Оскарження незаконний дій фіскальних органів
НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

22.02.2016 / 09:21
19731
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

17 лютого в Україні стартувало кваліфікаційне оцінювання суддів. Першими цю процедуру пройдуть 100 суддів, які подали до Комісії заяви про обрання їх безстроково. Як повідомили у ВККС, Комісія сформувала п’ять груп, і 17 лютого перша група (20 осіб) проходила анонімне тестування та виконувала практичне завдання. Через тиждень на першу групу очікує співбесіда з членами кваліфікаційної палати Комісії для обговорення суддівського досьє. Окрім вивчення показників роботи, також перевірять інформацію щодо майна та статків судді. Мета первинного кваліфікаційного оцінювання - встановлення можливості здійснювати суддею правосуддя, наголосили у ВККС. Якщо суддя не пройде оцінювання, його направлять на навчання до Національної школи суддів України. Лише після повторного непроходження оцінювання суддя може бути рекомендований на звільнення з посади. Після завершення оцінювання суддів, які претендують на обрання безстроково, Комісія розпочне оцінювати всіх суддів країни, а це близько 8 тисяч осіб.

18 лютого Верховна Рада ухвалила пакет "безвізових" законів, необхідних для прийняття Євросоюзом позитивного рішення щодо надання Україні безвізового режиму. Всі три закони було ухвалено в редакції, якої вимагав Євросоюз.

Зокрема, Законом стосовно удосконалення засад діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, новому органу надаються значно ширші права з управління тими активами, які були арештовані або конфісковані через їх незаконне походження. Також Агентство отримало право продавати арештоване майно, якщо його тривале зберігання призводить до зменшення вартості активів. 

Також депутати змінили процедуру призначення на посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, як того вимагали рекомендації Міжнародного валютного фонду. Законом визначено, що Генеральний прокурор України здійснюватиме призначення на посаду та звільнення з посади заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - призначення на посаду та звільнення з посади керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та заступника керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також керівник антикорупційної прокуратури отримав право самостійно приймати на роботу та звільняти з роботи працівників відомства, які не є прокурорами. Крім того, Законом встановлено вимоги до членів конкурсної комісії, зокрема ними повинні бути особи, які мають значний досвід діяльності у сфері запобігання і протидії корупції. Головою конкурсної комісії повинен бути загальновизнаний та авторитетний експерт, що має багатий досвід, відомий своїми діями на підтримку боротьби з корупцією. Генеральний прокурор України матиме право шляхом видання публічного листа на адресу конкурсної комісії протягом чотирнадцяти днів після отримання відповідних пропозицій відхилити кандидатуру для призначення на адміністративну посаду в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, відповідно до вимог законодавства. Цим правом Генеральний прокурор може скористатися не більше одного разу підряд щодо кожної з поданих комісією кандидатур. Згідно із Законом, конкурс на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі проводиться публічно, з вільним доступом представників засобів масової інформації, журналістів на засідання конкурсної комісії та із забезпеченням трансляції у режимі реального часу відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії в мережі Інтернет. 

Також Рада розширила випадки застосування спецконфіскації, внісши відповідні зміни до КПК і КК України. Відповідно до Закону, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених Кримінальним кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу, за які передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також передбаченого: ч. 1 ст. 150 (експлуатація дітей); ст. 154 (примушування до вступу в статевий зв'язок); ч. 2 і 3 ст. 159-1 (порушення порядку фінансування політичної партії, агітації); ч. 1 ст. 190 (шахрайство); ст. 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою); ч. 1 ст. 204, 209-1, 210 (незаконне виготовлення і збут підакцизних товарів, порушення вимог законодавства про протидію легалізації доходів, нецільове використання бюджетних коштів); ч. 1 і 2 ст. 212, 212-1 (ухилення від сплати податків); ч. 1 ст. 222, 229, 239-1, 239-2 (шахрайство з фінансовими ресурсами, незаконне використання знака для товарів і послуг, незаконне заволодіння землями); ч. 2 статті 244 (порушення законодавства про континентальний шельф); ч.1 ст. 248, 249 (незаконне полювання); ч. 1 і 2 ст. 300 (ввезення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства, нетерпимість, дискримінацію); ч. 1 ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362 (виготовлення і розповсюдження порнографічних предметів, створення місць розпусти, посів або вирощування снотворного маку чи конопель, незаконне виробництво прекурсорів, несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в комп'ютерах); ст. 363 (порушення правил експлуатації комп'ютерів, комп'ютерних мереж); ч. 1 ст. 363-1, 364-1, 365-2 (перешкоджання роботі комп'ютерів, зловживання владою, зловживання повноваженнями особи, яка надає публічні послуги) Кримінального кодексу України.Законом також внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими забезпечено можливість накладення арешту на майно під час кримінального провадження у випадках: необхідності збереження доказів; застосування спеціальної конфіскації; застосування конфіскації як виду покарання (заходу кримінально-правового характеру) до фізичних (юридичних) осіб; забезпечення виконання цивільного позову або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Тим часом у Єврокомісії заявили, що проаналізують закони, ухвалені парламентом. Згідно із грудневим звітом, Єврокомісія має у перші місяці 2016 року подати законодавчу пропозицію Раді ЄС та Європарламенту щодо скасування візового режиму для українців з біометричними паспортами.

Водночас на шляху до безвізового режиму залишається ще одна проблема, з якою парламент не впорався, як того вимагав Євросоюз. Це запуск Національного агентства з питань запобігання корупції та відповідно початок роботи системи електронного декларування. Конкурс на дві вакантні посади до НАЗК все ще триває. 16 лютого Верховна Рада також ухвалила закон, яким скасувала норму про запровадження електронних декларацій чиновників не пізніше 1 січня 2017 року – саме НАЗК має прийняти рішення про початок роботи нової системи декларування. Однак разом з тим внесено й інші поправки, які суперечать вимогам ЄС. Зокрема, згідно з поправками, набуття чинності пункту про покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації відстрочили до 1 січня 2017 року. Також депутати постановили, що в декларації має бути зазначено цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 150 мінімальних заробітних плат. Згідно з чинною нормою Закону "Про запобігання корупції", така норма повинна перевищувати 50 мінімальних зарплат. Крім того, відомості про подарунок вказуватимуться в декларації, якщо його вартість перевищує 150 мінімальних зарплат (згідно з чинною нормою - якщо перевищує 5 мінімальних зарплат). Такi ж змiни стосуються подарунків у вигляді грошових коштів. Не підлягатимуть декларуванню грошові активи, загальна вартість яких не перевищує 15 мінімальних зарплат. Відомості про витрати, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності на нерухомість та інші активи, зазначатимуться тільки в разі, якщо розмір відповідної витрати перевищує 150 мінімальних зарплат. Наразі невідомо, чи погодиться ЄС з тим, що Україна виконала європейські вимоги, якщо цей Закон не буде скасовано. 

Невирішеною залишилися також доля Держбюро розслідувань, яке згідно з нормами Закону про ДБР має розпочати роботу вже з 1 березня. Однак за цей час жодних зрушень у цьому напрямку не відбулося. Конкурсну комісію вже ще не сформовано, більше того не ухвалено зміни про відтермінування початку роботи ДБР, хоча відповідний законопроект вже є в Раді. Ним, зокрема, пропонується змінити термін набрання чинності Законом з 1 березня, на 1 вересня 2016 року. Проте його так і не ухвалили на минулому пленарному тижні. Також парламентарі не визначилися з трьома представниками від парламенту до конкурсної комісії, як це передбачено Законом про ДБР. Наступне пленарне засідання Верховної Ради, згідно з календарним планом четвертої сесії восьмого скликання, відбудеться 15 березня, коли де-юре Закон про Держбюро розслідувань вже набуде чинності.

Також на минулому тижні уряд відзвітував перед Верховною Радою про результати своєї роботи за 2015 рік. Заслухавши звіт Кабінету Міністрів України, керуючись частиною 6 статті 228 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", народні депутати відхилити звіт Кабінету Міністрів України та визнали його діяльність незадовільною. Однак відправити уряд у відставку не вдалося. Для ухвалення проекту Постанови "Про відповідальність Кабінету Міністрів України (щодо прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України)" у Раді не знайшлося голосів: за висловлення недовіри Кабінету Міністрів проголосували лише 194 депутати при необхідних 226. Згідно із законодавством питання про відповідальність Кабінету Міністрів не може розглядатися Верховною Радою більше ніж один раз протягом чергової сесії, а також протягом року після схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів.

Тим часом керівництво Генпрокуратури один за одним йде у відставку. На початку тижня пішов у відставку заступник Генпрокурора Віталій Касько. У своєму рапорті  Касько зазначив, що "за нинішнього керівництва правоохоронний орган, від якого українці після Революції Гідності очікували справедливих і прозорих розслідувань корупційних злочинів режиму Януковича, остаточно перетворився на інструмент політичного залякування і заробітчанства". Тому, на його думку, за нинішнього керівництва ГПУ остаточно вичерпані можливості для створення справжньої прокуратури європейського зразка. Через декілька днів вже сам Президент звернувся до Генерального прокурора з пропозицією подати у відставку, після чого до Адміністрації глави держави надійшла заява від Віктора Шокіна про відставку. Подання на звільнення Віктора Шокіна з посади Генерального прокурора України вже внесенодо Верховної Ради і чекає розгляду народними депутатами.

З 18 по 21 лютого в Україні  - друга річниця трагічних подій на Майдані. У цей день українці вшановують пам'ять Героїв Небесної сотні і чекають від влади на покарання усіх винних у загибелі людей. Через два роки управління Спеціальних розслідувань Генпрокуратури має такі результати своєї роботи. Загалом у справах про розслідування злочинів під час Євромайдану проходять 276 осіб – їм повідомлено про підозру і розслідуються кримінальні провадження. За подіями листопада 2013 року — лютого 2014 року винесено 18 вироків проти 26 осіб, у 84 справах розслідування закінчено і вони розглядаються у судах. Ще 11 справ передано до суду, і в лютому мають розпочатися судові розгляди. У 63 провадженнях триває досудове розслідування. Ще 16 осіб утримуються під вартою в СІЗО, з них шість співробітників «Беркуту» та п’ятеро «тітушок», також по 13 беркутівцям та 8 «тітушках» зараз розглядаються справи. У розшуку перебувають ще 21 колишній співробітник полку «Беркут» ГУМВС України в м. Києві, які підозрюються у вчиненні 20 лютого 2014 року вбивств протестувальників. Також повідомлено про підозру ще 6 високопосадовцям держави, правоохоронних органів і київської міліції, саме за злочинною вказівкою та організації яких відбувалося вчинення розстрілів 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. Варто зазначити, що високопосадовці, які проходять у слідстві щодо подій на Майдані, наразі знаходяться за межами території України, тому щодо них може бути застосовано лише процедуру заочного засудження. Однак українське законодавство містить прогалини у цьому питанні, що фактично блокує подальше розслідування. Тому через два роки після подій на Майдані українське суспільство все ще в очікуванні реальних результатів розслідування, встановлення та покарання винних осіб.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
06.09.2017 10:00:00 - IBA EuropeCaucasus-Asia Forum 2017
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21.09.2017 09:00:00 - VІ Податковий форум
28.09.2017 14:00:00 - VІ Судовий форум АПУ
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика