Підсумки тижня: головні події
Підсумки тижня: головні події
28.12.2015 / 09:45
8821
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Передноворічна сесія Верховної Ради була напруженою, так як перед парламентарями стояли важливі завдання: ухвалення бюджету, податкових змін та низки інших законів. Загалом парламент ухвалив 10 законодавчих документів.

Зокрема, парламентарі прийняли Державний бюджет на 2016 рік та зміни до Податкового кодексу, щоб забезпечити дохідну частину цього бюджету.

У бюджеті на наступний рік закладено такі розміри соціальних виплат:

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:

-  з 1 січня 2016 року - 1330 гривень,

- з 1 травня - 1399 гривень,

- з 1 грудня - 1496 гривень,

а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років:

- з 1 січня 2016 року - 1167 гривень,

- з 1 травня - 1228 гривень,

- з 1 грудня - 1313 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років:

- з 1 січня 2016 року - 1455 гривень,

- з 1 травня - 1531 гривня,

- з 1 грудня - 1637 гривень;

працездатних осіб:

- з 1 січня 2016 року - 1378 гривень,

- з 1 травня - 1450 гривень,

- з 1 грудня - 1550 гривень;

осіб, які втратили працездатність:

- з 1 січня 2016 року - 1074 гривні,

- з 1 травня - 1130 гривень,

- з 1 травня - 1399 гривень,

- з 1 грудня - 1496 гривень.

Мінімальну заробітну плату у 2016 році встановлено:

1) у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень;

2) у погодинному розмірі: з 1 січня - 8,29 гривні, з 1 травня - 8,69 гривні, з 1 грудня - 9,29 гривні.

Законом встановлено, що у 2016 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у 2016 році не може бути більше ніж 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Більшість депутатів висловили невдоволення запропонованим урядом бюджету, однак все-таки у сесійній залі набралося достатньо голосів для його ухвалення у такій недосконалій редакції.

Щодо прийнятих змін до Податкового кодексу, то з 2016 року українців чекають такі податкові ставки:

податок на прибуток - 18%

податок на додану вартість - 20%

податок на доходи фізосіб - 18%

єдиний соціальний внесок - 22%

військовий збір - 1,5%

податок на нерухомість (% від мінімальної зарплати за кв м) - 3%

податок на авто - 25 тис грн (до 5 років і вартістю від 750 тис грн)

рента на видобуток газу - 29 - 14%

акцизи на бензин і дизтопливо збільшаться на 13%, на альтернативне паливо - на 42%

акцизи на пиво і вино (крім виноградного натурального) збільшаться на 100%, на спирт і алкогольні напої - на 50%.

Також депутати розпочали судову реформу: президентський проект Закону про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя було направлено до Конституційного Суду для отримання висновку щодо його відповідності статтям 157 та 158 Основного Закону. Очевидно, що висновок КСУ депутатам слід чекати на наступну пленарну сесію восьмого скликання, яка повинна відкритися 2 лютого 2016 року. Однак вже зараз виникає все більше і більше запитань щодо змін у правосудді. Це, зокрема, суперечливі думки щодо доцільності запровадження монополії адвокатури, оновлення суддівського корпусу. Раніше Президент зазначав, що судова реформа має завершитися у 2016 році.

Щодо новел антикорупційного законодавства, то депутати нарешті визначилися, хто має продовжити розслідування корупційних справ, розпочатих до функціонування антикорупційного бюро і антикорупційної прокуратури. Зокрема, було ухвалено відповідний Закон, яким передбачається, що розпочаті досудові розслідування кримінальних проваджень, які здійснюються органами прокуратури, але підслідні Національному антикорупційному бюро України, залишаються у провадженні слідчих органів прокуратури до завершення їхнього розслідування. 

Кабінет Міністрів підтримав розроблену Міністерством юстиції постанову про внесення змін до Положення про проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, які дають змогу здійснити додатковий відбір 2 кандидатів на вакантні посади членів НАЗК і нарешті у новому році запустити роботу ще одного антикорупційного органу.

Постановою передбачається, що у разі коли з числа кандидатів-фіналістів, які пройшли співбесіду з конкурсною комісією, не було відібрано кандидатів на всі вакантні посади членів НАЗК, Кабінет Міністрів України приймає рішення про проведення повторного конкурсу на решту вакантних посад протягом 30-ти днів з дня завершення голосування щодо всіх кандидатів, які пройшли співбесіду з конкурсною комісією.

Повторний конкурс на заповнення вакантних посад проводиться у тому самому порядку та на умовах, на яких проводився конкурс, за результатами якого не було відібрано кандидатів на всі вакантні посади (якщо інше прямо не передбачено Положенням).

Таким чином, уряд надає можливість завершити формування НАЗК у повному складі та якнайшвидше запустити роботу превентивного антикорупційного органу та виконати відповідні зобов’язання України перед Європейським Союзом в контексті візової лібералізації.

Нагадаємо, що наразі конкурсна комісія відібрала 3-х з 5-ти необхідних кандидатів у члени Національного агентства з питань запобігання корупції: Корчак Наталію Миколаївну, Скопича Олександра Дмитровича та Чумака Віктора Васильовича, які були призначені членами НАЗК відповідними розпорядженнями уряду. Усі спроби повторного та додаткового відбору решти (двох) кандидатів у члени НАЗК не знайшли достатньої підтримки серед членів комісії. У зв’язку з вичерпанням всіх передбачених законодавством механізмів відбору кандидатів на решту вакантних посад членів НАЗК, за зверненням голови конкурсної комісії, першого заступника Міністра юстиції Наталії Севостьянової, Прем’єр-міністром було оперативно надано відповідне доручення, за результатами чого Міністерство юстиції розробило та внесло на розгляд уряду відповідні зміни до Положення.

У Луцьку та Хмельницькому розпочали роботу нові патрульні поліцейські. Очолив патрульну службу у Луцьку лейтенант  Антон Цуцюра, у Хмельницькому - лейтенант поліції Олег Костенко.

Крім того, у Києві та Київській області триває переатестація колишніх працівників міліція, які виявили бажання перейти на службу до поліції. Переатестацію сподіваються завершити до нового року. Наступним містом, де переатестовуватимуть старі міліцейські кадри, стане Хмельницький. Тим часом профспілка органів внутрішніх справ планує оскаржити в суді процес переатестації працівників МВС. Про це заявив голова профспілки органів внутрішніх справ Петро Васюк в ефірі Громадського телебачення.

"Що стосується результатів проведення тестування, то на сьогоднішній день ми не маємо жодного наказу, яким працівник поліції був би звільнений за результатами проведення тестування. Як тільки будуть перші накази – ми відразу будемо подавати до суду", – заявив Васюк.

Голова профспілки вважає атестаційну комісію непрофесійною та упередженою.

"Я не знайомий з членами атестаційних комісій, особисто, хоча я знаю їхній клан, не влаштовує чим? Своєю непрофесійністю, своєю упередженістю. Там немає справжніх фахівців, працівників", – додав він.

У Російській Федерації схвалили запропонований Володимиром Путіним закон про призупинення з 2016 року договору про зону вільної торгівлі з Україною. Договір про зону вільної торгівлі був підписаний країнами СНД ще 18 жовтня 2011 року. Перший заступник голови комітету з оборони і безпеки Франц Клинцевич назвав це рішення "природною реакцією на угоду про створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом, яка набирає чинності з 1 січня 2016 року".

"Точно так само вчинила б у схожій ситуації будь-яка країна, яка себе поважає. Закон захистить інтереси Росії, її економічну безпеку", – вважає сенатор.

Тим часом влада України вважає ці рішення Росії санкціями. У четвер український парламент дозволив Кабміну вжити проти Росії економічні заходи у відповідь, ухваливши Закон щодо надання уряду повноважень застосовувати адекватні заходи економічного характеру до держави-агресора. Законом передбачено законодавче врегулювання повноважень Кабінету Міністрів України щодо оперативного застосовування адекватних заходів у відповідь на дії визнаної Верховною Радою України держави-агресора, що завдають шкоду або створюють загрозу її заподіяння інтересам національної економічної безпеки, економічним інтересам України або законним інтересам суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Законом передбачається, що у разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою окупантом, заходи у відповідь можуть застосовуватись за рішенням Кабінету Міністрів України. Зокрема, уряд може застосувати повну заборону (повне ембарго) на торгівлю; часткову заборону (часткове ембарго) на торгівлю; позбавити режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму; запровадити спеціальне мито; запровадити режим ліцензування зовнішньоекономічних операцій; встановити квоти.

Крім того, додатковими заходами, що можуть застосовуватись у відповідь, визначено:

- заборону зовнішньоекономічних операцій або встановлення обмеження на їх здійснення;

- скасування тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України шляхом призупинення звільнення від оподаткування ввізним митом, застосування пільгових або повних ставок ввізного мита або скасування тарифних квот.

23 грудня у Києві з ініціативи голови Одеської обласної державної адміністрації відбувся антикорупційний форум, в якому взяли участь близько 6 тис. учасників. Це вже другий такий захід. Перший – на початку грудня відбувся в Одесі. Тоді Міхеїл Саакашвілі виступив з критикою уряду. Саме внаслідок обговорення виступу Саакашвілі на першому антикорупційному формі відбулася сварка між ним та Міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим за участі Прем’єр-міністра. Під час другого антикорупційного заходу месиджи були подібними - це критика дій Кабінету Міністрів, високопосадовців та олігархів. Як зазначено, на сайті антикорупційного форуму, "його мета - зосередити сили суспільства на боротьбу з корупцією у всіх сферах: у правоохоронній системі, в економіці, в політиці - скрізь, де вона вбиває і краде наше майбутнє". На форумі було заплановано пошук рішень з таких питань:

  • об'єднання громадських і політичних сил для очищення країни;
  • механізми боротьби, які необхідно задіяти вже сьогодні, і план дій;
  • невідкладні заходи щодо зміни ситуації в країні;
  • широка програма системних реформ, які усунуть ґрунт і передумови для корупції.

Щодо реакції на цей форум, то вона доволі неоднозначна: критики називають це спробою розхитування ситуації в країні для дострокових виборів та створення власної політичної сили. Натомість організатори кажуть, що хочуть бачити в антикорупційному форумі продовження Майдану, і запевняють, що підготовлених заздалегідь рішень у них немає. За їх словами, йдеться не про партію, а про антикорупційне широке об’єднання. Наступний антикорупційний форум відбудеться 18 січня у Харкові.

Небайдужі спостерігали за перебігом подій у кримінальному провадженні стосовно Геннадія Корбана, який переніс операцію і знаходився на лікуванні. Слідчі та прокурори, звернувшись з клопотанням до суду про зміну запобіжного заходу, уникали коментарів. Народні депутати та журналісти коментували дії правоохоронців, судді Дніпровського районного суду міста Києва, який підлягає відповідальності за рішення стосовно євромайданців та мусить прийняти рішення про запобіжний захід для Корбана. Оцінки є протилежними та більшою мірою далекими від норм кримінального процесу. Упродовж декілька днів минулого тижня рішення про зміну запобіжного заходу Корбану прийнято не було. Судовий розгляд  в умовах протистояння обвинувачення та захисту за участі народних депутатів і активістів триває.

КОМЕНТАРІ 0 + Додати коментар

Повернення до списку

Черкес Марко Юхимович
Черкес Марко Юхимович
28.03.2017

(1930 – 2010)
кандидат юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бару Мирон Йосипович
Бару Мирон Йосипович
20.03.2017

(1907 - 1998)
професор, доктор юридичних наук, лауреат Державної премії УРСР, заслужений працівник...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бажанов Марко Ігорович
Бажанов Марко Ігорович
02.03.2017

(1922 - 2001)
вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Грошевий Юрій Михайлович
Грошевий Юрій Михайлович
10.02.2017

(1931 - 2013)
відомий український вчений, доктор юридичних наук, професор, академік і віце-президент...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Мартиненко Петро Федорович
Мартиненко Петро Федорович
23.01.2017

(1936 - 2013)
відомий український правознавець, заслужений юрист України, професор, суддя Конституційного...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Недбайло Петро Омелянович
Недбайло Петро Омелянович
04.11.2016

(1907-1974)
український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Сокуренко Володимир Гаврилович
Сокуренко Володимир Гаврилович
16.09.2016

(1921-1994)
Український правознавець, доктор юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Лопушанський Федір Андрійович
Лопушанський Федір Андрійович
25.08.2016

(1920 –2001)
Відомий вчений у галузі кримінології, кримінального права і процесу, заслужений діяч науки...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Тарановський Федір Васильович
Тарановський Федір Васильович
27.05.2016

(1875 - 1936)
Правознавець, історик і теоретик права, доктор державного права

ЧИТАТИ ДАЛІ
Юзьков Леонід Петрович
Юзьков Леонід Петрович
04.03.2016

(1938 - 1995)
доктор юридичних наук, професор, керівник робочої групи по підготовці проекту Конституції...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Календар подій
Квітень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
  1. Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?