НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: кандидати до Верховного Суду, конкурс на посаду керівника апарату ВАС, Рада розглядає Закон про мову, наглядова рада у системі БПД, дослідження стану юридичної освіти

23.03.2019 / 09:00
347
+A
-a

Найголовніше за тиждень: кандидати до Верховного Суду, конкурс на посаду керівника апарату ВАС, Рада розглядає Закон про мову, наглядова рада у системі БПД, дослідження стану юридичної освіти

Вища рада правосуддя пропонує для призначення до Верховного Суду 69 кандидатів

19–20 березня 2019 року Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо внесення Президентові України подання про призначення суддів до Верховного Суду за рекомендаціями, які надійшли від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Вища рада правосуддя ухвалила подання про призначення на посади суддів до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 21 судді, до Касаційного господарського суду – 14 суддів, до Касаційного кримінального суду – 12 суддів і до Касаційного адміністративного суду – 22 суддів.

Перелік суддів можна переглянути за цим посиланням.

Водночас Вища рада правосуддя ухвалила відкласти розгляд матеріалів про призначення:

на посади суддів до Касаційного цивільного суду – Краснощокова Євгенія Віталійовича;

до Касаційного господарського суду/ у складі Верховного Суду: Картере Валерія Івановича і Могила Сергія Костянтиновича;

до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – Вус Світлани Михайлівни;

до Касаційного адміністративного суду: Губської Олени Анатоліївни, Стеценка Семена Григоровича, Уханенка Сергія Анатолійовича і Чумаченко Тетяни Анатоліївни.

Окрім того, Вища рада правосуддя ухвалила відмовити у внесенні подання Президентові України про призначення Пархоменка Павла Івановича на посаду судді Касаційного цивільного суду.

Нагадаємо, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 2 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема: у Касаційному адміністративному суді – 26 посад; у Касаційному господарському суді – 16 посад; у Касаційному кримінальному суді – 13 посад; у Касаційному цивільному суді – 23 посади.

Конкурс на посаду керівника апарату ВАС проведуть у травні

Кандидати на зайняття посади керівника апарату Вищого антикорупційного суду можуть подавати документи з 10 квітня 2019 року по 25 квітня 2019 року.  Таке рішення схвалила Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя.

Також схвалено затвердити рівень завдань для кандидатів, який повинен відповідати критеріям рівня володіння іноземною мовою «В1» за системою володіння іноземними мовами, що використовується в Європейському Союзі.

Експерти Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування перевірять рівень володіння кандидатів іноземною мовою.

«Конкурс на зайняття посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя – керівника апарату Вищого антикорупційного суду буде проведено 13 травня 2019 року о 12:00 за адресою: місто Київ, вул. Студентська, 12а (проведення тестування)», – йдеться у повідомленні.

Цього пленарного тижня Верховна Рада продовжила розгляд мовного законопроекту

19-22 березня 2019 року народні депутати продовжили розгляд у другому читанні проекту Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д).

Депутати дійшли до розгляду 7 розділу законопроекту.

Нагадаємо, законопроект, схвалений за основу у жовтні 2018 року, має на сьогодні 2082 поправки.

Зазначимо, 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України встановив неконституційність Закону України «Про засади державної мовної політики» (так званий Закон Ківалова-Колесніченка).

Закон встановлював, що російська мова має статус регіональної у 13 регіонах країни і фактично прирівняв її до державної.

Після цього у мовній сфері утворився правовий вакуум. «Ми зобов'язані ухвалити закон, який би регулював застосування української – державної мови. Ухвалення цього законопроекту - це наш обов'язок», – зазначив голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Політик пояснив, що в українському законодавстві є окремий Закон про мови національних меншин і окремий Закон про функціонування державної мови. Ухвалення цього законопроекту, на переконання Парубія, забезпечить знання і застосування української мови посадовцями та тими, хто надає послуги.

Голова парламенту зазначив, що «ухвалення цього законопроекту забезпечить не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах; не менше 50% назв газет і журналів українською мовою в пунктах розповсюдження; не менше 50% назв книжок українською мовою в книгарнях і видавництвах; україномовну освіту».

Варто додати, що з 25 по 29 березня народні депутати працюватимуть з виборцями. На 1 - 5 квітня запланована робота у комітетах і фракціях.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у вівторок, 9 квітня.

У системі безоплатної правової допомоги створили наглядову раду

20 березня 2019 року Кабінет Міністрів України підтримав представлену Міністром юстиції Павлом Петренком постанову про створення незалежної наглядової ради у системі безоплатної правової допомоги.

За його словами, прийнятий Урядом документ передбачає, що наглядова рада здійснюватиме безпосередній контроль, моніторинг, оцінку ефективності, а також пропозиції щодо бюджетування системи БПД на наступні роки. Члени Ради обиратимуться на публічному конкурсі.

Наглядова рада визначатиме стратегічні напрями розвитку системи БПД, здійснюватиме нагляд за її діяльністю. Крім того, схвалюватиме річні плани діяльності та звіти Координаційного центру, оцінюватиме діяльність його директора. Одним з її пріоритетів стане ідентифікація та оцінювання ризиків (політичних, фінансових та інших), рекомендації щодо шляхів їх запобігання та вирішення, а також пропозиції щодо мінімізації можливих негативних наслідків.

Наглядова рада складатиметься з дев’яти членів, які будуть виконувати свої обов’язки на громадських засадах. Порядок проведення конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради затверджуватиме Міністерство юстиції. До конкурсної комісії входитимуть вісім осіб: чотири працівники Мін’юсту та чотири особи, рекомендовані міжнародними партнерами, що довготривало співпрацюють з Координаційним центром.

«Конкурсна комісія для відбору членів ради буде сформована з представників міжнародних організацій. Наглядова рада не матиме жодних політичних впливів і щороку презентуватиме Уряду оцінку роботи системи безоплатної правової допомоги, надаватиме пропозиції щодо бюджетування і концентрації ресурсів на тих категоріях громадян, які найбільше потребують правової допомоги від держави», – зазначив Міністр юстиції.

Міністерство юстиції презентував дослідження про стан юридичної освіти

Міністерство юстиції презентувало статистичне дослідження «Стан юридичної освіти», яке було проведене Директоратом з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності.

Згідно з дослідженням, 104565 осіб здобувають вищу юридичну освіту за спеціальністю «Право» та «Правознавство» за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями станом на 1 січня 2019 року. Ще 2740 осіб – за спеціальністю «Міжнародне право», тобто всього близько 108 тисяч майбутніх юристів.

Для порівняння: на спеціальності «Фінанси» всього навчається 65 тисяч студентів, на «Комп’ютерні науки» – 25 тисяч, а на «Агроінженерія» - 16 тисяч.

Найбільше студентів правників у профільних юридичних закладах вищої освіти (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого – 7089 осіб, Національний університет «Одеська юридична академія» – 6115 осіб), класичних університетах(Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 2463 особи, Львівський національний університет імені Івана Франка–1861особа). У цій когорті університетів виділяється Міжрегіональна академія управління персоналом – 1977 осіб, Університет державної фіскальної служби – 1600 осіб.

Не менше 7,5 тисяч майбутніх правників готують в системі навчальних закладів МВС на контрактних умовах. При цьому у різних закладах освіти навчаються за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» більше 5,5 тисяч осіб.

Кількість закладів освіти, що здійснюють підготовку бакалаврів з права, становить 193, а ЗВО, що готують магістрів – 120.

У 2018 році вступили на навчання за усіма освітніми ступенями 35898 осіб, з них на бакалаврат 20692 особи. На магістратуру вступило 9925 осіб.

Під час роботи над дослідженням використовувалися відкриті дані з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а також дані, отримані від державного підприємства «Інфоресурс» за запитом Міністерства юстиції України. Крім того, був здійснений моніторинг офіційних сайтів закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями «Право», «Правознавство», «Міжнародне право». Також були використані дані з відкритих джерел Державної служби статистики, Державної служби зайнятості.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Квітень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13
13.04.2019 14:00:00 - Писанкарство
14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26
26.04.2019 09:30:00 - Legal Medical Forum
27 28
29 30 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
13.04.2019 14:00:00 - Писанкарство
26.04.2019 09:30:00 - Legal Medical Forum
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика