НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: створення нових судів, закон про утворення антикорупційного суду, набрання чинності Законом про ТОВ та змінами до Закону про держреєстрацію, висновок КСУ про скасування недоторканності депутатів, позиція ВС щодо мирової угоди

24.06.2018 / 09:00
1037
+A
-a

Найголовніше за тиждень: створення нових судів, закон про утворення антикорупційного суду, набрання чинності Законом про ТОВ та змінами до Закону про держреєстрацію, висновок КСУ про скасування недоторканності депутатів, позиція ВС щодо мирової угоди

Починається реорганізація судів

Нові суди, які мають утворити відповідно до указів Президента, прийнятих наприкінці 2017 року, почали реєструвати як юридичних осіб.

Так, вже зареєстровано п’ять апеляційних судів в округах:

Південно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, який включатиме Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі.

Перший апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включатиме Донецьку та Луганську області, з місцезнаходженням у містах Донецьку та Краматорську Донецької області.

Сьомий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включатиме Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Вінниці.

Північно-західний апеляційний господарський суд, який включатиме Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному.

П'ятий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включатиме Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі.

Крім того, реєстрацію пройшли  Волинський апеляційний суд, Чернівецький апеляційний суд, Одеський окружний господарський суд, Перший окружний суд міста Києва та П’ятий окружний суд міста Києва.

Водночас суди, що ліквідуються, припинять здійснювати правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голів новоутворених судів про початок їх роботи.

Тим часом Державна судова адміністрація призначила тимчасових виконувачів обов’язків нових апеляційних та місцевих господарських судів

Нагадаємо, що указами ліквідуються 117 районних судів в містах обласного значення та створюється 50 окружних, створюються 205 окружних судів шляхом злиття районних, міських та міськрайонних судів. Передбачено ліквідувати обласні апеляційні суди та створити апеляційні суди в округах.
Також під ліквідацію підпадають апеляційні адміністративні та господарські суди, а натомість створюються апеляційні адміністративні в округах.

Прийнято Закон про створення антикорупційного суду

Верховна Рада прийняла Закон "Про утворення Вищого антикорупційного суду". Законом передбачено утворити Вищий антикорупційний суд.

Згідно із Законом, місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус Вищого антикорупційного суду визначаються Законом України "Про Вищий антикорупційний суд".

Вищий антикорупційний суд буде постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України з місцезнаходженням у місті Києві.

Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюватиметься на всю територію України.

Вищий антикорупційний суд мають сформувати до літа 2019 року: оголосити та провести конкурс на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та на посади інших суддів Вищого антикорупційного суду, за результатами проведеного конкурсу призначити суддів Вищого антикорупційного суду.

Вищий антикорупційний суд розпочне роботу за умови призначення за результатами конкурсу щонайменше 35 суддів Вищого антикорупційного суду, у тому числі щонайменше десять із яких мають бути суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. 

Набув чинності Закон про ТОВ

17 червня 2018 року набув чинності  Закон України № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до його положень, Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 17 червня 2018 року, крім частини другої статті 23 Закону щодо переходу частки ТОВ до спадкоємця, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, з 17 червня втратив чинність Закон України "Про господарські товариства" у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Основними новаціями Закону є те, що кількість учасників ТОВ не обмежується. Запроваджується новий для України інструмент  корпоративного договору, який у міжнародній практиці відомий під назвою «shareholder agreement». Уккладення корпоративного договору забезпечить учасникам товариств з обмеженою відповідальністю значний простір для врегулювання своїх відносин за допомогою договорів, зазначивши, що він стосується здійснення повноважень учасників. Конфлікт між правом учасника вільно використовувати свій голос та необхідністю забезпечити виконання зобов‘язань за договором пропонується вирішити, встановивши можливість забезпечувати виконання зобов’язань за такими договорами неустойкою. Вимога безвідплатності договору має зменшити ризики захоплення контролю над товариством та змови окремих груп учасників проти інших. Учасники – сторони такого договору, вільні самостійно визначати строк його дії. 

За законом з переліку відомостей, що підлягають обов‘язковому закріпленню в статуті, виключено інформацію про розмір статутного капіталу та перелік учасників товариства. Замість включення відомостей про статутний капітал та учасників до статуту проектом передбачено відображення цих відомостей у Єдиному державному реєстрі та чіткі правила, що захищають права всіх заінтересованих осіб. Також у статуті не потрібно буде зазначати місцезнаходження ТОВ.

Законом встановлено загальне правило про внесення учасниками вкладів не пізніше 6 місяців з дня державної реєстрації товариства. Законом передбачається кардинальне вдосконалення механізму виключення учасника з товариства - виключення несправного учасника здійснюється в судовому порядку. Учасники ТОВ,  вартість часток яких у сукупності складає не менше 10 відсотків статутного капіталу ТОВ, матимуть право звернутися до суду з вимогою про виключення учасника з ТОВ в судовому порядку, якщо дії чи бездіяльність учасника унеможливлюють діяльність товариства або суттєво їй заважають. Також передбачається можливість зазначити в статуті й інші підстави для виключення.

У Законі визначено, що протягом року з дня набрання ним чинності, тобто до 17 червня 2019 року, положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

До Закону про держреєстрацію внесено зміни

Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набув чинності 17 червня, внесено також зміни до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Змінами встановлено перелік документів, необхідних для реєстрації змін у статутному капіталі ТОВ.

Так, для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю  подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства;

г) заява про вихід з товариства;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

У день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їхніх часток, суб’єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії. Якщо суб’єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він у той самий день додатково надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою".

У разі якщо під час розгляду заяви та документів для державної реєстрації державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі інших пакетів документів для державної реєстрації щодо цього самого суб’єкта, наступний пакет документів розглядається після проведення державної реєстрації або зупинення розгляду чи відмови в такій реєстрації на підставі заяви та документів, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі раніше.

КСУ зробив висновок у справі про недоторканність народних депутатів

Конституційний Суд України надав висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України щодо відповідності законопроекту № 7203 про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Про це йдеться на сайті суду.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 80 Конституції України, виклавши її в такій редакції: стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Конституційний Суд України вказав, що скасування недоторканності народних депутатів України стосуються лише їхнього спеціального статусу і не впливає на зміст конституційних прав і свобод людини і громадянина, а отже, не суперечить вимогам частини першої статті 157 Конституції України. 

Тому Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстр. № 7203).

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Верховний Суд вказав, що мирова угода не є договором у цивільно-правовому розумінні

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі про визнання недійсним правочину.

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено, а провадження в частині скасування ухвали господарського суду у іншій справі, якою затверджено вказану угоду, припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Прийняті судові акти в частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивовані тим, що мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і, відповідно, не можна визнавати недійсною у позовному провадженні. В частині припинення провадження у справі прийняті судові акти мотивовані тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах у позовному порядку.

Одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (ч.ч. 1 і 3 ст. 78 ГПК України). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (ст. 28 ГПК України).

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі.

Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Отже, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і визнавати недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ГПК України. 

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій, встановивши, що: мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і визнавати недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ГПК України; приписами ГПК України (п. 9 ч. 1 ст. 106 ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено право сторони на оскарження ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди та не передбачено право на звернення до суду з позовом про скасування відповідної ухвали в іншому провадженні, - дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсним правочину, який має назву "Мирова угода на стадії виконання рішення", та про припинення провадження у справі в частині вимог про скасування ухвали господарського суду у іншій справі, якою затверджено вказану угоду.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Листопад 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
25
26 27 28 29 30 1 2
ЗАХОДИ
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика