НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

01.02.2016 / 09:13
11279
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Цього тижня українська влада активно шукала законодавчі шляхи прийняття змін до Конституції. Один із варіантів – від законодавчої ініціативи до повноцінно діючого Закону – їй вдалося реалізувати блискавично. 27 січня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України. Ця стаття регламенту визначає, на якій сесії парламент може затвердити зміни до Конституції України. Наступного дня нардепам вдалося ухвалити цей Закон і його одразу ж підписав Президент. 30 січня Закон набув чинності. Відповідно до внесених змін до Регламенту, Верховна Рада може прийняти законопроект, передбачений статтею 155 Конституції України, за умови, що законопроект за висновком Конституційного Суду України визнаний таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України, та Конституційний Суд України не висловив щодо нього застережень, і цей законопроект відповідно до статті 155 Конституції України був попередньо схвалений Верховною Радою цього ж скликання на попередній черговій чи позачерговій сесії Верховної Ради. Якщо законопроект про внесення змін до Конституції України (який за висновком Конституційного Суду України відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України) був попередньо схвалений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього схвалення, то такий законопроект розглядається Верховною Радою на наступній за нею черговій сесії.

Тим часом деякі політики та правники вже розкритикували прийнятий Закон і навіть готують подання до Конституційного Суду, оскільки, на їх думку, його положення суперечать нормам статті 155 Конституції України. Крім того, у парламенті вже зареєстровано три проекти постанов про скасування рішення Верховної Ради про прийняття Закону. Як зазначають автори поданих проектів, ухвалення Закону відбулося з грубими порушеннями вимог Регламенту Верховної Ради України, зокрема статей 102 та 114, а тому віе не може вважатися прийнятим відповідно до закону і підлягає скасуванню у передбачений Регламентом спосіб.

Також зазнав змін і проект Закону про внесення змін до Конституції щодо правосуддя. Оновлена редакція передбачає, що за Верховною Радою України залишаються повноваження, окрім надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора, також висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади,  чого в першій редакції проекту не передбачалося на відміну від чинної нині Конституції. Заперечень народні депутати не висловили щодо внесених Президентом змін, тому даний проект повторно направили на розгляд Конституційного Суду для отримання висновку щодо відповідності статтям 157 і 158 Конституції. 30 січня Конституційний Суд України у формі письмового слухання розпочав розгляд справи за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку, і сьогодні Конституційний Суд має оголосити своє рішення.

Крім того, парламентарі не змогли подолати вето Президента стосовно двох раніше ухвалених законів: "Про органи внутрішніх справ" та "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті".

Згідно із зауваженнями Президента до ухваленого Закону "Про органи внутрішніх справ", він значно розширює повноваження Міністра внутрішніх справ, покладаючи на нього координацію діяльності Нацполіції, Держприкордонслужби, Держміграції, Держслужби з надзвичайних ситуацій, а також Нацгвардії. Крім того, глава держави не схвалив створення у складі апарату МВС підрозділу внутрішньої безпеки, безпосередньо підпорядкованого Міністрові, оскільки це суперечить європейським стандартам діяльності правоохоронних органів, тому Закон було відхилено.

Щодо реструктуризації валютних кредитів, то Президент не схвалив прийняття парламентом цього закону, оскільки запропоновані ним заходи суттєво порушують баланс прав сторін кредитного договору в бік позичальників, покладаючи весь тягар збитків виключно на банківську систему.

Також парламенту вдалося вирішити питання щодо виборів у Кривому Розі та усунути процедурні перешкоди, які заважали спікеру ВР підписати ухвалений наприкінці 2015 року Закон. 30 січня Президент підписав Закон "Про позачергові вибори Криворізького міського голови", яким вибори мера у Кривому Розі призначені на 27 березня. Також Центральній виборчій комісії доручено з урахуванням пропозицій відповідної територіальної виборчої комісії визначити обсяг бюджетних видатків, необхідних для проведення вказаних виборів, та вжити заходів щодо матеріально-технічного забезпечення для їхньої підготовки та проведення.

Однак невирішеним залишається питання електронного декларування. Попри запевнення спікера парламенту, що законодавці виправлять норму, внесену до Закону про Держбюджет на 2016 рік щодо впровадження електронного декларування не раніше 2017 року, відповідну законодавчу ініціативу так і не розглянули. Натомість депутати фракції БПП пояснили, що робота над змістом відповідного законопроекту триває і його прийняття планується найближчими днями.

28 січня суд Європейського Союзу у Люксембурзі оприлюднив рішення скасувати європейські санкції, зокрема замороження активів, стосовно екс-прем'єра Миколи Азарова, його сина Олексія Азарова, а також екс-віце-прем'єра Сергія Арбузова, екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького та народного депутата Сергія Клюєва. Суд констатував, що санкції щодо вищезгаданих осіб Рада ЄС запровадила лише на основі листа від Генпрокуратури України від 3 березня 2014 року, в якому екс-соратників Януковича звинуватили в розкраданні державних коштів у особливо великих масштабах і незаконному виведенні коштів за межі території України. На думку Суду, цей лист не містить ані фактів, ані точної інформації стосовно відповідальності цих осіб за діяння, які їм закидають в Україні. Особа не може вважатися відповідальною за розкрадання майна тільки на основі того, що проти неї у третій державі проводиться попереднє слідство, аргументував свої рішення Суд ЄС. При цьому Суд послався на справу колишнього заступника Глави Адміністрації Президента України Андрія Портнова. Раніше Суд ухвалив рішення викреслити його зі санкційного списку, не знайшовши достатніх юридичних підстав для санкцій проти екс-чиновника.

Тим часом У Генпрокуратурі заявили, що санкції, застосовані стосовно 17 екс-високопосадовців України, не скасовані і продовжують діяти. Як пояснив начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк, європейськими інституціями у березні-квітні 2014 року було прийнято рішення про застосування економічних санкцій стосовно ряду екс-високопосадовців України строком на один рік - до березня 2015 року. Після чого у березні 2015 року європейським судом було прийнято рішення про продовження дії санкцій з березня 2015 по березень 2016 року. Тому рішення Європейського суду загальної юрисдикції у Люксембурзі стосовно скасування санкцій щодо п’яти колишніх високопосадовців стосується прийняття рішень європейськими інституціями саме у березні-квітні 2014 року, якими встановлювалась дія цих санкцій на один рік. Рішення ж щодо дії санкцій з березня 2015 по березень 2016 року не розглядалося і не скасовувалося, тому на теперішній час воно є чинним, діє і застосовується стосовно названих екс-високопосадовців. За словами Горбатюка, рішення стосовно застосування санкцій з березня 2015 року приймалося судом за матеріалами, наданими Генеральною прокуратурою Європейській Комісії, де були зазначені результати розслідування у кримінальних провадженнях стосовно вказаних екс-високопосадовців: повідомлення про підозру, розшук цих осіб, встановлення збитків, спричинених їхніми діями тощо.

Набула значного розголосу заява щодо розкрадання коштів у Мінекології, виділених у рамках Кіотського протоколу. Зокрема, за цим фактом Нацполіція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. У ході слідства вдалося встановити, що державне підприємство збиралось виділити мільйони гривень сумнівному товариству, якому посадовці допомогли перемогти у тендері, що проводився з порушенням вимог чинного законодавства.

У свою чергу, у Кабінеті Міністрів оприлюднили результати службового розслідування стосовно можливого неналежного виконання службових обов’язків посадовцями Міністерства екології та природних ресурсів під час організації і проведення тендерів на реконструкцію мереж освітлення. За результатами розслідування стосовно замаху на злочин із розкрадання 550 мільйонів гривень коштів Кіотського протоколу уряд звільнив із займаної посади виконуючого обов’язки Міністра екології та природних ресурсів України Сергія Курикіна, директора департаменту кліматичної політики Міністерства Владислава Вежнина та директора ДП "Укрекоінвест" Олексія Коваля. Також Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк звернувся до керівника НАБУ, щоб ця гучна корупційна справа була доведена до кінця, і відповідальним посадовим особам були винесені вироки. Антикорупційне бюро також долучилося до цієї справи і розпочало перевірку інформації щодо розтрати державних коштів у Мінекології. Зокрема, розпочало досудове розслідування за фактом замаху на розтрату державних коштів в особливо великих розмірах (понад 480 млн грн), що кваліфікується за ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

В Івано-Франківську запрацювала нова патрульна поліція. Згідно зі статистикою, заявки в патруль подали 5322 кандидата. Конкурсний відбір пройшли 212 претендентів, успішно завершили навчання 208 з них. Очолив Управління патрульної служби Івано-Франківська лейтенант поліції Дмитро Михалець. Івано-Франківськ став 11-м містом, в якому запрацював новий поліцейський патруль. 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Довіра до суду donum auctoris Довіра до суду
Довіра до суду не існує окремо від довіри до влади. Наше внутрішнє ставлення до рішень, які виносить суддя, отото...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика