НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: запрацювали нові суди, конкурс до IP-суду триває, закон про мову пройшов перше читання, Рада продовжила особливий статус Донбасу, процедуру екстрадиції правопорушників спрощено, уряд посилив соцзахист дітей

06.10.2018 / 09:00
19211
+A
-a

Найголовніше за тиждень: запрацювали нові суди, конкурс до IP-суду триває, закон про мову пройшов перше читання, Рада продовжила особливий статус Донбасу, процедуру екстрадиції правопорушників спрощено, уряд посилив соцзахист дітей

В Україні розпочали роботу нові апеляційні суди

У межах реорганізації 3 жовтня запрацювали перші 26 новоутворених апеляційних судів.

Це: Дніпровський, Волинський, Херсонський, Житомирський, Луганський, Чернігівський, Хмельницький, Миколаївський, Івано-Франківський, Закарпатський, Харківський, Рівненський, Київський, Тернопільський і Донецький суди.

Також до роботи приступили Перший, Третій, П’ятий, Шостий, Сьомий і Восьмий апеляційні адміністративні суди, а також Західний, Центральний, Північний, Південно-Західний і Східний апеляційні господарські суди.

4 жовтня про початок роботи заявив Львівський апеляційний суд.

Окрім того, Державна судова адміністрація України затвердила Класифікатор судів, яким запроваджено новий формат кодів судів.

Тепер код суду міститиме літерні та цифрові символи, що в подальшому, із запровадженням ЄСІТС (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система), дозволятиме генерувати єдиний унікальний номер судової справи та номер судового рішення за правилами формування Європейського ідентифікатору судової справи (European Case Low Identifier - ECLI).

Нагадаємо, Указами Президента України від 29 грудня 2017 року утворено 350 апеляційних та окружних судів. Крім того, продовжують здійснювати правосуддя 27 окружних адміністративних судів, утворених Указом Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417/2004.

Кандидати до IP-суду написали кваліфікаційний іспит

3 жовтня відбувся іспит у межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів, які беруть участь у конкурсі на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України допустила до конкурсу 210 осіб, серед яких судді, патентні повірені та адвокати. Участь в іспиті взяли участь 148 осіб. Кандидати складали анонімне письмове тестування та виконували практичне завдання.

Конкурсанти дали відповідь на 120 тестових запитань, тестування тривало 2,5 годин. Практичне завдання виконували п’ять із половиною годин. Учаснику іспиту необхідно було продовжити викладення тексту модельного судового рішення за результатами розгляду по суті матеріалів модельної справи.

На тестуванні учасники іспиту мали набрати не менше ніж 54 бали, таких осіб виявилося 86. У практичному завданні кількість балів має бути мінімум 72. До співбесіди з членами ВККСУ – будуть допущені 63 кандидати, кращі за сумою балів.

Зазначимо, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядатиме такі справи: спори щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку/знак, комерційне найменування; спори щодо реєстрації та обліку дії патентів і свідоцтв; про визнання торговельної марки добре відомою; спори щодо прав автора та суміжних прав; спори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності; щодо захисту від недобросовісної конкуренції та оскарження рішень АМКУ з цих питань.

Додамо, днями Комісія оголосить  конкурс до Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності. 

Новий законопроект про освіту схвалено за основу

4 жовтня Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 5607-д.

Законопроект визначає порядок функціонування і застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя в Україні, крім сфери приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Документ передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови, яка буде слідкувати за дотриманням вимог щодо відповідного рівня володіння мовою, і заснування посади урядового Уповноваженого із захисту державної мови.

Законопроект вводить сертифікацію рівня володіння українською мовою державними чиновниками.

Документ вносить зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ККУ доповнюється статтею 338 «наруга над державними символами», що передбачає покарання за публічну наругу над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України, публічне приниження чи зневажання державної мови. Покарання передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) або арешт на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 3 років.

КУпАП доповнюється, зокрема, статтею 188 (49) «Порушення законодавства у сфері застосування державної мови». Ця норма передбачає, що порушення норми про обов’язкове застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади і місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, у судочинстві, в Збройних Силах України, в правоохоронних органах, на державному кордоні України, в процесі виборі та референдумів, в міжнародних договорах України – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За порушення вимог щодо застосування державної мови на телебаченні та радіомовленні, – передбачено накладення штрафу на посадових осіб від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За порушення вимог щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації – штрафи від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За порушення вимог щодо застосування державної мови щодо надання інформації про товари та послуги суб'єктами господарювання усіх форм власності – штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховна Рада продовжила особливий статус окремих територій Донбасу

5 жовтня набув чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», схвалений Верховною Радою і підписаний Президентом України 4 жовтня 2018 року.

Закон продовжує особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу до 31 грудня 2019 року.

Закон про особливий статус Донбасу був прийнятий 16 вересня 2014 року, у рамках Мінських домовленостей, і полягає в наданні особливого статусу територіям, які не контролюють сили АТО станом на день прийняття закону, а не на всій території Донецької та Луганської області. Перелік районів і населених пунктів, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, визначений рішенням Верховної Ради України від 17 березня 2015 року.

Нормативно-правовий акт передбачає, що держава надає підтримку соціально-економічному розвитку цих територій Донбасу.

Державна підтримка полягає у запровадженні законом відмінного від загального економічного режиму здійснення господарської та інвестиційної діяльності, спрямованого на відновлення об’єктів промисловості, транспортної та соціальної інфраструктури, житлового фонду, переорієнтацію промислового потенціалу, створення нових робочих місць, залучення інвестицій і кредитів для відновлення та розвитку об’єктів, розташованих в окремих районах Донецької та Луганської областей.

В окремих районах рішенням міських, селищних, сільських рад створюються загони народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах цих районів.

Верховна Рада спростила процедуру екстрадицію правопорушників

Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників».

Законом внесено зміни до глави 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)», зокрема до статей 575, 576, 581, 583-585, 589, 591, 593, а також до статті 208 «Затримання уповноваженою службовою особою» Кримінального процесуального кодексу України, та викладено в новій редакції статтю 588 «Спрощений порядок видачі осіб з України».

Зміни спрямовані на імплементацію в законодавство України положень Третього та Четвертого додаткових протоколів до Європейської конвенції про видачу правопорушників та удосконалення існуючої процедури екстрадиції з України правопорушників, які розшукуються компетентними органами іноземної держави для проведення розслідування у кримінальній справі або виконання вироку.

Законом надано право особі просити про застосування щодо неї спрощеного порядку видачі одразу ж після затримання у зв’язку з перебуванням у міжнародному розшуку, не очікуючи надходження формального запиту про екстрадицію.

Законом скорочено строки перебування такої особи під вартою на території України з метою її екстрадиції іншій державі та виведено практику застосування екстрадиції на сучасний європейський рівень.

При цьому у статті 588 передбачено, що спрощений порядок видачі не застосовується у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності чи відбування покарання на території України, якщо є підстави вважати, що видача може суперечити інтересам захисту національної безпеки України або що розшукувана особа є громадянином України.

Уряд посилив соцзахист дітей у складних життєвих обставинах

3 жовтня Кабінет Міністрів України схвалив постанову «Деякі питання вдосконалення соціального захисту дітей, які перебувають  у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати життю та здоров’ю дитини».

Документом запроваджено обов’язкове  проведення оцінки безпеки дитини при виявленні низки факторів.

Серед таких факторів:

незабезпечення дитини необхідним харчуванням, лікуванням, доглядом;

залишення дитини віком до 7 років або дитини у безпорадному стані (хворої, з обмеженням життєдіяльності тощо) в приміщенні, громадському або іншому місці без нагляду осіб, які досягли 14 років;

залишення дитини віком до 10 років більше ніж на півгодини на вулиці без відповідного до сезону одягу або  без дотримання відповідного до віку температурного режиму;

залишення дитини під наглядом осіб, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння, під дією психоактивних речовин, із ознаками вираженого психічного розладу;

обставини стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій, збройних конфліктів тощо.

Крім цього, визначено загальні та окремі обов’язки різних органів та структур щодо виявлення, взаємоінформування та організації надання допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема постраждалим від жорстокого поводження і тим, життю або здоров’ю яких загрожує небезпека.

Також упроваджується прийняття рішень про негайне відібрання дітей у батьків або осіб, які їх замінюють, на підставі чіткого інструменту – оцінки рівня безпеки дитини.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика