НовиниУкраїна

Оновлення суддівського корпусу: конституційні засади та світовий досвід

25.12.2015 / 09:11
9021
+A
-a

Оновлення суддівського корпусу: конституційні засади та світовий досвід

Конституційна реформа правосуддя передбачає низку аспектів, які так чи інакше стосуються подальшої долі учасників судової системи. Можливо, найочікуванішими змінами для суспільства є питання оновлення суддівського корпусу. І це яскраво підтверджує рівень довіри до судової влади, який, за даними проекту USAID "Справедливе правосуддя", наразі становить близько 5%. Це найнижчий показник серед всіх публічних інституцій, до того ж - найгірший у Європі і один з найнижчих у світі.

Незважаючи, що запитом суспільства є повне перезавантаження суддівського корпусу, у проекті змін до Конституції щодо правосуддя не міститься положень про перепризначення всіх суддів. Старих суддів збираються переатестовувати і знову призначати. Тому вже зараз у суддів, які нині обіймають посади, виникають питання, що буде з їхньою долею після затвердження змін до Конституції.

Конституційна комісія у зв’язку із надходженням звернень суддівських колективів стосовно положень проекту змін до Конституції України, що стосуються повноважень суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, роз’яснила, що змінами передбачено спеціальні механізми такого оновлення, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року, процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", отримає відповідне конституційне закріплення.

Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.

Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та у порядку, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд", та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської Комісії в остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року і який "вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям".

Крім того, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п'ять років до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", будуть припинені із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді у порядку, визначеному законом, що дасть змогу у подальшому призначити на посаду судді тих осіб, які відповідатимуть усім вимогам відповідно до внесених до Конституції України змін та з урахуванням відповідних особливостей (наприклад, без необхідності таким особам проходити навчання у Національній школі суддів, якщо особа вже працювала суддею протягом п'яти років, тощо).

Ще одним болючим питанням судової реформи є механізм суддівського оновлення, а саме його дієвість на практиці. Як вважають деякі парламентарі, механізм оновлення повинен бути вибудуваний таким чином, щоб особи, які не відповідають високому званню судді, не змогли залишатися на посадах, а порядним і професійним суддям була надана можливість не тільки чесно працювати надалі, а й за бажання обійняти посади в судах вищого рівня. Тому вони наполягають на оголошенні прозорих і чесних конкурсів на зайняття посад суддів у новостворених судах, у яких зможуть взяти участь як діючі судді, так і інші фахівці в сфері права. Це дасть можливість чесним суддям підтвердити, що вони відповідають високому званню судді, і обійняти посаду відповідно до свого рівня кваліфікації, а іншим кваліфікованим і доброчесним фахівцям у сфері права замінити тих суддів, які дискредитували як себе, так і судову владу в цілому.

Тому, на думку Реанімаційного пакета реформ, ефективна судова реформа має включати:

1. Забезпечення максимальної незалежності судової влади від політиків: усунення політичних органів від вирішення питань суддівської кар’єри – призначення, переведення, звільнення суддів; більшість суддів, обраних самим суддями в складі кваліфікаційно-дисциплінарного органу;

2. Забезпечення гідних умов праці для суддів: достойний рівень суддівської винагороди, забезпечення судів приміщеннями з комфортними залами судових засідань і кабінетами суддів;

3. Зменшення навантаження на суддів і суди: ефективні альтернативні способи вирішення незначних спорів, запровадження електронного судочинства;

4. Запровадження європейських стандартів щодо побудови і функціонування судової системи: утворення єдиного органу, який відповідає за кваліфікаційні і дисциплінарні процедури щодо суддів і є одночасно органом суддівського самоврядування і функціонує відкрито і прозоро, перехід до триланкової системи судів;

5. Призначення суддів на посади в новостворених (реорганізованих) судах на прозорих конкурсних засадах: прозорі і чесні конкурси, які гарантують можливість зайняття посади в реорганізованих судах вищого рівня – ВСУ і апеляційних - для всіх суддів та інших фахівців у сфері права, які відповідають критеріям доброчесності і мають відповідний кваліфікаційний рівень; проходження прозорого конкурсу забезпечить довіру з боку суспільства і позбавить можливості представників виконавчої і законодавчої влад безпідставно звинувачувати і перекладати відповідальність на суди;

6. Забезпечення можливості піти в відставку/звільнитися за власним бажанням для тих суддів, які не бажатимуть проходити конкурс або переатестацію: включно з забезпеченням права на отримання вихідної допомоги;

7. Створення дієвого механізму запобігання тиску на суд: запровадження гарантій для суддів, які повідомляють про тиск і притягнення до відповідальності осіб, які чинять такий тиск).

Звичайно, пропозицій надходить наразі багато, однак які з них будуть враховані та чи будуть взагалі, покаже час.

Однак варто звернутися до положень досить важливого міжнародного документа в галузі правосуддя - Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року в Хорватії. У ній, зокрема, містяться слушні положення.

Щодо критеріїв призначення суддів

Щоб судова влада могла досягати своїх цілей і виконувати свої функції, важливо, аби судді обиралися за заслугами на основі доведеної компетентності, сумлінності та незалежності.

Спосіб призначення суддів має бути таким, щоб забезпечувати призначення на суддівські посади осіб, які найкраще підходять для них. Він повинен гарантувати, що при цьому не враховуватиметься неправомірний вплив і таким чином на посади призначатимуться тільки компетентні, сумлінні й незалежні особи.

При доборі суддів не повинно бути жодної дискримінації особи за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, сімейного стану, сексуальної орієнтації, майнового, суспільного чи іншого стану; лише вимога про те, що кандидат на посаду судді повинен бути громадянином відповідної країни, не має вважатися дискримінаційною.

Підвищення суддів по службі повинно ґрунтуватися на об’єктивній оцінці таких факторів, як компетентність, сумлінність, незалежність та досвід.

Процес добору, призначення на посаду та підвищення суддів по службі повинен бути прозорим. Для забезпечення прозорості процесу добору в законі повинні чітко визначатися процедури й об’єктивні критерії добору суддів.

Щодо перебування на посаді судді

 Судді мають забезпечуватися гарантіями незмінюваності. Строки повноважень суддів повинні належним чином гарантуватися законом. У процесі призначення суддів на посаду не слід застосовувати випробувальний термін, а якщо він є, то потрібно його якнайбільше обмежити. Під час випробувального терміну суддя має право на такий самий захист, привілеї, імунітети й особисту незалежність, що й судді, щодо яких не застосовано випробувального терміну.

Рекомендується, щоб усі судді, які здійснюють повноваження в межах певної юрисдикції, призначалися на період, що закінчуватиметься після досягнення певного віку.

Судді мають достроково йти у відставку лише за власним бажанням; вони мають звільнятися з посади тільки після обґрунтування їх непрацездатності, вчинення злочину чи інших проступків, що унеможливлюють відповідність судді займаній посаді. Добросовісне прийняття суддею рішення у справі по суті та із застосуванням закону не повинно призводити до звільнення судді з посади, навіть якщо рішення судді є помилковим, непопулярним або невигідним для державних посадових осіб чи установ. Виходом для тих, хто не задоволений судовим рішенням, є подання апеляції відповідно до закону.

Судді, які очолюють палати, не повинні звільнятися з посад через судові рішення судді чи суддів цих палат, що вважаються помилковими, непопулярними чи невигідними.

Якщо не застосовується порядок звільнення судді з посади шляхом голосування, процедура звільнення суддів має перебувати під контролем судової влади.

Щоразу, коли суддю прагнуть звільнити з посади, він повинен мати право бути належним чином поінформованим про це, а також на повноцінний та справедливий розгляд своєї справи. Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Якщо закон передбачає оцінювання професійної діяльності суддів, таке оцінювання має відбуватися з дотриманням принципу незалежності судової влади. Оцінювання суддів може виявляти питання, у яких їм слід удосконалюватися, та визначати претендентів на підвищення по службі. Оцінюванням не можна зловживати. Воно не може слугувати приводом для звільнення судді з посади.

Усі дисциплінарні заходи, процедури відсторонення чи звільнення судді з посади мають проводитися відповідно до раніше визначених стандартів поведінки судді й прозоро.

Окрім як з метою забезпечення належного та своєчасного розгляду судових справ, жоден суддя не повинен переводитися компетентними органами, відповідальними за адміністрування судової влади, з однієї юрисдикції чи функції до іншої без власної згоди. Якщо компетентний орган, відповідальний за адміністрування судової влади, – це рада суддів, рада юстиції чи інший подібний орган, то більшість складу такої ради чи органу повинні становити судді.

Щодо умов діяльності суддів

Судді повинні отримувати адекватну їх професії та виконуваним обов’язкам винагороду та мати належні умови перебування на службі. Судді мають отримувати відповідну підготовку. Судді також повинні забезпечуватися належними приміщеннями для роботи, що відображатиме важливість верховенства права в суспільстві. Суди повинні бути забезпечені достатньою кількістю суддів та допоміжним персоналом відповідної кваліфікації. Оплата праці суддів повинна бути захищена від зменшення спеціальними законодавчими положеннями. Мають існувати гарантії забезпечення суддів у разі непрацездатності, а також на пенсії на рівні, відповідному оплаті їх праці до виходу на пенсію. Винагорода та умови праці суддів не повинні погіршуватися протягом строку їх повноважень, окрім випадків надзвичайного становища в економіці чи бюджетній сфері.

Без порушення будь-яких дисциплінарних процедур або права судді на оскарження чи отримання компенсації від держави відповідно до національного законодавства судді повинні користуватися особистим імунітетом від цивільних позовів, а також імунітетом від відшкодування збитків на основі тверджень про їх неправомірні дії чи бездіяльність при виконанні суддівських функцій. Жоден суддя не повинен мати імунітет стосовно звичайних злочинних дій. Жоден суддя не повинен притягатися до кримінальної відповідальності за злочинні дії без позбавлення імунітету чи відмови від нього. Втім, оскільки жоден суддя не може бути вищим від закону, щоразу, коли суддя виявляється причетним до злочинних дій, він повинен відмовитися від імунітету.

Звичайно, порядок призначення на посади та звільнення повинен визначати законодавець, однак враховувати успішний світовий досвід, зважаючи на українські реалії, все-таки варто.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
06.09.2017 10:00:00 - IBA EuropeCaucasus-Asia Forum 2017
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21.09.2017 09:00:00 - VІ Податковий форум
28.09.2017 14:00:00 - VІ Судовий форум АПУ
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика