НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Договір про дружбу з Росією буде припинений у квітні, рішення КСУ про зарплату суддів, Рада схвалила нові Закони, стартувало створення ЄСІТС, затверджено новий порядок ґендерно-правової експертизи законодавства

08.12.2018 / 09:00
370
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Договір про дружбу з Росією буде припинений у квітні, рішення КСУ про зарплату суддів, Рада схвалила нові Закони, стартувало створення ЄСІТС, затверджено новий порядок ґендерно-правової експертизи законодавства

Народні депутати постановили припинити дію Договору про дружбу з Росією

Верховна Рада прийняла Закон «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією».

Таке рішення прийнято, зважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, що істотно порушує документ.

Верховна Рада України постановила припинити Дію договору з 1 квітня 2019 року.

Згідно із Законом, припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо його виконання і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання названого Договору до припинення його дії, відповідно до статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.

Зазначимо, Договір був учинений 31 травня 1997 року в м. Києві та ратифікований Верховною Радою України 14 січня 1998 року.

КСУ визнав неконституційним зменшення посадових окладів і позбавлення суддів доплат

Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності конституційності положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453) у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (№ 192).

Частина 3 статті 133 передбачає, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Частина 10 – що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу для застосування положень Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402 про:

нездійснення суддею правосуддя у зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами та з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про його відрядження до іншого суду;

нездійснення суддею правосуддя у зв’язку з обов’язковим проходженням підготовки у Національній школі суддів України для підтримання кваліфікації;

нездійснення суддею правосуддя у зв’язку з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

КСУ встановив неконституційність положення частини 3. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року – 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року – 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року – 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року – 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року – 15 мінімальних заробітних плат».

Окрім того встановлено, що частина 10 статті також не відповідає Конституції.

У рішенні Конституційного суду зазначено, що Верховна Рада періодично зменшувала розмір посадового окладу судді місцевого суду як базової складової винагороди судді.

Конституційний Суд України звертає увагу на те, що Законом № 1402 виділено окрему категорію суддів – «судді, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання». Внаслідок цього на сьогодні питання розміру суддівської винагороди регулюється двома законами: Законом № 2453 в редакції Закону № 192 – для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання, та Законом № 1402 – для суддів,

які пройшли таке оцінювання.

У Рішенні зазначається, що суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід’ємною складовою його статусу, яка згідно з частиною другою статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192 складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Законодавець, періодично зменшуючи розмір посадового окладу судді місцевого суду, не врахував того, що судді, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання, у тому числі з причин, що не залежать від них особисто, не втратили гарантій своєї незалежності, передбачених Основним Законом України, оскільки не позбавлені статусу судді.

«Зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому», – йдеться у Рішенні.

Таким чином оспорювані положення суперечать частинам першій, другій статті 126 Конституції України: «незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України»і «вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється».

Рада внесла поправки до Закону про судоустрій щодо кваліфоцінювання

6 грудня 2018 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (реєстр № 9260), яким деталізовано положення ст.84 Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо проведення кваліфікаційного оцінювання, повідомив портал Судової влади України.

Статтю 84 доповнено новою частиною:

«Суддя, який приймав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду, проте не був рекомендований на посаду за результатами проведення конкурсу, з дня визначення результатів конкурсу вважається таким, що пройшов кваліфікаційне оцінювання та відповідає займаній посаді (підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді):

1) у разі прийняття рішення ВККС України про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами проведення конкурсу;

2) за відсутності рішення, передбаченого у пункті 1 − у разі успішного складання іспиту під час проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі та відсутності рішення Вищої кваліфікаційної комісії судді України про непідтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами проведення конкурсу, в тому числі у випадку зупинення кваліфікаційного оцінювання стосовно такого судді. Окремого рішення ВККС України у випадку, передбаченому у пункті 2, не приймається.

Положення цієї частини поширюється на всіх суддів, що приймали участь у конкурсах на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду, оголошених та/або проведених як до, так і після прийняття цієї норми.

Реєстр суддів, що підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) в порядку та за умов, визначених цією частиною, веде Державна судова адміністрація України. Відомості до Реєстру вносяться за заявою судді.

Включення судді до Реєстру є підставою для здійснення перерахунку та виплати суддівської винагороди з дня, коли він вважається таким, що пройшов кваліфікаційне оцінювання та підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та автоматично припиняє розпочате стосовно нього кваліфікаційне оцінювання, а також виключає можливість призначення нового кваліфікаційного оцінювання щодо такого судді, крім випадків проведення кваліфікаційного оцінювання за заявою судді для участі у новому конкурсі на зайняття вакантної посади або у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення».

Вказаний Закон, крім окремих положень, набирає чинності 1 січня 2019 року.

Верховна Рада схвалила нові Закони

Верховна Рада на пленарному засіданні 6 грудня 2018 року схвалила низку Законів України.

Зміни до Закону про судовий збір

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про судовий збір» щодо створення умов для забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень судів.

Законом встановлено, що кошти судового збору спрямовуються, також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Закон про надання статусу учасника бойових дій

Верховна Рада прийняла зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Закон надає статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» визнані борцями за незалежність України у XX столітті.

Відповідні зміни внесено до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункт 16 якого викладено у новій редакції.

Закон про прилеглу зону України

Верховна Рада прийняла Закон «Про прилеглу зону України».

Згідно із Законом, «прилегла зона України – це зона відкритого моря, яка прилягає до територіального моря України і зовнішня межа якого перебуває на відстані не більше двадцяти чотирьох морських миль, відлічених від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря України».

Делімітація прилеглої зони між Україною та державами, узбережжя яких протилежні або суміжні з узбережжям України, здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.

Уповноважений орган, який забезпечує недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України в її прилеглій та виключній (морській) економічній зонах, може здійснювати зупинення та огляд суден; затримання чи арешт суден та/або членів їх екіпажу, за виключенням військових кораблів та інших державних суден, які використовуються з некомерційною метою.

Законом встановлено, що дослідження археологічних та історичних об’єктів культурної спадщини у прилеглій зоні проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом також внесено зміни до законів України «Про охорону культурної спадщини України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про охорону археологічної спадщини України».

Закон про протимінну діяльність

Верховна Рада прийняла Закон «Про протимінну діяльність в Україні». Законодавчим актом визначено правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні та особливості державного регулювання у відповідній сфері.

Законом встановлено, що «протимінна діяльність - комплекс заходів, спрямованих на захист національних інтересів України, а також на зменшення та усунення наслідків негативного впливу вибухонебезпечних предметів на соціально-економічні умови життєдіяльності населення та довкілля».

Законом визначено правову основу, цілі та засади, національні інтереси України у сфері протимінної діяльності, її основні складові, перелік об’єктів та суб’єктів протимінної діяльності, порядок їх створення, організаційні та процедурні засади діяльності; вимоги до фахівців у сфері протимінної діяльності і розмінування та їх обов’язки; джерела фінансування протимінної діяльності; порядок обліку операторів протимінної діяльності, надання допомоги постраждалим особам (жертвам) від вибухонебезпечних предметів, визначення статусу територій для потреб протимінної діяльності; повноваження інспекції з контролю якості протимінної діяльності та секретаріату центру протимінних операцій тощо.

Законом передбачені норми, які регулюють питання демократичного цивільного контролю у сфері протимінної діяльності, національних інтересів України у сфері протимінної діяльності, засади міжнародного співробітництва і здійснення господарської діяльності у сфері протимінної діяльності, в тому числі, страхування відповідальності під час здійснення робіт з розмінування та публічних закупівель у сфері протимінної діяльності.

Стартувало створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи

1 грудня 2018 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

З 1 січня 2019 року підсистема ЄСІТС буде функціонувати у тестовому режимі.

Дослідна експлуатація системи розпочнеться  з 1 березня 2019 року у складі таких підсистем (модулів): Єдиний контакт-центр судової влади України; Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами; офіційна електронна адреса (Електронний кабінет); офіційний веб-портал «Судова влада України»; Єдиний державний реєстр судових рішень; підсистема «Електронний суд»; модуль «Автоматизований розподіл»; модуль «Судова статистика».

Уряд затвердив порядок ґендерно-правової експертизи законодавства

Уряд затвердив новий порядок проведення ґендерно-правової експертизи чинного законодавства, нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації, проектів нормативно-правових актів, та форми висновків.

Така експертиза, зокрема, проводиться для комплексного дослідження законодавства та проектів нормативно-правових актів у частині їх відповідності міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюціям міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів з прав людини стосовно дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

Через її проведення запобігається прийняття нормативно-правових актів, положення яких не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів проводиться розробником проектів актів і Мін’юстом під час проведення правової експертизи.

Експертиза законодавства проводиться щодо законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів щороку до 31 грудня.

Під час проведення експертизи обов’язково застосовуються: Конституція України, Закони України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про протидію торгівлі людьми».

Результати експертизи проекту нормативно-правового акта як складової частини правової експертизи відображаються у висновку Мін’юсту, форма якого затверджується наказом Мін’юсту.

У висновку наводяться конкретні положення акта законодавства, які потребують внесення змін, з обов’язковим обґрунтуванням прийняття такого рішення, а також у разі необхідності вжиття інших заходів, що сприятимуть удосконаленню правового регулювання у відповідній сфері.

Також можуть наводитися пропозиції щодо необхідності перегляду інших актів законодавства, які стосуються цього ж питання.

За ініціативою фізичних, юридичних осіб та громадських об’єднань може проводитися громадська гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів.

Для проведення гендерно-правової експертизи законодавства Мін’юст може залучати в установленому порядку фахівців державних органів, підприємств, установ, організацій, а також представників наукових установ, громадських об’єднань та міжнародних організацій.

У разі встановлення невідповідності акта законодавства принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Мін’юст надсилає висновок з обґрунтованими зауваженнями органові, що прийняв такий акт.

Копія такого висновку також надсилається Мінсоцполітики та Кабінетові Міністрів України. Мінсоцполітики протягом 30 календарних днів з дати отримання висновку за результатами його розгляду визначає доцільність внесення змін та ініціює перед Кабінетом Міністрів України таке завдання.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань Феміда Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань
Суддя-спікер Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області В’ячеслав Мазуренко розповів ...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули численні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика