НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

25.01.2016 / 09:23
22027
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Конституційний Суд України офіційно оприлюднив наданий 20 січня висновок у справі за зверненням Верховної Ради України щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Вимоги ст. 157, 158 Конституції передбачають:

- Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України;

- Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану;

- законопроект про внесення змін до Конституції , який розглядався ВР, і закон не був прийнятий, може бути поданий до ВР не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту;

- ВР протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції.

Зауважимо, під час відкритої частини засідання судді КСУ висловлювали низку зауважень до проекту змін до Конституції. Зокрема, їх хвилювали питання юрисдикції, права на судових захист, призначення та звільнення суддів.

Тепер депутатам потрібно 226 голосів для того, щоб ухвалити цей законопроект у першому читанні, а на наступній сесій - 300 голосів для ухвалення змін до Конституції в цілому.

Щодо ухвалення змін до Конституції в частині децентралізації, то в цьому питанні виникли обєктивні перешкоди. Депутати звернулися до Конституційного Суду з поданням щодо офіційного тлумачення положення статті 155 Конституції щодо "наступної чергової сесії Верховної Ради" для визначення кінцевого строку прийняття змін до Основного Закону в частині децентралізації. Зокрема, парламентарі звертаються до КСУ з проханням визначити, чи означає положення "на наступній черговій сесії Верховної Ради України", що законопроект про внесення змін до Конституції України може бути прийнятий лише на безпосередньо наступній (за номером) сесії Верховної Ради України після сесії, на якій такий законопроект попередньо схвалений, чи прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України можливо на будь-якій наступній сесії (тобто такій, що має місце пізніше за часом) після сесії, на якій відбулося попереднє схвалення такого законопроекту. Варто зазначити, що попереднє голосування в парламенті щодо змін до Конституції було заплановано на 2 лютого. Однак є підстави вважати, що вже найближчим часом судді КСУ, розглянувши звернення депутатів, внесуть в ці плани свої корективи.

Також у Верховній Раді зареєстровано проект Закону щодо процедури прийняття нової Конституції України, яким передбачається встановити демократичну процедуру підготовки та розгляду проекту нової Конституції України за умов ініціювання українським народом питання необхідності прийняття нової Конституції України на всеукраїнському референдумі. Законопроект встановлює практичний механізм розробки нової Конституції українським народом через свій орган установчої влади (Конституційні Збори України), який обирається на загальнонародних виборах.Підготовка проекту нової Конституції України починатиметься ініціюванням процесу підготовки проекту нової Конституції України, після чого скликатимуться Конституційні Збори України, які безпосередньо працюватимуть над новою Конституцією. Потім напрацьований проект нової Конституції України виноситиметься на всеукраїнський референдум, де останнє слово буде за українськими громадянами. Зазначений проект закону має пройти визначену процедуру розгляду у Верховній Раді України.

За порушення присяги Президент України своїм Указом звільнив суддю Кірєєва та ще трьох суддів. Суддю Печерського районного суду міста Києва Родіона Кірєєва, звільнено на підставі того, що він безпідставно змінив запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою. Суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова Олену Васильєву – через неправосудні рішення у справах учасників акцій протесту 19 лютого 2014 року у Харкові. Суддю Оболонського районного суду м. Києва Віталія Літвінова - за необґрунтоване рішення щодо активіста Євромайдану у січні 2014 року. Суддю Ленінського районного суду міста Луганська Олексія Золотарьова звільнено через те, що у лютому 2013 року він прийняв чотири неправові рішення щодо права власності на трубопроводи, що знаходяться на землях Слов’яносербського, Сватівського та Білокуракінського районів Луганської області. 

Також Президент розпорядився ліквідувати Дніпровський, Комсомольський та Суворовський районні суди міста Херсона. Це передбачено Указом Президента України № 15/2016 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів". Через занепокоєння щодо стану відправлення правосуддя у Херсоні у зв’язку з ліквідацією районних судів, Державна судова адміністрація пояснила, що припинення повноважень і ліквідація зазначених вище судів здійснюється не з дня набрання чинності вищевказаним Указом Президента, а лише після проведення регламентованої законом процедури, результатом якої є припинення діяльності суду як органу державної влади та юридичної особи. Тому Дніпровський, Комсомольський та Суворовський районні суди міста Херсона та судді цих судів продовжуватимуть у встановленому законом порядку здійснювати свої повноваження до початку роботи Херсонського міського суду.

Під питанням  - своєчасний запуск Державного бюро розслідувань. Згідно із Законом "Про Державне бюро розслідувань" цей орган повинен запрацювати не пізніше 1 березня 2016 року. Однак Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк висловив сумнів, що Державне бюро розслідувань зможе повноцінно розпочати роботу у визначений термін. Адже формування конкурсних комісій Кабмін досі не розпочав. До складу Конкурсної комісії мають входити три особи, визначені Президентом України; три особи, визначені Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать організація та діяльність органів досудового розслідування; три особи, визначені Кабінетом Міністрів України. Яценюк зазначив, що вже направив листи Президенту Та Головы ВР з проханням надати своїх кандидатів на формування конкурсної комісії з призначення керівництва Державного бюро розслідувань.

Європарламент у своїй резолюції позитивно оцінив виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Разом з тим євродепутати наголосили на тому, що українська влада в першому кварталі 2016 року повинна виконати свої зобов’язання по боротьбі з корупцією. Зокрема, досі залишається несформованим Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке, згідно з Планом, мало вже розпочати роботу. 18 січня завершився термін подання документів для участі в конкурсі на дві вакантні посади у НАЗК. 30 січня у Міністерстві юстиції України має відбутися чергове засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, яка повинна буде дообрати двох з п'яти членів НАЗК.

Крім того, не сформовано в повному складі і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, що гальмує повноцінну роботу Антикорупційного бюро – засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття посад прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і досі тривають. Чергове заплановано на 26 січня.

Варто зазначити, що остаточне рішення щодо запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом прийматиме Рада Європейського Союзу. За прогнозами безвізовий режим Україна отримає не раніше другого півріччя 2016 року.

Генеральна прокуратура направила до суду чотири обвинувальні акти щодо причетних до видачі зброї провокаторам на Майдані. Про це заявив начальник Управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. За даними слідства, представникам цивільних осіб було видано 408 автоматів і близько 90 тисяч патронів до цих автоматів. Однак ця зброя не застосовувалася. Лише невелику її кількість знайдено, решта ж автоматів знаходиться у не встановленому слідством місці. Обвинувальний акт направлено стосовно трьох працівників складів: техніка, начальника відділу та інспектора, які перебувають під домашнім арештом, і одного з представників "тітушок", який безпосередньо вивозив цю зброю. Він перебуває під вартою, в кримінальному провадженні призначено попереднє засідання на 26 січня.Також Горбатюк повідомив про оголошення підозри у цьому кримінальному провадженні колишньому міністру МВС Захарченку, начальнику департаменту матеріального забезпечення Зіновію, колишньому керівнику київської міліції Мазану, а також представникам одного із злочинних угруповань Києва, які діяли в сфері вимагання коштів у перевізників. Крім того, встановлено причетність і оголошено про підозру одному з керівників підприємства, пов'язаного з сином колишнього президента, який надавав транспорт і іншим чином координував цю операцію. Тобто обвинувальний акт стосовно чотирьох осіб направлено до суду, решта 8 осіб оголошені в розшук, слідство стосовно них триває.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика