НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: ВРУ восьмого скликання завершила роботу, Рада схвалила Виборчий кодекс з відкритими списками і Закон про реєстр педофілів, люстраційний законопроєкт президента, ВАС має нове приміщення, оновлюються будівельні норми щодо судів

13.07.2019 / 09:00
241
+A
-a

Найголовніше за тиждень: ВРУ восьмого скликання завершила роботу, Рада схвалила Виборчий кодекс з відкритими списками і Закон про реєстр педофілів, люстраційний законопроєкт президента, ВАС має нове приміщення, оновлюються будівельні норми щодо судів

Верховна Рада восьмого скликання провела останнє пленарне засідання

12 липня 2019 року Верховна Рада України восьмого скликання провела останнє пленарне засідання.

Участь у засіданні взяли Прем’єр-Міністр України Володимир Гройсман та члени уряду.

За словами голови парламенту Андрій Парубія, протягом своєї каденції Рада провела 580 пленарних засідань та 35 парламентських слухань, схвалила 2734 законодавчих актів, у тому числі 987 законів і кодексів у цілому.

Парубій нагадав найважливіші досягнення Ради: зокрема прийняття мовного закону, закону про Антикорупційний суд, закону про декомунізацію, Виборчого Кодексу, пенсійну, медичну, антикорупційну реформи та реформу поліції та місцевого самоврядування.

Зауважимо, останнє пленарне засідання Ради відбулося у практично порожній залі. 15-19 липня народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях. Відтак 19 липня 2019 року є останнім днем роботи ВРУ восьмого скликання.

Нагадаємо, 21 липня 2019 року відбудуться позачергові вибори до ВРУ. Водночас Парубій не виключив, що чинна Рада проведе ще низку позачергових засідань.

Рада прийняла Виборчий кодекс з відкритими списками

11 липня 2019 року Верховна Рада прийняла Виборчий кодекс України. Зазначимо, народні депутати підтримали законодавчий акт лише з 17 разу.

12 липня ВР голосували за постанову про скасування Виборчого кодексу, яку відхилили. Її ініціатори наголошували, що Кодекс був прийнятий з порушеннями.

Зазначимо, згідно із Виборчим кодексом, вибори народних депутатів України проводяться на засадах пропорційної системи за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій.

У розподілі мандатів депутатів братимуть участь виборчі списки кандидатів, які за підсумками голосування на виборах депутатів набрали 5 відсотків і більше дійсних голосів виборців у загальнодержавному виборчому окрузі.

При цьому застосовуватиметься виборча система, яка «дозволяє персоніфікувати голосування, тобто так звані відкриті списки кандидатів».

Аналогічна виборча система застосовуватиметься також на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, а також міських рад тих міст, у яких кількість виборців перевищує 90 тис. осіб; до таких міст належать усі обласні центри, а також декілька інших міст обласного значення.

На виборах міських голів таких міст застосуватиметься виборча система абсолютної більшості.

Виборчим кодексом встановлено, що вибори депутатів сільської, селищної ради, міської ради (міста з кількістю виборців до 90 тис. осіб), районної в місті ради проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах. В кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

При цьому, вибори депутатів районної ради проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сіл, селищ (громад), міст, що входять до складу відповідного району. В кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Водночас, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться в єдиному сільському, селищному, міському виборчому окрузі в межах території відповідної сільської, селищної, міської громади.

Вибори сільського, селищного, міського (міста з кількістю виборців не більше 90 тис. осіб) голови проводяться за виборчою системою відносної більшості. Згідно з Виборчим кодексом, вибори сільського, селищного старости проводяться за виборчою системою відносної більшості в межах території села, селища у складі об’єднаної громади.

Виборчий кодекс набере чинності з 1 грудня 2023 року.  

Реєстр педофілів та їх примусова кастрація відтепер передбачено у Законі

Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості».

Законодавчим актом посилено відповідальність за зґвалтування та розбещення неповнолітніх осіб.

Внесено зміни до статті 152 Кримінального кодексу, зокрема, посилено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років, із застосуванням примусової хімічної кастрації.

Відтак Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 59-1, якою запроваджується новий вид покарання - «покарання у виді примусової хімічної кастрації, що полягає у примусовому введенні засудженому антиандрогенних препаратів, які складаються з хімічних речовин, що мають на меті зменшити лібідо та сексуальну активність».

Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» доповнено нормами, якими передбачається здійснення адміністративного нагляду щодо повнолітніх осіб, засуджених за зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх, яке встановлюється пожиттєво.

Кабінет Міністрів України має забезпечити створення публічного реєстру осіб, які були засуджені до позбавлення волі відповідно до статей 152, 153, 155, 156 Кримінального кодексу України за зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього тощо.

Президент вніс до Ради законопроєкт про нову хвилю люстрації

Президент України вніс до Верховної Ради проєкт Закону № 10444 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади».

Проєктом вноситься низка змін до Закону України «Про очищення влади», а також до законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про місцеві вибори», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Запропоновані зміни стосуються сфери застосування Закону України «Про очищення влади», посад щодо яких здійснюються заходи з очищення влади, критеріїв очищення влади.

«Люстраційний процес з його специфічними ознаками, притаманними Україні, полягає в тому, що за змістом люстраційних процедур, закладених у діючому Законі України «Про очищення влади», наразі значна частина членів парламенту, уряду, представників органів виконавчої, законодавчої, судової влади за визначеною ідеологією і критеріями підпадають під дію Закону «Про очищення влади», – йдеться у пояснювальній записці.

Президент пропонує люструвати осіб, які у період з 23 лютого 2014-го до 19 травня 2019 року обіймали посади Президента України, Голови Верховної Ради, Генерального прокурора, Голови СБУ, голів Антимонопольного комітету та Фонду державного майна, голів Державної фіскальної служби та митниці, Секретаря РНБО, керівників оборонних підприємств.

Також пропонується люструвати членів Вищої ради юстиції, членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його заступника. Примітно, що пропонується застосувати люстраційні процедури стосовно суддів, які прийняли у складі колегії або ж одноособово рішення у порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено   рішенням Європейського суду з прав людини.

Люстрацію також пропонується поширити на народних депутатів України та членів уряду цього періоду.

Цей законопроект відзначено як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.

Варто звернути увагу, що положення законопроєкту повторюють ті норми чинного Закону України «Про очищення влади», питання про конституційність яких розглядається Конституційним Судом України.

Очевидним стає, що без прийняття рішення Конституційним судом України про конституційність положень чинного Закону України «Про очищення влади» подальші дії у цьому напрямі набудуть ще більших проблем, вирішити які занадто складно, а якщо по суті, то правове вирішення буде неможливим.

Нагадаємо, 14 травня 2019 року Конституційний суд України відклав продовження розгляду справи за конституційними поданнями Верховного Суду України і народних депутатів щодо конституційності низки норм Закону України «Про очищення влади».

Зокрема, Верховний Суд вимагає перевірити конституційність пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону, а депутати – частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень.

Вищий антикорупційний суд отримав нове приміщення

Вищий антикорупційний суд та Регіональне відділенням Фонду державного майна України у м. Києві підписали договір, на підставі якого суд отримає нове приміщення у Києві.

Адреса нового приміщення Антикорсуду – просп. Перемоги, 41.

Суд тимчасово розміщується за адресами вул. Хрещатик, 42, А, та пров.Хрестовий,4,А, площа яких є недостатньою для роботи суду.    

Зауважимо, Вищий антикорупційний суд розпочне роботу 5 вересня 2019 року.

Сьогодні тривають підготовчі заходи, а саме розробка та затвердження організаційно-розпорядчих документів, конкурсний добір персоналу апарату ВАС та забезпечення матеріально-технічних умов для роботи.

Нагадаємо, суд очолила Олена Танасевич, а Апеляційну палату ВАС – Даниїла Чорненька.

8 липня Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради Проєкт Закону №10426 «Про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду)».

Запропонованими змінами до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд України» уточнюється його підсудність. Суд зосередиться на кримінальних провадженнях, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з дня початку роботи цього суду або до дня початку його роботи, якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалось детективами НАБУ і закінчено прокурорами САП.

5 липня 2019 року Кабінет Міністрів доручив Національній гвардії охороняти Вищий антикорупційний суд. 

4 липня Вищий антикорупційний суд оголосив конкурси на зайняття 126 посад державної служби категорій «Б» та «В».

Уряд оновлює будівельні норми щодо проектування судів

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України оновлює державні будівельні норми щодо проектування судів.

Відтак наразі розглядається можливість проектувати у будівлях судів окремі шляхи евакуації з кожного відокремленого приміщення для кожної категорії відвідувачів і працівників: суддів, підсудних, свідків, інших відвідувачів.

За підрахунками експертів, це дозволить на 50% підвищити безпеку усіх учасників судового процесу у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації.

Крім цього, було запропоновано проводити зонування приміщень судів за категоріями відвідувачів/працівників, зокрема, розмежовувати потоки людей і проектувати окремі ліфти і сходові клітини для кожної з категорій: суддів, підсудних, свідків, інших відвідувачів. Це дозволить ще мінімум на 30% підвищити безпеку кожного з них.

Також серед можливих змін – адаптація будівлі і приміщення судів до потреб відвідувачів з маленькими дітьми.

Мова йде не лише про облаштування дитячої ігрової зони («baby room») в публічному просторі судів, а й проектування окремої кімнати – «маленький свідок» для неповнолітніх учасників судового процесу, яким іноді необхідно надавати свідчення у ході судового засідання.

Наразі фахівцями та експертами аналізується існуючий закордонний досвід у тому, якими повинні бути ці приміщення, їх розміри, вимоги до облаштування та обладнання.

Наприклад, у судах Польщі кімнати для надання свідчень неповнолітніми свідками проектують з непомітними відеокамерами, мікрофонами і спеціальним дзеркальним вікном, яке веде у залу судових засідань. Найголовніше завдання цих кімнат – насамперед уникнення психологічних травм у дітей у ході судових справ. Тому вони проектуються максимально комфортними, простими і зовсім не нагадують судову установу.

Зазначимо, ДБН В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» встановлює вимоги до проектування нових і реконструкції існуючих будинків під суди, а також приміщень судів, вбудованих у будинки іншого призначення.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Липень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика