НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Президент призначив антикорупційних суддів, змінено порядок видачі посвідчень водіям, законопроекти про доступ до адвокатської діяльності і податок на виведений капітал, КСУ розглядає справу щодо пенсії чорнобильців з інвалідністю

13.04.2019 / 09:00
420
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Президент призначив антикорупційних суддів, змінено порядок видачі посвідчень водіям, законопроекти про доступ до адвокатської діяльності і податок на виведений капітал, КСУ розглядає справу щодо пенсії чорнобильців з інвалідністю

Президент призначив суддів Вищого Антикорупційного суду

Президент України Петро Порошенко призначив суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної посади ВАС. Відповідні Укази від 11 квітня 2019 року №128 і № 129 від 2019 року оприлюднено на сайті глави держави.

На вакантні 39 посад у суді призначено 38 суддів: 11 суддів Апеляційної палати та 27 суддів Вищого антикорупційного суду. Переглянути перелік суддів можна за цим посиланням.

Церемонія складення присяги новопризначеними суддями Вищого антикорупційного суду відбулась у Верховному Суді.

Глава держави наголосив: «Вищий антикорупційний суд має значно посилити усю судову систему України і стане справжньою опорою для нашої держави у надзвичайно важливій сфері – сфері боротьби із корупцією».

Окрім того, ВРП залишила без розгляду рекомендацію про призначення Володимира Цікала на посаду судді Апеляційної палати, який зняв свою кандидатуру. Відтак вакантною в Антикорупційному суді залишається ще одна посада.

Варто нагадати, що Антикорупційний суд створений у межах судової реформи 2016 року.

Підтримали створення антикорупційного суду громадські діячі, Венеційська комісія, МАКР, Transparency International EU, GRECO, ЄС та США. Водночас Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк назвав цей суд «зайвою ланкою».

Обирати антикорупційних суддів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України допомагала Громадська рада міжнародних експертів. До конкурсних процедур були залучені висококваліфіковані міжнародні експерти з багатьох країн – колишні судді та прокурори з Великої Британії, Канади, Данії, Литви, Македонії.

Зазначимо, згідно з Законом України № 2470-VIII кінцевою датою утворення Вищого антикорупційного суду було встановлено 14 червня 2019 року. Вищий антикорупційний суд може розпочати роботу за умови призначення щонайменше 35 суддів ВАС, у тому числі щонайменше 10 – до Апеляційної палати.

ВАС розглядатиме корупційні справи, зокрема, за такими статтями: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; нецільове використання бюджетних коштів; зловживання владою або службовим становищем. Також у підсудності ВАС – справи у сфері господарської діяльності (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) і справ у сфері службової діяльності (декларування недостовірної інформації).

День початку роботи Вищого антикорупційного суду визначатиметься рішенням зборів цього суду, що публікуватиметься на веб-порталі судової влади та в газеті «Голос України»

Водночас тимчасово виконуючим обов’язки керівника апарату Вищого антикорупційного суду призначено Олексія Жукова.

Кабмін змінив порядок видачі посвідчень водіям і акредитації автошкіл

Кабінет Міністрів України вніс зміни до ряду постанов, пов’язаних з порядком видачі посвідчень водія, підготовки водіїв, а також акредитацією автошкіл.

Перехідними положеннями нормативного акту передбачено запровадження нововведень протягом півроку.

Запроваджено відеофіксацію процесів складення іспитів зі знань правил дорожнього руху і навичок керування транспортними засобами. Відеофіксація процесу складення теоретичного іспиту наразі вже реалізована в сервісних центрах МВС нового зразка. Відтепер й під час складення практичного іспиту дії кандидата у водії та екзаменатора фіксуватимуться за допомогою обладнання, що встановлюватиметься в кожному екзаменаційному авто.

Неможливо буде скласти теоретичний іспит в одному територіальному сервісному центрі МВС, а практичний – в іншому.

Скорочено до 2-ох років термін чинності отриманого в автошколі Свідоцтва про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів.

Регламентовано, що отримати або обміняти посвідчення водія неможливо без відмітки про місце реєстрації в документі, що посвідчує особу.

У процедурі взаємодії територіальних органів з надання сервісних послуг МВС з навчальними закладами з підготовки водіїв транспортних засобів запроваджено електронний обмін інформацією. Викладачі та інструктори з водіння будуть зобов’язані вносити у спеціальний електронний журнал інформацію про час проведення теоретичних та практичних занять, а також транспортний засіб, на якому здійснюватиметься практичне заняття. Нововведення покликане посилити контроль за організацією навчального процесу в кожному закладі з підготовки водіїв та, зокрема, за навчанням кожного слухача.

Нововведення, що стосуються діяльності автошкіл, передбачають:

скасування необхідності придбання в територіальних сервісних центрах МВС бланків свідоцтв про закінчення закладу з підготовки водіїв транспортних засобів;

передачу функції акредитації закладів від Головного сервісного центру МВС до регіональних сервісних центрів МВС за місцезнаходженням закладів;

спрощений механізм акредитації закладів, що належать до сфери управління Міністерства освіти та науки.

Нормативними змінами також передбачено, що всі випускники, які закінчили навчання з підготовки водіїв у закладах професійно-технічної освіти будуть допущені до складання іспитів без додаткового навчання в автошколі.

Законопроект про податок на виведений капітал пропонують схвалити за основу

Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону № 8557 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал.

Законопроект передбачає заміну з 1 січня 2019 року податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. При цьому на 3 роки (до 31 грудня 2021 року) дозволяється застосування податку на прибуток підприємств банками за їх рішенням.

Також законопроектом передбачається, що сума дивідендів, що виплачується за 2018 рік (а для банків, які продовжили сплату податку на прибуток підприємств після 1 січня 2019 р., за 2021 рік), не оподатковуватиметься податком на виведений капітал у межах обсягу оподаткованого прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств.

Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

До операцій з виведення капіталу належатимуть виплата дивідендів на користь неплатника податку, виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами, повернення внесків власнику корпоративних прав - неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.

До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, зокрема, належатимуть:

проценти, сплачені нерезидентам - пов'язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є низькоподатковими юрисдикціями;

виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках);

фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов'язаній особі, або надана непов'язаній особі та залишається неповернутою протягом 12 місяців (крім окремих випадків);

виплата (переказ), що здійснюється у зв'язку з: переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном; погашенням зобов'язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;

господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки", в частині донарахованих сум;

операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків);

виплати, що здійснюються у зв'язку із вкладенням в об'єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку - нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку - нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку;

кошти та/або вартість майна, виплачені у зв'язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов'язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування;

виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Платниками податку на виведений капітал проектом передбачено визначити резидентів (суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами) та нерезидентів (юридичних осіб, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність, та постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України).

Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:

15% - до операцій з виведення капіталу;

20% - до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);

5% - до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам - нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами - нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

КСУ розпочав розгляд справи про пенсію чорнобильців з інвалідністю

10 квітня Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження pозпочав розгляд справи за конституційною скаргою Анатолія Скрипки щодо конституційності положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Суддя-доповідач також озвучив позиції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства соціальної політики України, а також повідомив про зареєстровані у Верховній Раді України законопроекти щодо питань, порушених у конституційній скарзі.

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб – з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Автор клопотання вважає, що він як особа, призвана на військові збори, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у період з 6 січня 1987 року по 9 квітня 1987 року, має право з 1 жовтня 2017 року на перерахунок пенсії, що обчислюється з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з частиною третьою статті 59 Закону.

У конституційній скарзі Скрипка вказує на те, що згідно з положеннями частини третьої статті 59 Закону правове регулювання щодо обчислення пенсії по інвалідності не поширюється на військовослужбовців із числа військовозобов’язаних, призваних на військові збори з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з чим він отримує пенсію «у три рази нижчу ніж солдати строкової служби», що порушує його конституційні права, визначені частиною першою статті 9, частинами першою, другою статті 24 Конституції України.

Другий сенат Конституційного Суду України завершив розгляд справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення у справі.

Зареєстровано законопроект про доступ до адвокатської професії

У Верховній Раді зареєстровано проекту Закону України № 10220 «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо доступу до адвокатської діяльності».

Пропонується внести зміни до частини 1 статті 6, частини 1 статті 7, частини 1 статті 9, частини 5 статті 10, частини 2 статті 48, частини 1 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та доповнити частиною 3-1 статтю 8 цього закону, а також двома новими абзацами - частину 2 статті 9.

Згідно зі змінами, під вищою юридичною освітою слід розуміти другий (магістерський) рівень вищої юридичної освіти, отриманий в Україні, а також вищу юридичну освіту відповідного рівня, здобуту в іноземних державах та визнану в Україні.

Законопроект закріплює вичерпний перелік підстав для відмови у допуску до складання кваліфікаційного іспиту. Такими підставами є: 1) невідповідність претендента вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) подання не в повному обсязі документів, передбачених порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту.

У межах кваліфікаційного іспиту пропонується проводити анонімне тестування, яке проводитиме Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Від проходження стажування хочуть звільнити не лише осіб, які мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки, а й осіб, які мають п’ятирічний стаж роботи в галузі права.

До голови Ради адвокатів регіону встановлюється така кваліфікаційна вимога: безперервний стаж адвокатської діяльності 10 років.

Окрім того, пропонується зробити Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури більш незалежною, передбачивши її підконтрольність і підзвітність виключно З’їзду адвокатів України, а не Раді адвокатів України.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Квітень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13
13.04.2019 14:00:00 - Писанкарство
14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26
26.04.2019 09:30:00 - Legal Medical Forum
27 28
29 30 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
13.04.2019 14:00:00 - Писанкарство
26.04.2019 09:30:00 - Legal Medical Forum
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика