НовиниУкраїна

Оновлений проект конституційних змін щодо правосуддя готуються знову направити до КСУ

28.01.2016 / 09:15
24246
+A
-a

Оновлений проект конституційних змін щодо правосуддя готуються знову направити до КСУ

Появу нового тексту законопроекту щодо конституційних змін в частині правосуддя очільник фракції БПП Юрій Луценко анонсував у вівторок. 26 січня нову редакцію законопроекту 3524 зареєстрували у парламенті. Однак зміни не надто глобальні, а скоріше поодинокі.

Зокрема, оновлена редакція передбачає, за Верховною Радою України залишаються повноваження, окрім надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора, також висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади,  чого в першій редакції проекту не передбачалося.

Варто зазначити, що за збереження висловлення недовіри парламентом Генпрокурору висловився і суддя Конституційного Суду Микола Мельник у своїй окремій думці стосовно висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Зокрема, на його думку, позбавлення Верховної Ради України права висловлювати недовіру не усуне політичного впливу на Генерального прокурора України, оскільки й надалі механізм його призначення на посаду та звільнення з посади лишається політичним. Як і сьогодні, прийняття рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора залежатиме від волі двох політичних суб’єктів - Президента України та Верховної Ради України.

Виключення з переліку повноважень Верховної Ради України права висловлювати недовіру Генеральному прокурору України лише зменшує політичний вплив на нього з боку парламенту, автоматично збільшуючи політичні важелі впливу Президента України. Адже, якщо за Конституцією України право глави держави ініціювати як призначення на посаду Генерального прокурора України, так і його дострокове звільнення з посади урівноважувалось правом парламенту на висловлення йому недовіри, то запропонованими у законопроекті змінами, ініціювати дострокове звільнення Генерального прокурора зможе виключно Президент України.

Таким чином, істотної зміни зазнає лише баланс політичного впливу на Генерального прокурора. Він беззастережно буде зорієнтований виключно на Президента України, без ініціативи якого дострокове звільнення його з посади буде неможливим. Верховна Рада України навіть за умови систематичного нехтування Генеральним прокурором своїми обов’язками чи очевидного зловживання ним своїм службовим становищем не зможе за власною ініціативою розглянути питання про його звільнення з посади. У той же час, на відміну від врегулювання аналогічного питання щодо інших вищих посадових осіб держави, у Конституції України із запропонованими законопроектом змінами і надалі не визначається перелік підстав для дострокового звільнення з посади Генерального прокурора, що зберігатиме підґрунтя для суб’єктивізму у вирішенні питання щодо ініціювання такого звільнення.

Наразі лише одне зауваження судді конституційного суду враховано у проекті змін до Конституції. А загалом їх висловлено набагато більше.

Які ще недоліки вбачає служитель Феміди?

По-перше, це невизначеність того, яка судова система існуватиме в Україні - трирівнева чи чотирирівнева.

По-друге, звуження юрисдикції судів до "юридичного спору" та "кримінального обвинувачення", виключаючи питання, які не мають характеру юридичного спору, проте на сьогодні вирішуються у судовому порядку (наприклад, підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав). При цьому у проекті не взято до уваги, що забезпечення конституційного права на судовий захист здійснюється не лише в рамках вирішення юридичного спору, але й в межах названих та інших судових процедур.

По-третє, встановлення Конституцією лише забезпечення права на апеляційний перегляд справ, а право на касаційне оскарження судового рішення передбачається як виняток з цього правила. Попри додаткове гарантування безумовності права на апеляційне оскарження рішення суду, суб’єкт законодавчої ініціативи пропонує звузити гарантоване Конституцією України право на касаційне оскарження рішення суду лише до виняткових випадків, окремо передбачених законом.

По-четверте, позбавлення Конституційного Суду України статусу єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні у поєднанні з іншими змінами до Основного Закону України створює передумови для підміни судами загальної юрисдикції виключних повноважень Конституційного Суду України, а відтак і зменшення рівня захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, що суперечить статті 157 Конституції України.

По-п’яте, надання Президенту повноважень протягом двох років здійснювати переведення суддів з одного суду до іншого дасть можливість Президенту України істотним чином впливати на формування складу будь-якого суду, у тому числі Верховного Суду. Це, безумовно, у вказаний період знизить рівень незалежності суддів, що, в свою чергу, може негативно відобразитися на справедливості їх рішень, а відтак і на виконанні судом правозахисної функції. Крім того, закріплення за Президентом України на два роки (до 31 грудня 2017 року) повноваження утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати суди дає йому право у цей період на власний розсуд визначати конкретні елементи судового устрою України.

По-шосте, запропоновані  підстави звільнення судді, такі як виявлення невідповідності за результатами оцінювання та вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, має елемент суб’єктивізму у прийнятті рішення щодо звільнення судді.

По-сьоме, положення, згідно з яким Вища рада правосуддя може наділятися додатковими повноваженнями законами, несе в собі небезпеку наділення цього органу невластивими функціями, політизацію його діяльності, надмірного посилення впливу на суди та може спричинити настання інших негативних наслідків, що загрожуватиме незалежності суддів та реалізації права на судовий захист.

По-восьме, закріплення в Конституції України повноваження прокуратури здійснювати досудове розслідування негативно вплине на інституційну спроможність прокуратури, призведе до зосередження у неї двох взаємовиключних функцій - здійснення досудового розслідування та нагляду за ним. Поєднання їх з функцією підтримання публічного обвинувачення в суді створить конституційні передумови для порушення принципу проведення об’єктивного, повного і всебічного досудового розслідування, різного роду службових зловживань під час проведення такого розслідування.

Зауваження та застереження є і до багатьох інших положень законопроекту, а саме: дублювання одних і тих самих положень, суперечність деяких положень (щодо підстав та порядку затримання, утримування під вартою та арешту судді, пропоноване запровадження нового поняття "кримінальне провадження" та збереження поняття "кримінальна справа", неоднозначність положень (стосовно того, хто в Україні здійснюватиме правосуддя - суди чи судді); положення, обгрунтованість яких є вочевидь сумнівною (пропозиція виключити з назв "Верховний Суд України" та "Генеральний прокурор України" слово "України"); положення, які містять правову невизначеність.

Варто зазначити, що подібні зауваження раніше висловлювалися і правовою спільнотою, але поки що не знайшли свого відображення у проекті змін до Конституції.

А тим часом Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя вчора встиг схвалити оновлений проект і запропонував включити його до порядку денного сьогоднішнього засідання парламенту. У Раді вже зареєстрували проект Постанови про включення до порядку денного третьої сесії ВР оновленого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) і про його направлення до Конституційного Суду України, який планують розглянути сьогодні.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду donum auctoris Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду
Бажання отримати перевагу у бізнесових  конфліктах або ж навіть у політичному протистоянні ча...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика