НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: нові рішення КСУ, конкурс до місцевих судів оголосять наступного тижня, набув чинності Закон про покарання за нищення пам’ятників учасників АТО, змінено порядок стажування майбутніх адвокатів, адвокатам БПД знову заборгували

29.06.2019 / 09:00
674
+A
-a

Найголовніше за тиждень: нові рішення КСУ, конкурс до місцевих судів оголосять наступного тижня, набув чинності Закон про покарання за нищення пам’ятників учасників АТО, змінено порядок стажування майбутніх адвокатів, адвокатам БПД знову заборгували

КСУ виніс рішення у справі про запобіжні заходи для підозрюваних у державній зраді

Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами щодо конституційності положення частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.

Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційним положення частини п’ятої статті 176 Кодексу, яким передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–1141, 258–2585, 260, 261 Кодексу – тобто підозрюваних у злочинах проти основ національної безпеки, державній зраді та тероризмі.

«Вирішуючи питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини п’ятої статті 176 Кодексу, Конституційний Суд України виходив з того, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Конституційний Суд України вважає, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, визначених законами України. Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина та виключно на підставі вмотивованого рішення суду», – йдеться у рішенні КСУ.

Згідно з частиною першою статті 176 Кодексу запобіжними заходами є особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом серед усіх запобіжних заходів, передбачених Кодексом та є «винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу».

Конституційний Суд України також зазначає, що Законом статтю 176 Кодексу було доповнено частиною п’ятою, згідно з якою запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–1141, 258–2585, 260, 261 Кримінального кодексу України.

На думку Конституційного Суду України, положення частини п’ятої статті 176 Кодексу допускає застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі суто формального судового рішення, що порушує принцип верховенства права. У Рішенні наголошується, що оспорювана норма обґрунтовує необхідність тримання під вартою самою лише кваліфікацією злочину, що не забезпечує і не може забезпечити балансу між метою його застосування у кримінальному провадженні та конституційним правом особи на свободу та особисту недоторканність.

Конституційний Суд України неодноразово вказував, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, а також бути пропорційними та обґрунтованими. У разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов’язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи.

Проте, на думку Конституційного Суду України, в даному випадку законодавець, встановивши безальтернативний запобіжний захід, а саме тримання під вартою, щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–1141, 258–2585, 260, 261 Кримінального кодексу України, не дотримався зазначених вимог.

Отже, наведене дає підстави для висновку, що положення частини п’ятої статті 176 Кодексу не відповідає частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 29 Конституції України, оскільки порушує принцип верховенства права, та обмежує право особи на свободу та особисту недоторканність.

КСУ визнав неконституційною постанову уряду про набуття права власності на землю

Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності конституційності Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» від 7 червня 2017 року № 413 зі змінами.

Цю постанову визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Постановою № 413, зокрема, затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

У Рішенні зазначається, що положеннями Стратегії запроваджено додатковий, не передбачений Земельним Кодексом України чи іншими законами України, механізм визначення за певною формулою площі земельних ділянок, які належить передавати безоплатно на території відповідної області у власність громадянам. Крім того, Стратегією установлено додаткові особливості проведення земельних торгів, укладення, продовження строку дії та розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис), що не передбачено ні Кодексом, ні іншими законами.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України, затвердивши Стратегію, зокрема в частині положень її розділу «Система організації процесу виконання Стратегії», врегулював на підзаконному рівні умови та порядок набуття права власності та користування землею, які мають визначатися виключно законами України, і тим самим вийшов за межі своїх повноважень, встановлених Конституцією України.

Отже, на думку Конституційного Суду України, Стратегія, зокрема її розділ «Система організації процесу виконання Стратегії», не відповідає вимогам частини другої статті 6, частини другої статті 8, частин першої, другої, четвертої статті 13, статті 14, частини другої статті 19, частини третьої статті 41, пункту 7 частини першої статті 92, частини третьої статті 113, частини першої статті 117 Конституції України.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що невідповідність Конституції України положень розділу «Система організації процесу виконання Стратегії» Стратегії є підставою для визнання Постанови № 413 такою, що суперечить Конституції України.

КСУ розтлумачить норму про остаточність рішень Конституційного Суду

До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 49 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 151-2 Конституції України.

Стаття передбачає, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Депутати просять роз’яснити, які саме рішення КСУ не можуть бути оскаржені: будь-які, що їх приймає Конституційний Суд на своїх засіданнях, у тому числі у формі постанов на спеціальних пленарних засіданнях, зокрема, з питань обрання голови суду, надання згоди на затримання або утримання під вартою чи арештом судді КСУ, ухвалення рішення про звільнення судді КСУ з посади; чи лише рішення з питань, пов’язаних із здійсненням конституційного провадження за наслідками розгляду справ за конституційними поданнями, конституційними зверненнями та конституційними скаргами.

До участі у конституційному провадженні просять залучити депутатів Сергія Висоцького та Миколу Марченка.

Конкурс до місцевих судів оголосять наступного тижня

Конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів заплановано оголосити наступного тижня. Про це повідомила Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Зазначимо, у місцевих судах в Україні кількість вакантних посади налічує 794.

Водночас Вища рада правосуддя та Державна судова адміністрація України визначила, що тимчасова кількість суддів у новоутворених місцевих окружних судах на 2019 рік становить 4 903 одиниці.

Нагадаємо, Указами Президента України від 12.12.2017 № 412/2017, № 413/2017, від 29.12.2017 № 449/2017, № 450/2017, № 451/2017 та № 453/2017 ліквідовано та реорганізовано місцеві суди, а також утворено нові відповідні окружні суди.

Гранична кількість суддів у мережі місцевих судів, функціонування якої було передбачено до видання відповідних Указів, – 6 080.

Набув чинності Закон про покарання за наругу над пам’ятниками учасників АТО

27 червня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконні дії стосовно державних нагород, незаконне носіння військової форми одягу та наругу над місцем поховання захисника суверенітету та територіальної цілісності України та деяких інших осіб».

Законом викладено статтю 186-1 «Незаконні дії щодо державних нагород» Кодексу України про адміністративні правопорушення викласти у новій редакції.

Нова норма передбачає, що «купівля, продаж, обмін чи інша оплатна передача ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, а так само їх привласнення або носіння особою, яка не має на те права, чи незаконне зберігання - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією відповідного ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання».

Законом встановлено адміністративну відповідальність за незаконне носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців Збройних Сил України або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами, які не мають на те права. За цей злочин передбачено штраф у сумі 150-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом встановлено кримінальну відповідальність за осквернення або руйнування пам’ятника, спорудженого в пам’ять осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, учасників Революції Гідності та борців за незалежність України у XX столітті – на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідні зміни внесено до частини 2 ст. 297 Кримінального кодексу.

Змінено вимоги до проходження стажування майбутніми адвокатами

Рада адвокатів України посилила вимоги до якості проходження стажування, інформує сайт НААУ.

Зміни стосуватимуться як майбутніх адвокатів, так і керівників стажування.

Підставою для дискусії про контроль дотримання вимог, встановлених до стажування законом та рішеннями органів адвокатського самоврядування, стали факти внесення до ЄРАУ відомостей про адвокатів, які не пройшли адаптаційного онлайн-курсу для стажерів.

«Пройти онлайн-курс в обхід запобіжників, які гарантують реальне вивчення матеріалу, неможливо. В разі, якщо користувач прискорено або всліпу пройшов усі завдання і тести цього курсу, система блокує такого користувача і він не може отримати сертифікат про складання адаптаційного курсу. Такий заблокований користувач не може вважати, що не зміг отримати сертифікат про проходження курсу з технічних причин і має пройти курс у належному порядку», – йдеться у повідомленні НААУ.

Відтак, РАУ вирішила змінити положення про організацію та проведення стажування і доповнити його вимогою до стажера надати сертифікат про проходження онлайн-курсу стажера Раді адвокатів регіону.

Окрім того, будуть запроваджені курси для керівників стажування, які включатимуть навчання методик викладання, за зразком тренінгів для тренерів.

Програмне наповнення нового курсу планується розробити до кінця року.

РАУ занепокоєна боргами перед адвокатами БПД

Рада адвокатів України звернеться до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради з приводу заборгованостей перед адвокатами БПД. Про це йдеться на сайті НААУ.

Рада адвокатів України звернеться до Кабінету міністрів, Верховної Ради з приводу заборгованості, яка виникла перед адвокатами за надання безоплатної правової допомоги.

Таке рішення було прийнято після доповіді голови Комітету з питань БПД при НААУ Сергія Вилкова, який повідомив про наявність заборгованостей у багатьох регіонах. Така ситуація є порушенням прав адвокатів, які надають БПД.

За орієнтовними підрахунками, заборгованість складає 100 млн. грн.

У відкритому листі РАУ також звернеться до правоохоронних органів щодо нецільового використання бюджетних коштів у системі БПД.


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика