НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: зміни у керівництві КСУ, нові правила видачі дозволів у будівництві, стягнення аліментів у наказному провадженні, ратифікація Угоди про правову допомогу у країнах ЄС та набрання чинності рішенням про безвіз для України

10.06.2017 / 09:00
1541
+A
-a

Найголовніше за тиждень: зміни у керівництві КСУ, нові правила видачі дозволів у будівництві, стягнення аліментів у наказному провадженні, ратифікація Угоди про правову допомогу у країнах ЄС та набрання чинності рішенням про безвіз для України

У Конституційному Суді новий виконувач обов'язків Голови

З 4 червня обов’язки Голови Конституційного Суду України перейшли до Віктора Кривенка як найстаршого за віком судді.

До цього повноваження виконувача обов᾿язків Голови Конституційного Суду України виконував Юрій Баулін як найстарший за віком суддя. Однак 3 червня у зв᾿язку з закінченням дев᾿ятирічного терміну повноважень Баулін припинив повноваження судді Конституційного Суду України.

Тому тепер, до обрання Голови Конституційного Суду України на спеціальному пленарному засіданні КСУ, тимчасово керуватиме Судом суддя Віктор Кривенко.

Нагадаємо, що трирічні повноваження Голови Конституційного Суду України закінчилися 20 березня 2017 року, але обрати нового керівника збори суддів поки що не змогли.

Набув чинності Закон про нові правила видачі дозволів у будівництві

10 червня набрав чинності Закон України від 17 січня 2017 року № 1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності".

Законом скасовано визначення категорії складності об’єктів будівництва. Об’єкти будівництва І та ІІ категорій складності належатимуть до об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками, ІІІ та ІV категорій складності – до об’єктів із середніми наслідками, V категорії складності – до об’єктів зі значними наслідками. Віднесення об’єктів будівництва до того чи іншого класу наслідків здійснюватиметься проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Закон встановлює вичерпний перелік об’єктів будівництва, які за класом наслідків відноситимуться до об’єктів зі значними наслідками. Це пам’ятки культурної спадщини, об’єкти підвищеної небезпеки, житлові, громадські або інші будівлі заввишки понад 100 метрів, будівлі з рівнем можливої небезпеки для людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті. До об’єктів будівництва, які не можуть бути об’єктами з незначними наслідками, віднесено житлові будинки понад чотири поверхи, об’єкти, характеристики можливих наслідків від відмови яких перевищуватимуть рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя 50 осіб, якщо ці особи постійно перебуватимуть на даному об’єкті, або 100 осіб, якщо ці особи періодично перебуватимуть на даному об’єкті, та інші, визначені Законом.

Відповідно до нового закону відбудеться перехід від триступенової дозвільної системи (повідомлення, декларація, дозвіл) до двоступеневої (повідомлення, дозвіл), а порядок оформлення дозвільних документів визначатиметься не за категорією складності об’єкта будівництва, а за класом наслідків.

Будівництво об’єктів середнього і значного класу наслідків здійснюватиметься виключно за дозволом. Великі житлові комплекси, багатоповерхові будинки, соціальні об’єкти, торговельно-розважальні комплекси, офісні будівлі будуть зводитись виключно за наявності повного пакету дозвільної документації. У той же час максимально спроститься дозвільна система для об’єктів незначного класу наслідків, які становлять понад 80% від загального обсягу будівництва.

Крім того, запроваджується адміністративна відповідальність за порушення будівельних норм - штраф від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів, а за виконання будівельних робіт без дозволу штрафи становитимуть від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 8 липня діятиме спрощений порядок стягнення аліментів

Президент України Петро Порошенко підписав Закон № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання", який набуде чинності 8 липня.

Закон передбачає спрощений порядок стягнення аліментів. Особа, з якою проживає дитина, має право звертатися із заявою у рамках наказного провадження – так званого спрощеного провадження, тому що з моменту відкриття наказного провадження до отримання судового наказу про призначення аліментів, відповідно до законодавства, повинно проходити три дні.

Крім того, у такому разі особа, яка звертається із заявою про стягнення аліментів, не змушена ходити на судові засідання, і може подавати позов за місцем проживання. У рамках наказного провадження суд може присудити на одну дитину 25% від заробітної плати платника аліментів, на двох – третину, більше – половину заробітної плати. Для випадків, коли платник аліментів отримує набагато вищу за середньостатистичну заробітну плату, аліменти становитимуть не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину.

Також Закон збільшує мінімальний розмір аліментів із 30% від прожиткового мінімуму на дитину до 50%.

Декілька новацій Закону стосуються додаткових витрат. У разі звернення до суду щодо додаткових витрат на дитину не потрібно буде сплачувати судовий збір і можна подавати звернення за місцем проживання позивача; для платника аліментів запровадять пеню у разі несплати додаткових витрат. Платники аліментів - ФОП на спрощеній системі оподаткування, які сплачують єдиний податок, а також офіційно не працевлаштовані, у випадку несплати сплачуватимуть заборгованість по відсотку від середньої заробітної плати у даній місцевості. Такий самий механізм – для осіб, які працевлаштовані за кордоном.

Ратифіковано Угоду про безоплатну правову допомогу у 32 країнах Європи

Верховна Рада України прийняла Закон «Про ратифікацію Європейської угоди про передачу заяв про правову допомогу».

Угода передбачає, що особи, які мають звичайне місце проживання на території однієї договірної сторони, можуть звернутися за правовою допомогою у цивільних, торговельних або адміністративних справах на території іншої договірної сторони.

Ратифікація Угоди уможливить доступ громадян України до механізму Угоди, який з метою забезпечення захисту прав всіх громадян держав – учасниць Угоди дає змогу громадянам будь-якої із таких держав звертатися із проханням про надання безоплатної правової допомоги на території іншої держави – учасниці Угоди.

Угода встановлює процедуру, якої слід дотримуватися, і, зокрема, дозволяє зацікавленим особам звертатися за правовою допомогою через уповноважений орган влади держави-учасника, в якій вони зазвичай мешкають.

Україна стала 33-ю країною Ради Європи, яка ратифікувала Європейську угоду про передачу заяв про правову допомогу.

Раніше Європейську угоду про передачу заяв про правову допомогу ратифікували Австрія, Азербайджан, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Греція, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Македонія, Туреччина та Велика Британія.

Не ратифікували відповідну угоду такі європейські країни, як Андорра, Вірменія, Хорватія, Угорщина, Ліхтенштейн, Мальта, Молдова, Монако, РФ, Сан-Марино, Словаччина і Словенія.

Німеччина та Ісландія підписали угоду, але ратифікації в цих країнах поки не було.

Набирає чинності рішення Європейського Союзу про безвіз для України

11 червня 2017 року набирає чинності рішення Європейського Союзу про безвізові поїздки громадян України.

Відповідний законодавчий акт був прийнятий 11 травня, а опублікований в Офіційному журналі Європейського Союзу 22 травня.

Тому 11 червня з 00 годин 00 хвилин громадяни України - власники біометричних паспортів отримують право без віз перебувати в будь-якій країні Європейського Союзу (за винятком Великої Британії та Ірландії, які є членом ЄС, але не входять до складу Шенгенської зони), а також Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії, які не є членами ЄС, але підписали Шенгенську угоду.

Безвізовий режим дозволятиме короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за винятком Великої Британії та Ірландії), а також в державах-учасницях Шенгенської угоди поза межами ЄС до 90 днів протягом кожного періоду в 180 днів.

Окрім біометричного паспорта, на кордоні необхідні підтвердити мету та умови перебування і фінансове забезпечення.

Для дітей також потрібно мати закордонний біометричний паспорт для безвізового перетину кордону з Європейським Союзом. Дітям до 16 років виїжджати за межі України можна лише у супроводі обох батьків, або у супроводі одного з батьків чи з довіреною особою, маючи при собі нотаріально завірену згоду батьків. Якщо дитина віком до 16 років виїжджає з одним із батьків (опікунів, усиновлювачів), то необхідна нотаріально завірена згода другого з батьків (опікуна, усиновлювача). В той же час якщо один із батьків живе за кордоном, то згоду засвідчують у консульських установах МЗС України. 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика