії про антикорупційний суд, резолюція ПАРЄ, припинення розгляду ЄСПЛ справ про невиконання рішень українських судів, початок конкурсу до КСУ у Верховній Раді

14.10.2017 / 10:00
1079
+A
-a

Найголовніше за тиждень: пенсійна реформа, висновок Венеціанської комісії про антикорупційний суд, резолюція ПАРЄ, припинення розгляду ЄСПЛ справ про невиконання рішень українських судів, початок конкурсу до КСУ у Верховній Раді

Набув чинності пенсійний закон

11 жовтня набрали чинності зміни до пенсійного закону, які запроваджують пенсійну реформу.

Реформа передбачає перерахунок пенсій, який в Україні не проводили з 2011 року. У Кабміні повідомили, що в результаті перерахунку підвищені пенсії отримають 9 мільйонів громадян.

Також з 1 жовтня відновляється виплата пенсій працюючим пенсіонерам у повному обсязі, однак залишається обмеження на максимальний розмір пенсії – не більше 10 740 гривень.

Однак основна мета пенсійної реформи – це збільшення страхового стажу, від якого тепер залежатиме нарахування пенсії. Вимога про пенсійний вік залишається у законодавстві незмінною, однак за відсутності необхідного страхового стажу, досягнення пенсійного віку не даватиме право на призначення пенсії.

У 2018 році у 60 років на пенсію зможуть піти ті, хто матимуть 25 років страхового стажу. Вимоги щодо страхового стажу щороку збільшуються на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 році.

У разі відсутності необхідного стажу на дату досягнення пенсійного віку, пенсію може бути призначено лише після набуття відповідного страхового стажу. Тобто отримати необхідний страховий стаж можна або продовживши працювати, або докупивши стаж.

На перехідний період 3 роки при втраті роботи пропонується призначати державну соціальну допомогу при 15 роках страхового стажу. З 2021 року таку допомогу вже не надаватимуть.

Пенсійна реформа також передбачає ліквідацію пенсій за вислугу років, пільгових пенсій, а також спецпенсій. Пільговий вихід на пенсію передбачено лише для матерів, які виховали 5 дітей та інвалідів з дитинства (у 50 років), військових – учасників бойових дій (55 років), ліліпутів та диспропорційних карликів та чорнобильців.

Спеціальні пенсії скасовуються для держслужбовців, науковців, осіб місцевого самоврядування, народних депутатів, прокурорів та суддів. Якщо при перерахунку з 1 жовтня пенсія на загальних умовах буде більша, то відбуватиметься автоматичне переведення. Раніше призначені пенсії збережуться, але з 1 жовтня ці категорії працівників виходитимуть на пенсію на загальних умовах.

Пенсійна реформа передбачає запровадження пенсійного страхування для осіб молодше 35 років з 2019 року. Уряд має за півроку підготувати окремий Закон про запровадження професійної пенсійної системи. Передбачається, що таке страхування буде державним, однак Міністр соцполітики пропонує створити недержавні фонди.

Пенсійне страхування передбачає, що українці будуть відраховувати на індивідуальні рахунки 2% зарплати. Внесок цей буде зростати на 1% щороку, поки не досягне 7%. Такі виплати будуть обов'язковими для всіх офіційно працевлаштованих українців, які станом на 1 січня 2019-го будуть молодше 35 років. Однак поки що ця програма існує лише у вигляді стратегії, а її запровадження можливе лише прийняття відповідного закону у парламенті.

Венеціанська комісія підтримала створення антикорупційного суду в Україні

Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок, підтримавши створення окремого антикорупційного суду.

Проаналізувавши два законопроекти, які передбачають різні підходи до розгляду антикорупційних справ. Венеціанська комісія рекомендувала Президенту України внести до парламенту власний законопроект про створення антикорупційного суду.

Пропозиції законопроекту № 6259 про призначення суддів з розгляду корупційних справ у кожному суді Венеціанська комісія назвала  відходом від тих зобов'язань, які Україна взяла на себе раніше. Його положення зазнали критики з боку Венеціанської Комісії.

Щодо законопроекту № 6011 у висновку "Венеціанки" зазначається, що він може бути основою для створення окремого антикорупційного суду, однак потребує доопрацювання, аби у подальшому він не був визнаний неконституційним.

Тому Венеціанська комісія рекомендує відхилити законопроект № 6011, а Президенту натомість у терміновому порядку внести до парламенту власний законопроект, з урахуванням рекомендацій "Венеціанки" про створення антикорупційного суду.

Зокрема, експерти Венеціанської комісії радять взяти за основу положення законопроекту № 6011 про формування незалежного антикорупційного суду із суддів з бездоганною репутацією, яких має бути обрано за прозорою процедурою незалежно від виконавчої та законодавчої влади. При цьому до обрання антикорупційних суддів пропонується залучити міжнародних експертів.

Конституційний Суд розтлумачить, як застосовувати рішення ЄСПЛ в судовій практиці

Уповноважений з прав людини направила до Конституційного Суду подання щодо офіційного тлумачення статті 9 Конституції.

У поданні Омбудсмена зазначається, що суди неоднозначно тлумачать статтю 9 Основного Закону, коли йдеться про застосування Конвенції з прав людини та рішень ЄСПЛ.

Деякі судді, посилаючись на статтю 9 Конституції, у своїх рішеннях при застосуванні законів України та Конвенції з прав людини надають перевагу останній. Омбудсмен у поданні зазначає, що судді застосовують Конвенцію як нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу відносно національного законодавства.

При цьому Уповноважений констатує, що судді використовують як джерело права рішення Європейського суду з прав людини, постановлені проти інших держав.

Водночас Уповноважений з прав людини піднімає питання, що одночасно в Україні існує й протилежна судова практика щодо застосування Конвенції. Зокрема, Верховний Суд України розділяє практику ЄСПЛ на рішення проти України як такі, що є джерелом права для України, та рішення щодо інших держав, які, за тлумаченням ВСУ, не мають правового значення для України.

Тому Омбудсмен звернулася до Конституційного Суду України надати тлумачення статті 9 Конституції в контексті того, чи має Конвенція ставитися в пріоритет над українським законодавством та чи потрібно застосовувати рішення ЄСПЛ проти інших держав як джерело права.

ЄСПЛ вдався до рішучих дій через невиконання Україною рішень судів

Європейський суд з прав людини вилучив понад 12 тис. заяв українців із реєстру справ, скориставшись повноваженнями за статтею 37 § 1 (c) Конвенції про права людини. 

Ці справи стосуються невиконання чи несвоєчасного виконання рішень українських судів, які винесли на користь скаржників, та відсутності механізму, як можна усунути такі недоліки. 

Свої дії у ЄСПЛ пояснили тим, що у 2009 році суд виніс пілотне рішення у справі «Іванов проти України», де було констатоване невиконання рішень українських судів. Тоді Європейський суд у своєму пілотному рішенні зобов’язав Україну ефективний засіб юридичного захисту, який би забезпечив адекватний та достатній захист від невиконання або затримки у виконанні рішень національного суду, за виконання якого вона несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду з прав людини. Однак рішення у справі досі не виконано, а за цей час ЄСПЛ розглянув понад 14 тисяч подібних скарг від українців про невиконання судових рішень.

ЄСПЛ констатував, що проблему невиконання рішень Україна досі не вирішила, а кількість скарг про невиконання рішень до ЄСПЛ продовжує зростати. Тому Європейський суд вирішив припинити розгляд таких скарг і передати їх до Комітету Міністрів Ради Європи, аби вже там вирішували, як забезпечити виконання Україною рішень судів.

Представник Уповноваженого з прав людини Ірина Кушнір прокоментувала, що таким чином Європейський суд з прав людини визнав, що Україна як не виконувала рішення ЄСПЛ, так і продовжує. І якщо Україні це не потрібно, тобто впровадити міжнародні стандарти захисту, то Європейському суду це також вже не цікаво. Власне, це рішення вона назвала вироком Україні.

Закон про освіту перевірить Конституційний Суд  та Венеціанська комісія

Стаття 7 Закону про освіти, у якій визначається мова освітнього процесу, стала приводом для направлення до Конституційного Суду України подання про визнання закону неконституційним та для ухвалення резолюції Парламентською асамблеєю Ради Європи.

Частина народних депутатів, які не підтримали прийняття нового освітнього закону, вирішили оскаржити його у Конституційному Суді.

Зокрема, вони направили до КСУ подання про визнання закону неконституційним, оскільки його стаття 7 обмежує права нацменшин на вивчення рідної мови, що суперечить статті 53 Основного Закону України. Також у поданні йдеться про порушення цим законом норм міжнародного права, що також суперечить конституційним нормам.

Тим часом закордонні дипломати Угорщини та Румунії, народи яких мешкають на Україні, ініціювали у ПАРЄ термінові дебати з приводу прийняття Україною закону, в якому не враховані права нацменшин.

У прийнятій резолюції визнається право України підтримувати українську мову в освіті, водночас наголошується на важливості захисту прав національних меншин навчатися рідною мовою. Український Закон « Про освіту» направлять до Венеціанської комісії, а після її висновків Україна буде зобов’язана їх виконати.

Верховна Рада оголосила конкурс на посади суддів КСУ за своєю квотою

Депутатські фракції (групи) розпочали прийом пропозицій щодо кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, що триватиме до 7 листопада включно. Про це повідомило Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

Кожна депутатська фракція може запропонувати по одному кандидату на кожну вакантну посаду судді Конституційного Суду України.

На сьогодні вакантними є 2 посади судді Конституційного Суду України, призначення на які здійснює Верховна Рада України.

Також дві вакантні посади суддів КСУ має заповнити Президент, який вже сформував конкурсну комісію, але конкурс не розпочав.

І одна вакантна посада залишається за з’їздом суддів України. З’їзд суддів найпершим оголосив про початок конкурсу на посаду судді КСУ за своєю квотою. На одну посаду там претендує 18 кандидатів, серед яких більшість суддів.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правопорядок і парамілітарні формування donum auctoris Правопорядок і парамілітарні формування
Правопорядок є однією з надскладних і надважливих категорій, які характеризують власне право і його буття
Чому мій вибір – Вища рада правосуддя: суддя апеляційного суду Полтавської області Андрій Рябішин Феміда Чому мій вибір – Вища рада правосуддя: суддя апеляційного суду Полтавської області Андрій Рябішин
Можливість прийняти активну участь у вдосконаленні системи захисту незалежності судової системи України так ...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Лютий 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 1 2 3 4
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика