Перший Пленум Верховного Суду: про що говорили та які рішення ухвалювали

30 листопада у приміщенні Кловського палацу відбулась значуща для всієї української правової спільноти подія – перше засідання Пленуму новоствореного Верховного Суду. Саме під час засідання цього Пленуму відповідно до законодавства визначається день початку роботи найвищого судового органу України, а також обираються керівники Верховного Суду: Голова, заступник Голови та Секретар Пленуму.

Засідання Пленуму розпочалось рівно о 10:00 та тривало понад 6 годин. Спочатку засідання вів Голова організаційного комітету зі скликання Пленуму Верховного суду Дмитро Луспеник, а пізніше цю функцію виконувала новообрана Голова Верховного суду.

Затвердження регламенту Пленуму ВС

Протестувавши тричі систему реєстрації присутніх суддів на засіданні Пленуму та вирішивши організаційні питання, судді перейшли до першого питання, а саме затвердження регламенту Пленуму Верховного Суду. «Шановні колеги, - звернувся до суддів Луспеник, - ми всі з вами повинні розуміти та усвідомлювати, що без регламенту Пленуму Верховного Суду ми не зможемо рухатись вперед та не зможемо прийняти жодного порядку денного».

Суддя Верховного Суду зауважив, що межі ідеальності немає, тому він допускає наявність у присутніх зауважень і доповнень до запропонованого проекту регламенту. Також він звернув увагу на певні колізії у законодавстві, які впливають на підготовку тексту регламенту. Так, розглядаючи питання внутрішньої організації діяльності Верховного Суду, його Пленум є своєрідним органом суддівського самоврядування, зборами суддів, хоча згідно з профільним законом він до таких не відноситься. Як наслідок, висувалась ідея створення двох окремих регламентів, які регулювали б діяльність Пленуму як зборів суддів у питаннях, що стосуються внутрішньої діяльності суду, та як окремого органу, діяльність якого визначається законом. Однак розгляд такої ідеї було відкладено на майбутнє.

Важливим моментом, на якому акцентувалася увагу, було те, що при голосуванні на Пленумі судді не можуть утриматись, а зобов’язані підтримати чи відхилити конкретну пропозицію по питанню. «Це пояснюється статусом судді, який повинен приймати відповідальні рішення», - пояснив Дмитро Луспеник.

Перед голосуванням за затвердження регламенту Пленуму Голова організаційного комітету запропонував постатейно розглянути положення проекту регламенту та вислухати пропозиції чи зауваження присутніх. Так, питання виникли щодо положень статей 1, 3, 4, 6, 7, 8 та 10 проекту регламенту, однак запропоновані під час засідання правки не були підтримані суддями Верховного Суду. Тому після тридцятихвилинного обговорення запропонований проект регламенту Пленуму було затверджено одноголосно, і Дмитро Луспеник привітав коллег із прийняттям першого пленарного рішення суддів Верховного Суду.

Визначення дня початку роботи Верховного Суду

Перейшовши до другого питання порядку денного, всім присутнім у залі засідань було зрозуміло, що запропонована дата початку роботи Верховного Суду буде 15 грудня, як ініціювалося і раніше. Як пізніше повідомила суддя Касаційного господарського суду Лариса Рогач, ця дата була обрана не випадково, оскільки саме в цей день 100 років тому, у 1917 році, запрацював Генеральний суд УНР.

Однак не всі судді Верховного Суду були згодні із запропонованою датою. Так, Аркадій Бущенко зауважив, що це є поспішне рішення і недоцільно прив’язуватись до символічної дати, а потрібно зважати на реальні обставини та факти. Особливу увагу необхідно звертати, зокрема, на пов’язаність дня початку роботи Верховного Суду та дати набрання чинності новими процесуальними кодексами, які були опубліковані лише декілька днів тому, і через це необхідно надати правникам, в тому числі й суддям, час на ознайомлення із змінами задля ефективного та належного застосування процесуальних норм на практиці. Орієнтовну та доцільну дату початку роботи Верховного суду Аркадій Бущенко назвав 15 січня 2018 року.

Таку ж думку підтримав і Микола Мазур, суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС, який запропонував колегам на вибір дві дати: 2 січня та 15 січня 2018 року. На його думку, стільки часу було б достатньо для належної підготовки суддями до набрання чинності новими процесуальними нормативно-правовими актами.

Не погоджуючись зі своїми попередніми колегами, судя Олег Ткачук підтримав пропозицію організаційного комітету щодо визначення дня початку роботи нового Верховного Суду з 15 грудня та обґрунтував її необхідністю якнайшвидшого забезпечення громадян належним та ефективним судовим захистом, який впроваджується в нових кодексах. Така думка була підтримана більшістю суддями Верховного Суду, і 83 учасники Пленуму проголосували за визначення дати початку роботи Верховного Суду з 15 грудня 2017 року.

Обрання Голови, заступника Голови Верховного Суду, а також секретаря Пленуму Верховного Суду

Перейшовши до наступного важливого питання, присутні у залі помітно пожвавішали. Перш за все потрібно було офіційно висунути кандидатів на посаду Голови Верховного Суду. Такими стали: Валентина Данішевська, Аркадій Бущенко та Володимир Кравчук. Зауважимо, що як ми повідомляли раніше, за декілька днів до Пленуму на загальних зборах суддів касаційних судів було висунуто п’ять кандидатів: Дмитра Луспеника, Аркадія Бущенка, Володимира Кравчука, Олену Кібенко та Богдана Львова, однак деякі з цих кандидатів вирішили не брати участь у виборах з огляду на різні причини.

Після висування кандидатів їм було надано час для промови та висловлення свого бачення щодо основних стратегій роботи Верховного Суду. Кожен із суддів звернув увагу на необхідність піднесення діяльності Верховного Суду на якісно новий рівень із забезпеченням єдності судової практики та можливості громадянам отримати справедливий судовий захист в цьому суді. “Нікого з нас не хвилює, яким чином компанія Apple виготовляє свої iPhone. Нам важливо, щоб ми включили кнопку і iPhone зробив те, що нам потрібно. Точно так же суспільство не цікавить, як ми побудуємо свою внутрішню роботу, їх цікавлять наші якісні судові рішення”, - прокоментував, зокрема, свою позицію Аркадій Бущенко.

Наступним етапом було створення лічильної комісії, яка підготувала бюлетені для таємного голосування за Голову Верховного Суду, і вже за дві години було відомо результати: Головою Верховного суду стала Валентина Данішевська, яка набрала 67 голосів суддів. Аркадій Бущенко та Володимир Кравчук набрали 12 та 21 голос відповідно.

підрахунок бюлетенів під час виборів Голови Верховного Суду

Ще через дві години було оголошено результати виборів заступника Голови Верховного суду – ним став Богдан Львов, колишній Голова ВГСУ, який набрав 77 голосів суддів. У запропонованих суддям бюлетенях було лише його ім’я, оскільки іншої кандидатури висунуто не було.

черга суддів для таємного голосування за заступника Голови Верховного Суду

Система голосування, яке відбувалось на Пленумі, мала свої особливості. Так, судді-виборці повинні були не відмітити певним чином обраного кандидата, а навпаки закреслити імена інших. У випадку обрання Богдана Львова як заступника Голови Верховного суду виникла ситуація, коли був відсутній інший кандидат, і виборці здавали пусті, незаповнені бюлетені.

В той же час під час підготовки виборів заступника Голови Верховного суду, судді Верховного Суду шляхом відкритого голосування проголосували за секретаря Пленуму Верховного Суду, яким став Дмитро Луспеник, здобувши абсолютну більшість – 107 голосів.

Затвердження структури апарату Верховного Суду та створення робочих груп для розроблення стратегій

Наступним питанням, яке виносилось на обговорення Пленуму, були затвердження Положення про апарат, структуру та штатний розпис апарату Верховного Суду. Майже одноголосно, а саме 110 голосами з 111 присутніх, було прийнято та затверджено запропоновані документи.

Під час обговорення було названо основні новації, які стосуються організації роботи нового Верховного Суду, по відношенню до попереднього, а саме:

чисельність апарату Верховного суду складатиме 1199 осіб, що на 25% менше, ніж було раніше;

збільшено чисельність штату так званого "офісу судді", що передбачає наявність у кожного судді двох помічників, консультанта та секретаря судового засідання - раніше ця кількість осіб була вдвічі меншою;

тимчасово збільшується кількість помічників у Касаційному адміністративному та Касаційному цивільному судах з двох до трьох, що пов’язано із великою завантаженістю цих суддів;

тимчасово Верховний Суд буде розміщуватись за декількома адресами, що вимагатиме додаткових ресурсів.

Останнє питання порядку денного стосувалось створення робочих груп для розроблення стратегії діяльності Верхового Суду у п’яти напрямках. До цих робочих груп (по одній на кожен напрям роботи) було включено 40 суддів Верховного Суду, які одночасно можуть брати участь у декількох робочих групах. Це питання також майже одноголосно (106 голосів "за") було підтримано учасниками Пленуму.

Перед закінченням Пленуму новообрана Голова Верховного суду Валентина Данішевська повідомила присутніх про жахливу трагедію, яка сталась внаслідок вибуху у Нікопольському суді, що на Дніпропетровщині, і запропонувала вшанувати пам’ять загиблих хвилинною мовчання.

О 16:20 роботу першого Пленуму Верховного Суду було завершено. Це була без перебільшення історична подія для всієї правової спільноти України, яка, сподіваємось, заклала підвалини для створення по-новому якісної судової практики, що зможе забезпечити захист прав громадян та поверне довіру суспільства до судової гілки влади.

Наталія Зозуля, Українське право