НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

15.02.2016 / 09:24
31273
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Міністерство юстиції України у рамках виконання плану заходів з реформування територіальних органів Міністерства юстиції України та розвитку системи надання безоплатної правової допомоги анонсувало, що цьогоріч буде ліквідовано 586 територіальних органів Міністерства юстиції на районному і міському рівнях та створено у районних центрах, у містах обласного призначення 428 бюро правової допомоги, які забезпечуватимуть українців правовим захистом та надаватимуть доступ до онлайн-послуг Міністерства юстиції. Кабінет Міністрів вже прийняв відповідну постанову, якою дав старт реалізації презентованої ініціативи.

За словами Міністра юстиції Павла Петренка, у цих центрах громадяни, які мають на це законні підстави, зможуть реалізувати право на адвоката. Зокрема, такою послугою зможуть скористатися малозабезпечені, інваліди, пенсіонери, переселенці, учасники АТО та сім’ї загиблих. У цих центрах громадянам надаватимуться консультації та онлайн-сервіси Мін’юсту. Також надаватиметься первинна правова допомога, тобто консультації всім людям, які не потребують адвоката, а потребують юридичного супроводу. Згідно з передбаченим планом, бюро правової допомоги мають запрацювати у липні 2016 року.

Також Міністерство юстиції запускає реформу пенітенціарної служби. Зокрема, збираються демілітаризувати на першому етапі апарат служби, який працює не в колоніях: з 77% осіб, які мають погони, планують зменшення до 28%. Вони стануть державними службовцями, які будуть розробляти підходи керування системою виконання покарань. Однією із головних новацій реформи стане запуск служби пробації. Служба фокусуватиметься на тому, щоб особа пройшла окрему пробаційну програму після того, як вона залишає установу покарання. У рамках реформи планують провести переатестацію співробітників через центри, в яких проходила переатестацію нова поліція, а завдяки скороченню персоналу підвищити заробітну плату іншим співробітникам. Однак конкретних термінів реалізації реформи пенітенціарної служби у Мін’юсті не озвучили.

У парламенті зареєстрували законопроект, який передбачає внесення змін до так званого «Закону Савченко», з набранням чинності якого одразу ж виникли проблеми з його застосуванням. Згідно зі змінами запропоновано визначити, що правила співвідношення покарань за ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу не поширюються на осіб, засуджених або котрі підозрюються у вчиненні тяжких або особливо тяжких злочинів.

З 10 лютого у Державній фіскальній службі відновили надання послуг електронного цифрового підпису юридичним особам, зареєстрованим після 1 січня  2016 року, які пройшли процедуру державної реєстрації в умовах дії нової редакції Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Нагадаємо, що раніше було тимчасово призупинено надання послуг ЕЦП юридичним особам, зареєстрованим після 01.01.2016, а також тим, які вносили зміни до установчих документів, починаючи з 01.01.2016, - з огляду на відсутність нормативно-правових актів, що регулюють порядок ознайомлення третіх осіб з установчими документами, наданими для здійснення державної реєстрації юридичної особи. Це було пов'язано з тим, що Законом виключено норму про повернення другого примірника установчого документа (положення, статут, зміни до статуту тощо) з відміткою державного реєстратора.

Також розпочав роботу оновлений сервіс «Електронний кабінет платника» на сайті ДФС. Сервіс включає дві функціональні частини: відкриту (загальнодоступну) і приватну (особистий кабінет). Поки що сервіс працює в тестовому режимі на базі реальних даних, протягом цього часу платники можуть взяти активну участь в його тестуванні. Але функція сплати податків, зборів, платежів працює в звичайному режимі.

З наближенням 1 березня – дня набрання чинності Законом «Про Державне бюро розслідувань» у Генпрокуратурі заявили про необхідність внесення змін до нього з метою відтермінування набуття ним чинності. Як пояснили у ГПУ, у Законі відсутні норми стосовно перехідного періоду, що може створити критичну ситуацію для розслідування справ Майдану і справ стосовно колишніх високопосадовців. Найімовірніше, що Закон таки відтермінують, оскільки процес формування Держбюро і досі не розпочато – навіть не сформовано конкурсну комісію, яка й має оголосити конкурс на керівні посади у ДБР. До конкурсної комісії мають увійти дев'ять членів - по три представники від Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Прем’єр-міністр вже неодноразово звертався до глави держави та очільника парламенту, аби ті подали кандидатури своїх представників до конкурсної комісії. Згідно із Законом конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.

Тим часом Генпрокуратура завершила досудове розслідування та направила до суду обвинувальний акт стосовно ще трьох підозрюваних у розстрілах активістів на Майдані: колишнього заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» та двох міліціонерів роти спеціального призначення цього ж полку. Їм інкримінують вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365 (перевищення влади та службових повноважень), ч. 3 ст. 258 (терористичний акт), п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство), ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 (закінчений замах на умисне вбивство), ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій), ч. 2 ст. 262 (заволодіння вогнепальною зброєю) Кримінального кодексу України. Слідством встановлено, що вказані колишні співробітники «Беркуту» за попередньою змовою групою осіб вчинили терористичний акт, тобто застосували зброю з метою залякування населення, вчинили вбивства 48 осіб та замахи на вбивства 80 осіб під час масових акцій протесту в м. Києві 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській способом, небезпечним для життя багатьох осіб.Щодо підозрюваних обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Загалом за причетність до цих подій повідомлено про підозру 25-ти колишнім працівникам «Беркуту» в м. Києві, з яких 23 - бійці і командири спецроти під керівництвом командира цієї спецроти Садовника, а також заступника командира полку і командира полку Кусюка. Разом з тим, крім безпосередньо виконавців злочину, повідомлено про підозру ще 6 високопосадовцям держави, правоохоронних органів і київської міліції, саме за злочинною вказівкою яких відбувалося вчинення розстрілів 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській.

Антикорупційне бюро ініціює внесення змін до Кримінального процесуального кодексу в частині внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 214). Зокрема, пропонується, щоб заявник надавав посилання на джерело походження інформації про вчинення правопорушення, про яке він повідомляє. За словами директора НАБУ, зміни до зазначеної статті необхідні для того, щоб унеможливити спроби використання права звернення до Антикорупційного бюро як засобу політичного тиску. «Враховуючи, що чиновники, які підслідні НАБУ, мають і певний політичний вплив, і політичних опонентів, складається ситуація, коли виникає зловживання правом звернення. Саме тому ми вважаємо за необхідність конкретизувати статтю 214 КПК щодо порядку внесення відомостей до ЄРДР таким чином, щоб у заявах про правопорушення були посилання на джерела, з яких суб’єкт звернення отримує інформацію. Переконаний, це дозволить уникнути використання інформації про реєстрацію кримінального провадження для політичного впливу», – наголосив директор НАБУ. Він також зазначив, що щоденно від народних депутатів України до НАБУ надходять звернення про вчинення корупційних злочинів. Однак після того, як детективи Бюро повідомляють заявників про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого повідомлення, ентузіазм багатьох згасає.

Наразі ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Варто зазначити, що Антикорупційне бюро вже подало до uосподарського суду м. Києва перші чотири позовні заяви про визнання недійсними договорів у сфері електроенергетики.

Також детективи Національного антикорупційного бюро України розслідують 13 кримінальних проваджень щодо українських суддів. У свою чергу, аналітики НАБУ формують досьє на 1,5 тисячі суддів, щоб у подальшому використати цю інформацію не лише для реєстрації кримінальних проваджень, якщо будуть встановлені ознаки злочину, але й для передачі компетентним органам, які займатимуться проведенням судової реформи: Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Вищій раді юстиції.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика