НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

04.07.2016 / 09:12
23324
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Зміни до Конституції  щодо правосуддя офіційно опубліковано

29 червня в газеті «Голос України» було опубліковано Закон України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя». Таким чином, зміни до Конституції в частині правосуддя мають набрати чинності через три місяці з дня, наступного за днем їх опублікування, як це передбачено відповідним Законом, окрім норми щодо ратифікації Римського статуту. Прикінцевими положеннями Закону визначено, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду, не раніше ніж через три роки з дня набрання чинності змін до Конституції щодо правосуддя, тобто не раніше вересня 2019 року.

Крім того, в оновленій Конституції містяться конкретні строки щодо запровадження тих чи інших нововведень в частині правосуддя, які не пов’язані з набранням чинності Закону про внесення змін до Конституції. Це строки формування Вищої ради правосуддя, припинення повноважень суддів, призначених до набрання чинності змінами до Основного Закону, завершення повноважень прокуратури щодо представництва в судах та запровадження представництва адвокатів у судах різних інстанцій. Зокрема, передбачено, що Вища рада правосуддя  має бути сформована до 30 квітня 2019 року. До цього часу члени Вищої ради юстиції продовжують виконувати свої повноваження, однак Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени ВРЮ.

Також у Прикінцевих положеннях визначено, коли і як припиняються повноваження суддів, призначених за положеннями Конституції в попередній редакції. Так, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п'ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом. Судді, які обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України. Судді Конституційного Суду України, призначені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя", продовжують здійснювати свої повноваження до припинення повноважень. Повноваження судді Конституційного Суду України, який на день набрання чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» досяг шістдесяти п'яти років, але рішення щодо звільнення такого судді з посади не ухвалено, припиняються.

Щодо прокуратури, то після набрання чинності змін до Конституції вона продовжує виконувати функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, – до набрання чинності закону про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій.

Стосовно представництва у судах, то виключно прокурорами або адвокатами представництво здійснюється у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, – до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Набув чинності Закон про звільнення пенсій від оподаткування

1 липня набув чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1411-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій». Ним, зокрема, звільняються від оподаткування пенсії, однак це стосується не всіх. Не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячне довічне грошове утримання, отримувані платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір не перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), тобто не перевищує 10 740 гривень.

Однак на пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячне довічне грошове утримання, отримувані платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, розмір яких перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (тобто 10 740 грн), податок нараховується лише на суму такого перевищення і становить 18%. Також оподатковуються пенсії з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Однак ці правила не стосуються пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

До 24 липня всі прокурори мають подати анкету доброчесності

Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних і місцевих прокуратур та слідчі органів прокуратури мають подати анкету доброчесності прокурора протягом 30 календарних днів після набрання чинності наказом від 16 червня 2016 року № 205 «Про затвердження Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України». Відповідний наказ набув чинності 24 червня. Таким чином, кінцевий термін подання анкети доброчесності прокурора - 23 липня. В анкеті прокурор має підтвердити або спростувати, що за час перебування на посаді він не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; не вчиняв корупційного правопорушення; не втручався у діяльність службових, посадових осіб органів державної влади чи суддів; достовірно задекларував майно і доходи та що його рівень життя відповідає задекларованим доходам.

У ГПУ метою проведення такої перевірки називають виявлення прокурорів, які повідомили недостовірну інформацію в анкеті доброчесності, в тому числі щодо відповідності рівня життя наявному у них та членів їх сімей майну та одержаним доходам.

У разі одержання інформації, яка може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, поданих прокурором у анкеті, та стосується конкретного прокурора і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, підрозділ внутрішньої безпеки призначатиме проведення службового розслідування. Службові розслідування, призначені з метою перевірки недостовірності (в тому числі неповноти) тверджень, поданих прокурором у анкеті, проводяться за участю уповноважених осіб. Якщо за наслідками службового розслідування відомості про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, поданих прокурором у анкеті, не підтвердились, прокурор вважається таким, що пройшов таємну перевірку доброчесності, про що уповноваженою особою складається довідка. Якщо ж за наслідками службового розслідування, призначеного під час таємної перевірки доброчесності, встановлено вчинення прокурором дисциплінарного проступку, він притягається до відповідальності відповідно до вимог законів.

З наступного року кожен прокурор подаватиме заповнену анкету доброчесності щороку до 1 лютого до підрозділу внутрішньої безпеки, а прокурори, вперше призначені на посаду в органах прокуратури, подаватимуть анкету упродовж 30 календарних днів після дати призначення.

Нацагентство з розшуку активів оголосило конкурс на посаду голови

Конкурсна комісія з обрання Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оголосила конкурс на посаду голови Нацагентства. Документи від кандидатів прийматимуться з 19 липня до 3 серпня 2016 року. За інформацією конкурсної комісії, відбирати кандидатів будуть до середини вересня, а сам конкурс відбуватиметься у два етапи: тестування та співбесіди. Фінальне рішення про те, хто управлятиме арештованим і конфіскованим майном корупціонерів та інших злочинців, комісія планує прийняти 16 вересня.

Кандидат на посаду голови Нацагентства з повернення активів має володіти державною мовою та мати українське громадянство, не бути судимим та пройти спеціальну і майнову перевірку – подати декларацію про доходи і витрати за останній рік. Документи кандидатів, допущених до співбесід, будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Серпень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18
18.08.2017 09:30:00 - Таврійські зорі
19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
ЗАХОДИ
18.08.2017 09:30:00 - Таврійські зорі
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика