Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Перший рік роботи Верховного Суду: проблеми і виклики

17.12.2018 / 09:43
702
+A
-a

Перший рік роботи Верховного Суду: проблеми і виклики

Нагадаємо, 14 грудня 2018 року з нагоди першої річниці Верховного Суду в Києві відбулась конференція на тему: «Роль Верховного Суду в забезпеченні прав і свобод людини».

Першу частину репортажу від «Українського права» ви можете переглянути за посиланням. У цій публікації ми продовжуємо ознайомлювати наших читачів із найцікавішими тезами та думками, які пролунали під час вищезгаданої конференції.

ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД РОЗБУДОВИ СУДДІВСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Голова Верховного Суду Литви пан Рімвидас Норкус, який, серед іншого,ставши Головою ВС Литви у 35 років, є одним із наймолодших суддів найвищого суду своєї країни,поділився із присутніми вельми корисним досвідом розбудови суддівської незалежності у Литовській Республіці. За словами спікера, Литва мала три прориви в контексті розбудови суддівської незалежності. Перший з яких відбувся на початку 90х рр., коли у зв’язку із падінням Радянського Союзу в країні реально почав працювати принцип поділу гілок влади. Другий – наприкінці 90х, коли виконавчі органи країни втратили повноваження призначати та звільняти суддів країни, організовувати їх навчання тощо. І останній прорив пов’язаний із вступом країни до ЄС у 2004 року.

Після цієї події в країні почали прискореними темпами імплементуватись європейські стандарти, в тому числі й щодо суддівської незалежності. Порівнюючи литовський досвід із сьогоднішнім станом судової реформи в Україні, очевидно, що наша держава , якщо так можна сказати, переживає «другий прорив». Адже в нас лише відносно недавно повноваження щодо призначення суддів були передані від парламенту та Президента до Вищої Ради Правосуддя.

Крім цього, за словами спікера, судді литовського Верховного Суду у порівнянні із їх українськими колегами мають значно менше навантаження: приблизно 1-2 справи на тиждень для кожного судді. Таким чином, суддя отримує достатньо часу для формування судового рішення, створення належної аргументації, а також він перевіряє рішення на відповідність сталій судовій практиці.Між іншим, пан Норкус зауважив, що в литовському ВС функціонують спеціальні «фільтри» щодо допустимості справ. Як результат, до розгляду ВС надходять десь 20-25% цивільних та 30% кримінальних справ. «Звичайно, що внаслідок такого високого «прохідного бар’єру» ми наражаємось на критику з боку громадськості, але потрохи суспільство вже розуміє справжню роль Верховного Суду і, відповідно, кількість поданих заяв до ВС стає меншою», - сказав Рімвидас Норкус.

Також пан Голова литовського ВС звернув увагу на такий важливий момент, як формування судами власної комунікаційної політики у зв’язках з громадськістю. В цьому питанні одним із ключових аспектів є пошук «союзників» - осіб чи інституції, які здатні допомагати суддям пояснювати суспільству їх позицію, особливо після ухвалення непопулярного рішення. Це питання настільки є актуальним для литовських суддів, що, за словами доповідача, в кожного судді лежить на столі посібник із судової комунікації.

Наостанок пан Норкус особливо підкреслив, що судова ієрархія не може бути інструментом, який ганьбить та принижує суддівську незалежність. «Суддя, виконуючи свої обов’язки, не є чиїмось працівником, й відповідає він виключно перед законом», - зауважує доповідач. Очевидно, що в даному випадку мається на увазі те, що судді в своїй діяльності, безсумнівно, мають враховувати практику вищих судів, однак у той же час авторитет вищих судів жодним чином не має призводити до порушення законності в ухваленому суддею рішенні.

Адель Кент, Виконавчий директор Національного суддівського інституту Канади, яка,між іншим, брала активну участь у взаємодії із Національною школою суддів України,у своїй доповіді наголосила на тому, що під час здійснення своєї професійної діяльності судді завжди мають вчитись, а також мають слідкувати за рухом законодавства вперед, а не за примхами політиків. Пані Кент наводить приклад, що коли вона навчалась в університеті, а згодом розпочинала суддівську кар’єру, на той час ще не існувало мобільних телефонів. В той час як зараз судді розглядають безліч справ, пов’язаних із порушенням права на приватність, які безпосередньо як раз є дотичними до функціонування мобільних пристроїв. Саме тому лише постійний процес навчання та самовдосконалення в професійній сфері має допомогти суддям «крокувати в ногу з часом», заповнюючи таким чином власні прогалини у знаннях.

Також доповідачка спробувала відповісти на питання: як навчити суддю бути справедливим? За її словами, судді, як, власне, й інші люди, мають спостерігати за власними упередженнями, й також вони повинні розуміти, що іноді їх припущення щодо інших можуть бути хибними. Важливим моментом в цьому є те, що суддя має розуміти середовище, характер спільнот в місцевості, в якій він працює. Адель Кент зазначила, що в Канаді суддів орієнтують працювати із досить різними громадами для того, щоб суддя якомога скоріше отримував цінний досвід у цьому напрямку.

ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ, З ЯКИМИ СТИКАЮТЬСЯ СУДДІ НОВОГО ВС

Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС, поділилась із присутніми сьогоденними здобутками української судової реформи. Так, якщо раніше відповідальними органами за призначення суддів були Верховна Рада, Президент, ВККС та ВРП, то зараз це є виключно орган суддівського врядування – ВРП. Також раніше подання суддею неповної інформації щодо підтвердження походження своїх доходів майже не несло за собою істотної відповідальності, в той час як зараз таке порушення може навіть мати наслідком у вигляді звільнення.

Окрім цього, наразі під час суддівських конкурсів публікується досьє кандидатів вже у повному обсязі, раніше ж було можливим оприлюднення лише його певної частини. Зараз до участі у суддівських конкурсах залучаються представники громадських організацій, міжнародні експерти, до недавнього часу такої можливості не було передбачено. Пані Вронська зупинилась на такому важливому моменті, як затвердження влітку цього року Антикорупційної програми Верховного Суду, що було зроблено саме з метою підвищення довіри громадськості до ВС.

Дмитро Гудима, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС, виокремив найбільші, на його думку, виклики, з якими стикаються судді касаційної цивільної палати ВС.

Забезпечення поновлення на посаді судді. У справах, де через ЄСПЛ судді виграють справи щодо незаконного звільнення, відбувається лише формальне відновлення для позивачів статусу судді, який поки що неможливо реалізувати через відсутність акту про поновлення на попередній посаді у певному суді. В свою чергу, за статтею 24 Закону «Про судоустрій і статус суддів», голова суду може видати відповідний документ виключно на підставі акту про призначення на посаду або переведення. Судове рішення таким актом не є й, відповідно, поки в нас немає механізму, який би в повній мірі гарантував поновлення судді на своїй посаді.

Забезпечення права на повагу до приватного життя у провадженні щодо усиновлення. В даному випадку йдеться про гучну справу «Лазоріва проти України». В цій справі заявниця-тітка дитини, пройшовши всі українські інстанції, подала скаргу до ЄСПЛ на підставі порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя). Річ у тім, що дитина вже була усиновлена іншими людьми, а заявниця вимагала встановлення власної опіки. ЄСПЛ прийнявши рішення на користь Лазорівої, зазначив, що справа розкриває процесуальну дисфункцію або провину з боку української влади та судів. Зокрема, прийнявши рішення про усиновлення дитини, органи влади та суди визнали намір заявниці стати її опікуном, але не розглянули його належним чином. Українські суди не змогли пояснити, чому усиновлення дитини більш відповідало її найкращим інтересам ніж опіка,

Забезпечення подолання юрисдикційного конфлікту. В рішенні ЄСПЛ від 21.12.2017 у справі «Шестопалова проти України» Суд визнав порушення права на доступ до суду через те, що суди надавали суперечливі роз’яснення стосовно юрисдикції. Так, спочатку справа пані Шестопалової була ініційована за правилами цивільного судочинства. Потім суд визнав наявність саме адміністративної юрисдикції. А адміністративний суд, в свою чергу, знову повернув справу до цивільної юрисдикції. У зв’язку з прийняттям рішення ЄСПЛ, коли справа потрапила вже до Великої Палати ВС, судді дійшли висновку, що справа має розглядатись все ж таки за правилами адміністративного судочинства (Постанова ВП ВС від 20.06.2018 у справі № 2а-26/08), але в апеляційному суді (з метою убезпечити заявника від звернення до суду, який вже неправильно визначив юрисдикцію).

Тетяна Анцупова, суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС, розповіла про тонкощі застосування деяких новацій процесуальних кодексів у практиці своєї палати.

Розгляд типових та зразкових справ. За інформацією пані Ансупової, станом на 14 грудня 2018 року в КАС ВС відкрито 9 проваджень, розглянуто по суті 8 зразкових справ, 4 з них було переглянуто Великою Палатою Верховного Суду. Як зазначила доповідач ЄСПЛ у своїй практиці встановив мінімальний поріг для розгляду зразковою справи у розмірі 100 проваджень. Верховний Суд ж нашої країни не став визначати певний мінімальний поріг у цій площині.

Запровадження касаційних фільтрів. Як відзначає доповідачка, в Верховному Суді запрацював механізм «касаційних фільтрів». Так, відповідно до однієї з новел процесуального законодавства, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної тяжкості. В цьому випадку передбачено виключення, які мають вельми оціночний характер: скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формулювання єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для того, хто подає касаційну скаргу. Тут одразу виникає питання: за яким критерієм визначати «значущість» цього суспільного інтересу або «виняткову важливість» справи для заявника? Взагалі в другому випадку, якщо особа не полінилась і подає заяву вже до третьої судової інстанції, то в такому випадку ця справа, скоріш за все, й має для неї те саме «виняткове значення».

Політика пріоритетного розгляду.Політика пріоритетного розгляду справ у КАС ВС була прийнята Рішенням Зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді 27 липня поточного року. Дана політика має на меті оптимізувати розгляд справ ( яких лише за першу половину 2018 року надійшло до КАС ВС близько 65 тис.) та зробити прозорішими підходи КАС ВС до черговості розгляду. Варто зазначити, що ця політика має рекомендаційний характер.

Станіслав Кравченко, голова Касаційного кримінального суду у складі ВС, в свою чергу, розповів про те, що він бачить наразі найбільшими викликами у своїй роботі в кримінальній палаті ВС. За його словами, це є:недостатня наповненість суддями судів першої та апеляційних інстанцій, що призводить до значного уповільнення розгляду справ; поява нових категорій справ щодо порушення територіальної цілісності країни, тероризм, військові злочини, системної практики щодо розгляду яких як такої не було до початку військової агресії Росії.

Підсумовуючи наведене, щиро сподіваємось, що новий Верховний Суд матиме змогу подолати всі вищезгадані та незгадані на цій конференції виклики, які на даний момент стоять перед найвищою судовою інстанцією нашої країни. Також маємо надію, що прогресивні зрушення у роботі як Верховного Суду, зокрема, так і загалом всієї судової системи будуть неодмінно збільшуватись не тільки у кількісній, а й у якісній площині.

Даниїл Шаров, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Липень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика