НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

21.03.2016 / 09:08
21288
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Конституційний Суд України офіційно оприлюднив прийняте 15 березня Рішення у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положення «на наступній черговій сесії Верховної Ради України», яке міститься у статті 155 Конституції України. У поданні депутати просили розтлумачити словосполучення «на наступній черговій сесії», а саме: чи означає положення «на наступній черговій сесії Верховної Ради України», що законопроект про внесення змін до Конституції України може бути прийнятий лише на безпосередньо наступній (за номером) сесії Верховної Ради України після сесії, на якій такий законопроект попередньо схвалений, чи прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України можливо на будь-якій наступній сесії (тобто такій, що має місце пізніше за часом) після сесії, на якій відбулося попереднє схвалення такого законопроекту.Конституційний Суд вказав, що положення «на наступній черговій сесії Верховної Ради України» необхідно розуміти так, що наступною черговою сесією Верховної Ради України є чергова сесія парламенту, яка має відбутися відповідно до положень розділу ХІІІ «Внесення змін до Конституції України» Основного Закону України та Регламенту Верховної Ради України і на якій законопроект про внесення змін до Конституції України, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважатиметься прийнятим як закон, якщо за нього проголосує не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України. Крім того, Конституційний Суд України зазначив, що Верховна Рада України може передбачити в Регламенті Верховної Ради України можливість прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України як закону на пізнішій черговій сесії Верховної Ради України із дотриманням положень, закріплених розділом XIII «Внесення змін до Конституції України».

Кабінет Міністрів України призначив більшість складу Національного агентства з питань запобігання корупції, що нарешті дозволило новому органу розпочати свою роботу. Таким чином, наразі до складу Нацагентства обрано чотирьох членів: Наталю Корчак - доцента кафедри адміністративно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України, Олександра Скопича - заступника керівника Національного агентства з питань держслужби, Руслана Рябошапку - експерта Реанімаційного пакета реформ, Руслана Радецького – адвоката, колишнього заступника прокурора Деснянського району міста Києва. Попри те що більшість складу НАЗК вже сформовано і агентство розпочало свою роботу, вакантною залишається посада п’ятого члена, від якої раніше відмовився Віктор Чумак. У Мін’юсті повідомили, що на останню вакантну посаду наразі розпочато приймання документів.

Відповідно до Закону «Про запобігання корупції» НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Ключовими завданнями Нацагентства стане перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також контроль за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, за законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з Державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, звіту зовнішнього незалежного фінансового аудиту діяльності партій, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.

Перевіряти декларації НАЗК має розпочати вже цьогоріч. На минулому тижні парламент ухвалив Закон № 1022-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році", який 18 березня набув чинності. Цим Законом врегульовується порядок подання декларацій та запроваджується відповідальність за подання недостовірних відомостей у декларації. Подавати щорічні декларації у 2016 році мають службові особи, які на день початку роботи зазначеної системи займають згідно зі статтею 50 Закону «Про запобігання корупції» відповідальне та особливо відповідальне становище, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи. При цьому упродовж семи днів після подання декларації можна буде подати виправлену декларацію. Конкретних термінів початку системи електронного декларування у Законі не зазначено. Отже, рішення про початок подання декларацій прийматиметься Нацагентством з питань запобігання корупції. Національне агентство проводитиме перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Відповідно до Закону перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. У разі зазначення у декларації недостовірних відомостей, високопосадовцям загрожує адміністративна або кримінальна відповідальність. Адміністративна відповідальність настає, якщо подані в декларації дані відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 розмірів мінімальної зарплати. У такому випадку передбачено штраф - від 1 до 2,5 тис. неоподатковуваних доходів громадян. У разі якщо відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної зарплати, передбачено вже кримінальну відповідальність - штраф від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином, на минулому тижні українській владі вдалося виконати останні дві умови, необхідні для лібералізації візового режиму з Євросоюзом. У свою чергу, Європейська комісія зазначила, що у квітні рекомендуватиме Європейському парламенту та Раді ЄС ухвалити відповідну законодавчу ініціативу. У разі ухвалення відповідного рішення, українці отримають право подорожувати без віз до всіх країн ЄС, за винятком Великої Британії та Ірландії. Безвізовий режим поширюватиметься також на Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію, які не входять до Євросоюзу. Першою вимогою для цього є наявність біометричного паспорта. Громадяни України не зможуть перебувати на території держав Шенгенської зони загалом понад 90 днів протягом півроку. Безвізовий режим не надаватиме права на працевлаштування у країнах ЄС - для цього потрібно окремо отримувати дозвіл на роботу. Що стосується навчання, то якщо йдеться про короткострокові курси до 90 днів, то можна буде не оформляти візи та спеціальні дозволи. Однак якщо строк навчання перевищує три місяці, то певні документи вимагатимуться. Перетинаючи кордон Шенгенської зони, громадянам України треба буде мати при собі практично всі ті документи, які зазвичай вимагаються для отримання візи.

На минулому тижні депутати прийняли за основу законопроект, який дозволяє застосувати спецконфіскацію без ухвалення вироку суду. Як зазначили ініціатори документа, це дозволить повернути до бюджету вкрадені попередньою владою мільярди, які наразі перебувають під арештом. Однак погляди щодо цієї законодавчої ініціативи розділилися. Прихильники законопроекту називають його необхідним для повернення арештованих коштів, які вже закладено в цьогорічний бюджет країни, а опоненти наголошують на його неконституційності, а також можливості оскаржити у подальшому у ЄСПЛ незаконність такої конфіскації. Згідно з проектом звернення в дохід держави здійснюватиметься у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених частинами другою - п’ятою статті 191 (зловживання службовим становищем), статтями 255 (створення злочинної організації), 368 (обіцянка або одержання неправомірної вигоди) Кримінального кодексу. Процедура звернення в дохід держави коштів до вироку суду передбачатиметься також за умови, що підозрюваний переховується з метою ухилення від кримінальної відповідальності і перебуває у розшуку понад 6 місяців. Відкрити відповідне провадження повинен буде прокурор, який звертається з відповідним клопотанням про звернення в дохід держави до суду, якому підсудне кримінальне провадження. Про направлення клопотання повідомляється захисник підозрюваного, третя особа, її представник. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його внесенню у разі, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови в його задоволенні. Протягом одного року з дня звернення в дохід держави особа, грошові кошти, валютні цінності, державні облігації України, казначейські зобов’язання України, дорогоцінні метали, каміння та інші цінності і доходи від них якої звернуто в дохід держави, зможе звернутися до суду з позовом про їх повернення, яке здійснюється за умови доведення цією особою законності одержання у власність звернутих в дохід держави грошових коштів, валютних цінностей, державних облігацій України, казначейських зобов’язань України, дорогоцінних металів, каміння та інших цінностей і доходів від них. Для доопрацювання відповідного законопроекту до другого читання Голова Верховної Ради розпорядився створити спеціальну робочу групу, до якої залучать і міжнародних експертів.

Мінекономрозвитку України запустило оновлену версію пілотного проекту Єдиного державного порталу надання адміністративних послуг https://www.poslugy.gov.ua. На порталі вже можна отримати 16 послуг онлайн: 12 послуг Мінекономрозвитку та 4 послуги Державної архітектурно-будівельної інспекції. Основний елемент системи – це особистий кабінет, який, у першу чергу, дозволяє ідентифікувати користувача, юридичну чи фізичну особу. Через особистий кабінет користувач може формувати запити щодо надання послуг, отримання сповіщення про статус отримання послуги тощо. Комплектація документів перевіряється впродовж 24 годин, після чого замовник отримує відповідне сповіщення. Потім документи одночасно опрацьовуються всіма департаментами. Якщо на якомусь з етапів виникає проблема – в особистий кабінет підприємця приходить сповіщення. У результаті строк видачі необхідного документа скорочується до 2 - 3 днів.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Доброчесність як основа права donum auctoris Доброчесність як основа права
З етичних правил доброчесність є чи не найбільш складним, таким, що поєднує добро, як спрямованість до усього, що...
Липень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика