Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: підготовка до запуску Антикорупційного суду, призначення і відрядження суддів, рішення КСУ про соцпільги для чорнобильців, програма відновного правосуддя для неповнолітніх, реорганізація судів наближається до завершення

21.07.2018 / 09:00
566
+A
-a

Найголовніше за тиждень: підготовка до запуску Антикорупційного суду, призначення і відрядження суддів, рішення КСУ про соцпільги для чорнобильців, програма відновного правосуддя для неповнолітніх, реорганізація судів наближається до завершення

Розпочалася підготовка до старту роботи Вищого Антикорупційного суду

Уряд розпочав підготовку нормативних актів, необхідних для початку роботи Вищого Антикорупційного суду. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Зокрема, Міністерство фінансів має внести у проекти Державного бюджету на наступні роки видатки, необхідні для забезпечення діяльності суду. Кошти на фінансування цього року вже внесені у державний кошторис.

Мінекономрозвитку разом з Фондом державного майна та Київською міською державною адміністрацією мають забезпечити приміщеннями апеляційну палату Вищого антикорупційного суду та судові палати Вищого антикорупційного суду для здійснення правосуддя в першій інстанції.

Окрім того, Національна поліція та Національна гвардія повинні забезпечити охорону приміщень Вищого антикорупційного суду, особисту охорону суддів, їх житла та особисту безпеку їхніх родин.

Гройсман наполягає, що усі побутові питання щодо запуску суду мають бути вирішені протягом місяця. Першочерговим, на його думку, є забезпечення суду приміщенням.

Окрім того, Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала процес добору членів Громадської ради міжнародних експертів. Експерти перевірятимуть кандидатів на посади антикорупційних судів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

До складу Ради увійдуть шестеро експертів. Вони призначаються ВККСУ на шість років виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері протидії корупції.

Такими організаціями є: Управління ООН з наркотиків і злочинності, Рада ООН з прав людини: Спецдоповідач з питання незалежності суддів і юристів, Група держав проти корупції (ГРЕКО), Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей (МАНІВЕЛ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Євроюст, Європол, Європейські партнери проти корупції (ЄППК), Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (ОЛАФ), Міжнародна група з протидії відмивання брудних грошей (ФАТФ), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Інтерпол, Світовий банк і Європейський банк з реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Зазначимо, конкурс на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та на посади інших суддів суду має відбутися протягом дванадцяти місяців з дня набрання Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», тобто до 14 червня 2019 року.

Ще одною умовою початку роботи суду є призначення щонайменше 35 антикорупційних суддів, з них 10 мають бути суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. 

Президент України призначив і тимчасово відрядив суддів

Президент України Петро Порошенко своїми Указами № 209 і № 210 від 19 липня 2018 року підтримав подання Вищої ради правосуддя щодо призначення 10 суддів.

Президент постановив призначити у місцевих адміністративних судах на посади:

суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду Вікторію Віхрову і Ірину Лозицьку;

суддів Донецького окружного адміністративного суду Євгена Грищенка і Каріне Абдукадирову;

судді Полтавського окружного адміністративного суду Ольгу Гіглаву.

суддів Київського окружного адміністративного суду: Валерія Журавля, Ірину Колеснікову, Андрія Леонтовича;

судді Львівського окружного адміністративного суду Наталію Мричко;

судді Тернопільського окружного адміністративного суду Андрія Жука.

Окрім того, Президент України Петро Порошенко підписав укази № 211, 212 і 213 від 19 липня 2018 року про тимчасове переведення 44 суддів.

До одного року відряджено в інші суди 23 судді,  строком до шести місяців - 15 суддів, ще 6 суддів відряджені в інші суди на строк до закінчення повноважень. Найбільше суддів відряджено для роботи на посаді суддів до Калинівського районного суду Вінницької області.

КСУ схвалив рішення про відновлення соціальних пільг для чорнобильців

Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким відновив соціальні гарантії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Про це повідомила прес-служба суду.

У своєму зверненні 50 народних депутатів України вимагали перевірити на відповідність Конституції України підпунктів 2–7, 12 та 14 пункту 4 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 76–III «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

Депутати заявили, що Закон № 76 зменшив обсяг існуючих прав і свобод громадян шляхом обмеження або скасування наданих державою соціальних прав у вигляді пільг та компенсацій, встановлених Законом № 796.

Зокрема, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, пільги та компенсації надавалися за вибором.

Конституційний Суд України, виходячи зі змісту статті 16 Основного Закону України, зазначив, що обов’язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов’язку.

У Рішенні КСУ також зазначається, що пільги, компенсації і гарантії, встановлені у Законі № 796, є особливою формою відшкодування завданої шкоди таким особам за втрачене здоров’я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень. Крім того, Конституційний Суд України зауважив, що рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що передбачені оспорюваними положеннями зміни до Закону № 796 фактично є відмовою держави від її зобов’язань, передбачених статтею 16 Конституції України.

Отже, Закон № 76 в частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суперечить положенню частини другої статті 3 Конституції України, відповідно до якого держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

«На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший – четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76, частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону № 796, ста

ття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону № 796 у редакції Закону № 76 не відповідають Конституції України (є неконституційним)», – йдеться у повідомленні.

Вказані положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України також встановив, що з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягають статті 53 та 60 Закону № 796 у редакції до внесення змін Законом № 76.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Презентовано програму відновного правосуддя для неповнолітніх

Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх підготувала пілотний проект програми відновного правосуддя для неповнолітніх на базі системи надання безоплатної правової допомоги.

Програма має на меті максимально раннє виведення неповнолітніх із кримінального процесу і застосовується у випадках вчинення неповнолітніми злочинів невеликої та середньої тяжкості.

Вона, зокрема, передбачає зустріч неповнолітнього з потерпілими за участі медіатора з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди та примирення сторін.

Учасниками програми є: прокурори, медіатори, працівники органів пробації та працівники регіональних центрів БПД.

Прокурор, зокрема, визначає, чи кримінальне провадження за участю неповнолітнього відповідає умовам програми і отримує згоду сторін на участь у програмі.

Координатор контактує зі сторонами провадження, які прийшли у центр самостійно, приймає рішення про призначення медіатора, організовує попередні зустрічі між сторонами та медіатором з метою підготовки та укладення угоди про примирення.

Працівник органу пробації проводить оцінку ризиків і потреб неповнолітнього, складає проект індивідуального плану роботи з неповнолітнім і контролює виконання цього плану, а потім інформує прокурора і координатора про результати виконання.

Медіатор проводить попередні зустрічі зі сторонами і законним представником неповнолітнього, роз’яснює процедуру програми відновлення і у випадку згоди на участь пропонує підписати відповідну угоду.

Він повідомляє координатора правової допомоги про необхідність організації зустрічі мультидисциплінарної комісії, організовує та проводить медіаційну зустріч сторін, готує текст угоди за результатами домовленості сторін, передає прокурору угоду, а координатору звіт.

Зазначимо, угода є цивільно-правовою, а не угодою у рамках КПК. Документ містить два види зобов’язань неповнолітнього: щодо відшкодування шкоди потерпілому, щодо проходження додаткових заходів реабілітаційного характеру, що передбачені в індивідуальному плані.

Угода є підставою для звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 ККУ і ст. 48 ККУ. Якщо угоду не було укладено, то участь у програмі і визнання ним своєї вини не може бути використано проти неповнолітнього.

Передбачається, що фахівці системи безоплатної правової допомоги стануть координаторами процесу відновного примирення. Наразі уже триває навчання адвокатів та фахівців регіональних центрів системи БПД основам медіації.

Також у плані дій – формування Реєстру медіаторів з числа адвокатів, які пройшли навчання та залучатимуться до реалізації пілотного проекту, розроблення Методики щодо оплати послуг адвокатів-медіаторів із відповідною звітністю і підписання Наказу Міністерства юстиції України про реалізацію пілотного проекту щодо застування «Програми відновлення».

Реєстрація новоутворених судів наближається до завершення

Станом на 16 липня 2018 року проведено державну реєстрацію 163 нових судів з 350 судів, утворених указами Президента України. Про це повідомляє прес-служба ДСА України.

Так, як юридичні особи вже зареєстровані 8 апеляційних адміністративних судів, 7 апеляційних господарських судів, 26 апеляційних судів і 27 місцевих господарських судів.

Окрім того, з 282 місцевих загальних судів, утворених Президентом, державну реєстрацію пройшли 95.

«Здійснення державної реєстрації місцевих загальних судів буде завершено найближчим часом», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 29 грудня 2017 року Президентом України прийнято укази № 449/2017 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів", № 450/2017 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів", № 451/2017 "Про реорганізацію місцевих загальних судів", № 452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах", № 453/2017 "Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів", № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах".

Зазначеними указами Президента України утворено 350 апеляційних та окружних судів. Крім того, продовжують здійснювати правосуддя 27 окружних адміністративних судів, утворених Указом Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417/2004.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика