Відкрити фірму в Польщі
НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

18.07.2016 / 09:11
25749
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Президент підписав Закон "Про судоустрій і статус суддів"

Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Завданням Закону є імплементація оновлених конституційних засад здійснення правосуддя для забезпечення незалежності та деполітизації судової влади, посилення її відповідальності перед суспільством, запровадження нових засад формування суддівського корпусу, посилення ролі громадськості щодо контролю за доброчесністю та етичністю представників суддівського корпусу й оптимізація системи судоустрою.

Прийняття Закону про судоустрій є одним з ключових етапів нормативного забезпечення судової реформи, який відкриває шлях для створення якісно нової моделі функціонування судової влади відповідно до суспільних очікувань і європейських стандартів та задоволення суспільного запиту на справедливий суд, що був однією з основних вимог Революції гідності.

Закон вдосконалює процедуру кваліфікаційного оцінювання всіх суддів, розпочату відповідно до Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». Зокрема, оцінювання проводитиметься за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності буде проводитись з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

Закон передбачає перехід до триланкової судової системи та утворення протягом шести місяців з моменту набуття ним чинності нового Верховного Суду, у складі якого діятимуть Велика Палата, функцією якої є уніфікація судової практики та вирішення юрисдикційних спорів, та чотири касаційні суди, функцією яких є розгляд справ в касаційному порядку.

У розвиток конституційних змін в частині правосуддя Законом про судоустрій встановлено кваліфікаційні вимоги до кандидата на посаду судді. Так, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, володіє державною мовою та відповідає встановленим критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики.

Судді призначатимуться виключно за результатами публічного конкурсу та кваліфікаційного оцінювання як його складової. В конкурсі на посаду судді Верховного суду матимуть право брати участь як діючі судді, так і кандидати з не менш ніж 10-річним стажем наукової роботи у сфері права або адвокатської діяльності.

Законом «Про судоустрій і статус суддів» закріплена і нова підстава для звільнення судді з посади - непідтвердження легальності джерел походження доходів та майна. Закон містить ряд нових механізмів для запобігання корупції в судовій системі: повний моніторинг способу життя судді, обов'язок подання Декларацій доброчесності та родинних зв'язків тощо. Передбачено створення при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України Громадської ради доброчесності, яка сприятиме ВККС у встановленні відповідності судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Закон запроваджує нові підходи до розподілу повноважень між органами суддівського врядування. Дисциплінарні повноваження щодо суддів будуть передані до Вищої ради правосуддя, а Вища кваліфікаційна комісія суддів зосередиться на вирішенні кваліфікаційних питань, включаючи проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, відкритих конкурсів на посади, спеціального навчання суддів тощо. Такий підхід повністю відповідає європейським стандартам та неодноразового рекомендувався Венеціанською комісією.

Цей Закон набере чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", тобто з 30 вересня 2016 року, крім пунктів 39 та 48 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Однак наразі Закон ще не опубліковано.

Рада уточнила перелік документів, що підтверджують громадянство України

Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін у деякі закони України щодо документів, які підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України". Закон визначає перелік документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну, згідно з яким такими документами є:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

дипломатичний паспорт України;

службовий паспорт України;

посвідчення особи моряка;

посвідчення члена екіпажу;

посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених вище, для виїзду з України і в’їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.

Закон встановлює порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном, згідно з яким: «оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється закордонними дипломатичними установами України.

Законом також визначено підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України, згідно з яким, тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Крім того, встановлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України.

Рада прийняла Закон, який дозволить інвестувати в зону відчуження

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», поданий Президентом України.

Законом, зокрема, визначено особливості землекористування, спеціального водокористування, здійснення містобудівної діяльності, охорони атмосферного повітря на території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення з метою забезпечення реалізації проектів з перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та реінтеграції постраждалої території.

Закон вносить зміни до:

- Земельного кодексу України щодо повноважень Кабінету Міністрів України у сфері розпорядження землями державної власності у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- Водного кодексу України щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування водних об'єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо особливостей регулювання деяких видів діяльності у межах зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення населення;

- Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо особливостей регулювання містобудівної діяльності на територіях зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення;

- Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо створення біосферних заповідників, особливостей природоохоронного режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які створюються на територіях зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення;

- Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо порядку надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, розташованими на територіях зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення.

За словами Міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака, ухвалений Закон допоможе вирішити у зоні відчуження питання розпорядження землями державної власності, врегулювати містобудівну діяльність та видачу дозволів на спецкористування водних об’єктів та на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

«Я вже неодноразово говорив, що ухвалення даного Закону дозволить змінити ставлення до зони відчуження. Від дня трагедії минуло вже 30 років, але це не означає, що ці території мають залишатися назавжди законсервованими. За цей час забруднена територія стала значно безпечнішою. Нам потрібні нові підходи та стратегії адаптації і розвитку Чорнобильської зони в напрямку розвитку наукової, туристичної та економічної галузей», - зазначив Міністр.

Остап Семерак також зауважив, що низку інвесторів цікавить будівництво сонячних електростанції у зоні відчуження. Головною перешкодою до цього часу була саме відсутність прав розпорядження землею на цих територіях.

Міністр також нагадав, що Президентом України було підписано Указ про створення на території зони відчуження Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника загальною площею 227 тис. га. Указ набуде чинності саме з дня вступу в силу цього Закону, який регулює питання про відведення земельних ділянок зон відчуження і відселення.

КСУ визнав неконституційним повноваження уряду визначати фінансування судів

 

Конституційний Суд України офіційно оприлюднив прийняте 8 липня Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік". Про це повідомляє прес-служба Суду.

Суб’єкт права на конституційне подання – Верховний Суд України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає статтям 1, 3, 6, частині першій статті 8, частині першій статті 129 Конституції України, положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" у тій частині, яка передбачає,  що норми і положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з  наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України.

Конституційний Суд України, досліджуючи питання щодо відповідності Конституції України окремого положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону № 928, виходив з такого, що пунктом 11 Прикінцевих положень Закону № 928 Верховна Рада України надала Кабінету Міністрів України повноваження застосовувати норми і положення Закону № 2453 у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, тобто вирішувати своїми актами питання фінансування органів судової влади.

Надання Кабінету Міністрів України таких повноважень означає, що вони поширюються на положення Закону № 2453, зокрема, щодо: визначення кількості суддів у судах загальної юрисдикції; виплати винагороди народним засідателям; розміру суддівської винагороди;відпустки судді; забезпечення житлових умов судді; забезпечення потреб судді, пов’язаних з його діяльністю; забезпечення державного захисту суддів та членів їхніх сімей; питань соціального страхування судді; медичного обслуговування та санаторно-курортного лікування суддів та членів їхніх сімей; порядку та розмірів виплати пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; забезпечення функціонування судової влади; засад фінансування судів; порядку фінансування судів; матеріального, побутового забезпечення та соціального захисту працівників судової системи.

Зазначені положення Закону № 2453 стосуються питань забезпечення державою фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, що відповідно до пункту 14 частини першої статті 92, частини першої статті 130 Основного Закону України мають врегульовуватися лише законами України, а не актами Кабінету Міністрів України, як це передбачено пунктом 11 Прикінцевих положень Закону № 928.

В Основному Законі України незалежність як складова конституційного статусу судді та його професійної діяльності передбачена лише стосовно суддів і забезпечується, зокрема, державним фінансуванням та належними умовами для функціонування судів і діяльності суддів.

Конституційний Суд України вважає, що надання пунктом 11 Прикінцевих положень Закону № 928 Кабінету Міністрів України повноважень застосовувати норми і положення Закону № 2453 у порядку та розмірах виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України є звуженням гарантій незалежності суддів, зокрема щодо фінансування, що не відповідає частині першій статті 129 Основного Закону України.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону № 928 у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону № 2453 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, надає Кабінету Міністрів України повноваження на свій розсуд визначати видатки Державного бюджету України на фінансування судів і діяльності суддів, чим порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні та становить загрозу для незалежності суддів, гарантування якої є забезпеченням конституційного права особи на судовий захист.

Тому Конституційний Суд України визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, а також у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41–45, ст. 529) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Міністерство фінансів готує зміни до податкової системи України

У липні Міністерство фінансів подасть на розгляд Кабінету Міністрів законопроект щодо удосконалення податкової системи, який має спростити адміністрування, зменшити маніпуляції у ДФС та, відповідно, тиск на бізнес.

У законопроекті передбачено такі зміни:

1) адміністрування податків:

- оптимізація структури та функцій ДФС - сприятиме зменшенню позапланових перевірок;

- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків - скоротить вплив людського фактору, і тим самим зменшить корупцію;

- перехід до однорівневої системи апеляційних оскаржень рішень ДФС - посилить захист бізнесу;

- передання права на письмові податкові консультації від ДФС до Мінфіну – зменшить маніпуляції та розбіжності в трактуванні податкового законодавства.

2) ПДВ:

- запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ – допоможе вирішити проблему зі своєчасним поверненням ПДВ;

- удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ – зробить процес набагато більш прозорим та зручним бізнесу.

3) ПДФО:

- розширення переліку витрат фізичної особи – підприємця (ФОП) від провадження господарської діяльності на суми акцизного податку сплачених під час роздрібної торгівлі підакцизними товарами – спростить ведення бізнесу;

- надання права фізичній особі звернення до контролюючого органу для отримання консультативної допомоги при заповненні річної податкової декларації – спростить подання декларацій та зменшить кількість помилок.

4) Єдиний податок:

- при сплаті податків ФОП зможуть не враховувати працівників, які призвані на військову службу – дасть додаткові можливості для мікро- та малих підприємств наймати більше працівників і при цьому не платити більше податків.

5) Акцизний податок:

- відміна акцизного податку для тих, хто продає пальне в малих ємностях – зменшить податки для малого бізнесу;

- звільнення від оподаткування акцизним податком тютюнової сировини тютюново-ферментаційних заводів, а також додаткове стимулювання вирощування такої сировини в Україні (звільнення від оподаткування вирощування та переробки тютюнової сировини) – зменшить податки та стимулюватиме інвестиції та нові робочі місця.

6) плата за спеціальне використання води:

- скасування рентної плати за спеціальне використання води для всіх, окрім первинних водокористувачів (водоканали) – зменшення податків для вторинних водокористувачів.

7) особливості оподаткування в зоні АТО:

- врегулювання питання сплати окремих податків (ПДВ, ПДФО, акцизного податку, єдиного податку та податку на майно) на території проведення АТО та тимчасово окупованій території шляхом встановлення особливих правил їх адміністрування – зупинить нарахування штрафів, звільнить від сплати місцевих податків частину підприємств.

Після схвалення проекту закону Кабінетом Міністрів він буде поданий на розгляд Верховної Ради. У міжсесійний період проект буде надалі обговорюватися з бізнесом і громадськістю з метою формування єдиної позиції до розгляду Верховною Радою..

Єврокомісія виділить Україні 15 млн євро на боротьбу з корупцією

Європейська комісія найближчими днями виділить Україні 15 мільйонів євро на програму боротьби з корупцією. Про це на прес-конференції в Києві повідомив комісар Європейського Союзу з питань розширення та європейської політики сусідства Йоганнес Ган.

Він зауважив, що для збереження підтримки Єврооюзу, Україна повинна продовжувати досягати прогрес по ключовим сферам, які залишаються незмінними, і зокрема, у боротьбі з корупцією, у системі правосуддя, прокуратури та правоохоронної діяльності, державної служби та енергетики.

Ган наголосив, що українській владі слід забезпечити справжні результати у запровадженні реформ.

"У цьому відношенні Європейський Союз продовжить підтримувати Україну. Слід забезпечити стабілізацію ситуації у країні, і найближчими днями Європейська комісія прийме програму, яка стосується підтримки боротьби із корупцією в Україні, це стосуватиметься усіх органів, які забезпечать боротьбу із корупцією в Україні...", - сказав він.

У представництві ЄС в Україні зазначили, що йдеться про 15 мільйонів євро.

"Підготовку основної програми для підтримки та впровадження реформи державного управління було прискорено", - наголосив Ган та додав, що вже у цьому році можуть надати перші кошти на підтримку відповідної програми.

У програмі реформування державної служби йде мова про 100 мільйонів євро.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду donum auctoris Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду
Бажання отримати перевагу у бізнесових  конфліктах або ж навіть у політичному протистоянні ча...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика