Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: голова РСУ склав повноваження, оголошено конкурс у місцеві суди, в Україні зріс прожитковий мінімум та мінімальна пенсія, КСУ розпочав розгляд нових справ

06.07.2019 / 09:00
464
+A
-a

Найголовніше за тиждень: голова РСУ склав повноваження, оголошено конкурс у місцеві суди, в Україні зріс прожитковий мінімум та мінімальна пенсія, КСУ розпочав розгляд нових справ

Голова Ради суддів України склав повноваження

5 липня 2019 року Голова Ради суддів України Олег Ткачук під час засідання РСУ зачитав заяву про складення повноважень.

Він  оголосив про намір взяти участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду.

«Для уникнення запитань щодо наявності конфлікту інтересів, оскільки саме Рада суддів України відповідальна за проведення конкурсу на посаду судді Конституційного Суду. На час проведення конкурсу я складаю з себе повноваження Голови Ради суддів і припиняю участь в засіданнях РСУ до закінчення конкурсу», – сказав Олег Ткачук.

Рада суддів України задовільнила заяву Олега Ткачука.

Водночас на цьому ж засіданні головою РСУ було обрано Богдана Моніча - суддю Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Нагадаємо, раніше Олег Ткачук заявив про тиск на суддів з боку Адміністрації Президента України. Він зазначив, що така ситуація «не узгоджується із засадами демократії, свідчить про реальну загрозу для судової влади та може підірвати її авторитет як неупередженого арбітра у соціальних, політичних, економічних спорах».

24 червня Рада суддів України розпочала прийом документів на конкурс з відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України. 

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів – по шість призначаються Президентом, Верховною Радою та з'їздом суддів України. Кандидатура на посаду судді Конституційного Суду обирається на конкурсних засадах.

Зазначимо, у трьох суддів КС минають повноваження у вересні.

Оголошено конкурс на 505 посад суддів у місцевих загальних судах

Вища кваліфікаційна комісія суддів України 2 липня оголосила конкурс на зайняття 505 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах.

Документи для участі в конкурсі подаються кандидатом на посаду судді поштою за адресою: 03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9.

Документи для участі у конкурсі в інший спосіб (особисте подання, електронною поштою тощо) не приймаються.

Строк подання документів для участі у конкурсі – 12 липня 2019 року.

Питання допуску кандидатів до участі у конкурсі розглядатиметься 19 липня 2019 року.

«Конкурс на зайняття 505 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах проводитиметься о 09 год 30 хв 07 серпня 2019 року в приміщенні Комісії за адресою: м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9», – зазначено у повідомленні.

Для участі у конкурсі кандидат на посаду судді подає до Комісії:

1) письмову заяву про участь у конкурсі;

Кількість судів, із проханнями про рекомендування до яких може звернутись кандидат, не більше 5.

За наявності у кандидата наміру претендувати на зайняття вакантної посади судді у 2, 3, 4 або 5 судах у заяві про участь у конкурсі необхідно зазначити про такі суди відповідно до пріоритетності наміру кандидата щодо їх зайняття від 1 до 5, де 1 – суд з найвищим пріоритетом, 5 – з найнижчим.

2) копію паспорта громадянина України;

3) анкету кандидата на посаду судді;

4) копію трудової книжки, послужного списку (за наявності) або інших документів, що підтверджують стаж професійної діяльності у сфері права;

5) компакт-диск зі сканованими копіями документів та інформацією про кандидата.

В Україні зросли прожитковий мінімум та мінімальна пенсія

З 1 липня 2019 року зріс прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс на 86 гривень – зріс з 1921 грн до 2007 гривень. Це передбачено у Державному бюджеті України на 2019 рік.

Для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум становить:

дітей віком до 6 років: з 1 липня – 1699 гривень (раніше 1626 грн)

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня – 2118 гривень ( раніше 2027 гривень);

осіб, які втратили працездатність: з 1 липня – 1564 гривні (раніше 1497 гривень).

Окрім того, у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з липня проведено перерахунок соціальної допомоги, розмір якої залежить від цього мінімуму. 

Перерахунку підлягатимуть, зокрема:

мінімальні та максимальні розміри пенсій (1564 грн і 15 640 грн);

доплата за понаднормативний стаж, передбачена статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування));

надбавка до пенсії за особливі заслуги відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»;   

підвищення відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»;

щомісячна державна адресна допомога інвалідам війни та учасникам бойових дій;

мінімальна пенсійна виплата особам з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою та інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

державна соціальна допомога на догляд інвалідам війни.

Конституційний суд розгляне справу про зарплату суддів

3 липня Конституційний Суд України розпочав розгляд справи за конституційною скаргою громадянина Петра Абрамова щодо конституційності положень абзацу першого пункту 22, пункту 23 розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.

Скаржник просить визнати такими, що не відповідають вимогам частин першої, другої статті 8, частин першої, другої статті 24, частин першої, п’ятої, шостої статті 126  Конституції України (є неконституційними) положення розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Згідно з ними:

– «право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом» (абзац перший пункту 22);

– «до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41 – 45,ст. 529; 2015 р., №№ 18 – 20, ст. 132 із наступними змінами)»(пункт 23).

Автор клопотання стверджує, що оплата праці суддів (різний розмір суддівської винагороди), які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, та суддів, які пройшли таке оцінювання або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом, але при цьому виконують однакові посадові обов’язки, носить дискримінаційних характер.

Сам по собі факт розмежування суддів за вказаною ознакою ставить під сумнів професійність особи, яка обіймає таку посаду, чим порушує конституційні гарантії незалежності суддів та рівності їх перед законом.

КСУ розпочав розгляд справи про виборче право суддів

4 липня Велика палата Конституційного Суду України розпочав розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень другого речення частини четвертої статті 54, частини дев'ятої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402–VIII (далі – Закон).

Оспорюваними положеннями Закону передбачено, що суддя, який перебуває на посаді, не може бути кандидатом на виборні посади в органах державної влади (крім судової) та органах місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчій агітації (друге речення частини четвертої статті 54).

Крім того, суб’єкт звернення оскаржує положення частини дев'ятої статті 56 Закону, згідно з яким, суддя до свого звільнення з посади або припинення повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, крім нагород за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя.

Обґрунтовуючи свої твердження, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що положення другого речення частини четвертої статті 54 Закону «являє собою довільне та розширене тлумачення вимог частини другої статті 127 Конституції України, якими суддів фактично позбавлено пасивного виборчого права».

Також у конституційному поданні наголошується, що положеннями частини дев’ятої статті 56 Закону закріплено дискримінацію суддів відносно решти представників влади в Україні на предмет відзначення їх державними нагородами.

На думку авторів клопотання, положення другого речення частини четвертої статті 54 Закону не відповідають статтям 8, 22, 24, 38, 64, 127 Конституції України, а положення частини дев’ятої статті 56 Закону суперечать статтям 1, 8, 9, 21, 22, 23, 24, 92 Основного Закону України.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Липень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика