Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: набрання чинності новими законами, кваліфоцінювання суддів, ВС щодо застосування закону Савченко, законопроект щодо подолання проблеми заборгованості держави за рішеннями судів, нові критерії проведення планових перевірок

16.06.2018 / 09:00
1185
+A
-a

Найголовніше за тиждень: набрання чинності новими законами, кваліфоцінювання суддів, ВС щодо застосування закону Савченко, законопроект щодо подолання проблеми заборгованості держави за рішеннями судів, нові критерії проведення планових перевірок

Набув чинності Закон про Вищий антикорупційний суд

14 червня набув чинності Закон України № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд».

Закон визначає засади організації та діяльності ВАС як вищого спеціалізованого суду в системі судоустрою, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їхньої діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду. 

Відповідно до Закону Вищий антикорупційний суд мають сформувати протягом року з дня набрання ним чинності, тобто до літа 2019 року: оголосити та провести конкурс на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та на посади інших суддів Вищого антикорупційного суду, за результатами проведеного конкурсу призначити суддів Вищого антикорупційного суду.

Конкурс на посади антикорупційних суддів проводитиме ВККСУ, однак перевірку кандидатів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики перевірятиме не Громадська рада доброчесності, а спеціально створена Громадська рада міжнародних експертів.

Згідно з законом, ВАС здійснюватиме правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності), а також шляхом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

Рада постановила, що суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Тобто його підсудність збігається з підслідністю Національного антикорупційного бюро України.

До початку роботи антикорупційного суду судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснюватимуть суди першої та/або апеляційної інстанцій, які і завершать розгляд вже відкритих справ. При цьому зазначені кримінальні провадження не можуть бути передані до Вищого антикорупційного суду.

До Вищого антикорупційного суду передадуть лише клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, що надійшли до слідчих суддів і не були розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.

Водночас у НАБУ заявили, що норму Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яка передбачає, що до моменту створення Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги на рішення судів першої інстанції у справах НАБУ та САП розглядатимуть апеляційні суди загальної юрисдикції, потрібно усунути.

У Верховній Раді вже зареєстрували відповідний законопроект про зміни до КПК, який передбачає передачу усіх судових справ, судовий розгляд яких у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду до цього суду.

Тим часом Президент подав до Вищої ради правосуддя проект закону “Про утворення Вищого антикорупційного суду”. Парламенту потрібно ухвалити цей “технічний” закон про створення Вищого антикорупційного суду - закон про констатацію створення суду, як вимагає Конституція.

Введено в дію нові норми щодо застосування примусових заходів медичного характеру

10 червня в Україні введено в дію Закон № 2205-VIII, яким внесено зміни до Закону "Про психіатричну допомогу", а також Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.

Питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров’я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров’я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів. Після проведення огляду представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що містить обґрунтування необхідності продовження зміни або припинення застосування примусового заходу медичного характеру відповідно. У подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, що не перевищує 6 місяців.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до суду із заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося це питання судом в зазначений період. Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я та про необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру. Адміністрація закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, а також адміністрація кримінально-виконавчої установи, якщо примусові заходи медичного характеру застосовуються до особи за місцем відбування покарання, зобов’язані забезпечити безперешкодну можливість обстеження особи обраним нею незалежним лікарем-психіатром на території закладу з надання психіатричної допомоги або кримінально-виконавчої установи відповідно.

Підставою для влаштування особи, яка страждає на психічний розлад, до закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, є особиста письмова заява особи та висновок лікарської комісії за участю лікаря-психіатра; для особи віком до 18 років - письмова заява батьків або іншого законного представника та рішення органу опіки та піклування, прийняте на підставі висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра. Висновок повинен містити відомості про наявність у особи психічного розладу та її потребу в постійному сторонньому догляді.

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі, якщо така особа за станом свого здоров’я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, мають право звертатися до суду із заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося судом це питання в зазначений період.

Завершено кваліфоцінювання щодо 868 суддів

Зараз кваліфікаційне оцінювання проходять 2969 суддів у двох групах з 999 та 1970 суддів: станом на 7 червня завершено оцінювання 868 суддів.

З них 709 суддів визнано такими, що відповідають займаній посаді та продовжують займати суддівські посади.

Інші 159 суддів підлягають звільненню або вже звільнені, зокрема:

68 суддів звільнено за власним бажанням під час процедури оцінювання;

91 суддя не підтвердив відповідності займаній посаді, а саме: 65 суддів не склали іспитів, 26 суддів не пройшли співбесід із членами Комісії.

У першій групі процедуру кваліфікаційного оцінювання не завершено стосовно 211 суддів, серед яких стосовно 112 суддів оголошено перерву, зокрема, через наявність висновків Громадської ради доброчесності, що не були впорядковані належним чином. Наразі співбесіди із цими  суддями тривають.  

Зазначимо, кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді запроваджено у рамках судової реформи для всіх суддів України. Для першої тисячі суддів оцінювання оголошено 20 жовтня 2017 року і триває вже 7 місяців. Із числа суддів, які пройшли оцінювання, 181 суддя – «п’ятирічки», в яких закінчились повноваження, вже рекомендовані Вищій раді правосуддя для призначення на посади. Це дозволить відновити або розвантажити роботу судів.

Наразі судді з першої групи перебувають на останньому етапі кваліфікаційного оцінювання – співбесіди та аналізу досьє. Друга група суддів склала іспити та на сьогодні проходить тестування морально-психологічних якостей. Третя група, рішення стосовно якої ухвалено 7 червня 2018 року, – це 2188 суддів. Вони розпочнуть складати іспити 2 липня 2018 року.

Верховний Суд надав правовий висновок щодо дії у часі «закону Савченко»

Верховним Судом надано правовий висновок щодо дії у часі так званого «Закону Савченко».

Об’єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 6.06.2018 за ініціативою Генеральної прокуратури України надано правовий висновок щодо застосування норми ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIIІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання».

У висновку Верховного Суду зазначено, що правила зарахування попереднього ув’язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарання, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, не можна вважати такими, що визначають «караність» або «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.

Тому ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIIІ не застосовується після набрання 21 червня 2017 року чинності новою редакцією цієї норми. Попереднє ув’язнення зараховується у строк покарання із розрахунку один день такого ув’язнення за два дні позбавлення волі лише на час дії цього Закону.

Висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. 

Мін’юст напрацював новий механізм виконання судових рішень

Міністерство юстиції презентувало законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання проблеми заборгованості держави за рішеннями судів».

У документі прописано механізм виконання рішення у справі «Бурмич та інші проти України».

Законопроектом передбачено перерозподіл видатків з бюджетної програми Мін’юсту на бюджетну програму Державної казначейської служби для цілей виконання рішень суду, які гарантовані державою.

Ще однією новацією, яка захистить права стягувачів за соціальними виплатами, буде встановлення черговості виконання рішень суду та збільшення компенсації за тривале невиконання рішення національного суду з 3% до 10% від присудженої суми. Однак доплата не може перевищувати одну мінімальну зарплату, встановлену на день виплати.

За словами заступника Міністра юстиції Івана Ліщини, загальна проблема невиконання рішень національних судів в Україні виникла, переважно, через встановлення мораторіїв, які унеможливлюють виконання рішень судів у примусовому порядку щодо тих чи інших категорій господарюючих суб'єктів, брак коштів у державних підприємств, прийняття популістських «соціальних» законів, не підкріплених можливостями державного бюджету.

Новий закон запровадить норму, за якою розширюються повноваження державного виконавця щодо визначення суми заборгованості за рішеннями судів зобов'язального характеру у грошовому еквіваленті, що дозволить здійснювати виплати за такими рішеннями.

Наступними кроками буде скасування мораторіїв та інших заходів, що перешкоджають виконавчим провадженням щодо державних підприємств, запровадження системи моніторингу законопроектів та чинного законодавства щодо встановлення додаткових пільг, а також можливості державного бюджету з метою запобігання прийняттю законів, що передбачають видатки, які перевищують можливості бюджету, вдосконалення процедури порушення цивільного провадження проти державних підприємств щодо відшкодування коштів, що сплачуються з державного бюджету, встановлення системи постійного моніторингу рішень про стягнення коштів з держави з метою запобігання нових хвиль масових позовів проти держави.

З 12 червня планові перевірки проводяться за єдиними критеріями

12 червня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 342, якою затверджено нові методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Критерії переглядатимуться не рідше ніж один раз на три роки.

Під час розроблення критеріїв визначатимуться:

1) сфера державного нагляду (контролю), у якій застосовуються критерії, відповідні цілі державного нагляду (контролю) та оцінка ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності;

2) найменування органу державного нагляду (контролю), уповноваженого здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у відповідній сфері;

3) вичерпний перелік критеріїв;

4) чіткі, зрозумілі та вимірювані показники критеріїв, за якими визначається ступінь ризику;

5) кількість балів, що нараховується за кожним показником критеріїв;

6) шкала балів із зазначенням діапазонів балів, які відповідають високому (від 41 до 100 балів), середньому (від 21 до 40 балів) та незначному (від 0 до 20 балів) ступеню ризику;

7) положення щодо періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Віднесення суб’єкта господарювання до одного з трьох ступенів ризику (високий, середній, незначний) буде здійснюватися з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері відповідно до шкали балів.

Щороку не пізніше 15 жовтня поточного року, що передує плановому, перелік буде оновлюватися шляхом:

- здійснення перерахунку сум балів, нарахованих суб’єктам господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері, за результатами державного нагляду (контролю) за попередній рік;

- включення до нього суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у наступному плановому періоді;

- розташування всіх включених до нього суб’єктів господарювання у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб’єкту.

Відомості про перелік суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності із зазначенням ступеня ризику від провадження ними господарської діяльності, будуть оприлюднювати на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).

Методикою розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду, також буде встановлено єдиний підхід до розроблення форм актів, що складатимуться за результатами перевірок.

Уніфіковану форму акту перевірки розробить орган державного нагляду (контролю) та вона буде оприлюднена на його офіційному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня її затвердження. Складатиметься вона з:

1) титульного аркуша;

2) переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю);

3) переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю);

4) опису виявлених порушень вимог законодавства;

5) переліку питань для суб’єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю);

6) пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного за його результатами акта;

7) оцінки суб’єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили захід державного нагляду (контролю);

8) місця для підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи, а також третіх осіб, які брали участь у заході державного нагляду (контролю).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика