НовиниУкраїна

Недоліки конституційних змін щодо правосуддя: позиція правозахисників

02.12.2015 / 09:11
5262
+A
-a

Недоліки конституційних змін щодо правосуддя: позиція правозахисників

Після розгляду проекту змін до Конституції щодо правосуддя правозахисні організації - учасники платформи «Правозахисний порядок денний» дійшли згоди, що в цілому зміни до Конституції одні з найкращих серед пропонованих за останні роки варіантів судової реформи, але певні положення, на їх думку, потребують змін та доповнень. Зокрема, правозахисники висловили застереження щодо таких положень:

Визнання юрисдикції існуючих та створення нових міжнародних судів

Проектом змін пропонується внести до Конституції положення про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Це дозволить усунути наявні перешкоди на шляху до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Водночас ця норма набуває чинності тільки через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Відкладення вирішення цього питання в часі є невиправданим зволіканням. Особливо зважаючи на те, що Міжнародний кримінальний суд вже розпочав попереднє вивчення ситуації щодо подій, які сталися в Україні під час Революції Гідності.

У проекті змін до Конституції доцільно закладати більш широкі положення. Останні події показали, що Міжнародний кримінальний суд може бути не єдиним можливим варіантом міжнародного правосуддя. Наприклад, Рада Безпеки ООН нещодавно розглядала можливість створення спеціального трибуналу по справі збитого малайзійського боїнгу в Україні. Однак Україна за логікою ратифікації Римського статуту знову може зіштовхнутися з проблемою визнання його юрисдикції через існуючі обмеження в Конституції. Тому доцільно включити до її тексту більш широке положення: «Україна визнає юрисдикцію міжнародних судових установ, створених відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або відповідно до рішень міжнародних організацій, учасником яких є Україна».

Крім того, до положень щодо заборони надзвичайних та особливих судів, а також щодо вимог до судді бути громадянином України важливо додати положення «окрім випадків, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України». Це відкриє можливість створення спеціальних міжнародних судів, де серед суддів можуть бути також іноземці.

Конституційна скарга

Проект пропонує надзвичайно обмежену можливість подання конституційної скарги та не розширює можливості використання цього інструменту. Водночас, на думку правозахисників, конституційна скарга як механізм захисту прав людини і основоположних свобод від неконституційних законів повинна існувати без жодних додаткових обмежень. В Україні відсутній механізм відстоювання прав і свобод у випадку, коли вони напряму порушуються законами, хоча таких випадків можна перерахувати багато. Без цього неможливо встановити справжні гарантії захисту особи від тиранії.

Проблема також в тому, що у особи взагалі немає правових засобів у випадку порушення її прав неконституційним законом. Також важливо розширити коло суб’єктів, що можуть подавати конституційну скаргу в зв’язку із порушенням основоположних свобод, зокрема, не тільки фізичними, але й юридичними особами. Певні формальні вимоги, зокрема, щодо обґрунтованості конституційної скарги можуть визначатися законом.

Право на правову допомогу

Проект визначає, що представником в усіх судах може виступати лише адвокат, причому адвокат має виступати в усіх категоріях справ і навіть для представництва органів державної влади. У тексті міститься застереження, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва у суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Відповідно до перехідних положень імплементація цієї вимоги відсунута в часі. Запропоновані положення де-факто встановлюють монополію адвокатури, що є невиправданим.

Адвокатура на сьогодні насправді не відіграє важливої ролі у гарантуванні надання якісних правових послуг, тому надання таких повноважень не має під собою правових аргументів, а є радше елементом обмеження права на вибір захисника. На думку правозахисників, потрібно відмовитися від запровадження положень, що звужують право на правову допомогу порівняно з положеннями чинної Конституції. При цьому норми щодо права на представництво в суді виключно адвокатами повинні визначатися на законодавчому, а не конституційному рівні. Також важливо виключити положення, що обмежують діяльність створеної в Україні системи безоплатної правової допомоги та ставлять її поза правовими рамками.

Реформа прокуратури

Фактично проект змін до Конституції взагалі не містить шляхів реформи прокуратури, а лише частково позбавляє її окремих повноважень. Пропозиції щодо ліквідації прокуратури й створення Служби державного обвинувачення є більш деталізованими. Тому це питання, на думку правозахисників, у тексті проекту закону потребує додаткового опрацювання.

Зміна суддівського корпусу

Проект змін до Конституції не закладає чіткої процедури та об’єктивних підстав для звільнення суддів. За таких умов залишається можливість для політичного впливу на процедуру звільнення суддів, що в подальшому призведе до політичної залежності суддів, які залишаться на посаді. Відтак, мета заміни суддів не може бути досягнута в запропоновані проектами способи.

Крім того, проект змін до Конституції значно посилює незалежність суддів, де вагома роль відводиться Верховному Суду України. Консервація чинного складу суддів призведе тільки до загострення усіх існуючих проблем у сфері правосуддя. Тому потрібно передбачити положення, за яким всі судді без винятку звільняються з посад суддів вищих судів та Верховного Суду України. При цьому вони не позбавляються посади судді та можуть бути переведені за бажанням в інші суди першої чи апеляційної інстанції, або піти у відставку. Таким чином буде забезпечена найбільш об’єктивна процедура звільнення судів та зміна вищої ланки судової системи. У разі проведення якісного призначення судів на посади в Верховному Суді поступово буде закладено фундамент для оновлення всього суддівського корпусу через систему суддівського самоврядування.

Також до проекту змін, на думку правозахисників, потрібно додати такі положення:

1) У проекті Конституції необхідно провести ідею про незалежність судової влади від законодавчої та виконавчої влади через підкреслення її специфічності і надання підвищених гарантій незалежності. У правовій державі суд є не стільки державним, скільки наддержавним органом, оскільки йому доводиться судити державу, уникаючи позиції судді у власній справі. Щоб підкреслити це, в Конституції слід передбачити норму про те, що судова влада керується волею народу, тільки якщо вона виражена у формі закону. Відтак, судовій владі забороняється бути інструментом втілення політичних настроїв мас, вона має працювати виключно на основі норм права. Відповідно, на відміну від статті 124 чинної Конституції, судові рішення мають ухвалюватися не іменем України, а іменем Закону (в т. ч. Основного Закону, особливо якщо мати на увазі Конституційний Суд України). У цьому випадку закон є вищим від держави.

2) Передбачити положення про можливість Верховної Ради України приймати органічні закони більшістю у 2/3 голосів. Такими законами повинні бути закони, що визначають права та свободи, судоустрій та статус суддів, про органи державного обвинувачення тощо. Захист цих законів від змін, обумовлених політичною кон’юнктурою, є надзвичайно важливим та надає стабільності в діяльності правових інститутів. З іншого боку, у такому випадку Конституція не потребуватиме багатьох деталізованих положень, котрі при потребі можна буде змінити у більш захищений але легший спосіб, ніж через внесення чергових змін до Конституції.

3) Пропонується передати повноваження щодо офіційного тлумачення законів від Конституційного Суду України до Верховного Суду України. Також Верховний Суд України повинен отримати право визнавати неконституційним будь-який нормативний акт, окрім закону, включно із указами Президента, постановами Кабінету Міністрів тощо. Таким чином, Конституційний Суд буде тлумачити закони тільки тоді, коли перевірятиме їх на конституційність. Конституційний Суд має вирішувати питання про відповідність законів та інших нормативних актів Конституції і надавати офіційне тлумачення Конституції.

4) Необхідно розширити коло суб’єктів конституційного подання та включити до нього суддів. Судді повинні мати право звертатися до Конституційного Суду з поданням у випадку, коли це необхідно для правильного застосування Конституції України в справах, що розглядаються цим суддею.

5) Як відомо, заборона суддям займатися «будь-якою політичною діяльністю» не заважала деяким суддям високого рангу брати участь в парламентських виборах і залишатися довгий час на посаді, суміщаючи її з виконанням обов’язків судді. Тому проект Конституції має конкретизувати цю заборону, наприклад, таким чином: «Професійні судді не можуть належати до політичних партій, рухів і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, балотуватися до органів державної влади або місцевого самоврядування, мати представницький мандат, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої».

Довідково: Платформа "Правозахисний порядок денний" - неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Будинок прав людини в Києві, центр "Соціальна Дія", проект "Без кордонів", Євромайдан SOS.

Джерело:  УГСПЛ
КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика