Представництво інтересів в судах
НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: КСУ розпочав розгляд справи про розпуск Ради, Президент призначив нові конкурси на посаду судді ЄСПЛ та до ВРП, нові рішення Конституційного Суду

15.06.2019 / 09:00
418
+A
-a

Найголовніше за тиждень: КСУ розпочав розгляд справи про розпуск Ради, Президент призначив нові конкурси на посаду судді ЄСПЛ та до ВРП, нові рішення Конституційного Суду

КСУ перейшов до закритої частини розгляду справи про розпуск Ради

Велика палата КСУ перейшла до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо конституційності Указу Президента України про розпуск Верховної Ради.

Під час відкритої частини пленарного засідання було заслухано інформацію судді-доповідача у справі Віктора Кривенка щодо змісту конституційного подання, підстав для відкриття конституційного провадження у справі.

На відкритій частині пленарного засідання було зазначено, що Президент України, керуючись частиною другою статті 77, частинами шостою, сьомою статті 83, пунктом 1 частини другої статті 90 Конституції України, відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 106 Конституції України Указом припинив достроково повноваження Верховної Ради України восьмого скликання; призначив позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року; доручив Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.

На думку народних депутатів України, Указ не відповідає такому елементу верховенства права, як юридична визначеність, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав для дострокового припинення повноважень парламенту.

Суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 90 Конституції України Президент України не встановлює відсутності чи наявності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, а лише видає указ за умови наявності юридичного факту – відсутності коаліції депутатських фракцій у парламенті протягом одного місяця від дня припинення її діяльності.

Автори клопотання вважають, що Указ не відповідає частині першій статті 8, частині другій статті 19, пункту 1 частини другої статті 90, пункту 8 частини першої статті 106 Конституції України.

Суддя-доповідач повідомив, що до Суду надійшли звернення від громадян України з проханням прискорити розгляд справи, висновки від членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, amicus curiaе від експертів та науковців у галузі права, представників громадських організацій щодо питань, порушених у конституційному поданні.

Суд заслухав пояснення учасників конституційного провадження – Президента України Володимира Зеленського, представників суб’єкта права на конституційне подання, народних депутатів України Андрія Тетерука, Олега Купрієнка, Ігоря Алексєєва, представника Президента України у Конституційному Суді України Федора Веніславського, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Анатолія Селіванова.

Велика палата КСУ дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшла до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення у справі.

Додамо, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій передав до Конституційного Суду України документ про чисельність складу фракцій, які входили до коаліції

Парубій додав, що з початку створення коаліція нараховувала понад три сотні нардепів, зауваживши, що якщо відняти від цієї кількості заяви осіб, які вийшли з коаліції, то загальна кількість учасників коаліції перевищуватиме 226 осіб. «Це підтверджує, що на момент виходу фракції «Народний фронт» коаліція існувала», – підкреслив голова парламенту.

Президент оголосив новий конкурс на посаду судді ЄСПЛ від України

Президент України затвердив положення про проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України. Це передбачено в Указі Володимира Зеленського від 10 червня 2019 року №356/2019.

Згідно з Указом, створюється конкурсна комісія, до якої за згодою пропонується включити 5 осіб.

Кандидатом для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України може бути особа, яка:

має високі моральні якості;

має вищу юридичну освіту не нижче ступеня магістра (або прирівняну до неї вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобуту в Україні, чи вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту в інших державах, і не менш як десять років стажу професійної діяльності у сфері права та/або досвіду наукової чи науково-педагогічної діяльності у цій сфері, та/або досвіду діяльності у галузі захисту прав людини і основоположних свобод;

має ґрунтовні знання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протоколів до неї та практики Європейського суду з прав людини;

вільно володіє однією з офіційних мов Ради Європи (англійською або французькою) та має знання другої офіційної мови Ради Європи (відповідно французької або англійської) на рівні, достатньому для читання та розуміння змісту тексту.

Не може бути кандидатом для обрання суддею Європейського суду з прав людинй від України особа, яка: на момент подання документів для участі у конкурсі досягла 65 років; визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; має судимість, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку і піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Кандидатів перевірять на знання офіційних мов Ради Європи, з ними проведуть співбесіди.

Для участі у конкурсі потрібно подати документи протягом 30 днів з дня набрання чинності указом Президента України, яким оголошено конкурс, подати до Комісії (вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220).

Голова Комісії подає список відібраних трьох кандидатів до Міністерства закордонних справ України для подальшого внесення в установленому порядку до Ради Європи.

Зазначимо, 26 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив проведення конкурсу до ЄСПЛ, оголошеного експрезидентом України Петром Порошенком. Суд заявив, що процедура його проведення суперечить міжнародним стандартам.

Додамо, до складу Суду входить 47 суддів, по одному від кожної держави-​​члена РЄ.

Повноваження української судді Ганни Юдківської у ЄСПЛ закінчилися у квітні 2019 року.

Президент скасував призначення до ВРП і оголосив новий конкурс

Президент України Володимир Зеленський схвалив Указ №357/2019 від 10 червня 2019 року про проведення відкритого конкурсу з призначення членів Вищої ради правосуддя.

Окрім того, він скасував Укази Президента України від 13 травня 2019 року № 217 і № 218 про призначення членів ВРП (Михайла Ісакова та Андрія Василенка).

Указом Президента створено конкурсну комісію, яка проведе конкурс.

Конкурс проводиться в три етапи:

1) відбір кандидатів на основі поданих документів для проведення співбесід;

2) проведення співбесід з відібраними кандидатами та визначення за результатами співбесід переліку осіб, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка відповідно до закону;

3) визначення кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

Голова Конкурсної комісії не пізніше наступного робочого дня після завершення конкурсу подає на розгляд Президентові України список кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя.

Нагадаємо, Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох – обирає з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, і по двох призначає Президент України, Верховна Рада України З'їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів і З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Зазначимо, скасування призначення членів ВРП вже оскаржують у суді.

КСУ визнав неконституційним створення НКРЕКП

Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

КСУ встановив, що створення НКРЕКП не відповідає Конституції України.

КСУ визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), абзац п’ятий частини третьої статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII.

Неконституційними визнано частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 цього Закону.

Зазначимо, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, утворено Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 27 серпня 2014 року № 694. Комісію наділено статусом постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який здійснює державну владу у визначених законом сферах.

Законом передбачено, що члени Комісії призначаються на посади Указом Президента України; їх повноваження припиняються достроково за рішенням Президента України. Призначення на посаду члена Комісії здійснюється за результатами відкритого конкурсного відбору на зайняття цієї посади, крім випадків передбачених Законом; організацію та проведення конкурсного відбору здійснює Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів Комісії, до складу якої входять: 1) дві особи, яких визначає Президент України; 2) дві особи, яких визначає Верховна Рада України; 3) одна особа, яку визначає Кабінет Міністрів України.

У Рішенні КСУ констатував, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України.

Основний Закон України допускає утворення органу державної влади, який здійснював би державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як центрального органу виконавчої влади. Такий орган може бути утворений Кабінетом Міністрів України (пункт 91 статті 116 Конституції України) із законодавчим визначенням Верховною Радою України його організації і діяльності (пункт 12 частини першої статті 92 Конституції України).

У Рішенні КСУ вчергове наголосив на тому, що повноваження Президента України та Верховної Ради України визначаються виключно Основним Законом України і не можуть бути розширені законом або іншим нормативно-правовим актом. При цьому Основний Закон України не наділяє Верховну Раду України правом визначати у своїх актах повноваження парламенту і глави держави, виходячи за межі тих, що встановлені конституційними нормами.

КСУ дійшов висновку про те, що повноваження глави держави та єдиного органу законодавчої влади в Україні щодо формування конкурсної комісії, як і право Президента України призначати членів Комісії та достроково припиняти їхні повноваження, Конституцією України не передбачені. Вказані повноваження, закріплені Законом, виходять за межі конституційної компетенції парламенту і глави держави.

Зважаючи на те, що визнання неконституційними окремих положень Закону матиме правовим наслідком істотні прогалини у законодавстві стосовно порядку організації діяльності Комісії, що може унеможливити її функціонування та виконання нею завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, КСУ визнав за потрібне відтермінувати втрату чинності відповідними положеннями Закону для приведення чинного законодавства у цій частині у відповідність до вимог Конституції України.

У Рішенні Суду зазначається, що частина перша статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частина шоста статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.

КСУ виніс рішення у справі про подання апеляції на рішення про тримання під вартою

Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційною скаргою Віктора Глущенка конституційності положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 392 Кодексу ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених Кодексом; заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті. Тим самим в оспорюваних положеннях Кодексу фактично встановлено, що право на апеляційне оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою у суді першої інстанції може бути реалізовано лише з відстрочкою на невизначений термін до оскарження рішення у справі.

Цим Рішення КСУ визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кодексу, щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Суд виходить із того, що Україна як правова держава має своїм пріоритетом гарантування прав і свобод людини і громадянина. З цією метою держава зобов’язана запроваджувати юридичне регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, необхідне для забезпечення реалізації прав і свобод кожної особи та їх ефективного поновлення. При цьому окремі конституційні цінності, зокрема недоторканність людини як гарантія від посягань з боку інших осіб на права та свободи, насамперед основоположного права на свободу, потребують посилених гарантій їх захисту.

Право на свободу та особисту недоторканність може бути обмежене, однак таке обмеження має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, принципів справедливості, рівності та домірності (пропорційності), забезпечуючи справедливий баланс інтересів особи та суспільства, на підставі та в порядку, визначеному законами України, з урахуванням актів міжнародного права, позицій Європейського суду з прав людини, за вмотивованим рішенням суду, прийнятим в порядку справедливої судової процедури.

Конституційний Суд зазначає, що законодавчо визначений механізм реалізації права на судовий захист, що включає в себе, зокрема, право на апеляційний перегляд справи, є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя, в тому числі права на свободу, захисту цих прав і свобод від порушень і протиправних посягань, а також від помилкових і неправосудних судових рішень. Механізм виправлення помилок суду першої інстанції апеляційним судом має відповідати критеріям і вимогам ефективності.

На думку Конституційного Суду України, обсяг права на апеляційний перегляд справи, що визначається законом, має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи.

«Обмеження доступу до суду апеляційної інстанції, як складової права на судовий захист, можливе лише з обов’язковим дотриманням конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, а також принципу верховенства права, відповідно до якого держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду, яка забезпечить ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема дасть можливість відновлювати порушені права і свободи особи та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки суду першої інстанції», – зазначається у Рішенні.

Конституційний Суд України вважає, що неможливість своєчасного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливлює ефективну та оперативну (дієву) перевірку правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду. Неможливість оскарження особою чи її захисником в апеляційному порядку ухвали суду про продовження строку тримання під вартою створює умови, за яких помилкове рішення суду першої інстанції, чинне протягом тривалого часу, може призвести до тяжких невідворотних наслідків для зазначеної особи у вигляді безпідставного обмеження її конституційного права на свободу.

Суд дійшов висновку, що положення частини другої статті 392 Кодексу щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, не гарантують особі ефективної реалізації її конституційного права на судовий захист, не відповідають критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), не забезпечують справедливого балансу інтересів особи та суспільства, а тому суперечать вимогам статей 1, 3, 8, 21, 29, частини першої статті 55 Основного Закону України.

Конституційний Суд України зобов’язує Верховну Раду України привести нормативне регулювання, встановлене частиною другою статті 392 Кодексу, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням, а також запровадити такий механізм гарантування права на свободу обвинуваченого, стосовно якого винесено ухвалу про тримання під вартою під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, який не перешкоджатиме досягненню цілей правосуддя, не порушуватиме права інших учасників кримінального провадження та забезпечуватиме інші засади судочинства, зокрема розумні строки розгляду справи.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Липень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика