НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

05.03.2016 / 09:51
28541
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

429 лютого, за день до набрання чинності Закону «Про Державне бюро розслідувань», уряд створив на папері новий орган. Крім того, уряд затвердив кандидатури шести із дев’яти членів конкурсної комісії, серед яких:

- Севостьянова Наталя Іларіонівна - перший заступник Міністра юстиції;

- Згуладзе-Глуксманн Екатерина - перший заступник Міністра внутрішніх справ;

- Геращенко Антон Юрійович - народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (за згодою).

- Майданик Роман Андрійович - завідувач кафедри цивільного права юридичного факультету університету Шевченка;

- Самохвалов Віктор Панасович - професор кафедри теорії права та держави юридичного факультету Київського університету Шевченка;

- Сліпачук Тетяна Володимирівна - партнер юридичної фірми «Саєнко Харенко».

Відповідно до Закону комісія є повноважною при затвердженні не менше шести членів. Перше засідання конкурсної комісії відбулося 1 березня, яке було присвячено організаційним питанням: проекту регламенту, методології проведення конкурсу та критеріям відбору. Тим часом від Верховної Ради чекають подання трьох представників до конкурсної комісії, аби остання нарешті розпочала процедуру обрання керівництва Держбюро розслідувань.

Оскільки з 1 березня за відсутності самого органу Закон про нього вже набрав чинності, виникли питання щодо продовження досудового розслідування кримінальних проваджень, які за новим Законом підслідні Держбюро. Як пояснили у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ, з 1 березня органи прокуратури не втратили повноважень у розслідуванні вищезазначених справ. Передання матеріалів кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури до відповідного підрозділу (органу) Державного бюро розслідувань України для продовження провадження відбувається, відповідно до Закону «Про Державне бюро розслідувань» та Перехідних положень КПК України, у тримісячний строк після початку здійснення Державним бюро розслідувань функції досудового розслідування. Тобто початок дії положень частини 4 статті 216 КПК України щодо підслідності ДБР пов’язаний не з моментом набрання чинності Законом, який регулює діяльність Державного бюро розслідувань України як державної установи, а з моментом початку здійснення останнім функцій органу досудового розслідування. До того часу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури.

Згідно із Законом Держбюро розслідувань розслідуватиме кримінальні провадження, в яких фігурують правоохоронці, судді і найвищі службовці. ДБР остаточно має перебрати на себе функцію досудового (попереднього) слідства від прокуратури, однак більшість експертів вважають, що новий орган запрацює не раніше 2017 року.

Також уряд скасував розпорядження про призначення народного депутата Віктора Чумака членом Національного агентства з питань запобігання корупції. Таким чином, наразі в складі агентства лишилося два члени з п'яти, що не дозволяє йому розпочати роботу. У Мін’юсті вже повідомили, що буде оголошено додатковий конкурс на вакантну посаду. Орієнтовно це відбудеться з 9 по 23 березня.

Нагадаємо, що запуск цього органу вже у 2016 році є однією з ключових вимог для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом, яка й досі залишається невиконаною. Так, наприкінці грудня українська влада взяла на себе зобов’язання запустити роботу Національного агентства із запобігання корупції. На початку січня ЄС назвав крайні терміни вирішення проблем НАЗК і вказав, що НАЗК має розпочати діяльність до 1 квітня 2016 року. До цього часу мають бути призначені всі п’ять членів керівництва НАЗК і має тривати набір інших співробітників.

Вища рада юстиції оскаржує у Верховному Суді рішення ВАСУ, якими скасовано акти ВРЮ стосовно суддів, що виносили рішення проти активістів Майдану. За словами Голови ВРЮ Ігора Бенедисюка, більшість суддів - 19 з 22 - які судили активістів Майдану і звільнення яких схвалила Вища рада юстиції, оскаржили це рішення у Вищому адміністративному суді. Наразі ВАСУ вже скасував звільнення 6 суддів, мотивуючи це тим, що на час розгляду Вищою радою юстиції дисциплінарних справ строк притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності становив один рік і на момент прийняття рішення ВРЮ про звільнення судді цей строк вже закінчився. Натомість у ВРЮ вважають, що що при накладенні такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення за порушення присяги судді, підлягає застосуванню трирічний строк давності. Також ВРЮ попросив ВАСУ призупинити розгляд аналогічних позовів до винесення рішення Верховним Судом. Очікується, що Верховний Суд може винести перше рішення у цих справах вже на наступному тижні. Водночас Бенедисюк наголосив, що рішення Верховного Суду України є остаточним, і якщо адміністративна палата ВСУ дійде висновку, що до суддів має бути застосовано річний строк притягнення до відповідальності, то судді, у діях яких констатовано ознаки порушення присяги судді при розгляді справ стосовно учасників Єромайдану, не будуть звільнені. Однак ця інформація буде занесена до суддівського досьє і враховуватиметься при проходженні суддівської кар’єри.

З 2 березня доступ до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який веде Мінюст, став безкоштовним. Відтепер кожен може вільно копіювати інформацію з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, публікувати, поширювати, використовувати, зокрема, в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів включає всі нормативно-правові акти, що діють в Україні. Жоден нормативно-правовий акт не підлягає застосуванню, якщо його не включено до Реєстру. Зокрема, у Реєстрі містяться нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), — чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін'юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, Національного банку, а також міжнародні договори України; нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), що не втратили чинності та не суперечать законодавству України; тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження.

З 5 березня Національний банк підвищив ліміт на продаж валюти фізичним особам з 3 до 6 тис. грн на добу. Нацбанком також підвищено ліміт на зняття валюти з депозитів у еквіваленті від 20 тис. до 50 тис. грн, у національній валюті – від 300 тис. до 500 тис. грн. Таким чином, валютні обмеження продовжено ще на три місяці – до початку червня 2016 року. 

Генеральна прокуратура передала до суду справу стосовно судді, прокурорів та слідчих, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушеннях під час подій на Майдані. Зокрема, Управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України завершило досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 375 (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) Кримінального кодексу України, двох прокурорів прокуратур Деснянського району міста Києва та прокуратури міста Києва та двох слідчих Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві за ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 1 ст. 371 (завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою), ч. 2 ст. 372 (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності) Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, що вказані службові особи правоохоронних органів у січні 2014 року під час мирних акцій протестів Революції Гідності незаконно та безпідставно затримали громадянина начебто за участь у масових заворушеннях, доставили його до одного з райуправлінь ГУ МВС України в місті Києві, після чого на підставі незаконного клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідча суддя склала, підписала та постановила, проголосивши у судовому засіданні, завідомо неправосудну ухвалу про обрання зазначеній особі найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа: чому вчить досвід Польщі donum auctoris Судова реформа: чому вчить досвід Польщі
Політикам і певною мірою юристам видавалося та видається, що судова реформа – це їхня справа, це занадто близько ...
Липень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика