НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

03.10.2016 / 09:03
5143
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

В Україні стартувала реформа судової системи

30 вересня набрали чинності зміни до Конституції України щодо правосуддя та новий Закон «Про судоустрій і статус суддів».   

Відповідно до прийнятих змін до Конституції в Україні діятиме Вища рада правосуддя, яка утвориться шляхом реорганізації Вищої ради юстиції і має стати ключовим органом, що візьме на себе відповідальність за якість судової влади.

Верховна Рада не зможе обирати суддів безстроково, однак у неї залишаться повноваження призначати на посади третину складу Конституційного Суду України. Призначення на посаду судді здійснюватиме Президент України за поданням Вищої ради правосуддя 

Утворення, реорганізація та ліквідація судів здійснюватиметься відповідно до закону, проект якого вноситиме до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Однак до 31 грудня 2017 року питання утворення, реорганізації та ліквідації судів вирішуватиме Президент України. Призначення на посаду судді здійснюватиметься лише безстроково – п’ятирічний термін обрання скасовується. Водночас раніше призначені судді-п’ятирічки продовжать здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який їх було призначено.

Судді, які були обрані суддями безстроково, продовжать здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України. Судді Конституційного Суду України, призначені до набрання чинності змінами до Конституції України, продовжують здійснювати свої повноваження до припинення повноважень.

Важливим нововведенням є призначення всіх суддів за конкурсом, в тому числі і суддів Конституційного Суду України. Підвищується віковий ценз кандидатів на посади суддів – суддею зможе стати громадянин України, не молодший 30 та не старший 65 років. Окрім того, зміниться перелік підстав для звільнення суддів. Зокрема, порушення суддею присяги не вважатиметься підставою для звільнення. Натомість суддю може бути звільнено за новими підставами: вчинення істотного дисциплінарного проступку; незгоду на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду; порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

Законом «Про судоустрій і статус суддів» запроваджується трирівнева система судоустрою, створюється новий Верховний Суд, ліквідуються діючі вищі спеціалізовані суди, а їх повноваження передаються відповідним палатам в оновленому Верховному Суді, створюються два нові суди: Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Рішення про затримання судді або утримання його під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом буде у компетенції Вищої ради правосуддя.

Окрім того, передбачається обмеження інституту імунітету судді: суддя нестиме юридичну відповідальність на загальних засадах за дії, вчиненні поза професійною суддівською діяльністю, однак забороняється притягнення судді до кримінальної відповідальності за викладену в судовому рішенні правову позицію, за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Президент України подав до парламенту проект Закону «Про Вищу раду правосуддя»

Законопроектом №5180 закріплюється юридичний статус Вищої ради правосуддя – колегіального, незалежного конституційного органу суддівського врядування, який діє у системі правосуддя України на постійній основі.

Передбачається, що до складу ВРП входитимуть двадцять один член, з яких десятьох – обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, двох – обиратиме Верховна Рада України, двох – обиратиме з’їзд адвокатів України, двох – обиратиме всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обиратиме з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

У Законі закріплюються вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя, яким може бути громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, що володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, є визнаним фахівцем у сфері права, має бездоганну професійну репутацію та відповідає критерію політичної нейтральності.

Вищій раді правосуддя надано право утворювати органи, в тому числі необхідні для забезпечення ефективного розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

При Вищій раді правосуддя утворюється Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, до компетенції якої належатиме вирішення питань державних службовців у органах судової влади.

Окремими главами законопроекту передбачено порядок розгляду питань, що належать до повноважень Вищої ради правосуддя, стосовно: формування суддівського корпусу; розгляду справ щодо порушення вимог законодавства про несумісність; дисциплінарного провадження щодо суддів; розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; звільнення судді з посади; надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом; тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя; переведення суддів; вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Також Вища рада правосуддя здійснюватиме ключову роль у формуванні суддівського корпусу. Нею ухвалюватимуться рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. При цьому рішення щодо зазначеного подання вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

Верховна Рада звільнила 29 суддів за порушення присяги

29 вересня 2016 року на позачерговій сесії Верховна Рада України після чотирьохгодинного обговорення підтримала подання Вищої ради юстиції та звільнила 29 суддів (зі запропонованих до звільнення 33) за порушення присяги судді.

Нардепи звільнили суддів із Києва, Дніпра, Одеси, Борисполя (Київська область), Харкова, районних центрів на Черкащині й Херсонщині.

Зокрема, посади забрали у суддів апеляційного суду м.Києва Світлани Коваль та Людмили Бартащук. Аллу Демидовську та Андрія Макуху звільнили з посад суддів Солом'янського райсуду Києва та Віталія Марцинкевича з посади судді Дніпровського райсуду міста Києва.  Сергій Пойда позбувся посади судді Дарницького районного суду міста Києва.

Окрім того, народні депутати звільнили трьох суддів, які виносили рішення проти учасників Євромайдану: Беця Олександра, Єфімову Ольгу та Марію Придюк з посад суддів апеляційного суду міста Києва.

Також серед звільнених суддів – суддя Печерського райсуду Світлана Волкова, яку звинувачують в ухваленні незаконного рішення про звільнення з-під варти колишнього командира спецроти «Беркута» Дмитра Садовника.

Водночас Верховною Радою України було відхилено постанови про звільнення Світлани Нікітіної з посади судді Приморського районного суду міста, Наталії Овчаренко – з посади Кіровського районного суду міста Дніпропетровська. Олександра Пироженка не звільнили з посади судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим, а Олега Ходасевича – з посади судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.

Нагадаємо, позачергова сесія Ради була скликана через вимогу Президента України Петра Порошенка, який закликав звільнити суддів до набуття чинності Законів України «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» і «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до Законів, право звільняти суддів переходить від Верховної Ради до Вищої Ради правосуддя, а порушення суддею присяги не вважатиметься підставою для звільнення.

У Нацполіції пропонують ввести презумпцію правоти поліцейських

Глава Національної поліції України Хатія Деканоїдзе озвучила зміни до законодавства, які готує відомство.

За її словами, пропонується зафіксувати законодавчо презумпцію правоти поліцейського, про яку говорив і Міністр внутрішніх справ України. Таку необхідність глава Нацполіції пояснила, зокрема, небажанням підкорятися поліції при зупинці для перевірки документів та відкритим перешкоджанням поліції на масових заходах.

Деканоїдзе додала, що у  пакеті законодавчих змін буде: норма про заборону залишати автомобіль при зупинці поліцейськими, відповідальність за словесну образу працівника поліції та збільшення часу попереднього затримання.

«Багато людей на зло провокують поліцейських, знімають відео, потім це відео викладають в ютюбі і соцмережах, щоб було багато переглядів... Під час масових заходів люди, і навіть з посадами, перешкоджають поліції, не підкоряються, тому що для них поліція на сьогоднішній день нічого не означає», – сказала вона.

Раніше Хатія Деканоїдзе заявила, що для реформи Нацполіції Верховна Рада України  має першочергово прийняти Закон про кримінальні проступки, який значно розвантажить слідчих і внести зміни до так званого «закону Савченко». Також, за її словами, посилення потребують законодавство по боротьбі з організованою злочинністю в частині протидії «злодіям у законі» і норми про незаконний обіг зброї. 

Конференція адвокатів м. Київ продовжить роботу 8 жовтня

У суботу, 8 жовтня  у Будинку кіно, за адресою вул. Саксаганського, 6, продовжить роботу Конференція адвокатів міста Києва.

Реєстрація делегатів здійснюється при пред’явленні свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також посвідчень адвокатів чи документів, що підтверджують особу.

Як інформує Національна асоціація адвокатів України, конференція була скликана на підставі рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 155 «Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва.

У конференції беруть участь делегати, висунуті та обрані на зборах адвокатів у районах міста Києва відповідно до зазначеного порядку та Регламенту конференції адвокатів міста Києва.

«Позиція НААУ полягає у тому, що всі органи адвокатського самоврядування повинні бути сформовані відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, доступ до професії також повинен відбуватися в правовому полі та згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зазначене стосується, в тому числі, органів адвокатського самоврядування міста Києва», – додає НААУ.

 

 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика