Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Верховна Рада восьмого скликання завершила роботу, нові законопроєкти президента, діє Указ президента про комісію з питань судової реформи, набув чинності закон про державну мову, рішення КСУ про освітній закон

20.07.2019 / 09:00
246
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Верховна Рада восьмого скликання завершила роботу, нові законопроєкти президента, діє Указ президента про комісію з питань судової реформи, набув чинності закон про державну мову, рішення КСУ про освітній закон

Верховна Рада восьмого скликання завершила роботу

19 липня 2019 року Верховна Рада 8-го скликання завершила роботу чергової, десятої сесії, яка є останньою у цій каденції парламенту.

Останнє пленарне засідання ВРУ відбулося 12 липня.

Водночас Президент України Володимир Зеленський написав лист до голови Верховної Ради України Андрія Парубія з вимогою скликати позачергове засідання парламенту, аби розглянути три законопроєкти: про Вищий антикорупційний суд, про штрафи для власників «євроблях» і про відповідальність за незаконне збагачення.

Парубій заявив, що згідно з Конституцією України скликати можна не позачергове засідання, а позачергову сесію, і попросив переписати лист.

Як пише «Лівий берег», проведення позачергової сесії підтримує перший віцеспікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

«Щодо закону про незаконне збагачення, я наполягаю, що цей парламент ще повинен проголосувати його. Важливо, щоб ми зібралися на позачергову сесію», – сказала вона.

Геращенко наполягає, що сесію закрили на останньому засіданні 12 липня, тому скликати позачергове засідання неможливо.

За її словами, необхідно скласти чіткий порядок денний позачергової сесії, яку можна провести наступного тижня, і внести в неї в тому числі питання звільнення міністра закордонних справ Павла Клімкіна.

Водночас Володимир Зеленський наполягає на своєму і заявив, що «відмова Голови Верховної Ради скликати позачергове засідання є злочинною бездіяльністю».

Він нагадав, що згідно з календарним планом десята сесія триває до 19 липня. «Тобто до 19 липня 2019 року на вмотивовану вимогу осіб, визначених Конституцією України, під час чергової десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання Головою Верховної Ради України скликається позачергове пленарне засідання», – йдеться у тексті документа.

Нагадаємо, 21 липня відбудуться позачергові вибори до українського парламенту. Варто додати, що повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Президент вніс до Ради два нові законопроєкти

Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України два нових законопроєкти, відзначені як невідкладні.

Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (№ 10461) встановлює відповідальність за незаконне збагачення.

Законопроєкт доповнює Кримінальний кодекс України положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття «особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи».

Крім того, пропонується забезпечити створення інституту стягнення необґрунтованих активів.

У Цивільному кодексі України пропонується визначити окрему підставу для припинення права власності, визначити види активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів (вартість, яка у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Також уточнюється обов’язок доказування у справах такої категорії. Зокрема, визначається предмет доказування для позивача, що є гарантією захисту прав осіб, проти яких можуть бути подані відповідні позови. Положеннями законопроекту в частині запровадження процедури визнання активів необґрунтованими та їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування – «перевага доказів» (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін.

Звільнення осіб, активи яких визнано необґрунтованими, пропонується у Законах України «Про запобігання корупції», «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування» та Кодексі законів про працю України.

Розгляд таких справ пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

Варто зазначити, цей проєкт дублює попередній законопроєкт Президента Зеленського про незаконне збагачення № 10358, який народні депутати відхилили.

Додамо, 27 лютого 2019 року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.

Другий проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України» ( № 10462) передбачає відтермінування на 90 днів штрафів для тих, хто не встигне розмитнити автомобілі з іноземною реєстрацією.

Штрафні санкції щодо тих, хто не встигне розмитнити автомобілі з іноземною реєстрацією, згідно з чинним законодавством, мають почати діяти з 24 серпня.

«За інформацією наших колег з Мінінфраструктури та МВС, сьогодні в Україні приблизно 600-800 тис. автомобілів, які досі не розмитнені й перебувають на іноземній реєстрації. Проблема існує, і ми не можемо заплющувати на неї очі», – додав заступник керівника Офіса Президента Руслан Рябошапка.

Діє Указ президента про комісію з питань судової реформи

15 липня 2019 року набув чинності Указ президента Володимира Зеленського про комісію з питань судової реформи.

Комісія створена як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

Указ одночасно ліквідовує Раду з питань судової реформи та Конституційну Комісію.

Комісія має вносити пропозиції щодо внесення змін до Конституції України і законів України, «спрямованих на забезпечення реалізації конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина».

Також серед пріоритетних напрямків роботи – подальший розвиток законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального законодавства України, реформування органів правопорядку.

Окрім того, комісія буде займатися створенням умов для реінтеграції в єдиний конституційний простір України тимчасово окупованих територій України та населення, що на них проживає.

Глава Адміністрації Президента має внести пропозиції щодо її персонального складу.

Набув чинності Закон про українську мову як державну

16 липня 2019 року набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Законодавчий акт набув чинності через два місяці після опублікування його в газеті «Голос України». Водночас низка норм законодавчого акту стають чинними у термін від шести місяців до 5 років.

Нагадаємо, народні депутати схвалили Закон 25 квітня 2019 року. Законодавчик акт серед іншого передбачає обов’язковість використання української мови у публічному просторі, державному і комунальному секторах, транспорті, закладах харчування, у медичній сфері, в освіті, театральних виставах, дубляжах кіно, на телебаченні, в Інтернеті, друкованих ЗМІ.

Водночас вимога не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди. 

Українську мову повинні обв’язково знати, серед інших: державні службовці; депутати всіх рівнів; особи начальницького (середнього і вищого), рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів; посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання; судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі; члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; члени Вищої ради правосуддя; адвокати та нотаріуси.

У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Порушення мовного законодавства каратиметься штрафами – відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для чиновників та державних службовців передбачені штрафи у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 6800 грн), працівників у сфері культури та освіти – від 200 до 300 мінімумів (до 5100 грн), а для журналістів – від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів (до 8500 грн).

Закон встановлює, що Кабінет Міністрів України затверджує Державну програму сприяння опануванню державної мови. Держава організовуватиме курси української мови для дорослих та забезпечуватиме можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Особи, які захочуть набути громадянство України, складатимуть іспит на рівень володіння державною мовою.

Вимоги до іспиту визначатиме Національна комісія зі стандартів державної мови. До Нацкомісії входитиме 9 членів, яких призначатиме та звільнятиме Кабмін. Серед інших повноважень Комісії є затвердження правопису української мови та змін до нього, української термінології та стандартів транскрибування і транслітерації.

Військовослужбовці, у тому числі іноземці та особи без громадянства, мають право на набуття громадянства України без іспиту. Однак вони зобов’язані опанувати державну мову упродовж одного року.

Також запроваджується посада Уповноваженого із захисту державної мови. Цей чиновник серед іншого розглядатиме скарги на недотримання вимог законодавства про державну мову та штрафуватиме порушників.

Понад 50% назв друкованих ЗМІ має бути українською мовою, веб-сторінки мають автоматично завантажуватися українською мовою. Українська версія сайтів має бути за обсягом не меншою, аніж іноземна.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зазначає, що з 16 липня уся передвиборна агітація має виконуватися українською мовою: ролики, що транслюються на телебаченні, радіо, розміщуються на носіях зовнішньої реклами, поширюються у вигляді листівок і газет або в мережі Інтернет.

Варто додати, що Закон про мову оскаржують у Конституційному суді України.

Конституційний Суд оприлюднив рішення про освітній закон

Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності конституційності Закону України «Про освіту» від 5 вересня.

Встановлено, що Закон № 2145–VIII відповідає Конституції України.

Конституційний Суд України, розглядаючи питання, порушені у конституційному поданні, виходить з такого: «Українська мова як державна є обов’язковою на всій території України у державній сфері, а також в публічних сферах суспільного життя, у тому числі у сфері освіти.

Дослідивши Закон в аспекті забезпечення балансу між вивченням і застосуванням державної мови і вільним розвитком, використанням, захистом мов національних меншин та корінних народів України, Конституційний Суд України вказує, що Закон гарантує національним меншинам та корінним народам України право на вивчення рідної мови та передбачає вивчення державної української мови, що є однією з умов їх повноцінної інтеграції в українське суспільство».

Конституційний Суд України дійшов висновку, що Закон створює законодавчі передумови для ефективного функціонування і розвитку державної мови, можливості використання української мови в усіх сферах суспільного життя, у яких вона має бути обов’язковим засобом спілкування. Відповідно до цих законодавчих положень українська мова утверджується в конституційному статусі державної мови в Україні, що узгоджується зі статтею 10 Конституції України.

На переконання Конституційного Суду України, ухваливши Закон, держава створила умови для повноцінної реалізації відповідних прав національних меншин, в тому числі корінних народів України, вивчати рідну мову, а також отримувати освіту державною мовою незалежно від походження, повноцінно реалізовувати визначені Конституцією України права. У такий спосіб забезпечується рівність кожної особи у реалізації вказаних прав незалежно від національності та мови спілкування.

«У Законі не лише відтворюється зміст і обсяг конституційного права на освіту мовою відповідної національної меншини, яке визначено у частині п’ятій статті 53 Конституції України, а й передбачається його реалізація у двох формах: навчання рідною мовою (дошкільна і початкова) та вивчення рідної мови (на всіх рівнях загальної середньої освіти)», – зазначається у Рішенні Суду.

Конституційний Суд України зауважує, що Закон сприяє повноцінній реалізації конституційного права на освіту, яким можуть скористатися представники національних меншин. Визначене у Законі нормативне регулювання забезпечує реалізацію прав громадян в усіх сферах суспільного життя, у тому числі доступ до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

У Рішенні Суду констатується, що Закон встановлює перехідний період, який дає громадянам України можливість для адаптації до нового правового регулювання у сфері освіти.

Крім того, Конституційний Суд України, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність порушень конституційної процедури розгляду, ухвалення Закону та набрання ним чинності.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено».

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика