НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

30.11.2015 / 10:31
14207
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Президент вніс до Верховної Ради проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

Проект був затверджений Конституційною Комісією 30 жовтня 2015 року. Національна рада реформ на своєму засіданні 9 листопада рекомендувала Президенту внести його на розгляд Верховної Ради, а Верховній Раді - розглянути цей проект у першому читанні протягом поточної сесії.

Коментуючи законопроект, Президент зазначив: «Цих змін давно вже чекає українське суспільство, тож прошу парламентарів ретельно ознайомитися із законопроектом та розглянути його відповідно до процедури в максимально короткі строки, щоб вже до кінця зими ми мали оновлену Конституцію в частині правосуддя та будували в Україні справедливий суд у відповідності до високих європейських стандартів».

Метою запропонованих змін є удосконалення конституційних основ правосуддя задля реалізації принципів верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд його справи незалежним та неупередженим судом в розумні строки.

Прийняття законопроекту, на думку більшості членів Конституційної комісії, сприятиме реалізації повномасштабної судової реформи та оновленню суддівського корпусу відповідно до європейських стандартів, відновленню довіри громадян до судової гілки влади, а також забезпеченню належного функціонування прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень.

Законопроект спрямований на деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів для суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів до функціонального, оптимізацію системи судоустрою, забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади на перехідний період тощо. Проте запропоновані зміни не усіма фахівцями сприймаються однозначно, є певні застереження щодо обґрунтованості та ефективності нових  конституційних норм.

У рамках здійснення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади Верховна Рада України 26 листопада у так званий «день децентралізації у парламенті» ухвалила низку законів, спрямованих на реформування системи надання адміністративних послуг.

Так, у другому читанні та в цілому ухвалено Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Документ спрямований на реформування системи надання адміністративних послуг. Ним передбачається, що  повноваження з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців передаються органам місцевого самоврядування, місцевим держадміністраціям, нотаріусам і банкам. Закон ухвалено у рамках реалізації положень Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Вона була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 року №333-р і стосується розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади в частині надання адміністративних послуг.

Також у другому читанні та в цілому ухвалено Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Законом передбачається передача повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень органам місцевого самоврядування. За Міністерством юстиції та його територіальними органами залишаються повноваження з нормативно-методичного забезпечення державної реєстрації прав, контролю за проведенням такої реєстрації; розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів; забезпечення підвищення кваліфікації державних реєстраторів.

Також прийнято Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування)», який входить до пакета децентралізаційних.

Відповідно до Закону здійснюється перерозподіл надходжень державного та місцевих бюджетів у зв’язку з передачею органам місцевого самоврядування та місцевим держадміністраціям повноваження з надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та системи надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Тим часом правоохоронні органи готуються до затримання опального українського бізнесмена Дмитра Фірташа. Як повідомив Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, відповідні консультації з американськими колегами вже завершені, і українські правоохоронці готові перейняти кримінальне провадження, за яким США розшукують Дмитра Фірташа, та забезпечити його швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд. Глава МВС зазначив, що звернувся до Міністерства юстиції США з офіційним листом щодо того, що МВС володіє інформацією про наміри громадянина України Дмитра  Фірташа найближчим часом прибути до України. Ця інформація підтверджується оперативними джерелами, а також розповсюджується в засобах масової інформації.

Водночас громадянин Фірташ розшукується правоохоронними органами США відповідно до «червоної картки» Інтерполу про оголошення в міжнародний розшук для кримінального переслідування.

Арсен Аваков зазначив, що відповідно до вимог ст. 25 Конституції України, громадянин України не може бути виданий іншій державі. У той же час на підставі положень ч. 3 ст. 10 Кримінального кодексу, Україна може перейняти кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України, які вчинили злочин за її межами, але які не можуть бути видані іноземній державі, якщо діяння, у зв’язку з яким запитується передача кримінального провадження, згідно з Кримінальним кодексом України визнається злочином. Діяння, в яких звинувачується Фірташ, в Україні також є кримінально караними.

«Хочу зазначити, що згідно з положеннями ч. 11 ст. 44 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, яка ратифікована як США, так і Україною, компетентні органи США можуть звернутися до компетентних органів України з проханням перейняти кримінальне провадження щодо Фірташа та здійснити у ньому розслідування у такий самий спосіб, як і у випадку вчинення будь-якого іншого тяжкого злочину відповідно до внутрішнього права України», – йдеться у листі глави МВС.

У зв’язку з цим МВС поінформувало Міністерство юстиції США, що у разі надходження вищезазначеного прохання компетентні органи України готові забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд згаданого кримінального провадження.

Глава МВС України також зазначив, що відповідно до положень ст. 597 (тримання під вартою особи до отримання запиту про перейняття кримінального провадження) Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням компетентного органу США громадянин України Дмитро Фірташ, щодо якого буде направлений запит про перейняття кримінального провадження, може бути взятий під варту на території України на строк до 40 діб.

У свою чергу, Генпрокуратура України, у відповідь на відповідне клопотання Мін'юсту США, дасть вказівки Національній поліції України, у разі прибуття на територію України - провести затримання Дмитра Фірташа на 72 години.

Він зазначив, що протягом цього часу буде оформлено відповідне рішення про 40-денний арешт Дмитра Фірташа – аж до передачі всіх матеріалів провадження або низки епізодів за звинуваченнями, пред'явленими йому правоохоронними органами США.

27 листопада на засіданні конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі було розглянуто кандидатури на посаду антикорупційного прокурора. З-поміж 10 кандидатів на посаду антикорупційного прокурора конкурсна комісія визначила двох претендентів - Максима Грищука і Назара Холодницького. Члени комісії віддали 9 голосів за Грищука та 7 за Холодницького. Водночас за кандидатуру Віталія Каська (нинішнього заступника Генпрокурора) проголосував лише один член комісії, Роману Говді (також заступнику Генерального прокурора), який набрав максимальну кількість балів за результатами тестування, члени комісії віддали лише два голоси, Володимиру Кривенку (працює у прокуратурі Черкаської області) - три. Інші кандидати не одержали жодного голосу.

Тепер Генеральний прокурор повинен обрати керівником антикорупційної прокуратури одного із цих двох кандидатів.

Зазначимо, Максим Грищук - 31-річний прокурор прокуратури Львова. На своїй посаді він займався справами неповнолітніх. Грищук протягом року воював в зоні АТО в лавах 81-ї окремої аеромобільної бригади, в тому числі п’ять місяців захищав Донецький аеропорт.

30-річний Назар Холодницький працює в органах прокуратури 10 років, починав у прокуратурі Київської області, а в 2014 році після Революції Гідності був переведений до Генеральної прокуратури на посаду старшого помічника першого заступника Генпрокурора. З 22 грудня 2014 Холодницький став першим заступником прокурора Криму. Холодницький родом зі Львова, має ступінь магістра права і кандидата юридичних наук.

Як відомо, Спеціалізована антикорупційна прокуратура створюється для забезпечення роботи новоствореного Антикорупційного бюро.

На прийняття рішення про вибір і призначення Генпрокурором очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури конкретний термін законом не передбачено.

Перший заступник керівника новоствореної Національної поліції Василь Паскал подав рапорт про відставку. Про це повідомляє Департамент комунікації Нацполіції України на офіційному сайті МВС. Паскал до свого рапорту додав публічну заяву, в якій пояснює свій вчинок. За його словами, він йде зі своєї посади, щоб не підставляти всю команду реформаторів МВС і не підривати довіру громадян до Національної поліції.

Як відомо, Паскал працював у Департаменті карного розшуку Міністерства внутрішніх справ України за часів президентства Януковича. Його називають людиною екс-міністра МВС Захарченка та звинувачують у переслідуванні активістів Євромайдану, хоча існують офіційні висновки, які це спростовують.

У своїй публічній заяві Паскал називає усі звинувачення проти нього несправедливими і безпідставними, оскільки, за його словами, жодна перевірка - ні офіційна, ні внутрішня, жодне журналістське розслідування – не підтверджують факт будь-якої його причетності до переслідування активістів або учасників Майдану. "Я з повною відповідальністю можу сказати, що навіть в ті трагічні для країни дні, кримінальний розшук залишався осторонь від політики, продовжував займатися розкриттям злочинів, і я особисто доклав чимало зусиль, щоб він не був використаний як інструмент репресій", - заявив Паскал.

До того ж Василь Паскал заявив, що готовий довести цей факт у будь-якому суді, будь-якій комісії – МВС, Нацполіції або Генеральної прокуратури. Більше того, він вимагає у керівництва цих органів провести детальну перевірку і готовий сам ініціювати її своїм зверненням.

Нагадаємо, що 27 листопада активісти Люстраційного комітету, Свободи та Правого сектору пікетували Міністерство внутрішніх справ, вимагаючи звільнення Василя Паскала з посади. Відповідне звернення представники Люстраційного комітету передали Голові Національної поліції Хатіє Деканоідзе. За результатами зустрічі з активістами, Голова Нацполіції Хатіє Деканоідзе попросила активістів надати їй докази неправомірних дій Паскала, на основі чого буде прийнято рішення, чи має його бути звільнено з посади. 

Вчора у Маріуполі та Красноармійську Донецької області пройшли вибори міських голів та вибори до місцевих рад. Всі 250 виборчих дільниць у двох містах Донеччини (213 у Маріуполі та 37 у Красноармійську) були відкриті та працювали у штатному режимі. Як повідомили офіційні спостерігачі Громадянської мережі "ОПОРА" та Донецької обласної організації "Комітет виборців України", процес голосування на чергових місцевих виборах у Красноармійську та Маріуполі Донецької області відбувався в межах Закону України «Про місцеві вибори» із дотриманням встановлених процедур – суттєвих порушень зафіксовано не було. Незначні процедурні порушення виявлені спостерігачами на 12,8% виборчих дільниць Маріуполя та 5,6% - Красноармійська. Поодинокі випадки порушення таємниці голосування зафіксовані лише на виборчих дільниць Маріуполя і відсутні у Красноармійську. У той же час на виборчих дільниць Маріуполя зафіксовано спроби виборців сфотографувати свій бюлетень, що не дозволяється чинним законодавством. Жодного подібного інциденту у Красноармійську помічено не було. Результати виборів мають бути визначені упродовж найближчих днів.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа: чому вчить досвід Польщі donum auctoris Судова реформа: чому вчить досвід Польщі
Політикам і певною мірою юристам видавалося та видається, що судова реформа – це їхня справа, це занадто близько ...
Липень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика