Нові правила накладення арешту на отримане злочинним шляхом майно в дії
Нові правила накладення арешту на отримане злочинним шляхом майно в дії
11.12.2015 / 09:06
4071
+A
-a

Нові правила накладення арешту на отримане злочинним шляхом майно в дії

Сьогодні набув чинності Закон № 769-VIII "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні", який було прийнято Верховною Радою 10 листопада як один із законів з пакета антикорупційних. Також  прийняття цього Закону  було умовою запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом.

Шлях прийняття Закону був нелегким: первинна редакція була запропонована Кабміном, однак Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності до другого читання майже повністю переписав ключові його положення, які зрештою отримали підтримку більшості парламентарів.

Наразі в опублікованому тексті Закону містяться норми, якими визначається порядок накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні.

Відповідно до Закону арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане та застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - це особи, які, отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін, на суму значно нижчу ринкової вартості або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Такі відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні.

Вартість майна, яке належить арештувати, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних,  юридичних осіб у фінансових установах може бути накладено у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 Кримінального кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 Кримінального кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 Кримінального кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Варто зазначити, що Прикінцевими положеннями Закону передбачається, що клопотання про арешт майна, що надійшли на розгляд слідчих суддів, судів та рішення за якими не прийнято до набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Речі, вилучені в ході обшуку житла чи іншого володіння особи на виконання відповідної ухвали слідчого судді, суду до набрання чинності цим Законом, мають правовий статус, визначений законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

КОМЕНТАРІ 0 + Додати коментар

Повернення до списку

Орзіх Марко Пилипович
Орзіх Марко Пилипович
05.05.2017

(1925 - 2016)
академік Академії правових наук України, Української академії політичних наук, Української...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Черкес Марко Юхимович
Черкес Марко Юхимович
28.03.2017

(1930 – 2010)
кандидат юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бару Мирон Йосипович
Бару Мирон Йосипович
20.03.2017

(1907 - 1998)
професор, доктор юридичних наук, лауреат Державної премії УРСР, заслужений працівник...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бажанов Марко Ігорович
Бажанов Марко Ігорович
02.03.2017

(1922 - 2001)
вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Грошевий Юрій Михайлович
Грошевий Юрій Михайлович
10.02.2017

(1931 - 2013)
відомий український вчений, доктор юридичних наук, професор, академік і віце-президент...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Мартиненко Петро Федорович
Мартиненко Петро Федорович
23.01.2017

(1936 - 2013)
відомий український правознавець, заслужений юрист України, професор, суддя Конституційного...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Недбайло Петро Омелянович
Недбайло Петро Омелянович
04.11.2016

(1907-1974)
український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Сокуренко Володимир Гаврилович
Сокуренко Володимир Гаврилович
16.09.2016

(1921-1994)
Український правознавець, доктор юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Лопушанський Федір Андрійович
Лопушанський Федір Андрійович
25.08.2016

(1920 –2001)
Відомий вчений у галузі кримінології, кримінального права і процесу, заслужений діяч науки...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Тарановський Федір Васильович
Тарановський Федір Васильович
27.05.2016

(1875 - 1936)
Правознавець, історик і теоретик права, доктор державного права

ЧИТАТИ ДАЛІ
Календар подій
Червень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2
02.06.2017 09:30:00 - Медіація і право
3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 1 2
ЗАХОДИ
  1. Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?