Відкрити фірму в Польщі
НовиниУкраїна

Новий проект про конфіскацію до закінчення кримінального провадження вже у Раді

15.06.2016 / 17:46
11698
+A
-a

Новий проект про конфіскацію до закінчення кримінального провадження вже у Раді

Група депутатів зареєструвала у Верховній Раді України проект Закону № 4811 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення дієвих механізмів, спрямованих на виявлення майна, набутого злочинним чи іншим неправомірним шляхом, запобігання його використанню всупереч інтересам суспільства і держави».

Законопроектом передбачається доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України нової главою «Особливості стягнення в дохід держави необґрунтованих активів та активів, власник яких не встановлений, до закінчення кримінального провадження», яка передбачатиме, у яких випадках та як стягуватимуться у дохід держави необґрунтовані активи.

Необґрунтованими активами вважатимуться активи, джерело набуття яких не може бути пояснене та які викликають розумний сумнів щодо правомірності їх одержання у власність особами через невідповідність їх розмірів задекларованим (офіційним) доходам вказаних осіб.

Стягнення в дохід держави є заходом переслідування необґрунтованих активів осіб, які підозрюються у вчиненні визначених частиною третьою цієї статті злочинів та переховуються від органів слідства та суду, оголошені у розшук, осіб, які їх набули (одержали) від зазначених осіб, а також активів, виявлених під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, власник яких невстановлений та вичерпано всі можливості для його встановлення.

Стягнення необґрунтованих активів в дохід держави допускається за умови їх виявлення під час здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених - частинами другою - п’ятою статті 191, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також статтями 255, 364, 365, 368 Кримінального кодексу України.

Стягненню підлягатимуть:

1) активи, виявлені під час проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, передбачених частиною третьою цієї статті, власника яких не встановлено та слідством вичерпано всі передбачені законом засоби та можливості для його встановлення; 

2) необґрунтовані активи особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні вказаних у частині третій цієї статті злочинів, або стосовно якої складено та направлено таку підозру в установленому порядку, яка переховується від органів слідства та суду та оголошена у розшук.

3) необґрунтовані активи третьої особи, пов’язаної з особою, зазначеною в пункті 2 цієї частини, за умови, що такі активи були нею набуті (одержані) від вказаної в пункті 2 цієї частини особи до початку кримінального провадження чи під час його проведення.

Провадження про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів відкривається прокурором на підставі письмового повідомлення слідчого. Прокурор також розпочинає провадження про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів у разі самостійного виявлення ним обставин для застосування такого стягнення.

При цьому прокурор має довести належність активів особам, які вчинили вищезазначені злочини, переховуються від слідства та оголошені в розшук, та підстави визначати активи  необґрунтованими чи активами, власник яких не встановлений.

У випадках встановлення обставин, які свідчать про приховування підозрюваним необґрунтованих активів шляхом їх оформлення на третіх осіб, прокурор вживає заходів щодо визнання недійсним правочинів (купівлі-продажу, дарування, займу тощо) в порядку цивільного судочинства.

Після цього прокурор звертається до суду з відповідним клопотанням про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів, який має ухвалити рішення про таке стягнення.

 Клопотання прокурора щодо стягнення суд має розглянути не раніше двадцяти та не пізніше тридцяти днів з дня надходження клопотання, про що розміщується офіційне оголошення в друкованому органі, що визначається Кабінетом Міністрів України, на офіційних веб-сайтах судової влади України та Генеральної прокуратури України.

У розгляді судом клопотання прокурора про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів беруть участь прокурор, захисник підозрюваного, а у випадках вирішення питання щодо стягнення в дохід держави необґрунтованих активів третьої особи - також ця особа та/або її представник.

При цьому неприбуття належним чином повідомленого  захисника підозрюваного, третьої особи або її представника у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання прокурора про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.

Розгляд такого клопотання прокурора не може перевищувати двох місяців з дня його надходження.

Ухвала суду за результатом розгляду клопотання набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Така ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню у порядку, передбаченому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про задоволення чи відмову у задоволенні клопотання прокурора про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів може бути подана протягом двадцяти днів з дня її оголошення.

Апеляційний перегляд ухвали суду за результатами розгляду клопотання призначається протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Судове рішення апеляційної інстанції є остаточним і оскарженню не підлягає.

Також передбачається, що протягом одного року з дня стягнення в дохід держави необґрунтованих активів особа, активи якої було стягнуто в дохід держави як необґрунтовані,  має право звернутися до суду з позовом про їх повернення. Повернути активи можливо  у разі доведення правомірності набуття у власність вказаних активів, підтвердження права власності на такі активи. Питання повернення активів розглядається у порядку цивільного судочинства.

Автори законопроекту вважають, що його прийняття дозволить повернути до бюджету кошти, незаконно набуті корупціонерами, а також запобігти вчиненню ними нових злочинів з використанням таких активів. Крім того, існування таких механізмів зробить невигідним вчинення корупційних правопорушень, метою яких є, перш за все, отримання неправомірною вигоди чи інше незаконне одержання майна, оскільки активи, набуті без законних підстав, які не відповідають офіційним доходам державного службовця повинні бути у нього вилучені, навіть якщо не доведено вчинення ним злочину. Запровадження такого інституту також сприятиме стримуючим фактором для вчинення корупційних правопорушень як тепер, так і в майбутньому.

Варто зазначити, що дискусії навколо доцільності запровадження позасудової конфіскації ведуться вже майже рік. Однак досі в цьому питанні нема одностайності. Зокрема, попередній законопроект був розкритикований у парламенті, тому його було вирішено доопрацювати. 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду donum auctoris Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду
Бажання отримати перевагу у бізнесових  конфліктах або ж навіть у політичному протистоянні ча...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика