НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

14.03.2016 / 09:17
14621
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

13 березня набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у Революції Гідності», згідно з яким учасники Євромайдану зможуть отримати пенсію по інвалідності. Тепер ст. 32 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності) у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року,  то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Президент застосував право вето до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» і направив його до Верховної Ради України з пропозиціями, погодженими з Євросоюзом.

«Я прийняв рішення, що заветую Закон, який сьогодні надійшов з парламенту і подаю законопроект від імені Президента, який визначаю як невідкладний і прошу парламент розглянути його у вівторок», - повідомив Петро Порошенко під час зустрічі з представниками громадських організацій щодо обговорення запровадження системи електронного декларування. Петро Порошенко зазначив, що пропозиції, розроблені Адміністрацією Президента і громадянським суспільством, підтримав Євросоюз. Відповідний лист з висновками за підписами двох єврокомісарів - Комісара з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнеса Хана та Комісара з питань міграції, внутрішніх справ і громадянства Дімітріса Аврамопулоса глава держави отримав напередодні. Президент повідомив, що серед основних змін, які пропонуються, зобов'язання всіх високопосадовців подати електронні декларації у 2016  році. Так само у цьому році запроваджується кримінальна відповідальність за значні порушення у декларуванні. Глава держави наголосив, що цей документ допоможе Україні продовжити боротьбу з корупцією. Президент окремо звернувся до народних депутатів підтримати новий законопроект на засіданні Верховної  Ради  вже у вівторок, 15 березня. 

17 березня Порошенко вкотре відвідає Брюссель щодо питання завершення оформлення безвізового режиму для громадян України з країнами Шенгенської зони.

Також Президент України наклав вето на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державне оборонне замовлення», прийнятий Верховною Радою 26 січня 2016 року. Зокрема, глава держави не підтримав закупівлю (постачання) продукції, робіт і послуг оборонного призначення поза межами оборонного замовлення у виняткових випадках, в умовах особливого періоду, у разі введення надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України, а також у разі нагальної потреби. Як зазначається у пропозиціях Президента, визначення понять «поза межами оборонного замовлення», «у виняткових випадках», «у разі нагальної потреби» не мають юридичної визначеності і можуть бути суб'єктивно трактовані під час практичної реалізації. Натомість пропонується встановити, що під час планування оборонного замовлення державні замовники виходять з того, що закупівля озброєння та військової техніки, військової зброї та боєприпасів до неї, а також їх модернізація з проведенням ремонту за технічним станом здійснюється виключно за оборонним замовленням. На думку глави держави, запропонована ухваленим Законом норма, що в умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану та в період проведення антитерористичної операції компенсаційні (офсетні) договори не укладаються, позбавляє можливості в рамках компенсаційних (офсетних) договорів створювати виробництво в Україні продукції оборонного призначення, яка закуповується за імпортом. Тому Президент пропонує в умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану та в період проведення антитерористичної операції Кабінету Міністрів України визначати можливість укладення компенсаційних (офсетних) договорів.

Згідно з чинним законодавством Президент України має право повернути закон зі своїми зауваженнями до Верховної Ради для повторного розгляду у двотижневий строк з часу, коли відповідний текст надійшов від Верховної Ради до Президента України. Якщо при повторному розгляді у парламенті закон буде прийнято більшістю у 2/3 голосів від фактичного складу Верховної Ради України, Президент України в 10-денний строк має його підписати і оприлюднити. Якщо ж у парламенті не набереться достатньої кількості голосів для подолання вето Президента, то Закон вважається скасованим.

Конституційний Суд України у формі усного слухання розпочав розгляд справи за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Зокрема, до Конституційного Суду України звернулися 48 народних депутатів України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України, абзаци тринадцятий, чотирнадцятий пункту 32 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, відповідно до яких підпункт 164.2.19 підпункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України викладено в новій редакції. Згідно з оспорюваними положеннями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Автори клопотання вважають, що Верховна Рада України, передбачивши оподаткування соціальних виплат окремим категоріям громадян, допустила звуження обсягу існуючих прав і свобод, що не відповідає приписам статей 1, 3, 8, 19, 22, 24, 46, 48 Конституції України.

Також до Конституційного Суду України звернувся Верховний Суд України з клопотанням визнати такими, що не відповідають статтям 8, 21, частині третій статті 22, статтям 46, 126 Конституції України, положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу. Неконституційність зазначених положень Верховний Суд України обґрунтовує тим, що громадяни, розмір пенсії яких перевищує три мінімальні заробітні плати, повинні сплачувати податок, а громадяни, розмір пенсії яких менший, звільнені від такого оподаткування, що суперечить принципам верховенства права та рівності усіх перед законом, звужує права певних категорій громадян на соціальний захист та порушує рівність прав пенсіонерів. Автор клопотання обґрунтовує невідповідність Конституції України положень абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу, які поширюються на суддів, посиланням на статті 3, 126, 129 Основного Закону України та стверджує, що особливий порядок обчислення суддівської винагороди, пенсійного забезпечення суддів, умов матеріального, побутового забезпечення та соціального захисту працівників судової системи повинен бути врегульований саме на законодавчому рівні, що є одним із ключових елементів практичної реалізації принципу незалежності судової влади як головної умови здійснення неупередженого правосуддя, ефективного й безстороннього судового розгляду, утвердження та забезпечення прав і свобод людини та громадянина, що у свою чергу визначено головним конституційним обов’язком держави.

Національне антикорупційне бюро України вимагає, щоб Генеральна прокуратура передала бюро справи, що належать до його підслідності, а в Генпрокуратурі кажуть, що така процедура не регламентована законом. Як зазначають у НАБУ, бюро має право вимагати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного антикорупційного бюро. Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 17 Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» НАБУ має право за рішенням директора Національного бюро, погодженим з антикорупційним прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з метою запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності. Водночас у Генеральній прокуратурі України вважають, що така позиція НАБУ не відповідає чинному кримінальному процесуальному законодавству України, оскільки новий КПК України не передбачає «інституту витребування кримінальних проваджень» (був скасований) і відповідно жодного способу реалізації таких вимог Кодексом не регламентовано. Як зазначають у ГПУ, за ініціативою Головного слідчого управління та управління правового забезпечення Генеральної прокуратури України вживаються заходи щодо розроблення та запровадження законного механізму і способів направлення слідчими прокуратури кримінальних проваджень до інших правоохоронних органів, у тому числі Національного антикорупційного бюро України.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика