Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: вирок екс-Президенту України, набув чинності Закон про протимінну діяльність, програма реабілітації неповнолітніх злочинців, зміни до Конституції, уточнено порядок надання соціальних стипендій, легалізація зарплат аліментників

26.01.2019 / 09:00
831
+A
-a

Найголовніше за тиждень: вирок екс-Президенту України, набув чинності Закон про протимінну діяльність, програма реабілітації неповнолітніх злочинців, зміни до Конституції, уточнено порядок надання соціальних стипендій, легалізація зарплат аліментників

Оболонський райсуд Києва виніс вирок у справі Віктора Януковича

Оболонський районний суд Києва засудив колишнього Президента України Віктора Януковича до 13 років позбавлення волі за державну зраду і пособництво у веденні агресивної війни проти України з боку Російської Федерації.

Рішення оголосила 24 січня 2019 року колегія суддів Оболонського суду на чолі з Владиславом Дев’ятком.

«Януковича Віктора Федоровича визнати винним у скоєнні злочинів за статтями ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 Кримінального кодексу України і призначити покарання за ч. 1 ст. 111 у вигляді 13 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 437 у вигляді 12 років позбавлення волі. А на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів і поглинання більш суворого покарання менш суворим призначити покарання у вигляді 13 років позбавлення волі», – сказав головуючий суддя.

Також суд виправдав Януковича за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність України.  Тобто обвинувачення не довело, що екс-Президент знав про плани Росії про захоплення Криму.

Зазначимо, кримінальне провадження щодо Януковича розглядалася заочно, оскільки обвинувачений перебуває на території Російської Федерації.

Захист Януковича заявив, що оскаржуватиме рішення. Водночас колишній міністр юстиції України Олександр Лавринович вважає, що процес оскарження вироку в Україні може тривати понад рік.

Діє Закон про протимінну діяльність в Україні

25 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про протимінну діяльність в Україні».

Законодавчий акт передбачає, що в Україні діють національні стандарти у сфері протимінної діяльності, які розробляються з урахуванням положень міжнародних стандартів протимінної діяльності, затверджених Службою Організації Об’єднаних Націй з питань протимінної діяльності.

Основними складовими протимінної діяльності в Україні є обстеження території на предмет наявності в її межах вибухонебезпечних предметів, маркування і складання карт територій, забруднених та (або) імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами; очищення цієї території, підготовка документації за результатами проведення робіт з розмінування; утилізація надлишкових боєприпасів, боєприпасів, непридатних для подальшого використання та зберігання і надання допомоги постраждалим особам та здійснення заходів щодо їх реабілітації.

Допомога постраждалим особам від вибухонебезпечних предметів включатиме в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги.

Територіями, імовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами, вважаються території, на яких велася війна, відбувався збройний конфлікт, проводились антитерористична операція, операція Об’єднаних сил та заходи із забезпечення національної безпеки і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також тимчасово окуповані території.

Згідно з документом, створюється Комісія з питань акредитації операторів протимінної діяльності, засідання якої буде відбуватися не рідше одного разу на місяць.

Комісія розглядатиме заяви про акредитацію операторів протимінної діяльності і видаватиме або відмовлятиме у видачі свідоцтв про відповідну акредитацію та перевірятиме відповідність операторів вимогам.

Окрім того, передбачається створення Центру протимінних операцій та Інспекції з контролю якості протимінної діяльності.

Для фахівців у сфері протимінної діяльності є обов’язковим страхування життя та здоров’я – на період їхньої участі у виконанні таких робіт.

Оператор протимінної діяльності до початку зайняття протимінною діяльністю зобов’язаний укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності строком на період здійснення протимінної діяльності на конкретно визначеній території та протягом 10 років після її закінчення.

Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності становить 250 розмірів мінімальної заробітної плати. Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або у судовому порядку.

Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями оператора протимінної діяльності під час виконання ним робіт.

В Україні запустили нову програму реабілітації неповнолітніх злочинців

Міністр юстиції Павло Петренко та Генеральний прокурор Юрій Луценко підписали Наказ про запуск пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину».

На першому етапі він діятиме у 6 регіонах: Донецькій, Львівській, Луганській, Миколаївській, Одеській та Харківській областях.

Проект передбачає для дітей, які вперше вчинили злочин легкої або середньої тяжкості, замість притягнення до кримінальної відповідальності пройти через програму відновлення та уникнути покарання.

«Ми говоримо про те, щоб дитина, яка в силу багатьох життєвих обставин переступила через закон, отримала шанс повернутися до нормального життя. Щоб дитина, яка є підозрюваною, менше спілкувалася з правоохоронцями і слідчими, і більше спілкувалася з юристами і психологами. Щоб дитина не стала частиною кримінального світу і не вчинила в майбутньому набагато важчий кримінальний злочин», – наголосив очільник Мін’юсту.

Перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова зазначила, що у рамках ініціативи прокурор зможе запропонувати неповнолітньому, який вперше обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, пройти процедуру відновлення. Тобто – примиритися з потерпілим за участі адвоката системи безоплатної правової допомоги, який виступатиме у ролі посередника. Процедура передбачає визнання своєї провини, відшкодування збитків потерпілому, і зобов’язання обвинуваченого пройти певну процедуру відновлення, а саме – протягом певного часу відвідувати заняття з психологом, тренінги, працювати з корпоративними наставниками тощо.

Вона наголосила: головна мета проекту – дати шанс дитині уникнути покарання і не йти далі по життю із тавром судимості.

«Ми маємо справу з особливою категорією дітей, яких необхідно утримати на світлій стороні. Вони повинні зрозуміти, що у цій країні у цьому житті є інше вікно можливостей, інші шанси, інше майбутнє, а не тільки шлях порушення закону», - сказала Олена Сукманова.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко у свою чергу зауважив: згідно зі стандартними правилами Організації Об’єднаних Націй при розгляді справ неповнолітніх правопорушників треба, за можливості, вдаватися до всіх можливих заходів задля роботи з підлітками до офіційного розгляду справи компетентними органами влади.

«З огляду на це, разом із Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Міністерством юстиції, за підтримки наших урядових колег, ми розробили пілотний проект з виконання цих гуманістичних правил ООН: «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину», - додав Генпрокурор.

За його словами, ключові умови участі неповнолітнього у цій програмі – це наявність потерпілої сторони, вчинення неповнолітнім вперше злочину невеликої або середньої тяжкості, яких лише за минулий рік по всій країні було зафіксовано 2,5 тисячі, визнання неповнолітнім своєї вини і згода неповнолітнього і потерпілого взяти участь у цій програмі.

Міністр юстиції нагадав, що міністерство разом з партнерами вже має успішний досвід запуску системи пробації для неповнолітніх, які отримали судові вироки.

«Близько 1000 неповнолітніх, які мали вироки судів, не пішли до в’язниць, а пройшли через пробаційні програми. 98% з цих дітей повторно не вчинили злочин. Я переконаний, це найкращий стимул для того, щоб запустити цей проект, який дасть можливість ще на більш ранніх стадіях працювати з дитиною», – зазначив Міністр юстиції.

Кабмін підготує зміни до Конституції з питань децентралізації

Кабінет Міністрів України ініціює перехід до нового етапу реформи децентралізації і підготує відповідні зміни до Конституції України. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

За словами керівника уряду, під час першого етапу реформи (2014-2019 рр) в Україні було сформовано 876 спроможних громад і у власність громад передано 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення.

Серед нових завдань – затвердити нову територіальну основу країни – 100 спроможних районів і 1600-1800 спроможних громад, закріпити фінансову самодостатність місцевого самоврядування, сформувати ефективну систему управління, упорядкувати систему державного контролю, а також уникнути дублювання функцій.

Глава Уряду зазначив, що урядове бачення подальшої децентралізації буде сформульоване у пропозиціях змін до Конституції України.

Розширено категорії отримувачів соціальних стипендій

23 січня Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови щодо виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів.

Розширено категорії отримувачів соціальних стипендій, надано право на отримання соціальних стипендій усім учасникам бойових дій, у тому числі особам, визнаним постраждалими учасниками Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та їхнім дітям, які є студентами вищих закладів освіти.

Також скасовано вікове обмеження (23 роки) учасникам бойових дій при наданні соціальної стипендії і встановлено строки надання підтверджувальних документів на продовження виплати соціальних стипендій студентами з числа дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю І–ІІІ групи, та студентів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімʼям».

Окрім того, затверджено право на виплату соціальної стипендії за минулий період, якщо несвоєчасне включення студента (курсанта) до списків студентів (курсантів), яким призначено соціальну стипендію, відбулося не з його вини тощо.

Міністерство юстиції займеться легалізацією зарплат аліментників

Міністерство юстиції підписало з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці два Меморандуми про співробітництво, які забезпечать подальше покращення показників повернення аліментів.

Перший з підписаних документів, забезпечить обмін з Державною службою зайнятості інформацією щодо вакантних посад у всій Україні. Міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що нині понад 108 тисяч боржників не мають ні роботи, ні житла, ні майна.

«Ми пропонуватимемо боржникам добровільно працевлаштуватися на роботу. Якщо вони не захочуть самостійно працювати й отримувати дохід, щоб виконувати свій обов’язок перед дітьми, ми направлятимемо їх на роботу через інструмент суспільно корисних робіт», – зазначив Міністр юстиції.

Другий меморандум підходить до вирішення цієї проблеми з іншого боку – через легалізацію робіт тих, хто платить аліменти.

«За минулий рік ми отримали близько 10 тисяч скарг від батьків, які проживають з дітьми про те, що боржники працюють неофіційно й отримують зарплату в конвертах. Вони таким чином не лише ухиляються від обов’язку сплачувати аліменти, а й не платять податки, що також є порушення українського законодавства», – повідомив Павло Петренко.

Міністерство юстиції надаватиме інформацію про факти незаконного отримання коштів від роботодавців органам Держслужби з питань праці.

«Інспектори Держпраці приходитимуть з інспекційними перевірками на такі підприємства. Ми плануємо вирішити дві проблеми. Перша – легалізувати зарплати аліментників і змусити останніх заплатити власним дітям. Друга – навести лад на підприємствах, які через такі сірі схеми порушують українське законодавство і не платять податки, відбираючи право дітей на отримання аліментів», – підкреслив очільник Мін’юсту.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика