Члени Комітету, розглядаючи законопроект, звернули увагу на те, що гарантії незалежності суддів, у тому числі, відповідне матеріальне забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) є невід’ємним елементом правового статусу судді, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
На думку народних депутатів, зміст запропонованих змін свідчить про те, що такі зміни пов’язані саме з тими випадками, коли оголошення міждержавного та/або міжнародного розшуку пов’язане зі здійсненням кримінального переслідування судді, вжиття щодо нього розшукових заходів у зв’язку із переховуванням від органів досудового розслідування, а тому презюмується, що такий суддя не здійснює правосуддя, а навпаки - ухиляється від виконання своїх професійних обов’язків у зв’язку із підозрою у скоєнні злочину.
Згідно чинного Закону «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який не здійснює правосуддя або ж відсторонений від посади (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу, тобто позбавляється виключно права на отримання доплат до посадового окладу.
Комітет звертає увагу на необхідність дотримання вимог принципу пропорційності у забезпеченні необхідного балансу між цілями та обраними заходами для їх досягнення, позаяк наявність у випадку переховування судді від органів досудового розслідування підстав для оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук свідчить про реальну небезпідставність оголошеної йому підозри, а тому позбавлення такої особи суддівської винагороди у таких випадках є виправданою реакцією з боку держави на вчинення кримінальних правопорушень суддею.
Члени Комітету звернули увагу на те, що природа суддівської винагороди, визначеної статтею 133 Закону, передбачає неможливість її позбавлення, однак при цьому можливе встановлення обмеження (зупинення) виплати суддівської винагороди, яке має бути визначено часовими межами чи/та настанням або зміною певних юридичних фактів, зокрема винесення судом виправдовувального вироку щодо судді, можливої реабілітації особи у розумінні кримінально-правового закону.