НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: призначено іспит для кандидатів у місцеві суди, набув чинності Закон про соцпільги для політв’язнів, нові рішення КСУ, в Україні створять Єдиний адресний реєстр, затверджено порядок забезпечення громадян доступним житлом

13.10.2018 / 09:00
535
+A
-a

Найголовніше за тиждень: призначено іспит для кандидатів у місцеві суди, набув чинності Закон про соцпільги для політв’язнів, нові рішення КСУ, в Україні створять Єдиний адресний реєстр, затверджено порядок забезпечення громадян доступним житлом

Призначено кваліфікаційний іспит для 844 кандидатів у місцеві суди

Вищою кваліфікаційною комісією суддів України призначено на 29–31 жовтня 2018 року проведення кваліфікаційного іспиту для 844 кандидатів у місцеві суди.

Зі списком цих кандидатів можна ознайомитися за цим посиланням.

Окрім того ще 34 осіб можуть допустити, якщо результатами спеціальної перевірки щодо них будуть позитивними.

Кваліфікаційний іспит проводитиметься у павільйоні № 1 Виставкового центру «КиївЕкспоПлаза» за адресою: місто Київ, вулиця Салютна, 2б.

Письмове анонімне тестування проводитиметься 29 жовтня о 09:00, анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого загального суду – 29 жовтня о 12:30.

Анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду виконуватиметься 30 жовтня об 11:15, а зі спеціалізації місцевого господарського суду – 31 жовтня об 11:15.

Термін для подання до Комісії учасниками іспиту заяв про допуск до виконання практичного завдання за відповідними спеціалізаціями – до 18 жовтня 2018 року (включно).

Заяви подаються поштою на поштову адресу Комісії: 03109, м. Київ, вул. Механізаторів, 9.

Кандидати на посаду судді, які беруть у доборі з особливостями, передбаченими пунктом 29 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», документи для складення кваліфікаційного іспиту повторно до Комісії не подають».

Набув чинності Закон про соціальні пільги для політв’язнів

11 жовтня 2018 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб із числа жертв нацистських переслідувань та політичних репресій».

Закон вносить зміни до Кодексу законів про працю України, Житлового кодексу Української РСР, законів України «Про відпустки», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про житловий фонд соціального призначення»

Документ надає колишнім неповнолітнім та малолітнім в’язням концентраційних таборів право на безоплатний проїзд усіма видами міського та приміського пасажирського транспорту; на пільговий проїзд залізничним, морським, річковим транспортом, автобусами приміських і міжміських маршрутів міжобласного сполучення; на безоплатне забезпечення ліками; на пільги з оплати за користування житлово- комунальними послугами.

Мова йде про осіб, на які поширюється дія статей 61 та 62 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».

Також згідно з Законом, особи, реабілітовані, відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», яких позбавили волі чи примусово безпідставно помістили до психіатричного закладу, отримують право на одержання соціальних гарантій, що передбачені для учасників бойових дій. А особи з інвалідністю із числа таких осіб отримують права осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Вони, зокрема, мають право на додаткові відпустки, на пільгове одержання житла, на 100% оплату лікарняних листків.

КСУ встановив, що право Мінфіну отримувати персональні дані є неконституційним

Конституційний Суд України визнав неконституційним надання Міністерству фінансів України права отримувати інформацію, що містить персональні дані. Про це інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

Суд ухвалив рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу першого пункту 40 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

Цим Рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України положення щодо отримання інформації, що містить персональні дані.

За змістом цієї норми під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат Міністерство має право на безоплатне отримання інформації, що містить персональні дані, та на доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Для отримання та обробки таких персональних даних Міністерство не потребує отримання на це згоди фізичних осіб.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що втручання у конституційне право особи на приватне і сімейне життя вважатиметься законним у разі наявності підстав в національному законі, а також за умови, що такий закон відповідатиме конституційному принципу верховенства права. Конституційний принцип верховенства права вимагає законодавчого закріплення механізму запобігання свавільному втручанню органів публічної влади при здійсненні ними дискреційних повноважень у права і свободи особи.

Конституційний Суд України вважає, що повноваження Міністерства на безоплатне отримання інформації, що містить персональні дані, є дискреційними, а тому вкрай необхідно, щоб оспорювані положення Кодексу, які є підставою для здійснення відповідних повноважень Міністерством, узгоджувалися з конституційним принципом верховенства права, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

При цьому Конституційний Суд України зауважує, що Міністерство може бути наділене повноваженнями щодо отримання та обробки інформації, що містить персональні дані, лише для досягнення легітимної мети. Проте через відсутність будь-яких меж дискреції, встановленої законом, щодо подальших дій з інформацією, яка містить персональні дані, унеможливлюється навіть мінімальний захист суб’єкта персональних даних, не забезпечується передбачуваність застосування зазначених положень Кодексу.

Тобто, на думку Конституційного Суду України, оспорюваними положеннями Кодексу не передбачено критеріїв визначення змісту та обсягу інформації, що містить персональні дані, категорій осіб як суб’єктів персональних даних, проміжків часу, яких мають стосуватися персональні дані, строків, порядку та умов їх зберігання, що унеможливлює настання відповідальності держави за можливі зловживання.

Враховуючи те, що Конституційний Суд України встановив невідповідність оспорюваних положень Кодексу такому критерію, як якість закону, відпала необхідність здійснювати перевірку, чи втручання у конституційне право особи на приватне життя шляхом отримання та обробки Міністерством її персональних даних без згоди цієї особи переслідувало якусь легітимну мету та чи були пропорційними обрані законодавцем засоби досягненню такої мети.

Отже, наведене дає Конституційному Суду України підстави стверджувати, що окремі положення абзацу першого пункту 40 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу щодо права Міністерства отримувати інформацію, що містить персональні дані, суперечать частині першій статті 8, частині другій статті 32 Конституції України.

Вказані положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

КСУ виніс рішення у справі про звернення осіб, визнаних судом недієздатним

Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремих положень частини другої статті 8, другого речення частини четвертої статті 16 Закону України «Про звернення громадян» – справа про звернення осіб, визнаних судом недієздатним. Про це повідомляє прес-служба КСУ.

Цим Рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96–ВР зі змінами, а саме:

частини другої статті 8, за яким не розглядаються «звернення осіб, визнаних судом недієздатними»;

другого речення частини четвертої статті 16 стосовно звернення зі скаргою в інтересах недієздатних осіб лише їх законними представниками.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону не розглядаються звернення осіб, визнаних судом недієздатними, у тому числі й ті, які відповідають установленим Законом вимогам до таких звернень. Уповноважені посадові або службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування звільняються від обов’язку щодо розгляду заяв, клопотань, скарг цієї категорії осіб.

Вирішуючи порушені в конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходив з того, що при законодавчому регулюванні є недопустимим запровадження положень, відповідно до яких посадові або службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування не розглядають будь-які звернення осіб лише з підстави їх визнання недієздатними згідно з рішенням суду.

Конституційний Суд України зазначає, що підставою для того, щоб органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи не розглядали відповідні звернення, може бути не визнання судом недієздатною фізичної особи, а недотримання такою особою передбачених Законом вимог до змісту та форми звернень, які стосуються усіх.

У своєму Рішенні Суд вказує, що передбачене частиною другою статті 8 Закону повне позбавлення осіб, визнаних судом недієздатними, права на звернення не забезпечує розумного і пропорційного співвідношення між застосованим обмеженням цього конституційного права та переслідуваною метою недопущення перевантаження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб зазначених органів у демократичній правовій державі, якою є Україна, оскільки ці особи втрачають можливість реалізувати вказане конституційне право, у тому числі звертатися з питань щодо порушення своїх прав і свобод, їх захисту та поновлення до уповноважених законом органів і осіб.

У другому реченні частини четвертої статті 16 Закону встановлено, що скарга в інтересах недієздатних осіб подається їх законними представниками. Отже, особа, визнана судом недієздатною, може реалізувати своє право на звернення у формі скарги, гарантоване статтею 40 Основного Закону України, виключно за допомогою законного представника. Така особа позбавлена можливості самостійно реалізувати вказане конституційне право.

Суд у своєму рішенні зазначає, що встановлений другим реченням частини четвертої статті 16 Закону порядок подання скарги в інтересах недієздатних осіб, який виключає можливість подання такими особами скарги самостійно, не забезпечує реалізації недієздатними особами права на звернення, передбаченого статтею 40 Конституції України. Крім того, законодавче закріплення виключно представницького способу реалізації особами, визнаними судом недієздатними, права на звернення не усуває вказаного обмеження (фактично повної заборони) розгляду звернень таких осіб, оскільки реалізація та захист прав, свобод і законних інтересів людини, які забезпечуються шляхом звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів, не можуть завжди і повністю залежати від волі іншої людини.

Конституційний Суд України звертає увагу на те, що стаття 40 Конституції України не передбачає можливості обмеження права кожної людини на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

А отже, на думку Суду, визнання фізичної особи судом недієздатною не означає автоматичного позбавлення її правоздатності – здатності мати права та обов’язки у відповідних сферах правовідносин, у тому числі передбаченого статтею 40 Конституції України права на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

У Рішенні Суд підкреслює, що законодавець має запровадити ефективні механізми реалізації та захисту прав, свобод та інтересів особи, визнаної судом недієздатною, у тому числі належного цій особі конституційного права на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів. На законодавчому рівні має існувати ефективна система правових норм, яка, з одного боку, забезпечуватиме реалізацію особами, визнаними судом недієздатними, права на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, а з іншого – надаватиме можливість таким органам та особам не розглядати очевидно беззмістовні звернення.

Конституційний Суд України зобов’язав Верховну Раду України привести неконституційні положення Закону у відповідність до Конституції України та цього Рішення.

Вказані положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

В Україні створять Єдиний адресний реєстр

Уряд утворив Міжвідомчу робочу групу з питань створення Єдиного адресного реєстру України. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 р. № 822.

Постановою затверджено склад зазначеної робочої групи, яка створена з метою сприяння забезпеченню координації дій між органами виконавчої влади з підготовки пропозицій щодо визначення основних засад створення Реєстру.

Очолить групу заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації.

Основними завданнями Міжвідомчої робочої групи є підготовка пропозицій щодо творення та функціонування та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що регулюють діяльність Реєстру.

Створення Єдиного адресного реєстру сприятиме внесенню та накопиченню максимально достовірних відомостей про адреси об’єктів, які були присвоєні виключно в установленому законодавством порядку; дозволить попередити вчинення неправомірних дій із нерухомістю, зокрема, унеможливить дублювання даних адрес при проведенні реєстрації прав на різні об’єкти нерухомості та навпаки попередить можливість реєстрації одного і того ж об’єкта за різними адресам.

Уряд затвердив порядок забезпечення громадян доступним житлом

Уряд затвердив порядок надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом і порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла. Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819.

Держава пропонує три схеми фінансової підтримки у забезпеченні житлом:

держава сплачує 30% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту;

50% покриття вартості будівництва чи придбання житла передбачене для осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 10—14 частини другої статті 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

також 50% знижка передбачена для осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.

Документ передбачає, що максимальна площа житла, з розрахунку якої надається державна підтримка, становить 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова не може перевищувати опосередковану вартість, яка визначається Мінрегіоном, збільшену в 1,75 раза, для міст – обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб – 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. – 1,25 раза, для інших населених пунктів – опосередковану вартість у відповідній області.

Вартість загальної площі житла, що перевищує нормативну площу, сплачується одержувачами державної підтримки.

Якщо члени сім’ї одержувача державної підтримки мають право на отримання державної підтримки у різному розмірі (30 або 50 відсотків), обсяг державної підтримки на 10,5 кв. метра розраховується пропорційно кількості членів сім’ї, які мають право.

Державна підтримка надається сім’ям та одиноким особам лише один раз.

Одержувачі державної підтримки самостійно обирають об’єкти, на будівництво яких можуть спрямовуватися кошти державної підтримки, а також новозбудовані об’єкти.

Право на державну підтримку мають:

1) особи, які перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та члени їх сімей, які перебувають на такому обліку;

2) особи, у яких відсутня на праві власності житлова площа, та члени їх сімей, у яких відсутня на праві власності житлова площа, за умови, що такі особи та члени їх сімей не мали у власності житлової площі протягом останніх трьох років до моменту звернення;

3) особи, які мають у власності житлову площу (крім власності, розташованої на території, що є тимчасово окупованою), що не перевищує 13,65 кв. метра, та члени їх сімей, які мають у власності житлову площу, що не перевищує 13,65 кв. метра на одну особу;

4) переселенці, дані про яких внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, якщо такі особи не мають у власності та не мали у власності протягом останніх трьох років іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на території, визначеній тимчасово окупованою територією.

Середньомісячний грошовий дохід кандидатів разом з доходом членів їх сімей з розрахунку на одну особу не повинен перевищувати трикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні, розрахованого згідно з даними, визначеними Держстатом.

Внутрішньо переміщена особа отримує державну підтримку для забезпечення доступним житлом з урахуванням місця проживання, засвідченого довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для отримання державної підтримки її одержувач подає регіональному управлінню Держмолодьжитла такі документи:

заяву про надання державної підтримки;

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;

у разі відсутності у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей);

копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);

витяг з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно про наявність, або відсутність у власності житла;

довідку про перебування на квартирному обліку (у разі перебування на обліку, крім внутрішньо переміщених осіб і членів їх сімей);

документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи повнолітніх членів сім’ї одержувача державної підтримки, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї одержувача державної підтримки);

письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір державної підтримки щодо включення їх у розрахунок державної підтримки (у довільній формі);

документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір державної підтримки, які разом з ним проживають або зареєстровані;

лист від забудовника про намір подальшого укладення з одержувачем державної підтримки договору про придбання житла, в якому визначається вартість та площа житла, що буде придбано, зокрема за рахунок державної підтримки;

копії документів, отримані від забудовника відповідно до пункту 8 цього Порядку, завірені в установленому законодавством порядку;

акт технічного стану житла (для внутрішньо переміщених осіб, житло яких розташоване на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі та яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції).

Внутрішньо переміщена особа також подає копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Листопад 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
25
26 27 28 29 30 1 2
ЗАХОДИ
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика