НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Указ про розпуск Ради – конституційний, Президент ліквідував Раду з судової реформи, позачерговий З’їзд суддів пройде у жовтні, Уряд підготував зміни до Конституції, до Закону про судоустрій хочуть внести правки

22.06.2019 / 09:00
387
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Указ про розпуск Ради – конституційний, Президент ліквідував Раду з судової реформи, позачерговий З’їзд суддів пройде у жовтні, Уряд підготував зміни до Конституції, до Закону про судоустрій хочуть внести правки

КСУ визнав конституційним Указ Президента про розпуск Ради

Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо конституційності Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» від 21 травня 2019 року № 303/2019.

КСУ визнав таким, що відповідає Конституції України цей Указ Президента.

Суд зазначає, що Верховна Рада України (VII скликання) 21 лютого 2014 року внесла зміни до Конституції України. Зокрема, змінила редакцію статті 83, доповнила її положеннями щодо коаліції депутатських фракцій, та редакцію статті 90, наділивши Президента України правом достроково припиняти повноваження Верховної Ради України у випадку невиконання вимог цієї статті.

Разом з тим, ВРУ VIII скликання, обрана на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року, протягом строку своїх повноважень «не відновила у Регламенті Верховної Ради України правове регулювання питання припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, з яким пов’язується початок перебігу місячного терміну формування нової коаліції депутатських фракцій і конституційне право Президента України достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо така коаліція депутатський фракцій не сформована в Україні».

Внаслідок цього виник конституційний конфлікт між Президентом України та Верховною Радою України щодо підстав дострокового припинення повноважень, який немає правового вирішення, так як Основний Закон України не визначає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, а Регламент Верховної Ради України, всупереч вимогам статті 83 Конституції України, не передбачає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Водночас, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України). Це засадниче положення конкретизується приписом статті 69 Конституції України про те, що народне волевиявлення здійснюється через вибори.

КСУ констатував, що «розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України».

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

У голосуванні взяли участь 16 суддів Конституційного Суду України.

Нагадаємо, 23 травня 2019 року в «Урядовому кур’єрі» було опубліковано Указ Президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України восьмого скликання і призначення позачергових виборів на 21 липня.

Президент ліквідував Раду з питань судової реформи і створив Комісію

Президент України Володимир Зеленський своїм Указом від 21 червня 1019 року утворив Комісію з питань правової реформи як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

При цьому Указ ліквідовує Раду з питань судової реформи та Конституційну Комісію.

Основним завданням Комісії з питань правової реформи є сприяння подальшому розвитку правової системи України на основі конституційних принципів верховенства права, пріоритетності прав і свобод людини і громадянина, з урахуванням міжнародних зобов’язань України.

Пріоритетними напрямами роботи Комісії є:

підготовка та подання Президентові України пропозицій щодо внесення змін до Конституції України і законів України, спрямованих на забезпечення реалізації конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина,

подальший розвиток законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя,

удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального законодавства України,

реформування органів правопорядку,

створення умов для реінтеграції в єдиний конституційний простір України тимчасово окупованих територій України та населення, що на них проживає.

Раніше заступник глави Адміністрації Президента Руслан Рябошапка заявив, що судова реформа та її результати будуть ревізовані.«Ми занепокоєні ситуацією, що складається останнім часом у зв’язку з проголошенням різними судовими інстанціями (зокрема «реформованими») судових рішень, що, на думку юристів, не ґрунтуються на вимогах Конституції України та закону», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, судова реформа в Україні розпочалася у 2014 році. 2 липня 2016 року Верховна Рада прийняла зміни до Конституції щодо правосуддя і Закон «Про судоустрій і статус суддів».

Зміни до законодавства підвищили вимоги та професійні стандарти для суддів – мінімальний вік для кандидатів збільшено до 30 років, а мінімально необхідний професійний стаж — до 5 років, скасовано абсолютний імунітет суддів. Створено нові суди – Вищого антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Суддів зобов’язали подавати декларацію родинних зв’язків і декларацію доброчесності, створено Громадську раду доброчесності.

Створено Вищу раду правосуддя, яка вносить подання про призначення судді на посаду; ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; ухвалює рішення про звільнення судді з посади; надає згоду на затримання судді; вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, яка проводить кваліфікаційне оцінювання суддів.

Створено новий Верховний Суд і проведено реорганізацію судів: загальну кількість суддів зменшено, місцеві та районні суди укрупнено в «окружні», зменшено кількість апеляційних судів.

Судову систему України скоротили до трьох рівнів. Перший рівень – місцеві та окружні суди, другий – апеляційні суди, третій – Верховний Суд. До реформи існував ще один рівень – вищі спеціалізовані суди, які займали місце між апеляційними судами та Верховним Судом. Цей рівень було скасовано, ліквідувавши Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України.

У жовтні 2017 року Верховна Рада ухвалила законопроект № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України», яким оновлено процесуальне законодавство.

Варто додати, що зараз одними з нагальних проблем у реалізації реформи є завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, кадровий голод у судах та повноцінний запуск роботи Вищого антикорупційного суду.

Позачерговий З’їзд суддів відбудеться наприкінці жовтня

Рада суддів України призначила позачерговий з’їзд суддів на 24-25 жовтня. Відповідне рішення було схвалено 21 червня 2019 року на засіданні РСУ. Про це пише «Лівий берег».

Під час З’їзду судді планують обрати двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і трьох суддів Конституційного Суду, початок конкурсу на посади яких Рада суддів призначила на 24 червня.

До 23 липня кандидати зможуть подавати документи.

Зазначимо, у трьох суддів КС минають повноваження у вересні.

Голова Ради суддів Олег Ткачук у свою чергу заявив про спробу тиску на суддів з боку Адміністрації Президента з вимогами зірвати засідання РСУ.

Він зазначив, що така ситуація «не узгоджується із засадами демократії, свідчить про реальну загрозу для судової влади та може підірвати її авторитет як неупередженого арбітра у соціальних, політичних, економічних спорах».

Ткачук планує звернутися до Президента України, Генерального прокурора та Директора Державного бюро розслідувань із вимогою вжиття термінових, невідкладних заходів з метою припинення та попередження тиску посадових осіб офісу Президента України на суддів та судову владу, а також притягнення винних осіб до відповідальності.

Наступне позачергове засідання Ради суддів відбудеться 5 липня.

Уряд підготував зміни до Конституції

Кабінет Міністрів України презентував законопроєкт «Про внесення змін до Конституції України (щодо територіальної організації влади)».

Проєкт вносить зміни до статей 85, 92, 116, 118, 119, 120,123, 133 Конституції України, що передбачають:

закріплення чіткої системи адміністративно-територіального устрою (громада, район чи повіт, регіон, Київ та Севастополь),

закріплення ефективної системи місцевого самоврядування (рада громади, голова громади; районні та обласні ради),

обласні ради можуть створювати свої виконавчі органи з 1 січня 2026 року.

гарантування матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування:

запроваджується територіальна повсюдність місцевого самоврядування;

гарантується сумірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень;

зміна повноважень місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів;

держава копменсує витрати місцевого самоврядування, спричинені рішеннями державної влади;

запровадження інституту префекта у системі виконавчої влади:

очолює префектуру, представляє виконавчу владу на відповідній території;

координує діяльність територіальних органів ЦОВВ та забезпечує виконання державних програм;

здійснює нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування та терорганів ЦОВВ;

призначається та звільняється з посади урядом.

Законопроект також відносить до повноважень Центральної виконавчої комісії питання призначення чергових і позачергових місцевих виборів, а до повноважень Кабміну – утворення та ліквідацію громад, а також встановлення та зміну їхніх меж.

РСУ ініціює обговорення змін до Закону про судоустрій і процесуального законодавства

Рада суддів України ініціює обговорення пропозицій щодо змін до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та процесуального законодавства. Про це повідомила прес-служба РСУ.

На сайті Ради розміщено перелік питань та порівняльну таблицю, аби кожен суддя міг висловитися щодо норм права, які потребують змін та внести свої пропозиції.

Перелік питань для обговорення

Судоустрій і статус суддів

1. Розширено коло гарантій та компенсацій судді.

2. Підвищена винагорода судді після етапу «кваліфікаційний іспит».

3. Зменшення штатної чисельності суддів для запровадження посади заступника голови суду.

4. Верховний Суд і апеляційні суди стануть суб’єктами Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

5. Запроваджено посаду судді-спікера, створення прес-служб у судах. Рада суддів України затверджує типове положення про них.

Судочинство у всіх юрисдикціях (окрім кримінальної)

1. Передача справи з одного суду до іншого судом, у якому є вакантною посада голови суду.

2. Самостійна передача судом справи, що підлягає розгляду за правилами іншого судочинства, до відповідного іншого суду.

3. Відмова у відкритті провадження у справах, що не підлягають розгляду у загальних судах.

КПК

1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення

яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється суддею одноособово.

2. Неможливість заявлення відводу судді, який розглядає клопотання про відвід судді або слідчого судді (відвід на відвід).

3. Надходження заяви, що не віднесена до компетенції слідчого судді.

4. Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів може подати потерпілий, представник юридичної особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

5. Строковість застави як запобіжного заходу.

6. Право слідчого судді складати та проголошувати вступну та резолютивну частини ухвал, за виключенням ухвал про надання дозволу на проведення обшуку, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та їх продовження, затримання з метою приводу.

7. Виконанню підлягає лише ухвала слідчого судді, складена у формі повного тексту.

8. Експертиза призначається за правилами, що діяли до 15.12.2017. Право ініціювати експертизу надається також потерпілому, представнику юридичної особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

9. Апеляційний суд може змінити ухвалу слідчого судді.

10. Пряма вказівка на право суду продовжити запобіжний захід у підготовчому судовому засіданні.

ЦПК

1. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог.

2. Розірвання шлюбу не загальне позовне провадження.

КУпАП

1. Право повернути протокол про адміністративне правопорушення для належного оформлення.

2. Проблема закриття провадження за ст. 38 КУпАП

«Для оперативного, ретельного і всебічного вивчення та узагальнення пропозицій щодо змін до законодавства, інформацію необхідно надати Раді суддів України до 12 липня 2019 року на електронну адресу: davidenko@court.gov.ua», – йдеться у повідомленні.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Липень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика