НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: реєстр неплатників аліментів, кримінальна відповідальність за доведення до самогубства, закон про ТОВ, список кандидатів у члени ВРП, альтернативний законопроект про адвокатуру, нові стандарти БВПД, рішення ЄСПЛ у справі Волкова

10.02.2018 / 09:00
2184
+A
-a

Найголовніше за тиждень: реєстр неплатників аліментів, кримінальна відповідальність за доведення до самогубства, закон про ТОВ, список кандидатів у члени ВРП, альтернативний законопроект про адвокатуру, нові стандарти БВПД, рішення ЄСПЛ у справі Волкова

Набув чинності Закон, який застосовуватимуть до неплатників аліментів

6 лютого набув чинності Закон № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

З набранням чинності закону, державний виконавець отримав право складати протоколпро вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України і направляти його до суду для застосування до боржника адмінвідповідальності у вигляді суспільно корисних робіт.

Нова стаття 183-1 КпАП передбачає призначення суспільно корисних робіт для неплатників аліментів на період від 15 до 30 днів.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховуватимуть плату за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюватиметься погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Також, одночасно із набранням чинності Законом, на сайті Міністерства юстиції почав повноцінно працювати Єдиний реєстр боржників з виплат аліментів.

Рада криміналізувала доведення до самогубства

Верховна Рада прийняла зміни до Кримінального кодексу щодо встановлення кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню самогубства.

Змінами встановлено кримінальну відповідальність за будь-яке сприяння особі у вчиненні нею самогубства чи спроби самогубства.

Законом викладено частину першу статті 120 «Доведення до самогубства» Кримінального кодексу України у новій редакції, згідно з якою доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, систематичного приниження її людської гідності або систематичного протиправного примусу до дій, що суперечать її волі, схиляння до самогубства, а також інших дій, що сприяють вчиненню самогубства, карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

Варто зазначити, що Україна входить в десятку країн з найвищим рівнем самогубств. За даними ВООЗ на 2012 рік в Україні було вчинено близько 10 тисяч актів суїциду, а середній показник для нашої країни – 22 суїциди на 100 тисяч осіб. Як свідчать наукові джерела, співвідношення самогубств і доведення до самогубства становить близько один до двадцяти. Разом з тим з 2010-го по 2015 рік в Україні винесено лише чотири вироки за доведення до самогубства, тобто менше одного вироку на рік, тому що зазвичай правоохоронці припиняють провадження у справах про самогубство, не знайшовши слідів насильства на тілі загиблих.

Прийнято Закон про товариства з обмеженою відповідальністю

Верховна Рада України прийняла Закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у сферах страхової та інвестиційної діяльності, в галузі виробництва сільськогосподарської продукції, а також в інших сферах діяльності, порядок їх створення, діяльності та припинення регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.

Управління товариствами з обмеженою відповідальністю та товариствами з додатковою відповідальністю, у статутних капіталах яких є частка держави або органів місцевого самоврядування, регулюється цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.

Згідно із Законом, «учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників».

Закон встановлює права і обов'язки учасників товариства, корпоративний договір, безвідкличну довіреність з корпоративних прав, умови створення товариства, визначає статут товариства, переважне право учасника товариства, особливості звернення стягнення на частку учасника товариства тощо.

Список кандидатів у члени Вищої ради правосуддя офіційно опубліковано

У «Голосі України» оприлюднено перелік кандидатів до складу ВРП для обрання ХV черговим з’їздом суддів України.

До списку включено 34 кандидати, однак з-поміж них з'їзд має обрати лише двох.

32 кандидати, які подалися на конкурс у ВРП, - це судді місцевих та апеляційних судів, і лише двоє – судді вищих судів.

Нагадаємо, що згідно з рішенням Ради суддів України оголошено про скликання ХV чергового з’їзду суддів України на 5-6 березня, до порядку денного якого включено питання про обрання членів Вищої ради правосуддя та члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Презентовано альтернативний законопроект про адвокатуру

Національна асоціація адвокатів України презентувала Раді з питань судової реформи альтернативний варіант законопроекту про адвокатуру.

Принципові заперечення НААУ до законопроекту, який готували у Раді з питань судової реформи, стосуються змін до системи адвокатського самоврядування та доступу до професії.

Альтернативний законопроект передбачає «пільговий» доступ до адвокатської професії до 2021 року, передбачений перехідними положеннями. Ідеться про право осіб, які мають юридичну освіту ступеня магістра (або прирівняну до неї) та 5 років стажу в галузі права на посаді юриста, (головного) юрисконсульта, начальника юридичного відділу, іншій аналогічній посаді в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності; прокурора, слідчого, нотаріуса; помічника судді/нотаріуса; педагогічного або науково-педагогічного працівника набути статус адвоката на підставі письмового анонімного тестування без проходження стажування та роботи на посаді помічника адвоката (стажера).

НААУ наполягає на тому, що такий підхід є дискримінаційним щодо адвокатів, які увійшли в професії за передбаченими чинним законом кількома етапами перевірки кваліфікації, та тих, хто матиме бажання стати адвокатом після 2021 року. Окрім того, внаслідок запровадження такого підходу адвокатура зросте на десятки тисяч осіб, що матиме негативний наслідок для фахового рівня професії в цілому та несправедливої конкуренції на ринку адвокатських послуг. Цю позицію підтримали окремі адвокати - члени Ради з питань судової реформи.

Окрім того, НААУ пропонує інший варіант імплементації виключного права адвокатів на представництво в судах інтересів органів державної влади та місцевого самоврядування. НААУ також пропонує зміни до Податкового кодексу з метою зменшення податкового тиску на адвокатів.

Зміни передбачають можливість застосування для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, спрощеної системи оподаткування шляхом прирівнювання їх статусу до фізичних осіб-підприємців виключно з метою оподаткування.

Зміни до ПК України нададуть право адвокатам застосовувати спрощену систему оподаткування без реєстрації в якості фізичних осіб-підприємців.

Оцінювати якість надання адвокатами БВПД будуть за новими стандартами

Оцінювати якість надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги будуть відповідно до Стандартів, затверджених наказом Мін’юсту від 21.12.2017 № № 4125/5.

Оцінювати якість надання адвокатами БВПД будуть комісії, утворені радами адвокатів регіонів, а Координаційний центр спільно з регіональними центрами з надання БВПД будуть забезпечувати моніторинг якості надання адвокатами БВПД.

Цими стандарти мають керуватися адвокати при наданні безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам права на таку допомогу у цивільному та адміністративному процесах, а також представництві інтересів потерпілих і свідків, які мають право на БВПД, у кримінальному процесі.

Зокрема, одним із обов’язків адвоката у цивільному/адміністративному провадженні визначено ведення адвокатського досьє згідно з наведеним орієнтовним переліком. Така вимога сприяє систематизації усіх обставин, що мають значення для справи, та за необхідності може стати підставою для оцінювання якості наданої правової допомоги за умови згоди клієнта.

Стандарти містять обмеження щодо кількості справ, в яких одночасно адвокат може надавати безоплатну вторинну правову допомогу. Якщо на виконанні у адвоката одночасно перебуває 30 доручень, надання БВПД за якими не завершено, прийняття ним нових доручень не допускається.

Однією із новел Стандартів є підготовка адвокатом письмового правового висновку у справах, в яких, на його думку, відсутні фактичні та правові підстави для виконання доручення.

Додатками до Стандартів включено протокол узгодження правових питань щодо представництва за дорученням центру з надання БВПД, акт приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів), орієнтовний перелік матеріалів адвокатського досьє у цивільному/адміністративному провадженні.

Дотримання Стандартів є обов’язковим для адвокатів при наданні БВПД і є підставою для об’єктивного оцінювання своєчасності, повноти та якості надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі.

ЄСПЛ виніс ще одне рішення у справі судді Верховного Суду України Волкова

Європейський суд з прав людини схвалив рішення у справі «Олександр Волков проти України» щодо встановлення справедливої сатисфакції за матеріальні збитки. Справа стосувалася рішення ЄСПЛ про звільнення судді Верховного суду України Олександра Волкова.

В основному рішенні суду від 9 січня 2013 року Суд постановив, що було чотири порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини – право на справедливий суд і статті 8 – повага приватного життя.

Суд вирішив, зокрема, що судовий розгляд, який призвів до звільнення судді не відповідав вимогам незалежного суду; що розгляд його справи Вищою радою юстиції, був непрозорим, оскільки не було встановлено часове обмеження на його розгляд; що голосування Верховної Ради за звільнення Волкова було незаконним і що судді ВАСУ, які розглядали його справу, не дотримувалися принципів ведення чесного суду.

ЄСПЛ постановив, що Україна має виплатити Волкову 6 тис. євро нематеріальних збитків і 12 тисяч євро на покриття витрат.

Нове рішення ЄСПЛ стосувалося питання справедливої сатисфакції – згідно з статтею 41 Євроконвенції – у частині матеріальної шкоди.

«Згідно з домовленостями обох сторін український уряд зобов’язався виплатити Волкову 1,430,212.32 гривень ( близько 40,657 євро) матеріальної шкоди», – зазначено у рішенні суду.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика