Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Перший заступник Мінекономрозвитку Максим Нефьодов про реформу «ProZorro»

12.12.2017 / 19:35
813
+A
-a

Перший заступник Мінекономрозвитку Максим Нефьодов про реформу «ProZorro»

Минулого тижня до Києво-Могилянської академії завітав Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі, із лекцією на тему: "Шлях сучасного реформатора та успіх реформ на прикладі електронної системи «ProZorro».

До роботи в міністерстві Максим Нефьодов працював на керівних посадах в різних інвестиційних фондах.У 2006-2007 рр.він працював у інвесткомпанії «Dragon Capital», де обіймав посаду віце-президента, а потім директора інвестиційно-банківського департаменту. У 2010 році став керуючим директором, пізніше керуючим партнером українського офісу інвестиційного фонду «Icon Private Equity», який на ринках України, Росії та інших країн мав загальний капітал під управління більш 1 млрд доларів. 18 лютого 2015 року Максим Нефьодов призначений заступником, а через рік – першим заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України.

«Українське право» публікує основні тези з виступу Максима Нефьодова, які стосуються упровадження і діяльності в Україні системи «ProZorro».

Якою є  історія упровадження «ProZorro» в Україні?

Невдовзі після початку робити в міністерстві тодішній міністр економіки Айварас Абромовічус дав мені завдання подивитись, яким чином можна реформувати систему публічних закупівель в Україні. Проте для мене це була абсолютно нова сфера діяльності. Раніше я займався закупівлями на рівні приватних компаній, але до цього я не знав, яким чином працює система публічних закупівель загалом, яким є законодавство, в тому числі, директиви ЄС, і які є моделі систем закупівель в світі».

Спочатку я намагався збирати дані по тому, що являє собою система публічних закупівель в Україні. Але я мав велике здивування, коли дізнався, що ніяких даних немає. Тобто, ніхто не може, наприклад, відповісти на питання, яка середня ціна бензину в Україні або які найпопулярніші товари закуповуються. І це є проблемним питанням не  чисто з пізнавальної точки зору, а питанням того, якщо ти не розумієш проблеми, яким чином її вимірювати, то як, власне, ти її можеш вирішувати?

Потім я став дивитись, які є зовнішні обмеження на вирішення ситуації. Найголовніше обмеження – угода про Асоціацію з ЄС. Тобто, те, що ми робимо, має бути певною мірою адаптоване до європейського законодавства. Друге обмеження – в нас був істотний дефіцит грошей і кадрів. Адже ми розуміли, що з бюджету на цю реформу не буде виділено багато коштів, й, відповідно, в нас не було можливості залучити до цього проекту значну кількість людей на конкурентну зарплату. 

Ідея змін була доволі очевидною: переведення системи закупівель від паперової до електронної онлайн. В першу чергу ми розглядали варіант придбання вже готової системи. Однак, як з’ясувалось, систем закупівель на продаж у світі майже не існує. Єдиний можливий варіант– корейський Koneps, але він був абсолютно непристосований до європейського законодавства. До того ж, система коштувала 10 млн. доларів. Тому варіант написання нової системи українськими програмістами виглядав набагато вигіднішим.

Як наслідок, новостворену систему було запущено вже на початку 2015 року. Тоді як в грудні того року був прийнятий новий закон про публічні закупівлі. А наступного року двома хвилями був зроблений перехід від добровільного використання «Prozorro»до обов’язкового. Таким чином, починаючи від 1 серпня 2016 року в Україні не залишилось жодного паперового тендера. Слід відзначити, що у світі менше 5 країн, які змогли досягти такого ж результату, й Україна за розміром економіки серед тих країн найбільша.

В чому полягає особливість «ProZorro» порівняно із іншими системами публічних закупівель у світі?

Хоча у світі існують й інші електронні системи публічних закупівель, але «ProZorro» суттєво відрізняється від всього, що є в світі. Як пересічна людина являє собі сайт, на якому можна щось купити або продати? Можливо, як Amazon, де з одного боку є якісь продавці, з іншого – покупці, які десь в одному місті зустрічаються. Ця ідея є досить очевидною, але вона має кілька недоліків. По-перше, в Україні тільки закупівельників більше 30 тисяч: від дуже великих, приміром, «Укрзалізниця», «Нафтогаз» до маленьких, як наприклад сільради. Зробити сайт, який би задовольняв потреби одного й іншого – дуже складно. Тому «моносайти», які би задовольняли потреби всіх, зазвичай працюють в маленьких країнах, на кшталт Грузії чи Естонії, де різниця між великим і малим закупівельником не є настільки значною.

Існують й інші моделі, так звані «мультиплатформи», де кожен замовник проводить тендери на своєму окремому сайті. В даному випадку недолік полягає у тому, що учасникові тендеру реєструватись на тисячах сайтах різних замовників вельми складно. І, скоріш за все, всі будуть реєструватись на великих сайтах, і не працювати з маленькими замовниками. По-друге, є проблема для регулятора: як він пересвідчиться, що всі працюють однаково і прозоро? Такі мультиплатформові системи працюють в Канаді, Іспанії, Португалії, і навіть там вони зарекомендували себе не з дуже гарного боку.

Слід відзначити, що спільним недоліком обох цих моделей є можливість витоку інсайдерської інформації про тендери й всілякого втручання в роботу електронних систем з боку зацікавлених осіб. Ми боримось із тим і вигадали таку гібридну систему. У нас є центральна база даних, яку контролює держава. Цю систему адмініструє державне підприємство «ProZorro», і ось там відбуваються всі тендери. Це дає нам можливість уніфікації. Тому ми знаємо, що всі тендери відбуваються за однаковими правилами і вони падають умовно в одне місце. Але держава сама по собі не надає доступ до цього сайту. В «ProZorro» є інтерфейс пошуку тендерів в стилі google. Але взяти участь у тендері через сам сайт ви не можете, а лише через платформи, які до цього сайту підключені. Весь базовий функціонал цих платформ є однаковий, і ви туди заходите, через них ви розміщуєте свої тендери і т. д. Кожна з цих платформ контролює лише ту частину інформації, яка через неї проходить Й тому у разі, наприклад, хакерської атаки на одну з платформ, постраждає не вся система тендерів, а лише якась окрема частина. Тобто, «ProZorro», певною мірою, поєднує в собі кращі ознаки цих двох вищезгаданих моделей.

Про майбутні плани щодо реформування системи публічних закупівель

Важливо сказати, що «ProZorro» - це далеко не вся реформа системи публічних закупівель. Ця реформа також включає в себе й багато інших аспектів, зокрема навчання, професіоналізація, контроль за закупівлями, ризик-менеджмент і т. д. Але всі ці інструменти направлені на реалізацію головної ідеї: ми хочемо, щоб закупівлями займались не державні службовці в вільний час від своєї основної роботи. Ми прагнемо, щоб робота закупівельника була нормальною професією, так само, як в бізнесі. Приміром, Тім Кук, керівник «Apple» є закупівельником за своєю професією. Він все життя працював в логістиці, постачанні. Спочатку в «IBM», потім в «Apple» й, врешті-решт, він дослужився до генерального директора.

Слід відзначити, окрім того, що ми будуємо цю систему, міністерство економіки є її регулятором. Тобто, в нас така позиція, що ми дивимось не на кожний конкретний тендер, а на сотні тисяч тендерів в сукупності. Й наша мета – щоб середня якість тендерів покращувалась. Що саме це означає? Зрозуміло, що ми хочемо більше конкуренції, більшої частки успішних тендерів. Але, крім цього, ми хочемо, щоб тендери ставали складнішими. Зараз в системі публічних закупівель часто здійснюються примітивні помилки, приміром, замовник забув прикріпити якийсь документ в системі, або наприкінці бюджетного року він прогавив строки здійснення торгів. Тому ми маємо рухатись від цих примітивних проблем до вирішення більш складних питань, наприклад, як оптимальніше реагувати на зміни цінової кон’юнктури, або, як краще закуповувати товари з дуже довгим циклом вироблення, зокрема вакцин.

Безсумнівно, закупівлі, так само як і багато інших економічних процесів – це питання довіри між бізнесом і державою. Якщо ми всі не віримо, що в тендерах є сенс приймати участь, в тендерах приймають участь дуже маленька кількість учасників. В такому разі ці учасники завжди зможуть домовитись та поділити торги між собою. Однак, якщо таких учасників буде більше, навіть найбільш корумпований замовник не зможе провести торги на свій лад. Адже серед того «партизанського загону» учасників неодмінно знайдеться «зрадник», який буде невдоволений, й, відповідно, він буде мотивований скаржитись в антимонопольний комітет, іти в суд і т .д. Як результат, при збільшенні кількості учасників в середньому якість торгів буде кращою. Саме тому ми однією із ключових наших цілей бачимо  збільшення довіри учасників тендеру до системи.

Денис Григоров, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Невідворотність покарання в українському праві donum auctoris Невідворотність покарання в українському праві
Право набуває здатності виконати соціальні функції внаслідок чималої кількості чинників, серед яких не другорядни...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство Справа Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство
Щоб відвернути підозру від себе чи приховати докази та факти, люди вибудовують плани та вигадують справжні історі...
Червень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
2 3
4 5 6 7
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика