НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

21.12.2015 / 09:07
18216
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

17 грудня Верховна Рада провела позачергове засідання, на якому планувався розгляд проекту Державного бюджету на наступний рік та податкової бази, на якій він виконуватиметься.

Суть податкових новацій уряд виклав у проекті Закону від 11 грудня 2015 року № 3630 "Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні", однак напередодні позачергового пленарного засідання Комітет з питань податкової та митної політики його не схвалив і рекомендував повернути на доопрацювання.

Зокрема, Комітет має серйозні зауваження до зазначеного документа в частині загальних положень нового Кодексу; адміністрування податків; питань трансфертного ціноутворення; податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб; податку на додану вартість; питань оподаткування податком на додану вартість експортно-імпортних операцій; акцизного податку, екологічного податку; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Тому фактично на пленарному засіданні депутати лише заслухали доповіді Кабміну щодо проекту бюджету на 2016 рік та податкової реформи, однак за жоден проект не голосували.

Під час обговорення уряд та парламентарі дійшли згоди, що роботу над новим Податковим кодексом продовжать вже у наступному році. Для цього буде створено робочу групу, до якої увійде, зокрема, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк та представники фракцій, Кабміну та профільних комітетів. Наразі ж стоїть завдання доопрацювати урядовий проект № 3630, який передбачає окремі зміни до Податкового  кодексу, та його прийняття до нового року.

Щодо Державного бюджету на 2016 року, то він базуватиметься на відкоригованому нині чинному Податковому кодексі. Проект бюджету на наступний рік буде прийнятий лише після ухвалення необхідних змін до Податкового та Бюджетного кодексів - це однозначна позиція всіх парламентарів.

18 грудня Європейська комісія схвалила шостий і остаточний звіт про виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму. Документ відзначає значні успіхи, досягнуті Україною щодо відповідності критеріям візової лібералізації.

Тепер українцям слід чекати законодавчого затвердження скасування візового режиму для України з Європейським Союзом у 2016 році. Тільки після ухвалення відповідного рішення Радою ЄС та Європарламентом кордони Єврозони відкриються для України, за винятком Великої Британії та Ірландії.

Рада суддів України нарешті визначилася, як відбуватиметься переатестація суддівського корпусу, погодивши Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання суддів і Положення про порядок складання іспиту та методику його оцінювання під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді. Це дає змогу Вищій кваліфікаційній комісії розпочати кваліфікаційне оцінювання суддів, однак не так швидко, як того очікують. Очільник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зазначив, що з прийняттям зазначених Порядку і Положення реальна робота в частині оцінювання суддівського корпусу розпочнеться не раніше другої половини лютого 2016 року.

У Раді суддів кваліфікаційне оцінювання суддів назвали "переатестацією". Усі служителі феміди складуть іспити, їхні досьє перевірять члени Вищої кваліфікаційної комісії. За результатами співбесіди оголосять рішення: чи працюватиме суддя далі, чи його буде звільнено. Також оцінять загальні знання, кількість скасованих вироків і причетність до корупції. Перевірка триватиме два роки. Як зазначила Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко, наявність великої кількості скарг на того чи іншого суддю не є формальною підставою, що суддя не пройде атестацію, тому що новими правила оцінювання передбачається врахування обґрунтованості та системності цих скарг.

Деякі експерти вже називають таку люстрацію суддів косметичною, тому що суддів не набирають заново, як, наприклад, поліцейських, і не враховують співмірність їхніх статків офіційно задекларованим доходам.

Наразі текстів Порядку, методології кваліфікаційного оцінювання суддів та Положення про порядок складання іспиту та методику його оцінювання під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді ще не оприлюднено, тому за яким механізмом точно переатестовуватимуться судді, точно сказати не можна.

Тим часом триває обговорення конституційної реформи.  17 грудня в Києві відбувся медіамарафон "Зміни до Конституції - обираємо справедливість", в якому взяли участь представники Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, члени Конституційної Комісії, міжнародні експерти, правники, представники громадських організацій. Судову владу на форумі, що мав на меті обговорення найбільш нагальних питань, пов’язаних із поточним реформуванням судової влади України, представляла Голова Ради суддів України, член Конституційної Комісії, суддя Верховного Суду України Валентина Сімоненко. Учасники обговорення, як з боку експертів, так і від громадськості, були єдині в тому, що найбільшим позитивом проекту змін до Конституції України у частині правосуддя є усунення політичних впливів на судову систему, її спрощення, а також суттєве оновлення суддівського корпусу.

Водночас, як зазначила Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко, попри великі очікування на реальну суддівську незалежність - незалежність судової системи не перетвориться на безвідповідальність, адже нові закони передбачають дисциплінарну відповідальність суддів і дисциплінарні стягнення, включно зі звільненням із посади.

Щодо очищення судової влади, на шляху до якого одним з кроків є кваліфікаційне оцінювання суддів, то очільниця суддівського самоврядування вважає, що потрібно зберегти фахових, етичних, доброчесних суддів, а на місце звільнених мають прийти нові. На її думку, діючого суддю потрібно оцінювати за попередню роботу, а кандидат на посаду повинен заходити в професію через іспит.

У свою чергу, Олексій Філатов - заступник Глави Адміністрації Президента України, Голова Робочої групи Конституційної Комісії з питань правосуддя та суміжних правових інститутів - наголосив, що метою законопроекту щодо змін до Конституції в частині правосуддя є закладення підвалин всеохоплюючої судової реформи. Адже сфера правосуддя свої корені має саме в Конституції. Він підкреслив, що судова система України має відповідати двом основним принципам: незалежності та відповідальності.

Вагомим кроком вперед є також усунення політичного впливу на всіх етапах суддівської кар’єри: "Скасовується випробувальний термін. Судді не будуть призначатись спочатку на 5 років, а потім думати, як їх дії розцінять парламентарі. Верховна Рада виключається з цього процесу. Здійснювати призначення суддів буде Вища рада правосуддя - незалежний суддівський орган, а Президент всього лише легалізуватиме рішення ВРП", - сказав Олексій Філатов.

Заступник Глави АП зазначив, що зміни до Конституції в сфері адвокатури покликані запровадити в цій галузі світові стандарти та сприяти формуванню в адвокатурі єдиної правничої професії.

Однак правозахисні організації вже зараз виступають проти деяких положень проекту конституційних змін. Так, наприклад, щодо питання ратифікації Україною Римського статуту. У проекті Закону № 3524 "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" зазначено, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом. У президентському проекті пропонується відтермінування ратифікації Римського статуту на три роки, однак правозахисники не згодні і вимагають пришвидшити цей процес, прийнявши вже зараз проект № 1788 "Про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)", який подано до парламенту ще на початку року. Законопроект вносить одне речення техніко-юридичного характеру до Конституції України, що усуває правові перепони на шляху ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а саме: "Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах Римського статуту Міжнародного кримінального суду.". Західні експерти також зазначають, що Україна лише виграє від якнайшвидшої ратифікації Римського статуту,  оскільки це сприятиме створенню чесної та справедливої системи правосуддя в Україні, а також уможливить повноправну участь України в діяльності Міжнародного кримінального суду. За їхніми словами, сам факт ратифікації також може відіграти позитивну роль на шляху створення необхідних передумов для сталого миру та стати ключем до припинення безкарності за більшість тяжких злочинів за міжнародним правом.  Однак, як зазначила заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, упродовж трьох років після ухвалення змін до Конституції, як це передбачено президентським проектом, потрібен буде час, щоб запровадити у Кримінальному кодексі поняття злочинів проти людяності, чого наразі у законодавстві немає. Також, за її словами, потрібно буде переглянути кримінально-процесуальне законодавство, щоб підготуватися до ратифікації Римського статуту, зокрема, про проведення процесів, які стосуються воєнних злочинів і злочинів проти людяності та людства.

Також триває формування антикорупційних органів. Так, у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі розпочато конкурс на посади прокурорів. Зокрема, відбір кандидатів проводиться на зайняття таких посад:

• прокурора одного з відділів процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді (30 вакантних посад);

• прокурора аналітично-статистичного відділу (3 вакантні посади).

Усі претенденти пройдуть тестування та співбесіду, після чого буде прийнято рішення щодо їх зарахування в штат антикорупційної прокуратури.

Неукомлектованість прокуратури заважає Антикорупційному бюро розпочати роботу на повну потужність, оскільки в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі наразі лише три прокурора. Вони не можуть взяти на контроль більше справ, ніж допускає завантаження співробітників. Тому кількість справ поступово збільшуватиметься по мірі укомплектування штатів як Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, так і НАБУ. У самому Бюро також триває конкурс на посади детективів.

Крім того, очільник Антикорупційного бюро Артем Ситник заявив, що по певних підприємствах і схемах, які були озвучені головою Одеської обласної державної адміністрації Міхеілом Саакашвілі  6 грудня на Антикорупційному форумі в Одесі,  внесено дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому він додав, що Саакашвілі звернувся до Антикорупційного бюро з однією заявою – перевірити його на причетність до скоєння злочинів, у яких його звинувачують окремі народні депутати.

Також Артем Ситник наголосив, що зараз сам факт внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань сприймається суспільством як обвинувальний вирок і використовується політиками для дискредитації своїх опонентів.

"Постійно звучать гучні заяви та йдуть взаємні звинувачення. Позиція Бюро в цьому напрямку така – ми не будемо «грати в політику». Ми будемо реагувати на заяви. Якщо буде зібрано достатньо доказів про причетність підслідних НАБУ до злочинів, їм оголошуватимуть підозру. Але навіть це не є обвинувальним вироком. Тому я закликаю не зловживати правом  звернення до правоохоронних органів та коментарями з цього приводу", -  підкреслив директор Антикорупційного бюро.

Конкурсна комісія з призначення членів Національного агентства з питань запобігання корупції так і змогла дообрати двох його членів з п'яти необхідних на вакантні посади. За результатами голосування жодного рішення не було прийнято. На голосування було поставлено пропозиції спочатку обрати членів з-поміж 20 претендентів під час першого відбору, потім - дообрати членів з шести кандидатів, які залишилися після обрання трьох членів НАЗК, і наостанок - оголосити новий конкурс на посаду членів НАЗК. Оскільки конкурсна комісія не має повноважень щодо призначення конкурсу на посаду членів НАЗК (це прерогатива Кабміну), то було запропоновано рекомендувати уряду оголосити новий конкурс на дві вакантні посади Нацагентства з питань запобігання корупції і визначити термін приймання документів.

У більшості областей України з 15 грудня запрацювали нові місцеві прокуратури. На виконання Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року в органах прокуратури утворено 178 місцевих прокуратур. Генеральний прокурор Віктор Шокін за рекомендаціями конкурсних комісій призначив 154 керівника місцевих прокуратур із 155 посад. Не відбулося призначення керівника однієї з одеських місцевих прокуратур, оскільки рішення Одеської конкурсної комісії від 12 листопада про відбір кандидатів на посаду керівника прокуратури скасовано постановою Одеського окружного адміністративного суду.

Не оголошувався конкурсний відбір на посади керівника у 23 місцевих прокуратурах, з них 8 - у місцевих прокуратурах Автономної Республіки Крим, у зв’язку з окупацією півострова, а також у 15 місцевих прокуратурах Донецької та Луганської областей, які знаходяться у зоні проведення АТО.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика