НовиниУкраїна

Парламент прийняв за основу три законопроекти з пакета безвізових

16.02.2016 / 13:09
10392
+A
-a

Парламент прийняв за основу три законопроекти з пакета безвізових

Народні депутати підтримали у першому читанні внесені Президентом три законопроекти, ухвалення яких необхідно для прийняття позитивного рішення щодо лібералізації візового режиму з Європейським Союзом.

Зокрема, за прийняття за основу проекту Закону № 4056 проголосувало 282 нардепа. Цим документом пропонується наділити Нацагентство з розшуку активів повноваженнями не тільки зберігати заарештовані активи, але й розпоряджатися ними, в тому числі правом реалізації, технологічної переробки або передачі в управління.

Під час обговорення проекту народний депутат Віктор Пинзеник озвучив з трибуни  дві правки, які підтримало Міністерство юстиції.

"Арешт активів не повинен мати наслідком фізичне вилучення грошей, тому що арешт рахунків означає неможливість їх використання. У зв'язку з цим ми погодили норму, що вилучення грошей може мати місце лише в тому разі, якщо за висновком Національного банку банк належить до категорії неплатоспроможних ... Правка друга... мова йде про те, що перелік цього майна (конфіскації) має затверджувати Кабінет міністрів України", - зазначив Пинзеник.

Голова ВР Володимир Гройсман підтримав першу правку як абсолютно прийнятну, а другу буде уточнено в ході підготовки законопроекту до другого читання.

Також парламент 202 голосами підтримав зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів з метою удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації (проект № 4054). 

Як вказано у пояснювальній записці, законопроект розроблено для забезпечення реалізації повною мірою вимог ЄС стосовно Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, невід’ємною частиною якого є необхідність імплементації Директиви ЄС від 3 квітня 2014 року 2014/42/EU про арешт та конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї в ЄС.

"Він дає можливість правоохоронним органам повертати активи від тих осіб, які використовували вищими корупціонерами як підставні особи, офшорні компанії, треті особи. У законі немає питань, які стосуються спецконфіскації без рішення суду, відбору майна людини без вироку суду по основному кримінальному провадженн", - заявив Міністр Павло Петренко, представлючи законопроект в Раді.

У свою чергу нардеп Сергій Власенко зазначив, що заява Петренка щодо неможливості арешту чи конфіскації майна третіх осіб без вироку суду не відповідає дійсності.

Крім того, у першому читанні також ухвалили зміни до Закону "Про прокуратуру" стосовно організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проект № 4055). Відповідно до законопроекту, глава ГПУ матиме повноваження щодо призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, першого заступника і заступника керівника цієї прокуратури. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури призначатиме осіб на інші адміністративні посади в названій прокуратурі. 

Однак у ході обговорення каменем спотикання в цьому документі стали норми щодо можливості Генпрокурора двічі відхиляти надані йому конкурсною комісію кандидатури на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а саме це стосується безпосередньо керівника спецпрокуратури та його заступників. Саме цю норму депутати запропонували виключити, оскільки таке розширення повноваження Генерального прокурора є досить сумнівним."Не може Генеральний прокурор вирішувати, подобається йому та чи інша кандидатура, яка пройшла відповідний конкурс” - зазначив Єгор Соболєв.

Висловлювалися також пропозиції доповнити новими підставами, за наявності яких Генпрокурор може відхилити відповідну кандидатуру. Зокрема, Юрій Луценко пропонував передбачити, що очільник ГПУ може завернути певного кандидата за умови його невідповідності законам про очищення влади, запобігання корупції, вимогам щодо допуску до державної таємниці. Однак така вимога вже є - відповідні кандидатури направляють до Генпрокурора після перевірки відповідності цих осіб вимогам вже зазначених законів.

Варто зазначити, що глава Представництва ЄС в Україні висловив стурбованість тими змінами, які запропонував Президент, оскільки вони загрожують незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через надання великої кількості дискреційної влади Генеральному прокурору.

Прийняті сьогодні у першому читанні законопроекти мають бути підготовлені за скороченою процедурою до 18 лютого для ухвалення їх в цілому.


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Довіра до суду donum auctoris Довіра до суду
Довіра до суду не існує окремо від довіри до влади. Наше внутрішнє ставлення до рішень, які виносить суддя, отото...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика