Підсумки тижня: головні події
Підсумки тижня: головні події
07.12.2015 / 09:24
9749
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є необхідним для забезпечення повноцінного функціонування Національного бюро розслідувань. Цей процес мав завершитися до 1 грудня 2015 року.

Створення незалежної антикорупційної прокуратури було однією з ключових вимог для встановлення безвізового режиму з ЄС, а також надання Євросоюзом іншої допомоги Україні. Крім того, ЄС погодився значною мірою фінансувати цей проект.

Наприкінці вересня 2015 року Київ відвідала єврокомісар з питань юстиції, прав споживачів та рівності, після чого Євросоюз сформував свою позицію щодо створення антикорупційної прокуратури. Ситуацію, що склалася з формуванням антикорупційної прокуратури, Брюссель назвав неприйнятною, оскільки Верховна Рада при ухваленні законів про запуск Національного антикорупційного бюро змінила їх таким чином, що цей орган перестав бути де-факто незалежним і отримав зв'язок зі «старою прокуратурою» і Генпрокурором особисто.

18 вересня на засіданні Національної ради реформ Президент Петро Порошенко заявив, що під час переговорів між Генеральним прокурором Віктором Шокіним та послом Євросоюзу Яном Томбінським з боку ЄС не було висловлено зауважень щодо представників Генеральної прокуратури в конкурсній комісії. Однак відсутність претензій зі сторони ЄС була спростована 21 вересня головою представництва Європейського Союзу в Україні Яном Томбінським. Він офіційно та відкрито заявив, що в суспільстві є недовіра до членів комісії від Генеральної прокуратури.

7 жовтня дипломатична місія ЄС знову оприлюднила заяву, де наголосила, що українська влада повинна «невідкладно зняти обґрунтовані занепокоєння громадянського суспільства та експертів щодо складу комісії з виборів антикорупційного прокурора», аби забезпечити незалежність цього посадовця. Також було озвучено сподівання на затвердження чітких критеріїв призначення та звільнення прокурорів у антикорупційній прокуратурі.

Зрештою 5 листопада стало відомо, що компанія Hey Group, яка проводила тестування для осіб, що претендували на прокурорські посади, відмовилася від співробітництва без гарантованої оплати. Через це конкурсна комісія вирішила відкласти початок тестування.

6 листопада 2015 року за наказом Генпрокурора Віктора Шокіна зі складу конкурсної комісії було виключено начальника Головного слідчого управління ГПУ Юрія Грищенка та заступника начальника Департаменту кадрової роботи Миколу Садового. Новими членами конкурсної комісії з відбору кандидатів було призначено виконавчого віце-президента Конгресу національних громад України Йосифа Зісельса та голову громадської організації «Всеукраїнська спілка ветеранів АТО» Тараса Ткаліча. Юрія Севрука, на якого було найбільше нарікань від громадськості та народних депутатів, відкликано не було. Тим не менше 8 листопада Євросоюз погодився підтримати процес тестування антикорупційних прокурорів.

Зрештою 30 листопада конкурсна комісія з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі щодо призначення на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обрала двох претендентів на цю посаду - Максима Грищука та Назара Холодницького, подавши ці дві кандидатури Генеральному прокурору України.

Після розгляду та проведення співбесіди з двома кандидатами Віктор Шокін того ж дня своїм наказом призначив на посаду заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

І вже 1 грудня Президент України Петро Порошенко представив новопризначеного керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. При цьому Президент назвав антикорупційного прокурора "незалежною і професійною людиною".

Своїм першим заступником Назар Холодницький обрав свого конкурента Максима Грищука, який за підсумками конкурсу на посаду антикорупційного прокурора отримав на два голоси більше за самого Холодницького. Цього ж дня Генеральний прокурор України Віктор Шокін своїм наказом призначив Максима Грищука першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України. Однак на цьому формування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не завершено – засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі ще тривають.

Нагадаємо,  що на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладено обов'язки з нагляду за додержанням законів при проведенні досудового розслідування Національного антикорупційного бюро, підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях і представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, пов'язаних з корупційними правопорушеннями.

На сайті Міністерства фінансів України 30 листопада було оприлюднено проект закону про Державний бюджет України на 2016 рік. Як повідомили в Мінфіні, документ вже передано народним депутатам.

Згідно з проектом доходи у наступному році становитимуть 598,2 мрд грн, а видатки - 673,968 млрд грн. Граничний обсяг дефіциту становитиме 83,694 млрд грн.

У 2016 році прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня становитиме 1330 гривень на місяць, з 1 травня - 1399 гривень, з 1 грудня - 1496 гривень.

Мінімальна заробітна плата встановлюється на рівні: з 1 січня - 1378 гривень на місяць, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

 Зазначимо, що Мінфін заклав до Державного бюджету на 2016 рік зростання ВВП на 2% і інфляцію у 12%.

Також Міністерство фінансів оприлюднило проект нового Податкового кодексу, на базі якого писався Держбюджет-2016.

 Він передбачає уніфікацію ставок податку на доходи фізосіб, єдиного соцвнеску, ПДВ і податку на прибуток на рівні 20%. При цьому мінімальна зарплата не оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб. Решта зарплати оподатковуватиметься 20%-м податком. Ставку ЄСВ для працівника в розмірі 3,6% буде скасовано. ЄСВ сплачуватиме тільки роботодавець - на рівні 20%. При цьому податкову базу для роботодавців буде розширено з 17 мінімальних заробітних плат до 25 мінімальних заробітних плат.

 Концепція податкової реформи передбачає скасування всіх спеціальних ставок і режимів для фармацевтичної продукції та сільськогосподарських компаній.

 Загальна ставка з ПДВ зберігається і становить 20%, з експорту - 0%. Пропонується проводити обов’язкову реєстрацію платників податків, у яких річний дохід перевищує 2 млн гривень. Кількість платників податків ПДВ зменшиться з 234,1 тис. до 210,3 тис. за рахунок встановлення порога реєстрації в 2 млн гривень.

Проект Мінфіну також передбачає скорочення груп спрощенців з чотирьох до трьох. Першу групу буде перетворено в групу А зі збереженням граничного річного обороту в 300 тис. гривень. Для цієї групи вводиться обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО, касові апарати) через 3 роки.

Друга і третя групи з граничними оборотами відповідно в 1,5 млн гривень і 20 млн гривень будуть об’єднані в одну групу Б з оборотом до 2 млн гривень, але зі збереженням права працювати з юридичними особами. 

 Обов’язкове використання РРО вводиться з 1 січня 2016 року для тих платників, які відповідно до чинної системи відносяться до другої групи. Для інших платників використання РРО планується ввести з липня 2016 року.

Обмеження щодо видів діяльності для групи Б: підакцизна продукція, фінансові послуги, гральний бізнес.

Четверту групу для сільгоспвиробників буде перетворено в групу С з оборотом до 2 млн гривень.

Нагадаємо, що в парламенті також зареєстровано альтернативний проект податкової реформи, запропонований депутатами. Він, зокрема, передбачає зменшення всіх основних податків: ПДВ - до 15%, ПДФО - до 10%, ЄСВ - до 20%. Однак, як раніше висловлювався Прем'єр-міністр України, податкова реформа, запропонована Мінфіном, є найкращою базою для збалансування як бюджету, так і економічних інтересів підприємств. З цим не погоджуються майже всі лідери парламентських фракцій, застерігаючи, що ані проект бюджету, ані проект Податкового кодексу не будуть підтримані депутатами.

Вчора Президент Петро Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам наголосив на неприпустимості затягування проведення податкової реформи та висловив сподівання, що найближчим часом буде знайдено компромісне рішення і новий бюджет на 2016 рік буде сформований на новій податковій базі. Глава держави повідомив про намір ініціювати на наступному тижні проведення засідання Національної ради реформ та висловив сподівання, що відбудеться ефективна дискусія щодо податкового законодавства та буде знайдено компромісне рішення. Президент також заявив про готовність оперативно подати податкові зміни на розгляд Верховної  Ради.

Не вщухає ситуація навколо виборів міського голови у Кривому Розі. Як відомо, після місцевих виборів і оголошення переможцем на них Юрія Вілкула в Кривому Розі тривають мітинги з вимогою переглянути підсумки волевиявлення. 22 листопада депутати від "Самопомочі" заявили, що якщо протягом тижня Президент, Верховна Рада та суд не забезпечать правовий шлях вирішення проблеми з перерахунком результатів другого туру місцевих виборів, то у Кривому Розі буде встановлено пряме народовладдя. 29 листопада у місті пройшло перше народне віче, на якому було ухвалено не визнавати результатів виборів мера та вимога призначити нові вибори до міськради.

Тим часом слідча комісія Верховної Ради щодо розслідування фальсифікацій під час другого туру виборів у Кривому Розі там і не змогла жодного разу зібратися через відсутність кворуму. Перше її засідання мало відбутися 4 грудня, однак семеро членів так і з’явилися, через що комісія не ухвалила жодного рішення. Наступне засідання мало відбутися 5 грудня, однак знову через неявку її членів слідча комісія так і не розпочала роботу.

Вчора у Кривому Розі знову пройшло народне віче, на якому було вирішено відправити делегатів до Києва до Президента та керівників фракцій у Верховній Раді з вимогою забезпечити проведення нових виборів міського голови.

Також у Верховній Раді чекає розгляду поданий Президентом проект Закону "Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя". За словами спікера парламенту Володимира Гройсмана, розгляд зареєстрованого Президентом у парламенті проекту змін до Конституції щодо правосуддя може розпочатися вже на цьому тижні. Голова ВР допустив, що на цьому пленарному тижні відповідні зміни до Основного Закону можуть бути направлені до Конституційного Суду.

Варто зазначити, що процес прийняття змін до Конституції доволі тривалий. На першому етапі відповідно до Конституції та Закону "Про Регламент Верховної Ради України" відбувається подання до парламенту законопроекту про внесення змін до Конституції України, його внесення до порядку денного та обговорення на пленарному засіданні, попереднє схвалення та прийняття звернення до Конституційного Суду для отримання висновку щодо відповідності законопроекту вимогам ст. 157 і 158 Конституції України Другим етапом порядку внесення змін до Конституції України є отримання Верховною Радою від Конституційного Суду України висновку про відповідність чи невідповідність законопроекту вищезазначеним статтям Основного Закону держави. Наявність такого висновку для парламенту є обов’язковим під час розгляду проекту. Ця попередня перевірка є запобіжником порушення вимог ст. 157 і 158 Конституції України, що передбачено її ст. 159, а також ч. 10 ст. 147 Закону "Про Регламент Верховної Ради України". Висновок Конституційного Суду може бути позитивним або таким, що вказує на порушення в законопроекті вимог ст. 157 і 158 Основного Закону. Він невідкладно має бути наданий народним депутатам, направлений Президентові України. Якщо законопроект визнаний у цілому таким, що відповідає вимогам ст. 157 і 158 Основного Закону та щодо його положень не висловлено застережень, то розгляд питань про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України вноситься до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради не раніше ніж через 7 днів після надання народним депутатам відповідного висновку головного комітету парламенту щодо висновку Конституційного Суду України або в інший строк, визначений парламентаріями. Головний комітет та інші комітети парламенту, яким доручена подальша робота над законопроектом, готують висновки щодо нього. Також Верховна Рада може розглянути й прийняти рішення про попереднє схвалення такого законопроекту.

На третьому етапі процедури внесення змін до Конституції України парламент може прийняти законопроект лише за таких умов: коли, по-перше, за висновком Конституційного Суду він відповідає вимогам статей 157 і 158 Основного Закону; по-друге, Конституційний Суд не висловив щодо нього застережень; по-третє, відповідно до ст. 155 Конституції він був попередньо схвалений Верховною Радою цього ж скликання на попередній черговій чи позачерговій сесії законодавчого органу.

Тим часом свої зауваження та доповнення до проекту конституційних змін вже висловили Асоціація правників України, правозахисні організації - учасники платформи "Правозахисний порядок денний". Тому наразі з огляду на надзвичайну важливість проекту конституційних змін необхідне його ретельне вивчення та активне обговорення.

КОМЕНТАРІ 0 + Додати коментар

Повернення до списку

Орзіх Марко Пилипович
Орзіх Марко Пилипович
05.05.2017

(1925 - 2016)
академік Академії правових наук України, Української академії політичних наук, Української...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Черкес Марко Юхимович
Черкес Марко Юхимович
28.03.2017

(1930 – 2010)
кандидат юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бару Мирон Йосипович
Бару Мирон Йосипович
20.03.2017

(1907 - 1998)
професор, доктор юридичних наук, лауреат Державної премії УРСР, заслужений працівник...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бажанов Марко Ігорович
Бажанов Марко Ігорович
02.03.2017

(1922 - 2001)
вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Грошевий Юрій Михайлович
Грошевий Юрій Михайлович
10.02.2017

(1931 - 2013)
відомий український вчений, доктор юридичних наук, професор, академік і віце-президент...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Мартиненко Петро Федорович
Мартиненко Петро Федорович
23.01.2017

(1936 - 2013)
відомий український правознавець, заслужений юрист України, професор, суддя Конституційного...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Недбайло Петро Омелянович
Недбайло Петро Омелянович
04.11.2016

(1907-1974)
український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Сокуренко Володимир Гаврилович
Сокуренко Володимир Гаврилович
16.09.2016

(1921-1994)
Український правознавець, доктор юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Лопушанський Федір Андрійович
Лопушанський Федір Андрійович
25.08.2016

(1920 –2001)
Відомий вчений у галузі кримінології, кримінального права і процесу, заслужений діяч науки...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Тарановський Федір Васильович
Тарановський Федір Васильович
27.05.2016

(1875 - 1936)
Правознавець, історик і теоретик права, доктор державного права

ЧИТАТИ ДАЛІ
Календар подій
Червень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2
02.06.2017 09:30:00 - Медіація і право
3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21
21.06.2017 09:00:00 - Тендери в Україні
22 23 24 25
26 27 28 29
29.06.2017 19:00:00 - Токсичний клієнт
30 1 2
ЗАХОДИ
  1. Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?